Рішення

від 26.05.2016 по справі 912/1241/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 рокуСправа № 912/1241/16 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б. розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 912/1241/16

за позовом приватного підприємства "Росток-Трейд", м. Кіровоград

до приватного підприємства "Шевченкове", Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Кропивницьке

про стягнення 459 158,06 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 1 від 01.03.2016 р.;

від відповідача - участі не брали.

Приватне підприємство "Росток-Трейд" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою від 16.03.2016 р. № 7 про стягнення з приватного підприємства "Шевченкове" 459 158,06 грн., з покладенням на відповідача судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № РАТ 15К_104 від 24.04.2015 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 31.03.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.04.2016 р.

26.04.2016 через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав витребувані судом документи на виконання вимог ухвали суду від 31.03.2016 р.

Ухвалою від 26.04.2016 р. господарський суд відклав розгляд справи до 12.05.2016 р.

26.04.2016 р. представником відповідача подано до суду клопотання про призначення технічної експертизи, оскільки позивач посилається зокрема на довіреність № 7 від 27.05.2015 р., як на доказ, що підтверджує факт поставки Євролайтингу в кількості 500 л. Оскільки довіреність не скріплена підписом директора ПП "Шевченкове" та в журналі реєстрації довіреностей відповідача відсутня реєстрація довіреності, виникають сумніви у її достовірності, а саме у нанесені відтиску печатки на довіреності.

Ухвалою від 12.05.2016 р. господарський суд відклав розгляд справи до 26.05.2016 р. з метою витребування від Новоукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області письмової інформації чи було віднесено платником податків приватним підприємством "Шевченкове" сум податку на додану вартість по податковому кредиту по господарським операціям з приватним підприємством "Росток - Агротрейд" на підставі виданих податкових накладних із зазначенням періоду такого віднесення, а також витребувано належним чином засвідчену податкову декларацію (декларації) з податку на додану вартість ПП "Шевченкове" з додатком 5 Розшифровки податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагента (Д5) за цей період.

Представник позивача в судовому засіданні 26.05.2016 р. позовні вимоги підтримав. Заявою від 26.05.2016 р. повідомив про допущену помилку при складанні позовної заяви в частині обґрунтування обставин щодо часткової оплати відповідачем грошових коштів, а тому просив вважати правильною суму часткової оплати 16 480,81 грн., що була сплачена відповідачем згідно платіжного доручення № 22 від 18.05.2015 р.

Представник відповідача участі в судовому засіданні 26.05.2016 р. не приймав, подав відзив на позовну заяву від 25.05.2016 р., за змістом якого позовні вимоги не визнав, зазначив, що оскільки довіреність не скріплена підписом директора ПП "Шевченкове" виникає сумнів у її достовірності, а саме у нанесенні відтиску печатки на довіреності. Крім того, зазначає про неналежне оформлення довіреності на одержання цінностей, а саме відсутність підпису керівника ПП "Шевченкове" та не зазначення строку дії довіреності, на думку відповідача, підстави для того, щоб вважати, що сторонами укладено письмовий правочин, зміст якого зафіксований у видатковій накладній № 161 від 27.05.2015 р. та довіреності № 7 від 27.05.2015 р. відсутні, а відтак і вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу.

Новоукраїнська ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області на виконання вимог ухвали суду від 12.05.2016 р. надала витребувані докази по справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між приватним підприємством "Росток - Агротрейд" (позивач) та приватним підприємством "Шевченкове" (відповідач) виникли правовідносини щодо поставки засобів захисту рослин.

Так, на замовлення відповідача ПП "Росток - Агротрейд" поставив та передав у власність ПП "Шевченкове" товар, а саме: по видатковій накладній № 128 від 12.05.2015 р. (Амадор 10 кг, Оріон 5 кг) на суму 83 324,04 грн.; по видатковій накладній № 137 від 14.05.2015 р. (Амадор 9 кг) на суму 54 936,04 грн.; по видатковій накладній № 161 від 27.05.2015 р. (Євролайтинг 500 л) на суму 362 376,00 грн. (а.с. 14, 18, 21).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків № 132 від 22.05.2015 р. на суму 362 376,00 грн., № 118 від 14.05.2015 р. на суму 54 936,04 грн., № 106 від 07.05.2015 р. оплата товару проведена відповідачем частково на суму 41 478,02 грн. (по видатковій накладній № 128 від 12.05.2015 р. на суму 24 997,21 грн., по видатковій накладній № 137 від 14.05.2015 р. на суму 16 480,81 грн.), що підтверджується банківською випискою (а.с. 13, 17, 20, 32).

Таким чином, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 459 158,06 грн.

17.09.2016 року позивачем на адресу відповідача була направлена вимога №16 про погашення існуючої заборгованості (а.с. 24-25).

Однак відповідачем не надано відповідь на вимогу позивача та не сплачено суму заборгованості.

За твердженням позивача договір в письмовій формі між позивачем та відповідачем не укладався.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство "Росток-Агротрейд" звернулося до приватного підприємства "Шевченкове" з пропозицією підписати договір поставки № РАТ 15_К104 від 24.05.2015 р., додаткової угоди від 14.05.2015 р. до Договору поставки № РАТ 15_К104 від 24.05.2015 р. та додаткової угоди від 22.05.2015 р. до Договору № РАТ 15_К104 від 24.05.2015 шляхом передання для підпису договору з боку відповідача його представнику.

В подальшому, після отримання товару позивач направив письмово листом № 12 від 07.07.2015 р. пропозицію про підписання Договору поставки та додаткових угод до нього (а.с. 30-31).

Проте, відповідач від підписання договору ухилився. Підписаною з боку ПП "Шевченкове" є лише додаткова угода від 22.05.2015 р. до Договору поставки № РАТ 15_К104 від 24.05.2015 р. на поставку Євролайтинга в кількості 500 л. на суму 362 376,00 грн. (а.с. 26).

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 1 статті 181 Господарського суду України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за накладною, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб.

Згідно із частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що позивачем за договором поставки, укладеним сторонами у спрощений спосіб, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 500 636,08 грн.

На підтвердження виконання зобов'язань позивачем в частині поставки товару до матеріалів справи долучено копії видаткових накладних № 161 від 27.05.2016, № 137 від 14.05.2015 р., № 128 від 12.05.2016 р. (а.с. 13, 18, 21).

Отримання приватним підприємством "Шевченкове" обумовленого товару підтверджується підписом уповноваженого представника на вказаних видаткових накладних.

Видаткова накладна відповідає вимогам статті 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (поставка товару) та початок перебігу строку для оплати за поставлений товар.

В підтвердження отримання товару повноважним представником відповідача, позивачем надано в матеріали справи довіреність № 7 від 27.05.2015 р. на отримання Євролайтингу в кількості 500 л. з посиланням на видаткову накладну № 161 від 27.05.2015 р.; № 4 від 12.05.2015 р. на отримання амадору в кількості 10 та 9 кг, оріону в кількості 5 кг (а.с. 16, 23).

Також позивачем подано в матеріали справи податкові накладні від 08.05.2015 р. та від 22.04.2016 р. (відображена господарська операція за видатковою накладною № 128 від 12.05.2015 р.), від 14.05.2015 р. (відображена господарська операція за видатковою накладною № 137 від 14.05.2015 р.), від 27.05.2015 р. (відображена господарська операція за видатковою накладною № 161 від 27.05.2015 р.) (а.с. 43-53).

Крім того, на підтвердження поставки товару на користь відповідача, до матеріалів справи долучено товарно - транспортні накладні та податкову декларацію з податку на додану вартість та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с. 15, 19, 22, 54-65).

При цьому, суд відхиляє твердження відповідача про те, що довіреність № 7 від 27.05.2015 р. не є належним доказом підтвердження факту укладання письмового правочину, оскільки вказане спростовується наявністю часткової оплати отриманого товару в сумі 41 478,02 грн. згідно рахунків на оплату № 106 від 07.05.2015 р. та № 118 від 14.05.2015 р., що вбачається з виписки по рахунку з призначенням платежу "гербіц зг рах 106 від 07.05.2015; за аматор зг рах 118 від 14.05.2015".

Одночасно, суд враховує надані позивачем на вимогу суду податкові декларації з ПДВ з додатками Д.5 (розшифровки в розрізі контрагентів) за травень 2015 року (а. с. 54 -65), поданих ПП "Росток-Агротрейд" в електронному вигляді, з яких вбачається вчасне надання позивачем до податкових органів звітності по наданих послугах по поставці товару.

Згідно наданої інформації Новоукраїнської об"єднаної державної інспекції 18.06.2015 року до податкового органу платником ПП "Шевченкове" код ЄДРПОУ 35712342, ІПН 357123411147) подано податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочена) № НОМЕР_1 за звітний (податковий) період № НОМЕР_1 - травень 2015 року з додатком 5 "Розшифровки податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" № НОМЕР_2, у якому у додатку 5 у розділі ІІ. Податковий кредит у рядку 8 зазначено постачальника з ІПН 384357111233 з обсягом поставки (без ПДВ) - 368591,04 грн. та сумою ПДВ- 73 718,21 грн. (а.с. 109).

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною першою статті 222 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідач за поставлений позивачем товар розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього, на момент звернення позивача до суду з позовом, утворилась заборгованість в розмірі 459 158,06 грн.

Позивач звертався на адресу відповідача з вимогою №16 від 17.09.2015 р. сплатити заборгованість, однак дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Фактичні обставини проведення відповідачем часткових платежів отриманого за спірними видатковими накладними товару, а також відповідні господарські операції відображені сторонами у податковому обліку, свідчать про вчинення відповідачем дій щодо підтвердження отримання товару за видатковими накладними № 161 від 27.05.2015 р., № 137 від 14.05.2015 р., № 128 від 12.05.2015 р.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині основного боргу в розмірі 459 158,06 грн. позивачем документально доведено та обґрунтовано відповідно до вимог закону, відповідачем в установленому порядку не спростовано, а відтак підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про призначення у справі технічної експертизи документів господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Матеріали справи містять достатньо доказів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду. Тому суд не вбачає потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних і відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Отже, враховуючи приписи статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 887,367 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Шевченкове" (27153, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Кропивницьке, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 35712342) на користь приватного підприємства "Росток-Агротейд" (25006, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38435718) заборгованість в сумі 459 158,06 грн., а також 6 887,37 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.05.2016 р.

Суддя С. Б. Колодій