Постанова

від 17.05.2016 по справі 808/8719/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року 16год.58хв.Справа № 808/8719/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 підприємства "Партнер-94"

до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003931501 від 22.04.2015 та №0007631501 від 20.07.2015,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Партнер - 94" - звернувся до суду з позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 22.04.2015 про нарахування ПДВ в розмірі 12715,00 грн. і штрафу з ПДВ в розмірі 3179,00 грн.; № НОМЕР_2 від 20.07.2015 про зменшення від'ємного значення з ПДВ в сумі 8015,00 грн., прийняті Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя ДФС у Запорізькій області.

За клопотанням відповідача здійснено заміну первинного відповідача - Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя ДФС у Запорізькій області на його правонаступника - Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області.

З урахуванням заяви про зміну підстав адміністративного позову позивач вказує, що позивачем на податкове повідомлення-рішення від 22.05.2015 № НОМЕР_1 подано скаргу. Рішення за результатами розгляду первинної скарги було прийнято лише 14.07.2015. При цьому позивач не отримував рішення про продовження розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення. А відтак, в силу вимог ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України), скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, оскільки рішення про продовження строків розгляду скарги не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку розгляду скарги.

Крім того позивач зазначає, що уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань за листопад та грудень 2014 року вніс зміни до податкових декларацій і сума 9316,58 грн. податкового кредиту з ПДВ (сформованого по податкових накладних листопада та грудня 2014 року) була перенесена в податковий кредит листопада та грудня 2014 року.

Позивач також зазначає, що дійсно ПП "Роніс" в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна № 6 від 31.01.2015 на суму ПДВ в розмірі 11412,60 грн. була зареєстрована 16.02.2015, а кінцевий строк реєстрації закінчився 15.02.2015. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної. Позивач скористався своїм правом, наданим ст. 198 ПК України і подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким включив суму ПДВ у розмірі 11412,60 грн. в декларацію з лютий 2015 року. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначає, що за результатами камеральної перевірки встановлено, що підприємством в порушення п. 198.6 ст. 198 розділу V ПК України неправомірно віднесено до податкового кредиту січня 2015 року суму ПДВ у розмірі 9317 грн. по податкових накладних, виписаних у листопаді та грудні 2014 року. Однак новою редакцією п.198.6 ст.198 ПК України, яка діє з 01.01.2015 року, право платника податку на включення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної в іншому періоді, ніж така податкова накладна виписана, на думку контролюючого органу, не передбачено.

Також позивачем включено до податкового кредиту січня 2015 року суму ПДВ в розмірі 11413 грн. по податковій накладній виписаній ПП "Роніс" 31.01.2016 № 6, зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) 16.02.2015. Однак, відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, зареєстровані в ЄРПН податкові накладні з порушенням термінів реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, тобто, сума ПДВ 11413 грн. могла бути включена позивачем до податкового кредиту лютого, а не січня 2015 року. Рішення про продовження строку розгляду скарги позивач отримав 12.06.2015. За наведених обставин просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з огляду на таке.

Позивач - Приватне підприємство "Партнер - 94" зареєстроване як юридична особа.

06.04.2015 посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ОСОБА_3 підприємства "Партнер-94" за січень та лютий 2015 року, результати якої оформлено актом перевірки від 06.04.2015 № 84/1501 (а.с.7-10).

При перевірці показників податкової звітності декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року та додатків до неї встановлено, що ПП "Партнер-94" в порушення п.198.6 ст.198 ПК України неправомірно віднесено ПДВ у розмірі 9317 грн. по взаємовідносинах з контрагентами, зазначеними в додатку № 5, період складання яких листопад та грудень 2015. З 01.01.2015 втратила чинність норма, згідно з якою якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних мав право включити такі податкові накладні протягом 365 днів. Таким чином, всі податкові накладні, складені у звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року. Платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту шляхом надання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди.

Також ПП "Партнер-94" в порушення пункту 198.6 ст. 198 ПК України неправомірно віднесено до податкового кредиту січня 2015 року суму ПДВ у розмірі 11413 грн. по взаємовідносинах з ПП "Роніс", а саме: податкова накладна № 6 від 31.01.2015 на суму ПДВ у розмірі 11412,6 грн. зареєстрована в ЄРПН 16.02.2015, повинна бути зареєстрована в ЄРПН 15.02.2015. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, податкові накладні, зареєстровані з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний період, в якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН.

Податковий орган дійшов висновку, що підприємством неправомірно включено до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за січень 2015 року суму ПДВ 20730 грн.

Згідно декларації за лютий 2015 підприємством ПП "Партнер-94" неправомірно заповнено р. 26 "сума залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на початок поточного звітного (податкового) періоду" у розмірі 8015 грн.

Дані камеральної перевірки декларації за січень 2015 року свідчать про заниження податкового зобов'язання внаслідок завищення суми податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року, в порушення пункту 198.6 ст. 198 ПК України.

У зв'язку з такими висновками контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.04.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 12715 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 3179 грн. (а.с.11).

На вказане податкове повідомлення-рішення позивачем подано скаргу.

За результатами адміністративного оскарження рішенням Головного управління ДФС у Запорізькій області від 14.07.2015 № 5115/7/0801-100413 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 22.04.2015 № НОМЕР_1, зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість за січень 2015 року на 8015 грн. та зобов'язано ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області на суму такого зменшення скласти та направити платнику податків окреме податкове повідомлення-рішення у відповідності до вимог п. 3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затв. Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236 і зареєстр. в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за № 2135/22447).

20.07.2015 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 (а.с.19), яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2015 на 8015,00 грн.

Позивачем в адміністративному порядку до ДФС України оскаржено податкові повідомлення-рішення від 22.04.2015 № НОМЕР_1 та від 20.07.2015 № НОМЕР_2. Рішенням про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.22-25).

Позивач з податковими повідомленнями-рішеннями не погодився та оскаржив їх до суду.

Надаючи оцінку позовним вимогам суд зазначає таке.

Суд відхиляє покликання позивача з приводу того, що скарга на податкове повідомлення-рішення вважається задоволеною, а саме податкове повідомлення-рішення від 22.04.2015 № НОМЕР_1 - скасованим, оскільки позивач не отримав рішення про продовження розгляду скарги, з огляду на таке. Судом витребувано від Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" докази вручення позивачу поштового відправлення №6900519525839. Згідно отриманої відповіді, рекомендований лист №6900519525839 адресований ПП "Партнер-94" був вручений уповноваженій особі ОСОБА_4 12.06.2015 під розписку (а.с.170-173). А відтак, покликання позивача на те, що він не отримав рішення про продовження строку розгляду скарги спростовано доказами, наявними в матеріалах справи.

Щодо суті виявлених порушень суд зазначає таке.

В ході перевірки, зокрема, виявлено, що позивачем до податкового кредиту січня 2015 року включено суму ПДВ в розмірі 9317 грн. по податкових накладних, виписаних у листопаді та грудні 2015 року. Фактичною підставою для відображення в акті порушень слугував викладений в акті висновок про те, що позивач, в зв'язку зі змінами в податковому законодавстві не мав права включати в податкову декларацію за січень 2015 року податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року.

У відповідності до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення та існування спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного товару (послуг), до податкового кредиту виникає у платника податків в разі підтвердження вказаної суми ПДВ податковою накладною, належним чином оформленою відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, таке право виникає у платника податку в звітному періоді в момент придбання товару (послуг) та виписування постачальником податкової накладної, а не в момент відображення суми ПДВ у складі податкового кредиту у податковій звітності.

Фактичною підставою для відображення в акті порушень та відсторнування з податкового кредиту січня 2015 року суми в розмірі 9317 грн. слугував викладений в акті висновок про те, що позивач включив у звітному податковому періоді до податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних у відповідні періоди 2014 року, оскільки новою редакцією п. 198.6 ст. 198 ПК України, яка діє з 01.01.2015 року, право платника податку на включення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної в іншому періоді, ніж така податкова накладна виписана, на думку контролюючого органу, не передбачено.

Згідно з Законом України Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи № 71-VIII від 28.12.2014 року (дата набрання чинності - з 01.01.2015 року) п. 198.6 ст. 198 ПК України викладено в наступній редакції:

"Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

- ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;

- для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

- для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно."

З огляду на те, що спірні відносини з приводу виникнення права платника податку на формування податкового кредиту виникли саме в листопаді та грудні 2014 року, а також наявності права на включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (відповідно до чинного на час винесення спірних правовідносин законодавства), суд вважає правильним, що в даному випадку застосовуванню підлягають норми податкового законодавства, що діяли на момент виникнення правовідносин (в листопаді-грудні 2014 року).

При цьому, суд зазначає, що відсутність законодавчих обмежень в часі у платника податків на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ у наступних звітних періодах, ніж тих, у яких виписані податкові накладні, не позбавляє платника податку на включення до складу податкового кредиту відповідних сум за такими податковими накладними, якщо дотримано вимоги щодо належного їх оформлення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Сторонами не заперечується, що зазначені податкові накладні (за листопад та грудень 2014 року) оформленні з дотриманням вимог податкового законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність формування у податковому обліку суми податкового кредиту за січень 2015 року з урахуванням податкових накладних за листопад-грудень 2014 року на загальну суму 9317 грн.

А відтак, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.04.2015 в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 9713 грн. (основний платіж) та 2329,25 грн. (штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (25 %) слід визнати протиправним та скасувати в цій частині.

Водночас суд погоджується з висновком податкового органу про неправомірність включення позивачем до податкового кредиту січня 2015 року суми ПДВ в розмірі 11413 грн. по податковій накладній № 6 від 31.01.2015, виписаній контрагентом ПП "Роніс" та зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.02.2015 з огляду на таке.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Водночас, пункт 198.6 ст.198 ПК України визначає, що суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки податкову накладну № 6 від 31.01.2015, зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.02.2015, сума ПДВ за вказаною податковою накладною може бути включена до податкового кредиту лютого 2015 року.

Щодо покликання позивача на те, що ним подано уточнюючі декларації, суд вказує, що такі уточнюючі декларації позивачем було подано лише у квітні 2015 року, тобто вже після проведення перевірки.

За наведених обставин суд зазначає, що висновок відповідача про неправомірність включення позивачем до податкового кредиту січня 2015 року суми ПДВ в розмірі 11413 грн. на підставі податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних 16.02.2015 року, є правильним. А відтак, податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.04.2015 в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання за основним платежем 3398 грн. та штрафними санкціями в розмірі 849,75 грн. і податкове повідомлення-рішення від 20.07.2015 № НОМЕР_2, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ на 8015 грн. - є правомірними.

З огляду на наведене вище позовні вимоги слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Зважаючи, що позовні вимоги задоволено частково і позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 1218 грн., а відтак, слід присудити на користь позивача судові витрати в розмірі 593,29 грн. (пропорційно задоволених вимог) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003931501 від 22.04.2015 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 11646,25 грн. (в тому числі за основним платежем на 9317 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 2329,25 грн.).

В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 підприємства "Партнер-94" (код ЄДРПОУ 22129384) судові витрати у розмірі 593,29 грн. (п'ятсот дев'яносто три гривні 29 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39488184).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька