Рішення

від 26.05.2016 по справі 920/79/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.2016 Справа № 920/79/16

Господарський суд Сумської області, у складі: головуючого судді Зайцевої І.В., суддів Костенко Л.А. та Соп'яненко О.Ю., при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши матеріали справи № 920/79/16

за позовом: Державного професійно-технічного навчального закладу В«Конотопський професійний ліцейВ» , Сумська область, м. Конотоп

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Сумська область, м. Конотоп,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Комунальне підприємство В«ТеплогарантВ» , м. Конотоп,

про стягнення 22232 грн. 55 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2,

від відповідача: ОСОБА_1,

від третьої особи: не з'явився.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 21341 грн. 48 коп. заборгованості за послуги з постачання теплової енергії відповідно до договору оренди державного майна від 24.11.2009 № 1439 та від 01.01.2014 договору № 1 і договору № 2 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна, укладених між сторонами даного спору, 640 грн. 24 коп. інфляційних втрат та 250 грн. 83 коп. 3 % річних, а також 1378 грн. судового збору.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просить суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечує, мотивуючи це тим, що згідно договору від 01.01.2015 № 2 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна, укладеного між сторонами даного спору, частина теплової енергії, що відшкодовується орендодавцю, вираховується за формулою: фактично використані Гкал. поділені на загальну площу приміщення та помножені на орендовану площу.

При цьому, на думку відповідача, позивачем при розрахунку занижена загальна площа приміщення, оскільки згідно довідки БТІ (а.с.79), вона становить 4201 кв.м., а позивачем бралась для розрахунку площа 3244,6 кв.м., без врахування площі підвального приміщення. Таким чином, він вважає, що протягом дії договору йому постійно завищувались суми платежів за теплову енергію.

Позивач не погоджується з цим твердженням і посилається на умови договору від 15.02.2016 № 16-Т/16 (а.с. 211), укладеного ним з третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальним підприємством В«ТеплогарантВ» про закупівлю послуг з централізованого постачання теплової енергії та відповідного договору № 2 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна, укладеного з відповідачем 01.01.2015 (а.с. 49).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання не з'явилась, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, у судовому засідання від 12.04.2016 подала письмові пояснення, в яких зазначає, що Комунальне підприємство «Теплогарант» в опалювальні сезони постачає теплову енергію на об'єкт Державного професійно-технічного навчального закладу «Конотопський професійний ліцей», що розташований в м. Конотоп по пр. Миру, 85 (гуртожиток), опалювальною площею 3244,60 кв.м. (згідно Договорів на постачання теплової енергії).

Підвальне приміщення гуртожитку по пр. Миру, 85, площею 961,0 кв.м. не опалюється та не відноситься до опалювальної площі, оскільки батареї централізованого опалення відключені, а стояки і лежаки теплової мережі, які проходять по підвалу ізольовані ізоляційним матеріалом, що не допускає витрат теплової енергії на обігрів підвалу.

У своїй діяльності комунальне підприємство «Теплогарант» керується чинним законодавством у галузі житлово-комунального господарства, зокрема «Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» КТМ 204 Україна 244-94, затвердженими Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству 14 грудня 1993 року (далі-«КТМ-204»). Так, згідно абзацу п'ятого пункту 2.2.7. КТМ 204, при наявності опалювальних підвалів до об'єму будинку додають 40% кубатури опалювального підвалу. Аналогічна норма міститься у п. 6.1.7. «Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ, організацій бюджетної сфери України», затверджених Наказом Державного комітету з енергозбереження від 25.10.1999 № 91.

Тобто, якщо будівля має опалювальний підвал (у якому облаштована та функціонує система централізованого опалення), то до опалювальної площі цієї будівлі додається не ввесь об'єм підвалу, а тільки 40 % від об'єму підвалу (в м 3 ) зазначеного у інвентарній справі на приміщення або розрахованого за нормами КТМ 204.

Оскільки, за поясненнями позивача та третьої особи, підвальне приміщення гуртожитку по пр. Миру, 85 не є опалювальним, воно не враховується комунальним підприємством «Теплогарант» при виставленні рахунків за спожиту теплову енергію.

Для документально підтвердження викладеного комісією комунального підприємство «Теплогарант» 04 квітня 2016 року за участю директора Державного професійно-технічного навчального закладу «Конотопський професійний ліцей» ОСОБА_2 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 здійснено вихід на об'єкт теплопостачання по пр. Миру, 85, оглянуто підвальне приміщення, виявлено що опалювальні прилади у приміщенні підвалу відключено від системи опалення, труби ізольовано за винятком двох стояків довжиною 1 м, що потребує негайної ізоляції, про складено відповідний акт (а.с. 210).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам та третій особі для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку та встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

Відповідно до Договору оренди державного майна від 24.11.2009 № 1439 між Державним професійно-технічним навчальним закладом «Конотопський професійний ліцей» та відповідачем 01 січня 2014 року та 01 січня 2015 року були укладені договори про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна, а саме нежитлових приміщень загальною площею 164.1кв.м., розташованого за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 85.

В п. 1.1. договору від 01.01.2015 № 2 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна, укладеного між сторонами даного спору, зазначено, що орендодавець забезпечує обслуговування, експлуатацію і ремонт не житлового приміщення, утримання території біля нього, за адресою м. Конотоп, проспект Миру, 85, площею 164,1 кв.м., а орендар бере участь у витратах орендодавця на виконання зазначених робіт згідно розрахунків компенсації витрат на утримання нерухомого майна (комунальних послуг).

Таким чином, цей договір має узгоджуватись з умовами договору, укладеного позивачем з теплопостачальною організацією. Так, в договорі від 15.02.2016 № 16-Т/16 про закупівлю послуг з централізованого постачання теплової енергії, в т.ч. додатку № 1 до нього чітко зазначена площа опалювального приміщення - 3244,6 кв.м., - саме та, яку застосовує позивач в розрахунку платежів, які повинен сплачувати відповідач згідно його договірних зобов'язань.

Пунктом 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 визначено, що опалювана площа (об'єм) будинку - загальна площа (об'єм) приміщень будинку, в тому числі у разі опалення площа (об'єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт.

З матеріалів справи вбачається, що підвальне приміщення не є опалювальним приміщенням у розумінні цих правил, а отже відсутні правові підстави застосовувати інший показник площі, ніж обумовлений договором, укладеним між позивачем та третьою особою.

Згідно п. 2.2.2. договору від 01.02.2015 № 2 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна, укладеного між сторонами спору, орендар зобов'язаний вносити плату на рахунок орендодавця майна за комунальні послуги згідно п. 2.1.1 такого договору в сумі згідно розрахунку встановленого в додатку № 1 до цього договору.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов вище зазначеного договору, 19.11.2015 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 155 з вимогою сплати 21341 грн. 48 коп. боргу за спожиту теплову енергію за період з листопада 2014 року по квітень 2015 року, яка відповідно до поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 15) отримана відповідачем 27.11.2015 та залишена без відповіді.

21341 грн. 48 коп. боргу за спожиту теплову енергію за період з листопада 2014 року по квітень 2015 року також підтверджується розрахунком, доданим позивачем до позовної заяви (а.с. 11), який здійснений відповідно до розрахунку витрат на відшкодування комунальних послуг, що встановлений додатком № 1 до договору від 01.02.2015 № 2 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем, покладених на нього договором зобов'язань, щодо своєчасної оплати вартості послуг спожитої теплової енергії за період з листопада 2014 року по квітень 2015 року.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна надати докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не подано доказів сплати боргу, його ж заперечення визнані судом необґрунтованими, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 21341 грн. 48 коп. боргу за спожиту теплову енергію за період з листопада 2014 року по квітень 2015 року, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 640 грн. 24 коп. інфляційних втрат та 250 грн. 83 коп. 3 % річних.

Відповідно до п. 4.1. договору від 01.02.2015 № 2 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна, укладеного між сторонами спору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по цьому договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом, або договором не встановлений інший розмір процентів.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних був перевірений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.4.1 ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», ТОВ «ЛІГА: ЗАКОН», 2016. За результатами перевірки судом встановлено, що інфляційні втрати та три відсотки річних розраховано позивачем правомірно і становлять 640 грн. 24 коп. інфляційних втрат та 250 грн. 83 коп. 3 % річних.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості спожитої теплової енергії, позовні вимоги в частині стягнення 640 грн. 24 коп. інфляційних втрат та 250 грн. 83 коп. 3 % річних також підлягають задоволенню як такі, що заявлені відповідно до норм укладеного між сторонами договору та вимог діючого законодавства, а також підтверджуються перевіреними судом розрахунками позивача.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1378 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (41600, Сумська область, м. Конотоп, пл. Миру, 5/12, і.н. НОМЕР_1) на користь Державного професійно-технічного навчального закладу «Конотопський професійний ліцей» (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул.. Тургенєва, 30, код ЄДРПОУ 02547412) 21341 грн. 48 коп. боргу за спожиту теплову енергію за період з листопада 2014 року по квітень 2015 року за договором від 01.02.2015 № 2 про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна, 640 грн. 24 коп. інфляційних втрат, 250 грн. 83 коп. 3 % річних, 1378 грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.05.2016

Головуючий суддя І.В. Зайцева

Судді Л.А. Костенко

ОСОБА_3