Постанова

від 25.05.2016 по справі 820/732/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 травня 2016 р. Справа № 820/732/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С., суддів Мар'єнко Л.М., Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Повного товариства "Ломбард Чепіль і компанія" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати постанову №176/16/03/01-ЛБ про застосування штрафних санкцій за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг від 16.09.2015 року, яка видана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржувана постанова суперечить законодавству з питань регулювання діяльності у сфері надання фінансових послуг у зв'язку з помилковістю висновків відповідача щодо несвоєчасного надання аудиторського висновку за наслідками проведення аудиту попередньої річної фінансової звітності та річних звітних даних ПТ "Ломбард Чепіль і компанія" станом на 31.12.2014 року. Зокрема, позивач вказує, що 21.05.2015 року листом з описом вкладення до цінного листа на адресу відповідача направлено у відповідності до норм діючого законодавства направлено аудиторський висновок за наслідками проведення аудиту попередньої річної фінансової звітності та річних звітних даних, проте, дані матеріали були повернуті відправнику у зв'язку з ліквідацією адресата. У зв'язку з поверненням конверту, позивачем було повторно направлено вказану звітність, а тому позивачем не вчинено порушень, за які має бути застосовано штрафні санкції.

Представник відповідача, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у наданих до суду письмових запереченнях проти заявленого позову заперечував та зазначив, що аудиторський висновок та річна фінансова звітність за 2014 рік, направлені Товариством на адресу Нацкомфінпослуг 18.06.2015 року були подані не у встановлені строки, що і стало підставою для застосування до позивача штрафних санкцій.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності виходить з наступного.

Судом під час судового розгляду справи встановлено, що Повне товариство "Ломбард Чепіль і компанія", код ЄДРПОУ 23748942, зареєстровано у відповідності до норм чинного законодавства.

За наявними в матеріалах справи доказами та з огляду оскаржуваної постанови судом встановлено, що директором департаменту регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг фінансовими компаніями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, ОСОБА_2, розглянуто справу про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, провадження у якій розпочато актом про правопорушення, вчинені Повним товариством "Ломбард Чепіль і компанія" на ринку фінансових послуг від 02.09.2015 № 176/16/03-ЛБ.

Під час проведення перевірки аудиторського висновку та річної фінансової звітності Повного товариства "Ломбард Чепіль і компанія" за 2014 рік встановлено порушення вимог статті 14 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо обов'язку фінансових установ надавати звітність відповідно до законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та регулювання ринків фінансових послуг; пункту 2.6 глави 2 Порядку складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 04.11.2004 № 2740, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2004 року за № 1482/10081, щодо подання аудиторського висновку та річної фінансової звітності, яка підтверджена аудиторською фірмою або аудитором, інформація про яких внесена до реєстру аудиторських фірм та кредиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що ведеться Нацкомфінпослуг, не у строки, встановлені Нацкомфінпослуг, а саме, аудиторський висновок та річна фінансова звітності за 2014 рік направлені на адресу Нацкомфінпослуг 18.06.2015 року.

У зв'язку з виявленими порушеннями щодо строків подання фінансовою установою аудиторського висновку та фінансової звітності Нацкомфінпослуг застосовано до ПТ «Ломбард Чепіль і компанія» штрафну санкцію у розмірі 1700 грн, шляхом винесення постанови №176/16/03/01-ЛБ про застосування штрафних санкцій за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг від 16.09.2015 року.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд перевіряє його на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України та керується наступними приписами норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Зокрема, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вказані вимоги чинного законодавства зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин, з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту.

При цьому, з урахуванням вимог чинного процесуального законодавства, суди повинні перевірити відповідність рішення контролюючого органу вимогам, зокрема, принципу обґрунтованості, справедливості та співрозмірності заподіяної платником шкоди державним інтересам та настання відповідальності останнього за такі дії.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам. Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).

Суд зауважує, що процесуальним законом визначено компетенцію суду щодо перевірки дотримання вимог суб'єктом владних повноважень при прийнятті рішення принципу розумності (розсудливості); під нерозсудливими (інакше - безглуздими, ірраціональними) рішеннями, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень можна розуміти такі, яких жоден суб'єкт владних повноважень не міг би допустити, діючи відповідно до здорового глузду та обов'язків, покладених на нього законом. Нерозсудливими слід вважати також рішення, дії, бездіяльність, що є неприпустимими з погляду законів логіки та загальноприйнятих моральних стандартів.

Від так, відповідно до пункту 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 року № 1070 органом, що уповноважений здійснювати державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг є Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, яка у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 1.4 Положення заходи впливу застосовуються в порядку, визначеному цим Положенням.

Згідно із п. 2.1 Положення Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу: 1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення; 2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи; 3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг";4) тимчасово зупиняти (обмежувати) або анулювати (відкликати) ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг; 5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію; 6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи; 7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги; 8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій; 9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції відповідно до п. 10 ст. 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до ст. 39 Закону України В«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послугВ» у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Статтею 40 Закону України В«Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послугВ» визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу: накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Згідно з приписами пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядком складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 04.11.2004 № 2740, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2004 за № 1482/10081визначені правила складання та подання звітності ломбардами, загальні вимоги до заповнення форм звітних даних та строки їх подання.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Порядку складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 04.11.2004 № 2740, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2004 за № 1482/10081, до 01 червня року, наступного за звітним, ломбард подає до Нацкомфінпослуг аудиторський висновок та річну фінансову звітність, яка підтверджена аудиторською фірмою або аудитором, інформація про яких унесена до реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що ведеться Нацкомфінпослуг.

За наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що Повне товариство «Ломбард Чепіль і компанія» на виконання вище зазначеної норм супровідним листом від 12.05.2015 року № 14 направлено до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг направлено аудиторський висновок наслідками проведення аудиту попередньої річної фінансової звітності та річних звітних даних станом на 31.12.2014 року.

При цьому колегією суддів встановлено, що зазначений супровідний лист направлено з описом вкладення засобами поштового зв'язку 21.05.2015 року, тобто у строк визначений законодавством для подання такої звітності.

Матеріали справи містять копію конверту, у якому було направлено на адресу відповідача звітність, з огляду якого судом встановлено, що в графі адресат вказано «Держана комісія з регулювання ринків фінансових послуг України».

Колегія суддів зазначає, що відповідно до указу Президента України від 23.11.2011 року № 1069 «Про ліквідацію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України» визначено ліквідувати Держфінпослуг. Правонаступника за правами та обов'язками Держфінпослуг нормативно не визначено.

Указом Президента України від 23.11.2011 №1070 створено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, яка внесена 20.02.2012 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Б. Грінченка, 3.

З врахуванням зазначеного, цінний лист № 6102405555386 від 21.05.2015 року із супровідним листом щодо направлення підприємством позивача звітності повернуто відправнику з відміткою установи поштового зв'язку «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Матеріали справи містять довідку ПАТ «Укрпошта» від 08.09.2015 року, згідно з якою цінний лист №6102405555386 від 21.05.2015 року 26.05.2015 року не вручений під час доставки та повернуто за зворотною адресою за письмовою відмовою адресата (а.с. 14).

Представником позивача надано пояснення та зазначено, що у зв'язку з поверненням цінного листа № 6102405555386 від 21.05.2015 року, позивачем 18.06.2015 року повторно направлено до Нацкомфінпослуг аудиторський висновок наслідками проведення аудиту попередньої річної фінансової звітності та річних звітних даних станом на 31.12.2014 року, на підтвердження чого до суду надано супровідний лист №16 від 17.06.2015 року з підтвердженням первинного направлення вказаних документів (а.с. 13).

Зазначені документи направлено цінним листом № 6102405070285 на адресу Нацкомфінпослуг 18.06.2015 року.

Від так колегією суддів під час судового розгляду справи встановлено, що позивачем вчинено дії направлені на виконання норм діючого законодавства, а саме подання до 01 червня року, наступного за звітним, до Нацкомфінпослуг аудиторського висновку та річної фінансової звітності, яка підтверджена аудиторською фірмою або аудитором, інформація про яких унесена до реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що ведеться Нацкомфінпослуг, про що свідчить цінний лист № 6102405555386 від 21.05.2015 року, але у зв'язку з невірним зазначенням адресата зазначена звітність не була отримана вчасно. Проте позивачем було все ж таки направлено звітність цінним листом на адресу Нацкомфінпослуг 18.06.2015 року № 6102405070285.

Колегія суддів зазначає, що здійснення помилки під час направлення аудиторського висновку та річної фінансової звітності, має кваліфікуватися як дія хоча і помилкова, а від так дії які не містять ознак бездіяльності, не можуть бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Повного товариства "Ломбард Чепіль і компанія" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування постанови підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Повного товариства "Ломбард Чепіль і компанія" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову №176/16/03/01-ЛБ про застосування штрафних санкцій за правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг від 16.09.2015 року, яка видана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Стягнути на користь Повного товариства "Ломбард Чепіль і компанія" (код ЄДРПОУ - 23748942) сплачений судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (код ЄДРПОУ - 38062828).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 01 червня 2016 року.

Головуючий суддя Нуруллаєв І.С.

Суддя Мар'єнко Л.М.

Суддя Полях Н.А.