Постанова

від 26.04.2016 по справі 810/196/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2016 року 810/196/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О.,

при секретарі судового засідання Бончева О.С., за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТТОРГЗБУТ" до Київської митниці ДФС України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРУТТОРГЗБУТ" з позовом до Київської митниці ДФС України про:

- визнання протиправним рішення Київської митниці ДФС України вих. №10960/4/10-70-60-47 від 15.12.2015;

- зобов`язання Київську митницю ДФС України повторно розглянути по суті заяву ТОВ "ФРУТТОРГЗБУТ" від 16.11.2015 №49 про повернення надмірно сплаченого до бюджету ПДВ на підставі Постанови Вищого адміністративного суду України від 22.10.2015 №К/800/58952/13, №К/800/56953/13 в порядку Наказу ДМСУ від 20.07.2007 №618 та підготувати Висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, який у встановлений законодавством строк направити до відповідного органу Державного казначейства України (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 10.06.2013 №125110000/2013/010146/2 та від 17.06.2013 №125110000/2013/010153/2, які постановою Київського апеляційного адміністративного суду, залишеною без змін в цій частині Вищим адміністративним судом, скасовані, а тому кошти, сплачені на підставі даних рішень у розмірі 253035,10 грн., є надмірно сплаченими та підлягають поверненню позивачу. Просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, з мотивів, викладених у письмових запереченнях та зазначив, що скасування рішення митниці про коригування митної вартості товарів не тягне за собою автоматичного визнання числового значення митної вартості та методу визначення митної вартості товарів, заявлених позивачем. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФРУТТОРГЗБУТ» , ідентифікаційний номер 36940059, зареєстроване як юридична особа 01.02.2010, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААБ № 499702.

10.06.2013 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125110000/2013/010146/2 та визначено митну вартість товару за резервним методом, в результаті чого розмір донарахованого ПДВ склав 80722,00 грн., який був сплачений товариством позивача.

17.06.2013 ТОВ "ФРУТТОРГЗБУТ" знову звернулось до митного поста "Східний термінал" Київської митниці Міністерства доходів і зборів України з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів згідно МД №125110000/2013/331809 з визначенням вартості за придбаний товар за ціною контракту з використанням основного методу визначення митної вартості.

Проте, враховуючи попереднє митне оформлення товару згідно з МД № 125110000/2013/330948 від 04.06.2013 p., Київською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.06.2013 р. №125110000/2013/010153/2, згідно з яким митна вартість зазначених товарів була визначена за 6-м методом визначення митної вартості товарів, в результаті чого загальний розмір донарахованого ПДВ склав 172 313,10 грн., який був сплачений ТОВ ФРУТТОРГЗБУТ за митною декларацією № 125110000/2013/331886 від 18.06.2013 р.

Не погоджуючись з рішеннями митного органу від 10.06.2013 №125110000/2013/01014/2 та від 17.06.2013 №125110000/2013/010153/2, позивач оскаржив їх до суду.

14.08.2013 постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/10217/13-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 апеляційну скаргу ТОВ "ФРУТТОРГЗБУТ" задоволено частково: визнано протиправними дії Київської митниці Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у митному оформленні за митними деклараціями від 04.06.2013 №125110000/2013/330948 та від 17.06.2013 №125110000/2013/331809; скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 10.06.2013 №125110000/2013/010146/2 та від 17.06.2013 №125110000/2013/010153/2; стягнуто з державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у місті Києві на користь ТОВ ФРУТТОРГЗБУТ суми надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 253035,10 грн.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 22.10.2015 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 - скасовано в частині стягнення з державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у місті Києві на користь ТОВ ФРУТТОРГЗБУТ суми надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 253035,10 грн. В іншій частині рішення апеляційного суду залишено без змін.

У зв'язку з викладеним, 16.11.2015 позивач відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, який затверджено Наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за № 1097/14364 звернувся із заявою від 16.11.2015 №49 про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі253035,10 грн.

Проте листом від 15.12.2015 №10960/4/10-70-60-47 Київська міська митниця ДФС відмовила позивачу в поверненні зазначених коштів з тих підстав, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється у порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-ХІV, проте будь-яких листів чи постанов від органів ДВС до Київської митниці не надходило.

Вважаючи вищевказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного та Податкового кодексів України, а також іншими законами України з питань оподаткування.

За правилами статті 289 Митного кодексу України обов'язок із сплати митних платежів у разі ввезення товарів на митну територію України виникає з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.

Статтею 295 Митного кодексу України визначено, що митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов'язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов'язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

У відповідності до статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Положення статті 43 Податкового кодексу України передбачають умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.

Так, відповідно до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Пунктами 43.4 та 43.5 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618 затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі - Порядок №618).

Даний порядок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №618 передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Положеннями пунктів 2 - 4, 6 розділу III Порядку N 618 визначено наступний порядок розгляду заяви платника: заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (пакет документів на повернення коштів). Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Пунктом 7 розділу III вказаного Порядку N 618 встановлено, що висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь (пункт 11 розділу III Порядку N 618).

Таким чином, з аналізу вказаних норм вбачається, що обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що законодавчо встановленою умовою повернення коштів є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів та надання такого висновку до відповідного органу Державного казначейства України.

Аналогічний правовий підхід викладено в рішенні Верховного Суду України від 24 березня 2015 року у справі № 21-3а15к, яке у відповідності до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, який містить зазначені норми права.

Враховуючи те, що протиправність рішень митного органу про збільшення митної вартості товару встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, суд приходить до висновку про протиправність відмови відповідача в поверненні надміру сплачених митних платежів.

Суд звертає увагу, що позивач виконав усі формальні вимоги, які передбачені Порядком № 618. Відмовляючи в повернені надміру сплачених коштів відповідач не посилався на наявність будь-яких формальних недоліків в поданій заяві від 16.11.2015 № 49.

Відповідач в запереченнях зазначає низку критеріїв, які є підставою для відмови у поверненні надмірно сплачених коштів, проте в листі-відповіді від 15.12.2015 №10960/4/10-70-60-47 відповідач не ставить під сумнів обґрунтованість вказаних позивачем причин повернення коштів.

Слід зазначити, що судова практика чітко формулює свою правову позицію з приводу повернення надміру сплачених платежів, а саме: чинним законодавством чітко визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/ надмірно сплачених до бюджету.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що вищенаведеними правовими нормами передбачено обов'язок митного органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Отже, на митний орган покладено обов'язок у визначений строк підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, який відповідно здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків.

Проте, відповідачем не було підготовлено висновок про повернення.

Вирішуючи питання про повернення з Держбюджету надмірно сплачених митних платежів, суд дійшов висновку, що митницею було допущено порушення вимоги статей 265, 266, 301 Митного кодексу України, Порядку № 618..

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 03.06.2014 у справі № 21-161а14.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За нормами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій та винесення відповідних рішень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним рішення Київської митниці ДФС України вих. №10960/4/10-70-60-47 від 15.12.2015.

3. Зобов'язати Київську митницю ДФС України повторно розглянути по суті заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТТОРГЗБУТ" №49 від 16.11.2015 про повернення надмірно сплачених до бюджету ПДВ в порядку Наказу ДМСУ від 20.07.2007 №618 та підготувати Висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, який у встановлений законодавством строк направити до відповідного органу Державного казначейства України.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТТОРГЗБУТ" (код ЄДРПОУ:36940059) сплачений ним судовий збір в сумі 2756(дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 29 квітня 2016 р.