Ухвала

від 24.05.2016 по справі 816/85/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 р.Справа № 816/85/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Філатова Ю.М., Мельнікової Л.В.

при секретарі Дорошенко Д.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2016р. по справі № 816/85/16

за позовом Приватного акціонерного товариства «Комбінат виробничих підприємств»

до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Полтавської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області № НОМЕР_1 від 06.11.2015 р. про сплату 172593,80 грн. ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 86296,90 грн., у зв'язку з порушенням п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2016р. по справі № 816/85/16 позовні вимоги задоволено: визнане протиправним та скасоване рішення Полтавської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області № НОМЕР_1 від 06.11.2015р.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2016р. по справі № 816/85/16 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» (код ЄДРПОУ 01284778) у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа 08.06.1996 р. та є платником податку на додану вартість з 30.06.1997 р. (т. 2 а.с. 23-24).

Судовим розглядом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. п. 79.1, 79.2 ст. 79 ПК України, відповідно до наказу Полтавської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області № 226 від 09.10.2015 р. (т. 1 а.с. 18) посадовими особами Полтавської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість ПП «Лір» (код ЄДРПОУ 31684652) за січень-лютий 2015 року.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугував акт № 128/22/01284778 від 19.10.2015 р., в якому перевіряючими зафіксовані порушення підприємством позивача п. п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 172593,80 грн., у тому числі за: січень 2015 року в сумі 44295,40 грн., лютий 2015 року - 128298,40 грн. (т. 1 а.с. 19-27).

Позивачем 27.10.2015 р. до Полтавської ОДПІ подані заперечення на акт перевірки (т. 1 а.с. 33-38).

На підставі акту перевірки відповідачем 06.11.2015 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким підприємству позивача збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100» у загальній сумі 258890,70 грн., у тому числі 172593,80 грн. - основний платіж, 86296,90 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т. 1 а.с. 16).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, але рішенням ГУ ДФС у Полтавській області № 167/10/16-31-10-07-11 від 19.01.2016 р. скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.11.2015 р. залишене без змін.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомлення-рішенням позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що твердження контролюючого органу про наявність порушень з боку підприємства позивача вимог податкового законодавства ґрунтуються на його припущеннях та належним чином не доведені, а доводи відповідача суперечать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 25.08.2014 р. між ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» (замовник) та ПП «Лір» (підрядник) укладений договір підряду №18/08 на виконання комплексу робіт з демонтажу будівлі бетонно-змішувального вузла, який знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, с. Терешки, вул. Шевченка, 18. За умовами цього Договору замовник зобов'язується прийняти демонтажні роботи і оплатити їх вартість в строки, що визначені договором (т. 1 а.с. 188-192).

На підтвердження виконання умов договору позивачем до суду першої інстанції були надані наступні документи: податкова накладна № 3 від 15.01.2015 р. на загальну суму 33624,00 грн., у тому числі ПДВ - 5604,00 грн. (т. 1 а.с. 198); рахунок-фактура № СФ-0000002 від 15.01.2015 р. на загальну суму 33624,00 грн., у тому числі ПДВ - 5604,00 грн. (т. 1 а.с. 102); довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2015 року (т. 1 а.с. 185); акт виконаних робіт за січень 2015 року № 4 (т. 1 а.с. 192). Оплата за виконання робіт з демонтажу бетонно-змішувального вузла підтверджується платіжним дорученням № 99 від 19.01.2015 р. на загальну суму 33624,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5604,00 грн. (т. 1 а.с. 208).

Судовим розглядом також встановлено, що 10.09.2014 р. між ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» (замовник) та ПП «Лір» (підрядник) укладено договір підряду № 10/09-2014 на виконання будівельних робіт, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи по монтажу залізобетонного каркасу будинку по об'єкту «Будівництво трьох секційного багатоповерхового житлового будинку по вул. Перспективна, 4 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області» (три черги), а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатити їх на умовах даного договору. (т. 1 а.с. 47-51). Пунктом 1.2 цього Договору визначено, що підрядник у межах договірної ціни виконує на свій ризик власними та залученими силами і засобами всі передбачені замовленням і обумовлені проектно-кошторисною документацією роботи по монтажу каркасу трьох-секційного багатоповерхового житлового будинку по вул. Перспективна, 4 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області, здає в обумовлені строки об'єкт в експлуатацію замовнику, усуває протягом гарантійного строку експлуатації об'єкта недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт. Склад, обсяг та календарний графік робіт, що доручаються до виконання підряднику за цим договором, визначаються у додатках № 1, № 2, № 3 та кошторисі до цього договору, що є невід'ємною його частиною. Замовник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, прийняти виконані роботи і оплатити їх в строк та в порядку, визначеному цим договором. Вартість робіт, що є предметом договору, становить 3664599,20 грн., у тому числі ПДВ. Оплата за виконані роботи проводиться згідно з проміжними актами приймання виконаних будівельних робіт протягом 10 календарних днів з моменту підписання вказаних актів (п. п. 4.1, 4.2 Договору)

На підтвердження реальності виконання умов договору підряду № 10/09-2014 від 10.09.2014 р., позивачем до суду першої інстанції були надані наступні документи: графік на виконання будівельно-монтажних робіт (додаток № 1) (т. 1 а.с. 52-56); локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1(додаток №2) (т. 1 а.с. 57-99); договірну ціну на будівництво (додаток № 3) (т. 1 а.с. 100-10); податкові накладні № 1 від 13.01.2015 р. на загальну суму 130666,80 грн., у тому числі ПДВ - 21777,80 грн., № 2 від 13.01.2015 р. на загальну суму 101481,60 грн., у тому числі ПДВ - 16913,60 грн., № 6 від 09.02.2015 р. на загальну суму 262045,20 грн., у тому числі ПДВ - 43674,20 грн., № 7 від 09.02.2015 р. на загальну суму 212637,60 грн., у тому числі ПДВ - 35439,60 грн., № 10 від 27.02.2015 р. на загальну суму 295107,60 грн., у тому числі ПДВ - 49184,60 грн. (т. 1 а.с. 194-197,199); рахунки-фактури № СФ-0000001 від 13.01.2015 р. на загальну суму 189388,00 грн., у тому числі ПДВ - 31564,67 грн., № СФ-0000003 від 09.02.2015 р. на загальну суму 345797,94 грн., у тому числі ПДВ - 57632,99 грн., № СФ-0000004 від 02.03.2015 р. на загальну суму 193300,72 грн., у тому числі ПДВ - 32216,79 грн. (т. 1 а.с. 102-105); дозвіл на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки № 414.10.53-45.21.1, виданий ПП «Лір» управлінням Держпромгірнагляду по Полтавській області 20.12.2010 р., із строком дії по 19.12.2015 р. (т. 1 а.с. 193); довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 1-5, 2-3 за січень 2015 року та № 1-6, 2-4, 2-5 за лютий 2015 року (т. 103-105); акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2015 року № 1-5, 2-3, за лютий 2015 року № 1-6, 2-4, 2-5 (т. 1 а.с. 106-181).

Зауважень з приводу невідповідності оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності вимогам чинного податкового та бухгалтерського законодавства в акті перевірки не зазначено.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що основним видом діяльності ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» є виготовлення виробів із бетону для будівництва. Також серед видів діяльності якими має право займатися підприємство позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель та виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій. Чисельність працюючих на підприємстві 198 чол. (звіт 1ДФ за І кв. 2015р.). У зв'язку з цим, апелянт по справі вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив доцільність залучення до виконання зазначених вище робіт підрядних та субпідрядних організацій враховуючи, що ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» має необхідну кількість кваліфікованих працівників та здійснює відповідні види діяльності для їх виконання.

Згідно даних ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності ПП «Лір» за КВЕД є: 1) код КВЕД 43.11 Знесення; 2) код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 3) код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; 4) код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 5) код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 6) код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 7) код КВЕД 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 8) код КВЕД 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.; 9) код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

Судовим розглядом встановлено, що роботи по демонтажу будівлі бетонно-змішувального вузла замовлялися підприємством позивача у ПП «Лір» з метою вжиття заходів на усунення порушень та недоліків по охороні праці, встановлених у ході комплексної перевірки ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» Управлінням Держгірпромнагляду по Полтавській області, оформленої актом від 13.10.2011 р., серед яких, зокрема, був демонтаж аварійної споруди старого бетонно-змішувального цеху підприємства (т. 2 а.с. 3-6).

Необхідність залучення підприємством позивача саме ПП «Лір» полягала у складності робіт по демонтажу, високих вимог техніки безпеки, знання технології монтажу-демонтажу залізобетонних каркасів, наявність дозвільних документів на виконання робіт підвищеної небезпеки та кваліфікованих фахівців, оскільки ПП «ЛІP» виконувало та виконує роботи по монтажу залізобетонних каркасів багатоповерхових будинків, має досвід роботи та висококваліфікованих фахівців.

Також судовим розглядом встановлено, що роботи з монтажу каркасу будинків із залізобетонних виробів замовлялись ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» у ПП «Лір» під час будівництва житлового будинку по вул. Перспективній, 4 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області при виконанні умов договору про спорудження об'єкту будівництва із залученням наданих в управління коштів Фонду фінансування будівництва виду А від 21.07.2014 р., укладеного між ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» (забудовник) та ПАТ «Полтава-Банк» (управитель), за умовами якого управитель замовляє забудовнику збудувати об'єкт будівництва, а саме: багатоквартирний житловий будинок № 4 по вул. Перспективна в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області, ввести його в експлуатацію та передати об'єкт будівництва довірителям або самому управителю (т. 1 а.с. 246-251). Також цим договором було визначено, що підрядник у межах договірної ціни виконує на свій ризик власними та залученими силами і засобами всі передбачені замовленням і обумовлені проектно-кошторисною документацією роботи по монтажу каркасу житлового будинку по вул. Перспективній, 4 в с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області.

Необхідність залучення підприємством позивача саме ПП «Лір» визначена позивачем у тому, що будівництво будинків зі збірного залізобетону по безрігельній технології, яке ведеться в. с. Розсошенці, вимагає високої виробничої культури виконання монтажних робіт і неухильного дотримання технологічної послідовності. Для забезпечення високої виробничої культури виконання монтажних робіт, підприємство-виконавець даних робіт повинно бути укомплектовано фахівцями-зварювальниками і монтажниками-висотниками вищих розрядів, які мають великий досвід монтажу будівель із збірного залізобетону, побудованих саме за даною технологією. На момент початку будівництва житлового масиву так і під час будівництва житлового будинку по вул. Перспективній, 4 ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» не: мав у штаті ні зварювальників, ні монтажників, кваліфікація яких задовольняла б високим вимогам технології виконання робіт. В свою чергу ПП «ЛІР» володіло високою кваліфікацією, оскільки мало досвід на будівельних об'єктах в м. Полтаві, побудованих за безрігельною технологією.

Крім того, позивач по справі, в обґрунтування доцільності залучення ПП «Лір» до виконання робіт, вказав на те, що для монтажу каркасу житлового будинку необхідно використовувати допоміжні пристосування - монтажні металеві стійки нестандартної довжини для монтажу плит перекриття, а також нестандартні розтяжки для монтажу колон, але як на момент початку будівництва житлового масиву так і під час будівництва житлового будинку по вул. Перспективній, 4 ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» не володіло даним обладнанням. Ринкова вартість виготовлення даних елементів опалубки становила дуже значну суму, а взяти в оренду дані пристосування було не можливо через нестандартні розміри і відсутність у спеціалізованих фірм-орендодавців необхідних розмірів. В свою чергу, ПП «ЛІР» володіло всім необхідним технічним обладнанням для початку виконання будівельно-монтажних робіт по монтажу каркасу житлового будинку, що і стало підставою для залучення підприємством позивача саме ПП «ЛІР».

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів зазначає, що твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив доцільність залучення до виконання зазначених вище робіт підрядних та субпідрядних організацій з урахуванням того, що ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» має необхідну кількість кваліфікованих працівників та здійснює відповідні види діяльності для їх виконання є необґрунтованим, оскільки відповідачем не доведено, що підприємство позивача самостійно мало можливість виконувати роботи по демонтажу будівлі та монтажу каркасу, які були предметами договорів, укладених з ПП «Лір».

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. ст. 42, 43 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

На підтвердження реальності вчинення правочинів з ПП «Лір» позивачем до суду першої інстанції надані належні та допустимі докази, що свідчить про те, що позивачем доведено реальність господарських операцій з виконання ПП «Лір» будівельних робіт, з метою їх подальшого використання у господарській діяльності підприємства позивача та підтверджено факт понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних робіт податку на додану вартість, а також використання таких робіт у подальшій господарській діяльності підприємства позивача.

В акті перевірки відповідачем по справі також зазначено, що податковий кредит ПП «Лір» за січень-лютий 2015 року сформовано на 617000,40 грн. з ТОВ «Ергана» (код ЄДРПОУ 38561315), що перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві ГУ Міндоходів у Полтавській області, стан платника « 0» - платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель. Згідно з ЄРПН виконано будівельні роботи. Постачальником ТОВ «ЕРГАНА» є ТОВ «СЕЛТІК ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39466930), що знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, стан платника « 4» (порушено впровадження у справі про банкрутство, основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля). Згідно ЄРПН відсутня реєстрація податкових накладних, оскільки податкові накладні виписано на суми ПДВ менше 10000,00 грн.

При цьому відповідач зазначив, що в ланцюгах постачання ТОВ «СЕЛТІК ІНВЕСТ» задіяний ризиковий контрагент - «АТМАН-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 35561904), що знаходиться на обліку у ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, стан платника « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, основний вид діяльності - оптова торгівля сільськогосподарськими машинами і устаткуванням.

З урахуванням наведеного відповідач вважає, що у ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» наявні ознаки відсутності факту реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання від контрагентів-постачальників до контрагентів-покупців.

Колегія суддів зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно ст. 207, ст. 208, ст. 250 ГК України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно ч. 3 ст. 228 ЦК України вчинення платником податків правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним). Але відповідачем не надано жодних доказів порушення кримінальної справи відносно платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Також колегія суддів зазначає, що порушення позивачем вимог податкового законодавства пов'язується відповідачем з допущеними порушеннями з боку його контрагента. Разом з тим, положення ПК України не ставлять право платника ПДВ на податковий кредит у залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицію, викладеною у постановах Верховного Суду України від 31.01.11 р. у справах № 21-42а10 та № 21-47а10, та практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 22.01.09 р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»), яку суди повинні застосовувати як джерело права відповідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

В акті перевірки відповідачем по справі також було зазначено, що згідно отриманої податкової інформації від інших ДПІ, відсутня інформація про наявність у ПП «Лір» дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Зазначене вище твердження відповідача спростовується наявною в матеріалах справи копією дозволу на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки № 414.10.53-45.21.1, виданого ПП «Лір» Управлінням Держпромгірнагляду по Полтавській області 20.12.2010 р., із строком дії по 19.12.2015 р. (т. 1 а.с. 193), що свідчить про те, що на момент виконання робіт за договорами, укладеними з ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств», ПП «Лір» мало дозвільні документи на проведення робіт підвищеної небезпеки.

В акті перевірки відповідач по справі також зазначив, що згідно актів виконаних будівельних робіт у січні 2014 року, складених замовником (ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств») та прийнятих і затверджених підрядником (ПП «ЛІР»), витрати праці робітників-будівельників на зазначений у даному акті обсяг робіт не вказано та не надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-2, що на думку контролюючого органу свідчить про неможливість встановити фактичну кількість працівників ПП «ЛІР» безпосередньо задіяних у виконанні робіт за договорами, укладеними з ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств».

Колегія суддів зазначає, що типові форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в «ОСОБА_2 приймання виконаних будівельних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 554 від 04.12.2009 р.

Відповідно до пояснень щодо заповнення «Довідки про вартість виконаних підрядних робіт» (типової форми № КБ-3), що є додатком до наказу № 237/5 від 21.06.2002 р. довідка за формою № КБ-3 складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва. Крім того, за змістом пояснень щодо заповнення «ОСОБА_2 приймання виконаних підрядних робіт» (типової форми № КБ-2в) акт приймання виконаних підрядних робіт складається для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві на основі журналу обліку виконаних робіт (форма № КБ-6) у двох примірниках і подається субпідрядником генпідряднику, генпідрядником - замовнику (забудовнику).

По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду. Тобто будівельні організації можуть застосовувати ці типові форми, якщо це обумовлено в договорі підряду, або документи довільної форми, розроблені самостійно, зазначивши в них обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 р. (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.1995 р. за № 168/704).

Позивачем до суду першої інстанції були надані акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт та витрати (форма КБ-3), які підтверджують визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт та проведення розрахунків за виконані підрядні роботи на будівництві (а.с. 106-187, т. 1).

Крім того, колегія суддів зазначає, що оплата за виконання будівельних робіт по будівництву в с. Розсошенці Полтавської області підтверджується платіжними дорученнями: № 99 від 19.01.2015 р.; № 121 від 21.01.2015 р.; № 327 від 11.02.2015 р. (т. 1 а.с. 206-209). Також матеріали справи містять акти проведення заліку взаємної заборгованості, відповідно до яких: 1) зменшено заборгованість ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» перед ПП «Лір» за отримані послуги на суму 101806,88 грн., у тому числі ПДВ 16967,81 грн. та зменшено заборгованість ПП «Лір» перед ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» за отримані матеріали на суму 101806,88 грн., у тому числі ПДВ 16967,81 грн. (т. 1 а.с. 211); 2) зменшено заборгованість ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» перед ПП «Лір» за отримані послуги на суму 80629,06 грн., у тому числі ПДВ 13438,17 грн. та зменшено заборгованість ПП «Лір» перед ПрАТ «Комбінат виробничих підприємств» за отримані матеріали на суму 80629,06 грн., у тому числі ПДВ 13438,17 грн. (т. 1 а.с. 212).

Таким чином колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого ч. 2 ст. 71 КАС України покладений обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.11.2015 р. про сплату 172593,80 грн. ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 86296,90 грн. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2016р. по справі № 816/85/16 прийнята з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2016р. по справі № 816/85/16 - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2016р. по справі № 816/85/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Комбінат виробничих підприємств» до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 30.05.2016 року.