Ухвала

від 23.05.2016 по справі 572/4843/14-к

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала іменем україни 23 травня 2016 року м. КиївКолегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 , який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 10 лютого 2016 року стосовно ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и л а :

Прокурор звернувся до суду касаційної інстанції зі скаргою на зазначене судове рішення.

Статтею 427 КПК встановлено вимоги, яким повинна відповідати касаційна скарга.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором не повною мірою дотримано зазначених вимог закону.

У порушення п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність, як на підставу для скасування рішення цього суду, прокурор на підтвердження своїх доводів не зазначив, у чому полягає дане порушення та яких конкретно норм матеріального закону не було застосовано судом апеляційної інстанції відповідно до ст. 413 КПК.

Також, посилаючись на істотні порушення судом апеляційної інстанції вимог кримінального процесуального закону, прокурор формально наводить положення статей 370, 372, 412 КПК, але не обґрунтовує свої мотиви.

Доводи прокурора є неконкретними. Вказуючи на порушення апеляційним судом принципів диспозитивності та безпосередності дослідження доказів (ст. 7 КПК), що на його думку, позбавило суд апеляційної інстанції зробити інший висновок, ніж той, до якого дійшов суд першої інстанції, у той же час прокурор у касаційній скарзі вказує на оголошення цим же судом ряду письмових доказів (без зазначення яких саме), і не зазначає, чи заперечувала сторона обвинувачення проти такого дослідження доказів та чи перешкодив апеляційний суд реалізувати сторонам обвинувачення і захисту їхні права відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК.

Крім того у порушення ч. 6 ст. 427 КПК прокурор до касаційної скарги не долучив її копій з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження й усім учасникам судового провадження.

Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її необхідно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків (прокурор має підтвердити, що не пропустив такого строку при повторному зверненні до суду).

Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Залишити без руху касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 та встановити семиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3