Постанова

від 25.05.2016 по справі 203/1322/16-п

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 травня 2016 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Живоглядова І.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, за участю: захисників ОСОБА_1 - адвокатів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3; представника ПП ВКФ «Дукат» ОСОБА_4 та представника митниці - ОСОБА_5, апеляційну скаргу начальника митниці ОСОБА_6 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення, якою провадження відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючу, яка проживає у м. Дніпропетровську, ж/м Тополь-3АДРЕСА_1,

у справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, закрито через відсутність складу порушення митних правил, -

встановив :

постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2016 року провадження у справі про порушення митних правил, відносно ОСОБА_1, за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, закрито через відсутність складу правопорушення.

При обставинах, зазначених у постанові суду першої інстанції, у вину ОСОБА_1 ставилося те, що вона, будучи директором ПП ВКФ «Дукат», уклала 01 серпня 2014 року договір №КD-2014 з англійською компанією «Kiminor Investment LTD» про поставку електропобутових виробів та автомобільних аксесуарів. На підставі укладеного договору та інвойсу від 01 вересня 2014 року №0914-6811 та інших супровідних документів на адресу ПП ВКФ «Дукат» переміщувалася електропобутові вироби та автомобільні аксесуари - у кількості 39837 штуки, вагою 12949 кг, загальною вартістю 225716,96 доларів США, що в еквіваленті складало 2 894 188 гривень.

У подальшому 08 вересня 2014 року від англійської компанії на адресу українського товариства було фактично поставлено електропобутові вироби та автомобільні аксесуари. З метою розмитнення поставленого товару до Дніпропетровської митниці було подано митну декларацію №110130000/2014/507296, у якій було зазначено, що ввезено на митну територію України електропобутову вироки та автомобільні аксесуари у кількості 39837 штук, вагою 12949 кг, вартістю 327219,55 доларів США, що в еквіваленті складає 4 237 520,00 гривень.

У ході перевірки заявлених відомостей про поставлений товар, Дніпропетровською митницею ДФС 08 липня 2015 року було ініційовано направлення до митного органу королівства Нідерландів запит, щодо автентичності документів поданих митному органу. На зазначений запит від митного органу королівства Нідерландів 18 грудня 2015 року надійшла відповідь, з якої було встановлено, що фактична вартість поставлених на адресу ПП ВКФ «Дукат» електропобутових виробів та автомобільних аксесуарів складала

16 625 204,13 гривень.

Таким чином, митним органом було встановлено факт переміщення ПП ВКФ «Дукат» через митний кордон товар із прихованням його від митного контролю, шляхом подання документів, які містили неправдиві відомості, щодо вартості товару, тобто фактично допущено порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України.

Проаналізувавши під час розгляду справи наявні докази вини ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів вини особи в інкримінованому їй правопорушенні, у зв'язку з чим суд і виніс вищезазначену постанову по справі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, начальник Дніпропетровської митниці подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною в порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України та накласти на неї відповідне стягнення передбачене санкцією даної статті.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, митний орган зазначає, що постанова місцевого суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм закону, а викладені в постанові висновки суду, не відповідають фактичним обставинам справи. Так, районним судом не було враховано невідповідності у товаросупровідних документах, наданих ОСОБА_1 при митному оформлені товару у Дніпропетровській митниці із матеріалами, які були надані митним органом королівства Нідерландів. Доводи суду щодо неналежності наданих доказів вини особи, митний орган вважає безпідставними, а відтак, на переконання митниці, суд прийшов до необґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення пов'язаного із порушенням митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України.

В судовому засіданні апеляційного суду представник Дніпропетровської митниці ОСОБА_7 підтримав у повному обсязі апеляційну скаргу, подану митним органом, підтвердив викладені в ній доводи і просив апеляційну скаргу задовольнити.

Захисники ОСОБА_1 - адвокати: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також представник ПП ВКФ «Дукат» ОСОБА_4 просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити, мотивуючи тим, що суд обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність вини особи та з наведенням достатніх мотивувань закрив провадження у справі, з підстав відсутності складу інкримінованого правопорушення.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників перегляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень до неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги Дніпропетровської митниці про необґрунтованість постанови суду першої інстанції є безпідставними.

Так з вимог ст. 254 КУпАП та ст. 494 Митного Кодексу України вбачається, що справа про порушення митних правил може бути порушена тільки в тому випадку, якщо у посадової особи митного органу є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення пов'язаного із порушенням митних правил. Такі дані, перш за все, повинні бути достовірними. Недопустимим є складання матеріалів справи про порушення митних правил на підставі припущень або сумнівних відомостей про правопорушення.

Висновок районного суду про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1, за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, є обґрунтованим і повністю підтверджується наявними матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 вересня 2014 року в зоні діяльності митного посту «Дніпропетровськ-Індустріальний» Дніпропетровської митниці ДФС надійшов товар - електропобутові вироби та автомобільні аксесуари на адресу ПП ВКФ «Дукат» від англійською компанії «Kiminor Investment LTD» у кількості 39837 одиниці, вагою

12 949 кг, загальною вартістю 327 219, 55 гривень, з метою розмитнення поставленого товару було подано до митного органу митну декларацію за №110130000/2014/507296.

Перевіряючи заявлені у поданій декларації відомості, Дніпропетровською митницею було направлено через ДФС України запит до митних органів королівства Нідерландів щодо правдивості заявлених ОСОБА_1 відомостей.

З отриманої відповіді на запит від ДФС України за №46285/7/99-99-25-01-04-17 Дніпропетровською митницею було зроблено висновок про заниження митної вартості товару, що і стало підставою для притягнення до відповідальності директора ПП ВКФ «Дукат» ОСОБА_1, у переміщенні товарів через митний кордон з прихованням від митного контролю, шляхом заниження реальної митної вартості товару.

Проте, під час розгляду справи суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи митного органу, мотивуючи своє рішення тим, що доказ вини - лист Департаменту адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання ДФС України від 18 грудня 2015 року із додатками (а.с. 129-141), міститься у матеріалах справи у копіях, на яких відсутні відомості про належне їх посвідчення, а також відсутній переклад додатків з нідерландської мови на українську, що обмежує можливість їх належного дослідження.

Згідно зі ст. 489 Митного Кодексу України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи наведені вимоги закону, апеляційний суд звертає увагу на те, що наявні в матеріалах справи документи, а саме експортна декларація та додатки до неї викладені на нідерландській мові, що позбавляє можливості суд як першої, так і апеляційної інстанції дослідити їх в якості доказу, а тому перевірити достовірність висновків викладених у протоколі, не можливо.

Наведене свідчить про те, що посадові особи митного органу не провели належної перевірки усіх обставин, зібранні по справі докази належним чином не оформені, а митний орган лише скориставшись відповіддю іноземного митного органу, як підставою для притягнення до відповідальності особи, склав зазначенні матеріали справи.

Крім цього, під час апеляційного перегляду справи знайшли своє підтвердження доводи сторони захисту, що митний орган під час оформлення матеріалів справи не забезпечив належним чином явку особи стосовно якої склав протокол, а також не забезпечив ознайомлення особи із пред'явленим їй обвинуваченням. Жодних даних про належне повідомлення та отримання ОСОБА_1 складеного протоколу у матеріалах справи не має, що свідчить про грубе порушення прав особи на захист з боку митного органу, допущених на стадії оформлення матеріалів справи.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що матеріали справи були складенні з грубими порушеннями прав особи на захист, без належної перевірки достовірності повідомлених даних, а інформація, яка була надана іноземним митним органом належним чином не оформлена та не містить перекладу, що свідчить про необ'єктивність, неповноту та однобічність викладених у протоколі фактів. Враховуючи відсутність у даній справі достовірних та беззаперечних доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, а також вимоги ст. 62 Конституції України , апеляційний суд усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 тлумачить на користь останньої.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення місцевого суду є законним і обґрунтованим, а апеляційна скарга начальника Дніпропетровської митниці має бути залишена без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив:

у задоволенні апеляційної скарги начальника Дніпропетровської митниці ОСОБА_6 про скасування постанови суду - відмовити.

Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2016 року, якою провадження у справі, відносно ОСОБА_1, за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України закрито через відсутність складу порушення митних правил - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду І.К. Живоглядова

Дніпропетровської області