Ухвала

від 11.10.2017 по справі 810/196/16

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2017 року м. Київ К/800/24460/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Голяшкіна О.В. Єрьоміна А.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської митниці ДФС України

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року

у справі № 810/196/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТТОРГЗБУТ"

до Київської митниці ДФС України

про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРУТТОРГЗБУТ" звернулося до суду з позовом до Київської митниці ДФС України про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним рішення Київської митниці ДФС України вих. № 10960/4/10-70-60-47 від 15.12.2015 року.

Зобов'язано Київську митницю ДФС України повторно розглянути по суті заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТТОРГЗБУТ" № 49 від 16.11.2015 року про повернення надмірно сплачених до бюджету ПДВ в порядку Наказу ДМСУ від 20.07.2007 року № 618 та підготувати Висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, який у встановлений законодавством строк направити до відповідного органу Державного казначейства України.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку про протиправність відмови відповідача в поверненні надміру сплачених митних платежів позивачу.

Не погоджуючись рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київської митниці ДФС України подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Скаржник касаційну скаргу обґрунтовує тим, що скасування рішення митниці про коригування митної вартості товарів не тягне за собою автоматичного визнання числового значення митної вартості та методу визначення митної вартості товарів, заявлених позивачем.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРУТТОРГЗБУТ" направило на адресу Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 червня 2013 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125110000/2013/010146/2 та визначено митну вартість товару за резервним методом, в результаті чого розмір донарахованого ПДВ склав 80722,00 грн., який був сплачений позивачем.

17 червня 2013 року ТОВ "ФРУТТОРГЗБУТ" знову звернулось до митного поста "Східний термінал" Київської митниці Міністерства доходів і зборів України з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товарів згідно МД № 125110000/2013/331809 з визначенням вартості за придбаний товар за ціною контракту з використанням основного методу визначення митної вартості.

Проте, враховуючи попереднє митне оформлення товару згідно з МД № 125110000/2013/330948 від 04.06.2013 pоку, Київською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17 червня 2013 року № 125110000/2013/010153/2, згідно з яким митна вартість зазначених товарів була визначена за 6-м методом визначення митної вартості товарів, в результаті чого загальний розмір донарахованого ПДВ склав 172 313,10 грн., який був сплачений ТОВ ФРУТТОРГЗБУТ за митною декларацією № 125110000/2013/331886 від 18 червня 2013 року.

Не погоджуючись з рішеннями митного органу від 10 червня 2013 року № 125110000/2013/01014/2 та від 17 червня 2013 року № 125110000/2013/010153/2, позивач оскаржив їх до суду.

14 серпня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/10217/13-а в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ТОВ "ФРУТТОРГЗБУТ" задоволено частково.

Визнано протиправними дії Київської митниці Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у митному оформленні за митними деклараціями від 04 червня 2013 року №125110000/2013/330948 та від 17 червня 2013 року №125110000/2013/331809.

Скасовано рішення Київської митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування митної вартості товарів від 10 червня 2013 року № 125110000/2013/010146/2 та від 17 червня 2013 року № 125110000/2013/010153/2.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у місті Києві на користь ТОВ ФРУТТОРГЗБУТ суми надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 253035,10 грн.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 22 жовтня 2015 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року скасовано в частині стягнення з державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у місті Києві на користь ТОВ ФРУТТОРГЗБУТ суми надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 253035,10 грн.

В іншій частині рішення апеляційного суду залишено без змін. (а.с. 31-35)

16 листопада 2015 року позивач звернувся із заявою до відповідача про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 253035,10 грн.

Листом від 15 грудня 2015 року № 10960/4/10-70-60-47 Київська митниця ДФС України відмовила позивачу в поверненні зазначених коштів з підстав, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV. Проте будь-яких листів чи постанов від органів Державної виконавчої служби до Київської митниці не надходило.

Переглядаючи рішення, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.

Згідно статті 289 Митного кодексу України обов'язок із сплати митних платежів у разі ввезення товарів на митну територію України виникає з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.

Відповідно до статті 295 Митного кодексу України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов'язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов'язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Статтею 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до п.43.1 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Пунктами 43.4 та 43.5 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Відповідно до п. 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі - Порядок №618).

Даний порядок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 618 передбачено, що для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Положеннями пунктів 2 - 4, 6 розділу III Порядку № 618 визначено наступний порядок розгляду заяви платника: заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати. Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (пакет документів на повернення коштів). Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Пунктом 7 розділу III вказаного Порядку № 618 встановлено, що висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Відповідно пункту 11 розділу III Порядку № 618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Таким чином, обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Законодавчо встановленою умовою повернення коштів є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів та надання такого висновку до відповідного органу Державного казначейства України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 березня 2015 року у справі № 21-3а15к.

Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, який містить зазначені норми права.

Оскільки, протиправність рішень митного органу про збільшення митної вартості товару встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про протиправність відмови відповідача в поверненні надміру сплачених митних платежів позивачу.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про задоволення позовних вимог.

Згідно частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС України - відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2016 року у справі № 810/196/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді