Постанова

від 31.05.2016 по справі 819/598/16

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/598/16

31 травня 2016 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Тернопільського міськрайонного центру зайнятості до товариства з обмеженою відповідальністю "Астрін" про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Астрін" (далі - ТзОВ "Астрін", відповідач) про стягнення коштів, виплачених як компенсація фактичних витрат роботодавця на сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у розмірі 6 313,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ "Астрін" 31 березня 2015 року звернулося до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості із заявою про компенсацію фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштування безробітної ОСОБА_1. Відповідачу компенсовано такі фактичні витрати у розмірі 6 313,43 грн. за період з лютого по листопад 2015 року. Разом з тим, 30 жовтня 2015 року ТзОВ "Астрін" звільнило працівника, за якого виплачувалась компенсація, за угодою сторін, тобто до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування, та на його робоче місце за направленням державної служби зайнятості, у межах дворічного строку не був працевлаштований інший безробітний, що було умовами для отримання відповідної компенсації. Недотримання приписів діючого законодавства України призвело до безпідставної компенсації фактичних витрат роботодавця на сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 6 313,43 грн., яку позивач з посиланням на норми частини третьої статті 27 Закону України "Про зайнятість населення" та пунктів 7, 14 Порядку компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 року № 347, просить стягнути з ТзОВ "Астрін".

Представник позивача подала до суду письмове клопотання від 31 травня 2016 року про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча відповідач в розумінні частини третьої статті 33, частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, а представник відповідача не прибув у судове засідання, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, тому розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ТзОВ "Астрін" зареєстроване 8 листопада 2013 року як юридична особа, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 17 травня 2016 року (а. с. 57-59).

12 лютого 2015 року ТзОВ "Астрін" винесено наказ (розпорядження) № 2-к про прийняття на роботу ОСОБА_1 (а. с. 49), яка направлена на працевлаштування як безробітна за сприяння Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, що підтверджується корінцем направлення на працевлаштування від 11 лютого 2015 року (а. с. 69), даними персональної картки ОСОБА_1 № 190115021100041 від 11 лютого 2015 року (а. с. 51-52) та витягами з наказів Тернопільського міськрайонного центру зайнятості про прийняті рішення по ОСОБА_1 (а. с. 70). ОСОБА_1 прийнята на роботу в ТзОВ "Астрін" з 12 лютого 2015 року на посаду директора.

За заявою ТзОВ "Астрін" від 31 березня 2015 року щодо компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштування безробітної ОСОБА_1 Тернопільським міськрайонним центром зайнятості прийнято рішення згідно наказу № НТ150401 від 1 квітня 2015 року про надання такої компенсації відповідачу як суб'єкту малого підприємництва, який працевлаштовує безробітного на нове робоче місце в пріоритетному виді економічної діяльності на підставі частини другої статті 27 Закону України "Про зайнятість населення" (а. с. 33, 47-48, 50).

Тернопільським міськрайонним центром зайнятості виплачено ТзОВ "Астрін" кошти, як компенсація фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за працевлаштування безробітної ОСОБА_1 на загальну суму 6 313,43 грн., у тому числі за лютий 2015 року в сумі 348,48 грн. згідно платіжного доручення № 1250 від 13 травня 2015 року (а. с. 16); за березень 2015 року в сумі 640,08 грн. згідно платіжного доручення № 1251 від 13 травня 2015 року (а. с. 18); за квітень 2015 року в сумі 640,80 грн. згідно платіжного доручення № 1525 від 8 червня 2015 року (а. с. 20), за травень 2015 року в сумі 640,80 грн. згідно платіжного доручення № 1751 від 9 липня 2015 року (а. с. 21); за червень 2015 року в сумі 640,00 грн. згідно платіжного доручення № 2000 від 7 серпня 2015 року (а. с. 22); за липень 2015 року в сумі 640,08 грн. згідно платіжного доручення № 2188 від 27 серпня 2015 року (а. с. 23); за серпень 2015 року в сумі 640,80 грн. згідно платіжного доручення № 2854 від 30 жовтня 2015 року (а. с. 24); за вересень 2015 року в сумі 640,80 грн. згідно платіжних доручень № 2934 від 20 листопада 2015 року та № 2991 від 27 листопада 2015 року (а. с. 25); за жовтень 2015 року в сумі 1 012,57 грн. згідно платіжного доручення № 3037 від 8 грудня 2015 року (а. с. 26); за листопад 2015 року в сумі 469,02 грн. згідно платіжного доручення № 50 від 21 січня 2016 року (а. с. 27).

Також судом встановлено, що на підставі даних обміну інформацією з Пенсійним фондом України в результаті проведеного аналізу позивачем виявлено, що 30 жовтня 2015 року ОСОБА_1 припинила трудові відносини з відповідачем за угодою сторін згідно з пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (а. с. 46). Наказ про звільнення ОСОБА_1 підприємство в центр зайнятості не подавало та не інформувало про звільнення особи, працевлаштованої за сприяння центру зайнятості.

10 березня 2016 року Тернопільським міськрайонним центром зайнятості видано направлення № 8 на проведення з 10 березня 2016 року по 12 березня 2016 року звірки правильності нарахування, своєчасності і повноти нарахованої заробітної плати, подання відповідачем звітності за період жовтень-грудень 2015 року форми Д4 в Головне управління ДФС у Тернопільській області (а. с. 28).

Працівниками центру зайнятості 10 березня 2016 року проведено виїзд за місцезнаходженням юридичної особи, що зазначене в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Шашкевича, будинок 3, офіс 1, однак встановлено, що за даною адресою ТзОВ "Астрін" не знаходиться, про що складено акт № 8 перевірки фактичного знаходження суб'єкта господарювання за вказаною адресою від 10 березня 2016 року (а. с. 29).

В подальшому Тернопільським міськрайонним центром зайнятості прийнято наказ № 69 "Д" від 17 березня 2016 року про повернення ТзОВ "Астрін" в повному обсязі фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, компенсованих Тернопільським міськрайонним центром зайнятості за рахунок коштів бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, в сумі 6 313,43 грн., які виплачені за працевлаштування безробітної особи ОСОБА_1 на нове робоче місце "директор (начальник, інший керівник) підприємства", у зв'язку із звільненням даного працівника за угодою сторін згідно пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування та не працевлаштуванням на дану посаду зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості (а. с. 14).

Тернопільським міськрайонним центром зайнятості направлено ТзОВ "Астрін" рекомендованим листом з повідомленням про вручення претензію № 07/891 від 21 березня 2016 року про повернення коштів на суму 6 313,43 грн. (а. с. 8-9), проте відповідач кошти в добровільному порядку не повернув.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 22 Закону України "Про зайнятість населення" від 5 липня 2012 року № 5067-VI (з наступними змінами та доповненнями) основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є, серед іншого, здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з абзацом шостим частини другої статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року № 1533-III (з наступними змінами та доповненнями) видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є, зокрема, надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України "Про зайнятість населення".

Частиною другою статті 27 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних строком не менше ніж на два роки за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності, щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.

Компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених на такі цілі у бюджеті Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування інваліда, який зареєстрований в установленому порядку як безробітний, але якому відповідно до законодавства допомога по безробіттю не призначається), протягом одного року з дня працевлаштування безробітного у порядку та за переліком пріоритетних видів економічної діяльності, визначених Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, Тернопільським міськрайонним центром зайнятості прийнято рішення компенсувати ТзОВ "Астрін" фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке працевлаштувало безробітну особу на нове робоче місце в пріоритетному виді економічної діяльності на підставі частини другої статті 27 Закону України "Про зайнятість населення".

Як слідує із матеріалів справи, відповідачу виплачено кошти, як компенсація фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за працевлаштування безробітної ОСОБА_1 на загальну суму 6 313,43 грн. за період з лютого по листопад 2015 року. В подальшому ОСОБА_1 була звільнена з роботи на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.

Згідно з частиною третьою 27 Закону України "Про зайнятість населення" у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини другої цієї статті, з ініціативи роботодавця до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума наданих коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття або Фонду соціального захисту інвалідів залежно від джерела компенсації або на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний.

У разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація відповідно до частини другої цієї статті, за угодою сторін на його робоче місце за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний.

Механізм виплати компенсації фактичних витрат роботодавця на сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за працевлаштування осіб, яким надано статус безробітного, на нові робочі місця визначено Порядком компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 року № 347 (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до абзацу першого та другого пункту 7 цього Порядку у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) та Фонду соціального захисту інвалідів залежно від джерела компенсації або на його робоче місце за направленням центру зайнятості працевлаштовується інший зареєстрований безробітний з числа громадян, визначених пунктом 3 цього Порядку залежно від джерела компенсації. Тривалість виплати компенсації та строк працевлаштування обчислюються сумарно.

Роботодавець інформує протягом п'яти робочих днів центр зайнятості про звільнення працівника.

Пункт 14 Порядку компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає, що у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, з ініціативи роботодавця або за згодою сторін до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування сума виплачених коштів повертається в повному обсязі до бюджету Фонду або Фонду соціального захисту інвалідів залежно від джерела компенсації або на його робоче місце за направленням центру зайнятості у межах дворічного строку працевлаштовується інший безробітний.

Крім того, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють обмін інформацією з Пенсійним фондом України для забезпечення виконання вимог цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (пункт 14 частини другої статті 22 Закону України "Про зайнятість населення").

В результаті обміну такою інформацією з органами Пенсійного фонду України позивачем і було встановлено порушення ТзОВ "Астрін" в частині недотримання умов надання компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 припинила трудові відносини з відповідачем за угодою сторін згідно з пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України. При цьому, працевлаштована за сприяння центру зайнятості безробітна особа ОСОБА_1 була звільнена до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування. Крім того, на робоче місце ОСОБА_1 за направленням центру зайнятості ТзОВ "Астрін" не працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного.

Відтак, фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, компенсовані в загальній сумі 6 313,43 грн., які виплачені ТзОВ "Астрін" за працевлаштування безробітної особи ОСОБА_1, у зв'язку із звільненням даного працівника за угодою сторін згідно пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування та не працевлаштуванням на дану посаду зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості, підлягають поверненню.

Оскільки відповідач добровільно не повернув Тернопільському міськрайонному центру кошти, виплачені як компенсація фактичних витрат роботодавця на сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, письмових заперечень проти позову не подав та відсутні будь-які докази про повернення коштів, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТзОВ "Астрін" коштів у розмірі 6 313,43 грн. підлягають до задоволення.

Щодо стягнення судового збору з відповідача на користь позивача, то суд зауважує, що відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владний повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Отже, сплачений Тернопільським міськрайонним центром зайнятості судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 86, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Астрін" (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Шашкевича, будинок 3, офіс 1, код ЄДРПОУ 38970903) на користь Тернопільського міськрайонного центру (46010, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Текстильна, будинок 1б, код ЄДРПОУ 14029303) фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, компенсовані Тернопільським міськрайонним центром зайнятості за рахунок коштів бюджету Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за працевлаштування безробітної ОСОБА_1, в сумі 6 313 (шість тисяч триста тринадцять) гривень 43 (сорок три) копійки, які перерахувати на розрахунковий рахунок № 37171300901002, МФО 838012, банк ГУДКСУ у Тернопільській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.