Постанова

від 25.05.2016 по справі 925/1642/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2016 р. Справа№ 925/1642/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Рудченка С.Г.

Чорногуза М.Г.

при секретарі Степанці О.В.

за участю представників:

від позивача - Хоменко Д.І. (директор, рішення №1 від 30.06.2009 року)

від відповідача - Титаров О.С. (довіреність № б/н від 21.12.15)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

приватного підприємства "БТК-ЛАД"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.04.2016 року

у справі №925/1642/15 (суддя В.М. Грачов)

за позовом приватного підприємства "БТК-ЛАД", Черкаська обл., м. Черкаси

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Неморож", Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Неморож

про стягнення 2 878 065 грн. 43 коп. -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "БТК-ЛАД" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Неморож" стягнення 2 878 065 грн. 43 коп.

14.04.2016 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову (вх.№7621/16 від 14.04.2016р.) шляхом заборони сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Неморож" експлуатувати об'єкт будівництва, а саме Корівник № 1, Корівник № 2, молокоблок та технічне обладнання, які знаходяться за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, с. Неморож (територія ферми сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Неморож"), та накладення арешту на рахунок сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Неморож" на суму позовних вимог в розмірі 2 878 065 грн. 43 коп., зокрема, на рахунок № 26002203739 в АТ Райффайзен Банк „Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 03567552.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.04.2016 року відмовлено приватному підприємству "БТК-ЛАД" у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 925/1642/15.

Не погодившись із вказаною ухвалою, публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" оскаржило її в апеляційному порядку, просило скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.04.2016 року, та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 925/1642/15.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає, що на підтвердження недоліків будівництва сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Неморож" самовільно розбиває зовнішній кут корівника №1 та вирізає всупереч методиці відбору зразків частину капітального фундаменту, наслідком чого може стати знищення або суттєве зменшення вартості об`єкта будівництва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 року апеляційну скаргу приватного підприємства "БТК-ЛАД" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Агрикова О.В.(головуюча), судді: Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г. та призначено на 25.05.2016 року.

20.05.2016 року через загальний відділ канцелярії Київського апеляційного господарського суду відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив припинити провадження у справі, а в разі відмови у припиненні провадження у справі, залишити ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.04.2016 року без змін.

Представник позивача у судовому засіданні 25.05.2016 року підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.05.2016 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, дійшла висновку щодо необхідності скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 22.01.2016 року по даній справі в частині відмови у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Неморож" на суму позовних вимог в розмірі 2 878 065, 43 грн. до стадії виконання рішення суду та про часткове задоволення апеляційної скарги позивача з огляду на наступне.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови в апеляційному або у касаційному порядку.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарським судом враховано наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме - чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного прав. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин (Постанова Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

У відповідності до постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року № 16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до постанови Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 р. N 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовними вимогами.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року № 16 адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Позов, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України, може забезпечуватись накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Предметом спору, як вбачається з позовної заяви, є зобов'язання відповідача оплатити заборгованість у розмірі 2 051 514, 15 грн. основного боргу, 43 166, 11 грн. 3% річних та 783 385, 17 грн. інфляційних втрат.

Отже, судова колегія вважає вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Неморож" на суму позовних вимог в розмірі 2 878 065, 43 грн. до стадії виконання рішення суду адекватними, розумними і співмірними позову у розглядуваній справі, які забезпечують збалансованість інтересів відповідача та позивача і можуть забезпечити реальне виконання судового рішення, в той час як невжиття цих заходів може призвести до утруднення або неможливості виконання судового рішення, адже коштами на своїх рахунках в банку розпоряджається виключно володілець банківського рахунку.

Проте як вбачається із заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач також просить заборонити сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Неморож" експлуатувати об'єкт будівництва, що на думку позивача може ускладнити виконання рішення у майбутньому але в свою чергу позивач лише декларує про ймовірність настання певних складнощів при виконанні судового рішення не підтверджуючи свої припущення належними та допустимими доказами, що у свою чергу суперечить положенням законодавства та роз'ясненням з приводу застосування норм права, наданими судами вищих інстанцій.

Таким чином позивач не довів суду існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його майновим інтересам зі сторони відповідача, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити захист цих прав, свобод та інтересів, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність відмови судом першої інстанції в задоволенні заяви в частині вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Неморож" експлуатувати об'єкт будівництва.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила під час апеляційного провадження у справі, що висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі є передчасними, а тому апеляційна скарга приватного підприємства "БТК-ЛАД" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям судом апеляційної інстанції нового рішення про часткове задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Враховуючи зазначене, колегія суддів, керуючись ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.04.2016 року у справі №925/1642/15 та приймає нове рішення про часткове задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "БТК-ЛАД" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.04.2016 року у справі №925/1642/15 задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.04.2016 року у справі №925/1642/15 скасувати частково.

3. Задовольнити заяву приватного підприємства "БТК-ЛАД" про забезпечення позову у справі №925/1642/15 частково.

4. Накласти арешт на рахунки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Неморож" на суму позовних вимог в розмірі 2 878 065, 43 грн., (зокрема на рахунок 26002203739 в АТ Райффайзен Банк Аваль м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 03567552) до стадії виконання рішення суду.

5. В решті ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.04.2016 року у справі №925/1642/15 залишити без змін.

6. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Неморож" (ідентифікаційний код 03567552; місцезнаходження: 20222, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Неморож) на користь приватного підприємства "БТК-ЛАД" (ідентифікаційний код 36584372; місцезнаходження: 18022, м. Черкаси, вул. Калініна, 105, кВ. 20) 689 (шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Неморож" (ідентифікаційний код 03567552; місцезнаходження: 20222, Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Неморож) на користь приватного підприємства "БТК-ЛАД" (ідентифікаційний код 36584372; місцезнаходження: 18022, м. Черкаси, вул. Калініна, 105, кВ. 20) 689 (шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 00 коп. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

8. Видачу наказів доручити господарському суду Черкаської області.

9. Справу №925/1642/15 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді С.Г. Рудченко

М.Г. Чорногуз