Постанова

від 30.09.2009 по справі 44/296-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2009 р. № 44/296-б

Вищий господарськи й суд України у складі колегі ї суддів:

Ткаченко Н.Г. - (головуючо го),

Катеринчук Л.Й. (доповідач),

Яценко О.В.

розглянувши касаційну ска ргу державної податкової адм іністрації у місті Києві

на постанову господарського суду міст а Києва від 04.06.2009 року

у справі

господарського суду № 44/296-б

міста Києва

за заявою фізичної особи підприємц я ОСОБА_1.

до товариства з обмеженою ві дповідальністю «Комерційна фірма «Арт-Трейд»

про визнання банкрутом

ліквідатор ОСОБА_1.

представники сторін в судове засідання не з'явилис ь

ВСТАНОВИВ :

в провадженні господарс ького суду міста Києва знахо диться справа про визнання б анкрутом товариства з обмеже ною відповідальністю «Комер ційна фірма «Арт-Трейд»(далі - боржника), яку було порушен о ухвалою суду від 22.05.2009 ро ку за заявою фізичної особи п ідприємця ОСОБА_1., з ураху ванням особливостей, передба чених статтею 52 Закону Україн и «Про відновлення платоспро можності боржника або визнан ня його банкрутом»(далі - За кону).

Постановою господарського суду міста Києва від 04.06.2009 року боржника визнано банкр утом за процедурою, передбач еною статтею 52 Закону, відкрит о ліквідаційну процедуру у с праві, визнано розмір вимог к редитора фізичної особи - під приємця ОСОБА_1. на суму 3000 г рн., ліквідатором призначено ініціюючого кредитора, зобо в' язано ліквідатора письмо во повідомити всіх відомих й ому кредиторів боржника, зоб ов' язано за результатами пр оведеної роботи у строк до 04.06.2 010 року подати до господарсько го суду звіт про свою діяльні сть та ліквідаційний баланс.

Не погоджуючись з прийнято ю постановою, державна подат кова адміністрація у місті К иєві звернулась до Вищого го сподарського суду України з касаційною скаргою, в якій пр осила скасувати постанову су ду першої інстанції та припи нити провадження у справі, ар гументуючи порушенням норм м атеріального та процесуальн ого права, зокрема, статей 1, 52 З акону України «Про відновлен ня платоспроможності боржни ка або визнання його банкрут ом», статей 33, 34, 43 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни.

Колегія суддів Вищого гос подарського суду України, пе реглянувши у касаційному пор ядку постанову суду першої і нстанції на підставі встанов лених фактичних обставин спр ави, перевіривши застосуванн я судом першої інстанції нор м матеріального та процесуал ьного права, дійшла висновку про те, що касаційна скарга пі длягає задоволенню, виходячи з такого.

За приписами статті 107 Госпо дарського процесуального к одексу України, сторони у спр аві мають право подати касац ійну скаргу, а прокурор касац ійне подання на рішення місц евого господарського суду, щ о набрало законної сили, та по станову апеляційного суду; к асаційну скаргу мають право подати також особи, яких не бу ло залучено до участі у справ і, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується ї х прав чи обов'язків.

Відповідно до частини 2 стат ті 4-1 Господарського процесуа льного кодексу України, пров адження у справах про банкру тство здійснюється у порядку , передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону У країни «Про відновлення плат оспроможності боржника або в изнання його банкрутом», нор ми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосув анні над загальними нормами Господарського процесуальн ого кодексу України.

Відповідно до частини 1 стат ті 52 Закону в разі, якщо громад янин-підприємець - боржник аб о керівні органи боржника - юр идичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у раз і ненадання боржником протяг ом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових д екларацій, документів бухгал терської звітності, а також з а наявності інших ознак, що св ідчать про відсутність підпр иємницької діяльності боржн ика, заява про порушення спра ви про банкрутство відсутньо го боржника може бути подана кредитором незалежно від ро зміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'яз ань.

Отже, процедура банкрутств а передбачена статтею 52 Закон у передбачає введення ліквід аційної процедури боржника о дразу ж після порушення пров адження у справі про банкрут ство, що має наслідком припин ення господарської діяльнос ті боржника ( частина 1 статті 23 Закону).

Наслідком припиненн я господарської діяльності б оржника є те, що в ліквідаційн ій процедурі не виникають зо бов'язання по сплаті податкі в та загальнообов'язкових зб орів відповідно до Закону Ук раїни "Про порядок погашення зобов'язань платників подат ків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами". З та ким висновком погоджується В ерховний суд України у Поста нові №04/153 від 06.04.2004 року у справі № 17/124.

Відповідно до частин и 5.3.1 статті 5.3 Закону України "Пр о порядок погашення зобов'яз ань платників податків перед бюджетами та державними ціл ьовими фондами" платник пода тків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового з обов'язання, зазначену в пода ній ним податковій деклараці ї протягом 10 календарних днів , наступних за останнім днем в ідповідного граничного стро ку, передбаченого підпунктом 4.1.4 статті 4 цього Закону для по данні податкової декларації . У разі коли відповідно до зак ону контролюючий орган самос тійно визначає податкове зоб ов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними і з порушенням податкового зак онодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нарах овану суму податкового зобов 'язання у строки, визначені в з аконі з відповідного податку , а за їх відсутності - протя гом десяти календарних днів від дня отримання податковог о повідомлення про таке нара хування.

Відтак, незаконне ви знання боржника банкрутом за процедурою передбаченою ста ттею 52 Закону унеможливлює вс тановлення податковим орган ом зобов'язань по сплаті пода тків відповідно до податкови х повідомлень-рішень, прийня тих після введення ліквідаці йної процедури, оскільки з мо менту визнання боржника банк рутом у нього не можуть виник ати податкові зобов'язання.

Наведене дозволяє зр обити висновок про право под аткового органу на оскарженн я постанов про визнання борж ника банкрутом в порядку ста тті 107 ГПК України, як судових а ктів за наслідком прийняття яких змінюється правовий ста тус юридичної особи і вона вт рачає статус суб'єкта, щодо як ого можуть виникати податко ві зобов'язання.

Відповідно до частини 1 ст атті 5 Закону провадження у сп равах про банкрутство регулю ється цим Законом, Господарс ьким процесуальним кодексом та іншими законодавчими акт ами України.

Частиною 3 статті 6 Закону вс тановлено, що справа про банк рутство порушується господа рським судом, якщо безспір ні вимоги кредитора до боржн ика сукупно складають не мен ше трьохсот мінімальних розм ірів заробітної плати, які не були задоволені боржнико м протягом трьох місяців піс ля встановленого для їх пога шення строку, якщо інше не пер едбачено цим законом.

При цьому безспірність вим ог кредитора повинна підтвер джуватись документами, які к редитор зобов' язаний додат и до заяви про порушення спра ви про банкрутство.

Перелік цих документів міс титься в пункті 8 статті 7 Зако ну, в якому зокрема зазначаєт ься, що кредитор повинен до дати до заяви виконавчі доку менти, чи інші документи, які п ідтверджують визнання боржн иком вимог кредитора.

За приписами частини 8 статт і 1 Закону безспірні вимоги кр едиторів - вимоги кредиторів , визнані боржником, інші вимо ги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи р озрахунковими документами, з а якими відповідно до законо давства здійснюється списан ня коштів з рахунків боржник а.

Отже, для порушення провадження у справі про бан крутство ініціюючий кредито р повинен довести суду безсп ірність своїх вимог не тільк и за загальними процедурами банкрутства, але й тоді, коли п ровадження у справі здійснює ться з врахуванням особливос тей, передбачених положенням и статті 52 Закону, оскільки по ложення зазначеної норми вик лючають обов'язок доведення базового розміру (не менше 300м інімальних розмірів заробіт них плат) та строку настання з обов'язань (не менше трьох міс яців невиконання), але не викл ючають "безспірності" таких з обов'язань в розумінні статт і Закону.

Статтею 16 Закону України « Про державну реєстрацію юрид ичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, що з метою забезпечення органі в державної влади та учасник ів цивільного обороту достов ірною інформацією про юридич них осіб та фізичних осіб (під приємців) створюється Єдиний державний реєстр, який місти ть відомості щодо місцезнахо дження юридичної особи, дати та номеру записів про провед ення державної реєстрації юр идичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни с відоцтва про державну реєстр ацію, дані про установчі доку менти, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, тощ о.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про державн у реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємц ів», який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному ре єстрі містяться відомості пр о відсутність юридичної особ и за її місцезнаходженням, пр о відсутність підтвердження відомостей про юридичну осо бу, а також відомості про заре зервовані найменування юрид ичних осіб.

Відповідно до вимог частин 1, 3 статті 18 вказаного Закону, я кщо відомості, які підлягают ь внесенню до Єдиного держав ного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вваж аються достовірними і можуть бути використані в спорі з тр етьою особою, доки до них не вн есено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягаю ть внесенню до Єдиного держа вного реєстру , не були до ньог о внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьо ю особою.

Вказаний Закон також визн ачає порядок внесення до Єди ного державного реєстру запи сів про відсутність юридично ї особи за її місцезнаходжен ням, які здійснюються держав ним реєстратором (пункт 7 ста тті 19 зазначеного Закону).

Згідно з частиною 8 статті 19 з азначеного Закону, якщо до Єд иного державного реєстру не внесено запис про відсутніст ь юридичної особи за її місце знаходженням, то в разі неоде ржання реєстраційної картки про підтвердження відомосте й про юридичну особу в устано влений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстра тором від органу державної п одаткової служби повідомлен ня встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням дер жавний реєстратор зобов'язан ий у строк, що не перевищує дес яти робочих днів з дати, яка вс тановлена для подання реєстр аційної картки про підтвердж ення відомостей про юридичну особу, або з дати одержання по відомлення від органу держав ної податкової служби, напра вити рекомендованим листом ю ридичній особі повідомлення про необхідність подання де ржавному реєстратору реєстр аційної картки про підтвердж ення відомостей про юридичну особу.

Виходячи з вимог частини 2 с татті 34 Господарського проце суального кодексу України об ставини справи, які відповід но до законодавства повинні бути підтверджені певними з асобами доказування, не можу ть підтверджуватись іншими з асобами доказування.

Як вбачається з мате ріалів справи, провадження у справі про банкрутство борж ника було порушено за заявою фізичної особи підприємця ОСОБА_1.. Заява мотивована ти м, що боржник не виконав умови договору про надання інформ аційно-консультаційних посл уг та відповідно до акту прий ому-передачі наданих послуг від 03.03.2008 року має заборговані сть у розмірі 3000 гривень (том 1 а .с. 13). Безспірність своїх вимог ініціюючий кредитор обґрунт овував визнанням боржником с уми боргу відповідно до пр етензії № 1 від 26.03.2008 року, згі дно відповіді від 24.04.2008 року (то м 1 а.с.14-15), та не надав виконав чих документів чи розрахунко вих документів, за якими відп овідно до законодавства здій снюється списання коштів з р ахунків боржника.

Відповідно до акт у ініціюючого кредитора від 02.02.2009 року боржник відсутній за адресою місцезнаходження : АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 16).

Постановою суду від 04.06.2009 ро ку боржника визнано банкруто м на підставі статті 52 Закону (том 1 а.с. 27-29).

Матеріалами справи підтве рджується, що при прийнятті о скаржуваної постанови судом першої інстанції не надано о цінки витягам з ЄДРПОУ від 17.04.2 009 року № 3379892 (том 1 а.с. 17) та ві д 01.06.2009р.№ 3579962 (том 1 а.с. 25) про реєстр ацію боржника, за адресою міс цезнаходження: АДРЕСА_1.

Постанова суду про визна ння боржника банкрутом та ві дкриття ліквідаційної проце дури є за своєю правовою прир одою є судовим рішенням, в яко му необхідно повно відобрази ти обставини, що мають значен ня для даної справи, висновки суду про встановлені обстав ини і їх правові наслідки пов инні бути вичерпними, відпов ідати дійсності та підтвердж уватися достовірними доказа ми, дослідженими в судовому з асіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 із змінами на даний час).

Оскаржувана постанова су ду не містить жодних висновк ів про встановлені обставини щодо місцезнаходження боржн ика та їх правові наслідки .

У зв' язку з тим, що на мом ент порушення провадження у справі ініціюючий кредитор н е надав суду доказів безспір ності своїх вимог до боржник а, боржник мав фактичне місце знаходження відповідно до з апису в ЄДРПОУ, провадження у справі про його банкрутство за процедурою передбаченою статтею 52 Закону було порушен о необґрунтовано, визнання б оржника банкрутом за відсутн ості належних доказів на під твердження підстав передбач ених статтею 52 Закону згідно п останови суду від 04.06.2009 року є н езаконним. З огляду на зазнач ене, провадження у справі про банкрутство боржника належи ть припинити, як таке, що поруш ено необґрунтовано, відповід но до частини 1 статті 80 Закону України, положення якої можу ть застосовуватися субсидіа рно, оскільки законодавством про банкрутство не врегульо вано порядок припинення необ ґрунтовано порушених справ п ро банкрутство.

Колегія суддів Вищого гос подарського суду України, ді ючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК Україн и, вважає постанову господар ського суду міста Києва від 04. 06.2009 року про визнання боржника банкрутом прийнятою з поруш енням норм матеріального та процесуального права, а отже такою, що підлягає скасуванн ю, а провадження у справі прип иненню.

На підставі викладеного, к еруючись частиною 1 статті 80 Г ПК України, статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарсь кий суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу держ авної податкової адміністра ції у місті Києві задовольни ти.

2.Постанову господарського суду міста Києва від 04.06.2009 року у справі № 44/296-б с касувати, провадження у спра ві припинити.

3.Державному реєстра тору внести до Єдиного держа вного реєстру юридичних та ф ізичних осіб-підприємців дан і про скасування постанови г осподарського суду міста Киє ва від 04.06.2009 року та припинення провадження у справі №44/296-б пр о банкрутство товариства з о бмеженою відповідальністю « Комерційна фірма «Арт-Трейд» (код ЄДРПОУ 35557662).

Головуючий Н. Ткаченко

Судді Л. Катеринчук

О. Яценко