Рішення

від 06.04.2007 по справі 16/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/144

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                Справа №

За позовом Відкритого  акціонерного товариства  “Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку №6 Луганської філії, смт. Білокуракине Луганської області

до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Імені Мічуріна”, с. Райгородка Сватівського району Луганської області

про стягнення  4346 грн. 26 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

При секретарі судового засіданняЗа участю:

Кочетовій О.М.

Від позивачаДавидова А.А.,юрисконсульт, довіреність  від 05.08.05, № 1182

Від відповідача Не прибув

До початку слухання справи від представника позивача  вимоги про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не надійшло, в зв'язку з чим технічна фіксація  не здійснювалась.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлена вимога про стягнення боргу за послуги електрозв'язку в сумі 4346 грн. 26 коп.

       Позивач позов підтримав, повідомив суд, що станом на день слухання борг відповідачем не сплачено.

Відповідач відзив на позов і витребуванні документи не надав, участь свого представника у засіданнях не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення засідань.

Відповідач не повідомив суд про наявність поважних причин, що перешкоджають йому забезпечити участь у судовому засіданні свого представника, в зв'язку з чим відповідно до ст. 75 ГПК України спір розглядається за наявними в справі матеріалами

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі 06.06.2002р. на підставі доручення № 18/157 від 19.04.2002р., був укладений договір № 177 про надання послуг електрозв'язку відповідно до якого позивач надавав відповідачу послуги електрозв'язку.

      В порушення умов п.п. 3.2.8, 4.5., 4.6. договору відповідач оплачував надані послуги несвоєчасно, та в неповному обсязі, в наслідок чого за період з 01червня 2006 р. по 01 грудня 2006р. утворилась заборгованість в сумі 4346 грн. 26 коп. Наявність боргу підтверджується рахунками, що знаходяться у матеріалах справи.

      Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача борг у сумі 4346 грн. 26 коп., обґрунтовуючи свою вимогу порушенням відповідачем вимог договору  щодо своєчасної та повної оплати одержаних послуг.

        Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити гроші, надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених Господарським  кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.  

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк. Відповідач, як споживач послуг електрозв'язку та сторона за вказаним договором, не сплатив позивачу надану послугу, у результаті чого умови договору та вказані вимоги закону відповідачем порушено.

За таких обставин, вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти  на відповідача, а саме: державне мито у сумі –102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, ст.ст. 171,193 Господарського кодексу України, ст.ст 526,530,629,901-903 Цивільного кодексу України, керуючись ст.. 44,49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд   

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити повністю.

        2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Імені Мічуріна”, с. Райгородка Сватівського району Луганської області, вул.. Конопліна, 3, ідентифікаційний код 31648331   на користь  Відкритого  акціонерного товариства  “Укртелеком” в особі Центру електрозв'язку №6 Луганської філії, смт. Білокуракине вул. Чапаєва, 83 ідентифікаційний код 01182820 борг у сумі 4346 грн. 26 коп., державне мито у сумі –102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

У судовому засіданні 06.04.2007 р. за згодою позивача була оголошена  тільки вступна  та резолютивна частина рішення.

Дата підписання рішення 11.04.2007 року.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                 Р.М.Шеліхіна