Ухвала

від 24.05.2016 по справі 367/3925/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3925/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/780/232/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 Категорія 24.05.2016

УХВАЛА

Іменем України

24 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі: ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

заявника ОСОБА_7 ,

представника заявника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 та представника заявника Бучанської міської ради ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали кримінального провадження № 11-сс/780/232/16 за апеляційними скаргами представника Бучанської міської ради - міського голови ОСОБА_10 та заявника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 10 травня 2016 року про арешт земельних ділянок, які розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , площею о,05 га. та АДРЕСА_1 , площею 0,05 га, цільове призначення яких для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, власником яких є ОСОБА_7 , тимчасово, до скасування даного арешту у встановленому цим Кодексом порядку, позбавивши ОСОБА_7 права на відчуження, розпорядження та користування вказаними земельними ділянками, -

В С Т А Н О В И Л А :

До Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області надійшла заява від громадянки ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 про те, що посадовими особами Бучанської міської ради Київської області незаконно виділено земельні ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1 .

В ході досудового розслідування встановлено, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_7 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 11.03.2016 р та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 54916431 від 11.03.2016.

Згідно рахунку - фактури № 127-15 від 01.09.2015 за адресою: АДРЕСА_1 встановлено відновну вартість зелених насаджень за найменуванням «Дуб звичайний у кількості 1 штука та на суму 2 112 гривень, 87 копійок.

Крім того, власником 01.09.2015 в Бучацькому відділені Київського ГРУ ПАТ «КБ Приватбанк» сплачено відновну вартість у сумі 2 112 гривень,87 копійок.

25.06.2002 року було прийнято рішення Бучанським селищним головою ОСОБА_10 «Про віднесення земель Бучанської селищної ради, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління, до земель житлової та громадської забудови» № 71/14-ХХІУ яким віднесено землі вкриті деревною рослинністю (крім наданих у власність та користування) в межах Бучанської селищної ради до земель житлової та громадської забудови і рахувати їх землями запасу, які обслуговуються Бучанською лісогосподарською установою.

17.10.2014 року рішенням судді Ірпінського міського суду Київської області визнано недійсним рішення Бучанської селищної ради № 71/14-ХХІУ «Про віднесення земель Бучанської селищної ради, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління, до земель житлової та громадської забудови», яке судами апеляційної та касаційної інстанції залишилось без змін.

16.12.2015р постановою Верховного Суду України рішення Ірпінського міського суду Київської області № 367/4187/14-ц від 17.10.2014 також було залишено без змін.

Рішенням Бучанської міської ради № 2428/28-76-УІ від 01.09.2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_12 по АДРЕСА_1 , площею 0,1000 га. В подальшому було здійснено перепродажі земельної ділянки, яка на даний час належить на праві приватної власності ОСОБА_7

06.05.2016 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшло клопотання прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про арешт вищевказаних земельних ділянок та заборони здійснення виконання будівельних та підготовчих робіт будівництва індивідуального житлового будинку, в обґрунтуванні якого він вказував, що в провадженні слідчого відділу Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016110040001556 від 05.05.2016р, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, на підставі заяви ОСОБА_11 про незаконне виділення земельних ділянок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в ході розслідування якого з`явились достатні підозри вважати, що земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 є речовим доказом вчинення кримінального правопорушення, предметом злочинного посягання, завданням арешту яких є запобігання можливості передачі, відчуження та використання земельних ділянок, з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні.

Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від10 травня 2016 року клопотання прокурора було задоволено частково та накладено арешт на вищезазначені земельні ділянки тимчасово, до скасування даного арешту, з позбавленням ОСОБА_7 права на відчуження, розпорядження та користування вказаними земельними ділянками.

В обґрунтуванні суд послався на те, що ст.170 КПК України не передбачена заборона здійснення виконання будівельних та підготовчих робіт будівництва індивідуального житлового будинку, тому в цій частині він відмовив в задоволенні клопотання, разом з тим вказав на обґрунтованість подання та з метою забезпечення кримінального провадження №12016110040001556 від 05.05.2016 року арештував земельні ділянки, зазначені в поданні прокурора.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник Бучанської міської ради міський голова ОСОБА_10 просить її скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відмовити, в обґрунтуванні вказує, що прокурором в судовому засіданні не було зазначено, які завдання покликаний забезпечити арешт майна, не наведено достатніх і переконливих доказів, що майно може бути певним чином приховане, знищено або ж воно зникне, що воно може бути зіпсоване, передано, перетворено чи відчужено, адже жодним чином існування цих ризиків, які як самі по собі, так і в сукупності становлять завдання накладення арешту на майно, крім того прокурором не було обґрунтовано, яку роль земельні ділянки, як предмет злочинного посягання відіграють в процесі у процесі доказування, які слідчі дії необхідно провести відносно них і які перешкоди чинить власник земельних ділянок, що призводить до неможливості досягнення завдань досудового розслідування, крім того, прокурор обґрунтував необхідність накладення арешту на майно з метою забезпечення речових доказів, однак суд при накладенні арешту послався на п.3,4 ч.2 ст.170 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, заявник ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить її скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора відмовити.

В обгрунтуванні вказує, що справу було порушено відносно посадових осіб Бучанської міської ради Київської області, а він не має до Бучанської міської ради жодного відношення, не виконував жодних доручень, посадових обов`язків, тобто прокурором помилково було прийнято рішення про накладення арешту на майно осіб, які не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії, тобто арешт було накладено необґрунтовано на земельні ділянки, які перебувають у його приватній власності, і він не має жодного відношення до даного кримінального провадження.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав судове рішення, заявника ОСОБА_7 та його представника адвоката ОСОБА_8 , представника заявника Бучанської міської ради - ОСОБА_9 , які підтримали апеляційні скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Частиною 1статті 170 КПК Українипередбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2, 3 статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:1) підстави і мету відповідно до положень статті170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

На дані вимоги закону слідчий суддя не звернув уваги та ухвалив рішення про задоволення клопотання слідчого та наклав арешт на майно, не врахувавши правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують про вчинення кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання про арешт майна, прокурор не довів, що існують достатні підстави вважати, що майно, на яке передбачається накладення арешту, є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину, або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Також прокурором не доведено ризиків щодо можливості приховування майна.

Крім того, прокурором не було наведено достатніх і переконливих доказів, що майно може бути певним чином приховане, знищено або ж воно зникне, що воно може бути зіпсовано, передано, перетворено чи відчужено, адже жодним чином існування цих ризиків, які як самі по собі, так і в сукупності становлять завдання накладення арешту на майно, а тому, якщо накладення арешту не відповідає завданням кримінального судочинства, такий арешт на майно не може бути накладений.

Разом з тим, прокурором не обґрунтовано, яку роль земельні ділянки, як предмет злочинного посягання, відіграють у процесі доказування, які слідчі дії необхідно провести відносно них і які перешкоди чинить власник земельних ділянок, що призводить до неможливості досягнення завдань досудового розслідування, не обґрунтовано, яким чином сприятиме досягненням цілей кримінального провадження накладення арешту на майно.

Крім того, відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, яким в даному випадку є ОСОБА_7 , крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів, до яких спірні земельні ділянки не відносяться, оскільки не підпадають під ознаки, зазначені в ст. 98 КПК України, тому посилання апелянта цю статтю є помилковим.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на земельні ділянки підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Керуючись ст.ст.376,404,405,407,409, 418,419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 10 травня 2016 року про арешт земельних ділянок, які розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,05 га., кадастровий номер 3210800000:01:066:0111 та АДРЕСА_1 , площею 0,05 га, кадастровий номер 3210800000:01:066:0112, які належать на праві приватної власності ОСОБА_7 скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурору Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури в Київській області ОСОБА_6 №1556 від 06.05.2016 року про накладення арешту на вищезазначені земельні ділянки.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді