Рішення

від 24.05.2016 по справі 909/219/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2016 р. Справа № 909/219/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 77300

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Гранула плюс", вул. Шевченка, 2, с. Рівня, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77631

про стягнення 286662,50 грн.,

за участю:

від позивача: 1. ОСОБА_2В - представник, (довіреність б/н від 04.03.16 ),

2. ОСОБА_1- фізична особа-підприємець, (паспорт серія - № СС 389789).

від відповідача: представник не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранула Плюс" про стягнення 286662,50 грн. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов"язань щодо оплати отриманого товару згідно договору на продаж №05/04 від 01.04.14 та накладних.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях по справі вх.№6757/16 від 17.05.16.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення вх.№4874 від 17.05.16. Станом на 24.05.16 клопотань про відкладення розгляду спору від відповідача не надходило.

В судовому засіданні 05.04.16 відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов вх.№4779/16.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Предметом позову в даній справі є матеріально правова вимога фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранула Плюс" про стягнення 286662,50 грн. боргу за отриманий товар.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.14 між сторонами даного спору укладено договір на продаж №05/04, відповідно до умов якого продавець зобов"язується поставити на склад покупця тирсу хвойних порід, стружку та дрова, а покупець прийняти та оплатити (п.1.1.).

Відповідно до п.4.1 договору, покупець оплачує продавцю вартість товару в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, після отримання товару покупцем на протязі 3-ох банківських днів.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання даного договору позивач за період з 02.04.14 по 11.04.14 поставив, а відповідач отримав товар - тирсу хвойних порід, стружку та дрова на суму 101957,50 грн., відповідно до умов договору, що підтверджується накладними, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи (а.с. 15, 17,19, 21,23, 25, 27, 29, 31, 33).

Поставляючи товар протягом червня 2014 року - січня 2015 року на загальну суму 241200,00 грн. позивачем в накладних, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи (а.с.35, 37, 39, 41, 43, 45, 47,49, 51, 53, 57, 59) підставою поставки зазначено договір №06 06/04. На виконання вимог ухвали суду від 26.04.16, позивач подав пояснення по справі, в якому зазначив, що даний договір є договором з надання послуг перевезення, укладався також з відповідачем та вказаний у накладних помилково.

За таких обставин, суд зазначає наступне.

Статтею 175 ГК України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.15-16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов"язки виникають, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов"язків , зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України та 174 ГК України).

Отримання відповідачем товару від позивача, часткова його проплата в сумі 84695,00 грн., що підтверджується банківськми виписками, свідчать про існування між сторонами зобов"язань з приводу купівлі-продажу товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статей 202, 204 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов"язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності із ч.1 ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та відповідачем є договором купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 655 ЦК України ).

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи, що правовідносини між сторонами з приводу купівлі - продажу товару існували на підставі накладних, то зобов"язання по оплаті товару виникло після прийняття товару.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи часткову сплату відповідачем боргу, п.4.1. договору на продаж №05/04 від 01.04.14 та положення ст.692 ЦК України, заборгованість відповідача перед позивачем становить 258462,50 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань суду не надав, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем прийнятого на себе зобов"язання, вимога щодо стягнення з відповідача 258462,50 грн. боргу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 28200,00 грн. за поставку товару згідно накладної №01/12 від 05.12.14 (а.с.55), суд зазначає наступне.

Здійснюючи господарську діяльність суб"єкти господарювання керуються, зокрема Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до ст. 1 якого, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень ( ч. 1 статті 33 ГПК України).

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ст.129 Конституції України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Дослідивши вище вказану накладну, суд не може розцінити її як належний та допустимий доказ факту передачі та отримання відповідачем даного товару, оскільки в матеріалах справи міститься копія даної накладної, на якій відсутній підпис особи яка отримала товар, а оригінал на вимогу суду позивачем протягом розгляду справи не подано. Отже, заборгованість в сумі 28200,00 грн. не підтверджено жодними засобами доказування.

За таких обставин, у цій частині позовних вимог слід відмовити. В контексті вищенаведеного, позов підлягає до задоволення частково.

Судовий збір відповідно до статті 49 ГПК України, підлягає стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 11, 15, 16, 202, 204, 205, 525, 526, 610, 614, 629, 639, 655, 692 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Гранула Плюс" про стягнення 286662,50 грн. задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранула Плюс", вул. Шевченка, 2, с. Рівня, Рожнятівський район, Івано-Франківська область,77631 (код 37678199) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 77300 (код НОМЕР_1) - 258462,50 (двісті п'ятдесят вісім тисяч чотириста шістдесят дві гривні п'ятдесят копійок) - заборгованості, а також 3876,95 (три тисячі вісімсот сімдесят шість гривень дев'яносто п'ять копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.05.16

Суддя Максимів Т. В.