Постанова

від 23.05.2016 по справі 803/551/16

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року Справа № 803/551/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Відділу Держгеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області, державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (ПАТ "Українська залізниця") звернулося з адміністративним позовом до відділу Держгеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області, державного кадастрового реєстратора Відділу Держгеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

В ході судового розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги: просить визнати протиправними дії Відділу Держгеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області та зобов

0язати його вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 03 квітня 2006 року Львівська державна залізниця є постійним користувачем земельної ділянки, площею 34,0381 га, кадастровий номер 0721882001:01:001:0049, яка розташована в межах села Дерно Ківерцівського району Волинської області. 20 жовтня 2015 року позивач звернувся до відділу Держгеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області з проханням надати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 0721882001:01:001:0049. Рішенням від 20 жовтня 2015 року № РВ-0700025582015 державний кадастровий реєстратор відділу Держгеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області відмовив у наданні запитуваних відомостей у зв’язку із невідповідністю поданих документів вимогам, встановленим Законом України "Про державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме: площа земельної ділянки не співпадає з площею, вказаною в державному акті на право постійного користування; земельна ділянка містить перетини з іншими земельними ділянками.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо відмови у наданні витягу з Державного земельного кадастру є неправомірними, оскільки така відмова суперечить вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та Порядку ведення земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Так, відповідно до пункту 4 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.

У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Згідно із пунктом 151 Порядку ведення земельного кадастру у разі виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, органом, що здійснює його ведення (в тому числі після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до 1 січня 2013 року до Державного фонду документації із землеустрою), зазначений орган у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересованій особі згідно з додатком 36 та виправляє зазначену помилку відповідно до пунктів 140-148 цього Порядку.

Позивач просив визнати протиправними дії відділу Держгеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області щодо ненадання витягу з Державного земельного кадастру, оформленої рішенням № РВ-0700025582015 від 20 жовтня 2015 року; зобов’язати відділ Держгеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області надати ПАТ "Українська залізниця" витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку за кадастровим номером 0721882001:01:001:0049, що знаходиться в межах села Дерно Ківерцівського району Волинської області, площею 34,0381 га.

Письмових заперечень проти адміністративного позову відповідач суду не подав.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує в частині визнання протиправними дій відділу Держгеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області щодо ненадання витягу з Державного земельного кадастру; зобов’язання відділу Держгеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області надати ПАТ "Українська залізниця" витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку за кадастровим номером 0721882001:01:001:0049, що знаходиться в межах села Дерно Ківерцівського району Волинської області, площею 34,0381 га.

Представник відповідача відділу Держгеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області ОСОБА_2 в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечує, керуючись тим, що відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру, оформлена рішенням від 20 жовтня 2015 року за № РВ-0700025582015, є правомірною. Зазначив, що представнику позивача було роз’яснено, що площа земельної ділянки не співпадає з площею, вказаною в державному акті на право постійного користування; земельна ділянка містить перетини з іншими земельними ділянками. В процесі видачі державного акта серії ЯЯ № 038364 від 03 квітня 2006 року на право постійного користування земельною ділянкою помилково визначено площу земельної ділянки. Крім того, із ситуаційних схем державним реєстратором виявлено перетини земельної ділянки з іншими земельними ділянками. Відповідно до положень Закону України "Про державний земельний кадастр" вказані помилки можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.

З наведених підстав в задоволенні позову просить відмовити.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з’ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що адміністративний позов підставний і підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору судом дії відповідача щодо відмови у наданні витягу з Державного земельного кадастру, яка оформлена рішенням № РВ-0700025582015 від 20 жовтня 2015 року, вчинені відповідачем як суб’єктом владних повноважень, перевірялись на відповідність вимогам частини третьої статті 2 КАС України.

Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності вчинених дій, а тому вони є протиправним, а адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено, що 03 квітня 2006 року, на підставі рішення Дернівської сільської ради від 19 жовтня 2005 року № 18/2, Львівській державній залізниці видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (серія ЯЯ № 038364) площею 34,0381 га, що розташована в межах села Дерно Ківерцівського району Волинської області, із цільовим призначенням "для обслуговування об’єктів Львівської залізниці"; акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030609400001 (а.с. 7). Згідно із планом меж земельної ділянки, вказаний акт видано на земельну ділянку із кадастровим номером 0721882001:01:001:0049 (а.с. 7 зворот).

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 31 січня 2006 року № 80 змінено найменування Львівської державної залізниці на Державне територіально-галузеве об’єднання "Львівська залізниця" та затверджено нову редакцію статуту позивача (а. с. 8, 9).

20 жовтня 2015 року представник позивача за довіреністю звернувся до відділу Держгеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області (реєстраційний № ЗВ-0701764132015) про надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 0721882001:01:001:0049, на яку оформлено Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою (серія ЯЯ № 038364).

Рішенням від 20 жовтня 2015 року № РВ-0700025582015 державний кадастровий реєстратор відділу Держгеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області відмовив у наданні запитуваних відомостей у зв’язку із невідповідністю поданих документів вимогам, встановленим Законом України "Про державний земельний кадастр" та Порядку ведення Державного земельного кадастру, а саме: площа земельної ділянки не співпадає з площею, вказаною в державному акті на право постійного користування; земельна ділянка містить перетини з іншими земельними ділянками; та роз’яснено, що для отримання витягу необхідно виправити наступні зауваження, а саме: перетин земельних ділянок з ділянкою із кадастровим номером 0721882001:01:001:0725; площа ділянки співпадає на 0,0008%;перетин ділянок з ділянкою із кадастровим номером 0721882001:01:001:0120; площа співпадає на 0,0507%; перетин ділянок з ділянкою із кадастровим номером 0721882001:01:001:0042; площа співпадає на 0,1009%; перетин ділянки з ділянкою із кадастровим номером 0721882001:01:001:0754; площа співпадає на 0,0076%; перетин ділянки з ділянкою із кадастровим номером 0721882001:01:001:0907; площа співпадає на 0,0216%; перетин ділянок з ділянкою із кадастровим номером 0721882001:01:001:1191; площа співпадає на 0,0396% з ділянкою із кадастровим номером 0721882405:03:001:0077; площа співпадає на 0,0146%; привести у відповідність площу земельної ділянки до площі, зазначеної в державному акті (а.с. 6).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07 липня 2011 року № 3613-VI (з наступними змінами та доповненнями) Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до частин третьої, п’ятої статті 5 цього ж Закону Порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Як передбачено частиною першою статті 38 вказаного Закону, відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.

Згідно із частиною сьомою статті 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" для отримання відомостей Державного земельного кадастру заявник або уповноважена ним особа подає Державному кадастровому реєстратору: заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; документ про оплату послуг за надання витягу з Державного земельного кадастру (крім випадків, визначених цим Законом в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб); документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою особою заявника). Заява з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Державний кадастровий реєстратор протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви надає заявнику документ, передбачений частиною першою цієї статті, або надає мотивовану відмову у наданні такого документа.

При цьому, як вказано у частині сьомій статті 38 цього Закону, відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається у разі, якщо: у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості; із заявою звернулася неналежна особа; документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.

Відповідно до пункту 168 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (з наступними змінами та доповненнями) відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру надається у формі повідомлення у разі, коли: 1) у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості; 2) із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа; 3) документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом. Повідомлення про відмову у наданні відомостей надається за формою згідно з додатком 43.

Аналіз вказаних нормативно-правових актів дає суду підстави прийти до висновку, що відмова у наданні відомостей з Державного земельного кадастру можлива лише з підстав, вичерпний перелік яких наведено у частині сьомій статті 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та пункті 168 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, за формою згідно з додатком 43 до цього Порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач відмовив рішенням від 20 жовтня 2015 року за № РВ-0700025582015 у наданні позивачу відомостей з Державного земельного кадастру з підстав, які не передбачені частиною сьомою статті 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та пунктом 168 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

При вирішенні даного спору суд також враховує, що відповідно до пункту 4 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Державний земельний кадастр" у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно їх до повноважень. У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

З цього слідує, що наявність помилок у вигляді невідповідності визначення площ та/або меж земельних ділянок та відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру.

Пунктом 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, передбачено, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Згідно із пунктом 6 цього ж Порядку до повноважень Державного кадастрового реєстратора Держгеокадастру, зокрема, належать: внесення до Державного земельного кадастру: геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них); відомостей (змін до них) про землі в межах державного кордону, територій Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, про інші об'єкти Державного земельного кадастру, розташовані за межами адміністративно-територіальних одиниць, а також надання відмови у їх внесенні; проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства; надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні; виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об'єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що дії відділу Держгеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області щодо відмови у наданні витягу з Державного земельного кадастру, оформленої рішенням № РВ-0700025582015 від 20 жовтня 2015 року вчинені з порушенням вимог частини сьомої статті 38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та пункту 168 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, відтак, з наведених вище підстав, виходячи із наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, позовні вимоги підлягають до задоволення, зазначені дії слід визнати протиправними. Крім того, відповідача слід зобов’язати надати ПАТ "Українська залізниця" витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку за кадастровим номером 0721882001:01:001:0049, що знаходиться в межах села Дерно Ківерцівського району Волинської області, площею 34,0381 га.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України (з наступними змінами і доповненнями) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2 756 грн., сплачений платіжними дорученнями № 730 від 05 квітня 2016 року (а.с. 2).

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про Державний земельний кадастр", Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Відділу Держегеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області щодо ненадання витягу з Державного земельного кадастру.

Зобов'язати Відділ Держегеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області надати Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку за кадастровим номером 0721882001:01:001:0049, що знаходиться в межах села Дерно Ківерцівського району Волинської області.

Присудити Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" (вул. Тверська, 5, місто Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу Держегеокадастру у Ківерцівському районі Волинської області (вулиця Жовтнева, 3а, місто Ківерці, Волинська область, ідентифікаційний код 39956900) судові витрати в розмірі 2 756 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 30 травня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова