Постанова

від 17.04.2007 по справі 15/85

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/85

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "17" квітня 2007 р.                                                  Справа № 15/85

Позивач- Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі, смт. Ріпки, вул. Попудренка, 8.

До відповідача- приватного підприємства „Бєлуха”, с. Неданчичі Ріпкинського району, вул. Привокзальна площа, 4.

Про стягнення 933,72 грн.

                                Суддя Ю.В.Федоренко             секретар Фурник К.В.

                       Представники  сторін:

Від позивача –Тужик А.В., дов. від 16.11.06.

Від відповідача-  не з”явився.

          С У Т Ь   С П О Р У:

Заявлено позов про стягнення з відповідача  заборгованості по страхових внесках на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкцій та пені.

Після порушення провадження у справі позивач звернувся з заявою про зменшення позовних вимог до 9,26 грн. боргу по фінансовим санкціям та пені. Заяву обґрунтовано частковою сплатою боргу відповідачем. Заяву подано відповідно до вимог ст. 51 КАС України, нею не порушуються чиї –небудь права, свободи та інтереси, а тому вона приймається судом.

Відповідач відзив на позов не надав. Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи у суді, оскільки повістку доставлено за адресою відповідача, зазначеною її представником в Розрахунках сум страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування за листопад –грудень 2006 р., які підписані повноважним представником відповідача.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 15 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03 № 1058 ( далі –Закон № 1058 ) підприємство відповідача є страхувальником з загальнообов”язкового державного пенсійного страхування і набуло статусу платника страхових внесків з дня реєстрації у територіальному відділі Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17, ч. 6, 12 ст. 20 Закону № 1058 відповідач зобов”язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Зобов”язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Позивачем прийнято рішення  про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату ( неперахування ) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування ) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду ( далі –Рішення ) від 11.02.07 № 2 яким до відповідача застосовано фінансові санкції на суму 8,98 грн. та 1,68 грн. пені.

Копію Рішення отримано представником відповідача 13.01.07, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідачу направлено вимогу № Ю 117 від 05.02.07 на загальну суму 933,72 грн., в тому числі  фінансові санкції ( штрафи ) –8,98 грн., пеня –1,68 грн., яку отримано відповідачем 09.02.07, що копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

 Відповідно до абзацу 8 ч. 3 ст. 106 Закону № 1058   у разі    якщо    страхувальник,    який    одержав    вимогу територіального  органу  Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму  недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку,  а  також  у  разі  якщо  страхувальник  узгодив вимогу,  але  не  сплатив  узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,  відповідний орган Пенсійного  фонду  звертається  в  установленому законом порядку і подає  вимогу  про  сплату  недоїмки  до  відповідного  підрозділу державної   виконавчої   служби.   У   зазначених  випадках  орган Пенсійного  фонду  також  має  право   звернутися   до   суду   чи господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.  У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до   господарського   суду   передбачені   законодавством   заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

   Частиною 13 ст. 106 Закону № 1058 також встановлено, що суми пені  та  штрафів,  передбачених  частинами  дев'ятою  і десятою цієї статті,  підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією,  яка здійснює виплату і  доставку  пенсій,  протягом десяти  робочих  днів  з  дня одержання відповідного рішення.  При цьому в цей же  строк  страхувальник,  банк  чи  організація,  яка здійснює виплату і доставку пенсій,  має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним    обов'язковим    письмовим   повідомленням   про   це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

    Оскарження рішення  виконавчого  органу  Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення  вищим  органом  Пенсійного  фонду  або  судом рішення у справі.  Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються  до винесення  судом  рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки,  якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

   Відповідач рішення та  вимогу у встановленому порядку не оскаржив, суми  штрафу та пені не сплатив, а тому  позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

   Відповідно до ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

    Керуючись ст.  158 - 163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                                    В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити повністю і стягнути з приватного підприємства «Бєлуха», с. Неданчичі Ріпкинського району, вул. Привокзальна площа, 4, код 33450595, ( р/р 26005040530200 в АКБ «Укрсиббанк»), на користь Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі, смт. Ріпки, вул. Попудренко, 8, код 14249938, 7,72 грн. штрафу, 1,18 грн. пені на поточний рахунок 2650131205216 в ВАТ «Державний ощадний банк України», та 0,21 грн. штрафу, 0,10 грн. пені на поточний рахунок 2560131306216 в ВАТ «Державний ощадний банк України».

     Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

    Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк, встановлений  цим Кодексом,  постанова суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

     Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява.  Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в  апеляційній скарзі.

     Заява  про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення.

     Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

     Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

     Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження.      

Суддя                                                      Ю.В.Федоренко