Рішення

від 17.05.2016 по справі 910/5374/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2016Справа №910/5374/16

За позовомВиконувача обов'язків керівника Київської місцевої прокуратури №9 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство екологічних досліджень" пропро внесення змін до договору Суддя Ярмак О.М.

За участю представників:

від позивачаБезносик А.О. (довіреність № 225-КМГ-740 від 11.03.2016) від відповідача від прокуратури Панчишин А.М. (довіреність від 11.04.2016) Колодяжна А.В. (посвідчення № НОМЕР_1 від 04.11.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконувач обов'язків керівника Київської місцевої прокуратури № 9 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство екологічних досліджень" про внесення змін до договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/4660/16 та призначено розгляд справи на 26.04.2016.

19.04.2016 в судовому засіданні оголошено перерву до 17.05.2016.

16.05.2016 та 17.05.2016 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі.

В судове засідання 17.05.2016 з'явилися представники сторін та прокуратури.

Представник відповідача підтримав подане через канцелярію суду клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтоване тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство екологічних досліджень" було подано до суду позовну заяву про визнання недійсним та скасування п. 397 Додатку до рішення Київської міської ради № 89\9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень 288 Податкового кодексу України".

Заслухавши представника відповідача, позиції інших учасників спору, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача, оскільки немає правових підстав для зупинення провадження у справі в порядку ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, адже, факту наявності у провадженні іншого суду пов'язаної з даною справи доведено заявником не було.

Представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник прокуратури підтримав позов.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог повністю, заявивши два клопотання про витребування доказів.

Заслухавши пояснення представника відповідача по суті заявлених клопотань, суд відмовляє відповідачу у їх задоволенні як таких, що не відповідають статті 38 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює вимоги до змісту та форми

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2003 між Київською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство екологічних досліджень" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), за умовами якого орендодавець, на підставі рішення Київради від 10.07.2003 № 638/798 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" за актом приймання-передачі зобов'язався передати за плату у володіння та користування на 25 років, визначену цим Договором, а орендар зобов'язався прийняти дану земельну ділянку і використовувати її відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з п. 1.1 Договору об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка , місце розташування якої вул. Сурикова, 3 (літера А) у Солом'янському районі м.Києва розміром 18044 кв.м. для реконструкції нежитлової будівлі, подальшої експлуатації та обслуговування торговельно-офісного центру, кадастровий номер 8000000000:72:063:0038.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 Договору визначена договором орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1,5% від її нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 2.6 Договору згідно з довідкою Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.10.2003 № 866 на час укладання цього договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 22 458 750,75 грн.

Відповідно до п. 2.3 Договору розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору.

28.02.2013 Київською міською радою прийнято рішення № 89\9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру орендної плати у відповідність до положень 288 Податкового кодексу України" відповідно до якого орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки та покладено на орендарів, обов'язок забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку прокуратури, підстав для внесення змін до Договору.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, положеннями якого передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (ст. 288 Податкового кодексу України).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (ст. 288.5.1 Податкового кодексу України).

З метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі", статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України 28.02.2013 Київською міською радою прийнято рішення № 89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України". Відповідно до вказаного рішення орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати, встановивши її у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки та покладено на орендарів, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство екологічних досліджень", обов'язок забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до п. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з п. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 Цивільного кодексу України).

Нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Проаналізувавши положення законодавства України, суд дійшов висновку, що як на момент укладення спірного договору, так і на момент розгляду спору в суді, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності була/є регульованою ціною, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для перегляду розміру орендної плати - у разі законодавчої зміни її граничного розміру.

З метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, Пленум Вищого господарського суду України надав роз'яснення у формі постанови № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у п. 2.18 якої зазначається, що вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Згідно з п. 2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, згідно з позицією Верховного Суду України, що викладена у постанові від 20.11.2012 у справі № 28/5005/640/2012 з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 надсилання відповідачу про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання вимог ст. 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем не виконано обов'язок щодо оформлення внесення змін до Договору оренди з метою приведення у відповідність до вимог законодавства істотних умов договорів оренди земельних ділянок, відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі", статей 40, 41, 286, 288 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, а також те, що розмір орендної плати за землю законодавчо було змінено, а також на те, що вказані відповідачем обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, спростовуються викладеним вище, суд доходить висновку про наявність підстав зміни договору у частині, що стосується розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

1. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2003, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство екологічних досліджень", зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 26.01.2004 за № 72-6-00133 у книзі записів державної реєстрації договорів, виклавши його пункт 2.2 у такій редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 % (три відсотки) від її нормативної грошової оцінки".

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство екологічних досліджень" (03057, м. Київ, вул. В.Гетьмана, 6 (літ. А,А), ідентифікаційний код 31612148) на користь Прокуратури міста Києва (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, буд. 45/9, ідентифікаційний код 02910019) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.05.2016

Суддя О.М. Ярмак