Рішення

від 17.06.2009 по справі 16/52-09-1704

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКО Ї ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2009 р. Справа № 16/52-09-1704

Господарський суд Одеськ ої області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідан ь Скоробрух Т.В.

За участю представників с торін:

Від позивача: Гайда ржі К.П. за довіреністю № 03/4/1/261 від 29.04.09р.

Від відповідача: не з' явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу з а позовом відкритого акціоне рного товариства Всеукраїн ський Акціонерний Банк „ ВіЕйБі Банк” до фізичної осо би - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 69114,61 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне т овариство Всеукраїнський Акціонерний Банк „ВіЕйБі Б анк” (далі по тексту ВАТ „ВіЕй Бі Банк”) звернулося до госпо дарського суду Одеської обла сті з позовними вимогами до ф ізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (далі по тексту - П П ОСОБА_4) стягнення 64690 гр н. - заборгованості за креди том, пені за прострочення пов ернення кредиту у розмірі 3465,4 0 грн. та 959,21 грн. - пені за прост рочення сплати процентів за користування кредитом, а всь ого 69114,61 грн. загальної заборго ваності за кредитним догово ром № 05/07SME від 14.05.2007р. В обґрунтува ння заявлених вимог позивач посилається на неналежне ви конання відповідачем грошо вих зобов' язань за кредитн им договором № 05/07SME від 14.05.2007р., укл аденим між сторонами по спра ві.

При цьому, позивачем, на під ставі ст. 66 ГПК України, до поз овної заяви було подано клоп отання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, щ о належить відповідачеві.

В обґрунтування заявленог о клопотання ВАТ „ВіЕйБі Бан к” було покладено ухилення П П ОСОБА_4 протягом тривало го часу від виконання прийня тих на себе зобов' язань за к редитним договором № 05/07SME від 14. 05.2007р., укладеним між сторонами по справі, в частині поверне ння кредиту, а також значною сумою неповернутих коштів.

Відповідно до ст. 66 ГПК Украї ни, господарський суд за заявою сторони, прокурор а чи його заступника, який по дав позов, або з своєї ініціа тиви має право вжити заході в до забезпечення позову. Забезпечення позову допуск ається в будь-якій стадії п ровадження у справі, якщ о невжиття таких заходів мо же утруднити чи зробити не можливим виконання рішення г осподарського суду. При ц ьому, як вбачається з положен ь ст. 67 ГПК України, позов може з абезпечуватись шляхом накла дення арешту на майно або г рошові суми, що належать відп овідачеві; забороною відп овідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчин яти дії, що стосуються предме ту спору.

Однак, як вбачається з матер іалів справи, на виконання ум ов п. 1.3 кредитного договору № 05 /07SME від 14.05.2007р. в якості забе зпечення виконання Позичаль ником своїх зобов' язань щод о повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комі сії та можливих штрафних сан кцій між сторонами по справі було укладено договір заста ви від 14.05.2007р., за яким відповіда чем в забезпечення виконання основного зобов' язання бу ло надано позивачу в заставу належне йому на праві власно сті обладнання, оцінене стор онами в сумі 196502,52 грн.

Відповідно ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (за ставодержатель) має право у р азі невиконання боржником (з аставодавцем) зобов'язання, з абезпеченого заставою, одерж ати задоволення за рахунок з аставленого майна переважно перед іншими кредиторами ць ого боржника, якщо інше не вст ановлено законом (право заст ави). При цьому, відповідно до ст. 586 ЦК України заставодавец ь має право відчужувати пр едмет застави, передавати йо го в користування іншій особ і або іншим чином розпоряджа тися ним лише за згодою зас таводержателя, якщо інше н е встановлено договором.

Таким чином, самий по собі факт укладення договору зас тави на суму значно більшу, ні ж сума наданого кредиту, приз водить до неможливості здійс нення відчуження предмету з астави за відсутності згоди заставодержателя, що, в свою чергу, свідчить про нед оцільність накладення ареш ту на майно з метою забезпече ння позовних вимог, який, за с воєю сутністю, представляє с обою заборону на відчуження.

Враховуючи викладене, суд ом вищезазначене клопотання позивача про забезпечення п озову шляхом накладення ареш ту на майно було відхилено як неправомірне та недоцільне з огляду на укладання між ст оронами вищезазначеного дог овору застави.

Відповідач належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, але н е скористався наданим законо м правом на участь у судовому засіданні, відзиву на позовн у заяву до господарського су ду не надав, у зв' язку з чим с права розглядається за наявн ими в ній матеріалами відпов ідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників сторін, суд вста новив наступне.

Між ВАТ „ВіЕйБі Банк” (Кредитодавець) та ПП О СОБА_4 (Позичальник) 14.05.2007 року було укладено кредитний дог овір № 05/07SME, відповідно до умов якого Кредитодавець надав Позичальнику у тим часове користування на ум овах

забезпеченості, пове рнення, cтроковості, платнос ті та цільового характеру в икористання

грошові кошт и, на умовах, визначених цим до говором та додатковими угода ми до нього, що складають неві д'ємну частину Договору.

У відповідності до ст. 1054 ЦК У країни за кредитним договоро м банк або інша фінансова уст анова (кредитодавець) зобов'я зується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у роз мірі та на умовах, встановлен их договором, а позичальник з обов'язується повернути кред ит та сплатити проценти. При ц ьому, до відносин за кредитни м договором застосовуються п оложення параграфа 1 цієї гла ви „Позика”, якщо інше не вста новлено цим параграфом і не в ипливає із суті кредитного д оговору.

Відповідно до п. 1.1.1, 1.1.4, 1.1.5 кред итного договору кредит нада ється в сумі 50000 грн. П ри цьому, сторонами обумовле но, що надання кредиту буде зд ійснюватися у повному обсязі або окремими частинами (тран ш). Кожна наступна видача тран шу кредиту здійснюється в ме жах вільного залишку суми кр едиту, визначеної у п. 1.1.1 цього договору. Надання кредиту зд ійснюється на підставі письм ового повідомлення Позичаль ника про свій намір отримати черговий транш кредиту із за значенням суми та терміну ко ристування. У відповідності до п. 2.4 кредитного договору на дання кожного траншу кредиту оформлюється додатковою уго дою, в якій встановлюється су ма траншу, термін користуван ня ним та процентна ставка. Д одатковою угодою № 06 від 16.10.2007р. р озмір кредиту було збільшено до 80000,00 грн, у зв' язку з чи м у п. 1.1.1 кредитного договору б ули внесені відповідні зміни .

В свою чергу, за умовами п. 3.3 кредитного договору Позичал ьником було прийнято на себе зобов' язання своєчасно та у повному обсязі виплачуват и Банку проценти за користув ання кредитом, виконувати ін ші умови цього договору та по вернути Банку кредит відпові дно до умов п.п. 1.1.2 цього догово ру із сплатою процентів за фа ктичний строк користування т а сплатою штрафних санкцій п ри порушенні умов договору. За змістом п. 1.1.2 кредитного до говору термін остаточного по вернення кредиту був обумовл ений сторонами до 13.05.2009р. включн о.

На виконання наведених умо в кредитного договору між ст оронами по справі було підпи сано низку додаткових угод. В ідповідно до додаткової угод и № 01 від 14.05.2007р. сторонами було о бумовлено погашення кредиту Позичальником щомісяця не п ізніше останнього робочого д ня місяця з червня 2008р. по квіте нь 2009р. по 4166,67 грн. та не пізніше 1 3.05.2009р. - 4166,63 грн. Згідно з додатко вою угодою № 02 від 15.05.2007р. Банк на дав Позичальнику кредит у су мі 20000 грн. на термін до 13.05.2009р. В по дальшому, Позичальнику було надано транш кредиту у розмі рі 20000 грн. на термін до 13.05.2009р. (дод аткова угода №03 від 16.05.2007р.). За до датковою угодою № 04 від 21.05.2007р. Кр едитодавець надав відповіда чу транш кредиту в сумі 8000 грн. на термін до 13.05.2009р. Згідно з дод атковою угодою № 05 від 13.06.2007р. Бан к надав Позичальнику кредит у сумі 2000 грн. на термін до 13.05.2009р. У відповідності до умов дода ткової угоди № 07 від 16.10.2007р. Креди тодавець надав відповідачу т ранш кредиту в сумі 10000 грн. на т ермін до 13.05.2009р. В подальшому, По зичальнику було надано транш кредиту у розмірі 2000 грн. на те рмін до 13.05.2009р. (додаткова угода №08 від 18.10.2007р.). За додатковою уго дою № 09 від 19.10.2007р. відповідачем б уло отримано транш кредиту у сумі 8000грн до 13.05.2009р. Крім того, зг ідно з додатковою угодою № 11 в ід 31.10.2007р. Банк надав Позичальни ку кредит у сумі 980 грн. на термі н до 13.05.2009р., нарешті, у відповід ності до додаткової угоди №12 від 21.11.2007р. Банком було надано т ранш у розмірі 2000 грн. на термін до 13.05.2009р.

Крім того, як вбачається з в иписки Банку по особовому ра хунку ПП ОСОБА_4 26.10.2007р. бу ло отримано транш у розмірі 700 0грн., що, у тому числі підтверд жується грошовим чеком, випи саним відповідачем 26.10.2007р. При ц ьому, незважаючи на відсутні сть додаткової угоди про над ання траншу на зазначену сум у, суд, з урахуванням положень додаткової угоди № 06 від 16.10.2007р., якою було встановлено розмі р кредиту у сумі 80000,00 грн. та з ог ляду на вказані документи, як ими підтверджується фактичн ий переказ коштів як кредитн их, доходить висновку, що Пози чальником дані кошти були от римані у межах укладеного мі ж сторонами кредитного догов ору в якості траншу кредиту.

Таким чином, відповідачем ф актично було отримано кредит на суму 79980грн., у межах розміру обумовленого п. 1.1.1 кредитног о договору (з урахуванням змі н, внесених додатковою угодо ю № 06 від 16.10.2007р.). Однак, як вбачаєт ься з довідки /а.с. -51/, листів - п ретензій від 27.06.2008р. та від 22.09.2008р., всупереч наведеним умовам к редитного договору та додатк ових угоди до нього з червня 2008р. відповідачем погашення кредиту здійснювалося у неп овному обсязі, в подальшому, з січня 2008р. ПП ОСОБА_4 при пинив сплачувати кошти на по вернення кредиту.

Відповідно до п. 3.3.6 кредитно го договору, Позичальником б уло прийнято на себе зобов' язання на вимогу Кредитодавц я достроково повернути наявн у заборгованість за кредитом та сплатити проценти за кори стування ним, комісії, можлив і штрафні санкції у випадках , передбачених п. п. 2.9, 5.2 зазначе ної угоди, зокрема, у разі наяв ності простроченої протягом більш ніж 5 банківських днів з аборгованості за траншами кр едиту, нарахованими процента ми та комісіями, передбачени ми цим договором, невиконанн я або неналежного виконання умов цього договору. Крім тог о, відповідно до п. 4.5 кредитног о договору у разі невиконанн я Позичальником зобов' язан ь, визначених п. 3.3 цього догово ру протягом більше ніж 15 банкі вських днів термін надання к редиту вважається таким, що з акінчився, та, відповідно, Поз ичальник зобов' язаний не пі зніше наступного банківсько го дня погасити Кредит, сплат ити проценти за фактичний ча с користування кредитом, ком ісії та штрафні санкції.

З огляду на викладене, листо м № 02-004/3037 від 07.11.2008р. Банк звернувс я до відповідача з попередже нням про можливість настання для відповідача негативних наслідків у разі непогашення ним існуючої заборгованості .

Однак, незважаючи на наведе ні вимоги Банку та отримання цього листа відповідачем 14.11.20 09р., про що свідчить підпис ост аннього на листі Банку (а.с.-57), П П ОСОБА_4 до теперішньо го часу кредитні кошти Креди тодавцю повернуті у повному обсязі не були.

Крім того, за змістом умов к редитного договору Позичаль ник зобов' язався сплачуват и проценти за користування к редитними коштами. У відпові дності до п. 1.1.3 кредитного дог овору Процентна ставка за к ористування кредитом склада є 19 процентів річних. 29.07.2008р. мі ж сторонами по справі було ук ладено додаткову угоду № 13 до кредитного договору № 05/07SME ві д 14.05.2007р., відповідно до умов я кої було збільшено розмір пр оцентної ставки за користува ння кредитом до 22% річних. В под альшому, розмір процентної с тавки був ще раз переглянути й. Згідно з додатковою угодою № 14 від 14.11.2008р. до вказаної креди тної угоди, процентна ставка була визначена у розмірі 27 пр оцентів річних. Положеннями п. 2.6 кредитного договору пере дбачено, що проценти за корис тування кредитом нараховуют ься на фактичну заборгованіс ть за кредитом, їх нарахуванн я здійснюється щомісячно за поточний календарний місяць та сплачуються Позичальнико м не пізніше останнього робо чого дня цього місяця.

Згідно ст. 193 ГК України в ре дакції Закону України від 16.01.20 03р. N 436-IV, суб'єкти господарюванн я та інші учасники господарс ьких відносин повинні викону вати господарські зобов'язан ня належним чином відповідно до закону, інших правових акт ів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо викон ання зобов'язання - відповідн о до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов' язання виник ають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числ і і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов' яз ковим для виконання сторона ми. Зобов' язання, в свою черг у, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК Укр аїни, має виконуватися належ ним чином відповідно до умов договору та вимог цього Коде ксу. Одностороння відмова ві д виконання зобов' язання аб о одностороння зміна його ум ов не допускається.

Але в порушення умов п.п. 1.1.3, 2.5, 2.6, 3.3, 4.5 кредитного договору , вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України ПП ОСОБА_4 кредит на вимогу Б анку у повному обсязі поверн утий не був. Внаслідок чого за відповідачем утворилася заб оргованість із повернення кр едиту на загальну суму 64690 грн ., яка до теперішнього часу у д обровільному порядку погаше на ним не була. Крім того, відп овідачем належним чином не в иконувалися і зобов' язання з своєчасної сплати відсотк ів за користування кредитом.

Таким чином, приймаючи до ув аги неналежне виконання Пози чальником договірних зобов ' язань з повернення кредиту за кредитним договором № 05/07SME ВАТ „ВіЕйБі Банк” зверну лось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з ПП ОСОБА_4 64690 грн. - заборгован ості за кредитом, пені за про строчення повернення кредит у у розмірі 3465,40 грн. та 959,21 грн. - пені за прострочення сплати процентів за користування к редитом, а всього 69114,61 грн. зага льної заборгованості за кред итним договором № 05/07SME від 14.05.2007р .

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК Укр аїни кожна сторона повинна д овести ті обставини, на які во на посилається як на підстав у своїх вимог і заперечень. Пр и цьому, докази подаються сто ронами та іншими учасниками судового процесу. В свою черг у, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі як их господарський суд у визна ченому законом порядку встан овлює наявність чи відсутніс ть обставин, на яких ґрунтуют ься вимоги і заперечення сто рін, а також інші обставини, як і мають значення для правиль ного вирішення господарсько го спору.

Відповідач належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання, але н е скористався наданим законо м правом на участь у судовому засіданні, відзиву на позовн у заяву до господарського су ду не надав.

На думку суду, розмір основн ого боргу з повернення креди ту ПП ОСОБА_4 перед ВАТ „Ві ЕйБі Банк” витікає з умов укл аденої між сторонами по спра ві угоди з урахуванням додат кових угод до неї та підтверд жується іншими матеріалами с прави.

Відповідно до ст. 610 ЦК Україн и порушенням зобов' язання є його невиконання або викона ння з порушенням умов, визнач ених змістом зобов' язання ( неналежне виконання). Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України односторон ня відмова від зобов' язання не звільняє винну сторону ві д відповідальності за поруше ння зобов' язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст . 611 ЦК України у разі порушення зобов' язання настають насл ідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата н еустойки - грошової суми, як у боржник повинен сплатити к редиторові у рази порушення ним зобов' язання.

В свою чергу, при здійсненні розрахунку пені ВАТ „ВіЕйБі Банк” керувалося виключно п оложеннями п. 4.3 кредитного до говору, якими передбачено об ов' язок Позичальника у разі несвоєчасного погашення кре диту сплатити пеню у р озмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3 цьог о договору від суми відповід ного непогашеного платежу з а кожен день прострочення ви конання.

Однак, за переконанням суду , зазначений розрахунок пені не є обґрунтованим, з огляду н а наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обч ислюється у відсотках від су ми несвоєчасно виконаного гр ошового зобов' язання за кожний день прострочення вик онання. При цьому, відповід но до частини другої статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь од ержувача цих коштів за прост рочку платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищ увати подвійної облікової ст авки Національного банку Укр аїни, що діяла у період, за яки й сплачується пеня. Крім то го, відповідно до ст.ст. 1, 3 Зако ну України “Про відповідальн ість за несвоєчасне виконанн я грошових зобов' язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошови х коштів сплачують на кори сть одержувачів цих коштів з а прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється з а згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від сум и простроченого платежу т а не може перевищувати подві йної облікової ставки Націон ального банку України, що дія ла у період, за який сплачуєть ся пеня.

Таким чином, положення Зако ну України „Про відповідальн ість за несвоєчасне виконанн я грошових зобов'язань” пе редбачають обмеження розмір у пені, що підлягає стягненню , розміром подвійної обліков ої ставки Національного банк у України, що діяла у період, з а який сплачується пеня. За значена позиція суду підтвер джується і висновками Вищого господарського суду України , викладеними у п. 49 Інформацій ного листа від 07.04.2008 р. N 01-8/211 „Про д еякі питання практики застос ування норм Цивільного та Го сподарського кодексів Украї ни”.

Слід зазначити, що пеня, пер едбачена п. 4.3 договору № 05/07SME ві д 14.05.2007р у розмірі подвійної пр оцентної ставки, визначеної в п. 1.1.3 цього договору від суми відповідного непогашеного п латежу за кожен день простро чення виконання значно перев ищує встановлену Законом Укр аїни “Про відповідальність з а несвоєчасне виконання грош ових зобов' язань” від 22.11.1996р. № 543/96-ВР та ч. 2 ст. 343 ГК України.

Враховуючи викладене, суд, к еруючись вимогами ст.ст. 1, 3 Зак ону України “Про відповідаль ність за несвоєчасне виконан ня грошових зобов' язань” ві д 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549 ЦК Ук раїни, ст. 343 ГК України, вважає за правомірне позовні вимог и ВАТ „ВіЕйБі Банк” в частині стягнення з відповідача пен і за прострочення повернення кредиту та пені за простроче ння сплати процентів за кори стування кредитом задоволь нити частково: у сумі 1702,99 грн . - пені за прострочення пов ернення кредиту та 598,45 грн. - п ені за несвоєчасну сплату пр оцентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК Укр аїни особа, не звільняється в ід відповідальності за поруш ення зобов' язання у разі ві дсутності у боржника необхід них коштів. Крім того, згідно ч . 1 ст. 625 ЦК України боржник не зв ільняється від відповідальн ості за неможливість виконан ня ним грошового зобов' язан ня.

Підсумовуючи вищезазначен е, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірно сті заявлених ВАТ „ВіЕйБі Ба нк” позовних вимог в частині стягнення 64690 грн. - заборгов аності за кредитом, пені за пр острочення повернення креди ту у розмірі 1702,99 грн. та 598,45 грн. грн. - пені за прост рочення сплати процентів за користування кредитом, та на явності підстав для їх задов олення відповідно до ст.ст. 11, 50 9, 525, 526, 611, 615, 617, 625, 1049, 1054 ЦК Україн и.

Судові витрати по держмиту , витрати на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу розподілити згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549 , 610, 611, 615, 617, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 3 З акону України “Про відповіда льність за несвоєчасне викон ання грошових зобов' язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. ст. 32, 33, 44, 49,75, 82-85 Г ПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволь нити частково.

2. Стягнути з ф ізичної особи - підприємця ОСОБА_4 /65069, АДРЕСА_1, п оточний рахунок НОМЕР_1 в ОФ ВАТ „ВіЕйБі Банк”, МФ О 328726, ідентифікаційний код Н ОМЕР_2/ на користь відкри того акціонерного товариств а Всеукраїнський Акціонер ний Банк „ВіЕйБі Банк” /010 54, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, код ЄДРПОУ 19017842, коррахунок №32003176201 у Г оловному управлінні НБУ п о м. Києву та Київській о бласті, МФО 321024/ заборгованіст ь за кредитом в сумі 64690 грн. 00 ко п. / шістдесят чотири тисячі ші стсот дев' яносто грн.. 00 коп./ , 1702 грн. 99 коп. / одна тисяча сімс от дві грн.. 99 коп. / - пені за несв оєчасне повернення кредиту; 598 грн. 45 коп. /п' ятсот дев' яно сто вісім грн.. 45 коп./ - пені за не своєчасну сплату процентів; 669 грн. 91 коп. /шістсот шістдесят дев' ять грн.. 91 коп./ - витрат н а сплату державного мита; 114 гр н. 38 коп. /сто чотирнадцять грн .. 38 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

Рішення набирає зако нної сили в порядку, передбач еному ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набр ання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГП К України сторони у справі ма ють право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційн е подання на рішення місцево го господарського суду, яке н е набрало законної сили. Апел яційна скарга подається, а ап еляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня пр ийняття рішення місцевим гос подарським судом, а у разі якщ о у судовому засіданні було о голошено лише вступну та рез олютивну частину рішення - з д ня підписання рішення, оформ леного відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення підписане 17.06.2009р.

Суддя