Постанова

від 26.05.2016 по справі 823/426/16

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року справа № 823/426/16

м. Черкаси

11 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Орленко В.І.,

за участю секретаря - Дудки Г.О.,

прокурора Архипенко В.О. - за посвідченням,

представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 - за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області до приватного підприємства В«Сервіс-КомплектВ» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовом звернувся заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить стягнути з банківських рахунків приватного підприємства В«Сервіс-КомплектВ» кошти в рахунок погашення заборгованості зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 57224 грн. 59 коп.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, обґрунтовуючи їх тим, що відповідач зареєстрований як суб'єкт господарювання 23.09.1999 та перебуває на обліку в ДПІ у м. Черкасах як платник податків та платежів до бюджету. Станом на 25.04.2016 за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 57224 грн. 59 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову, мотивуючи це тим, що приватним підприємством В«Сервіс-КомплектВ» в повному обсязі сплачено грошові зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток підприємств за жовтень - грудень 2015 року, що підтверджується платіжними дорученнями. Вказані кошти не були перераховані до бюджету з вини обслуговуючого банку відповідача - ПАТ «Укрінбанк», зокрема, у зв'язку з ліквідацією банку.

Крім того, позивач не має право заявляти вимоги про стягнення податкового боргу, оскільки контролюючим органом не здійснювалось щомісячне направлення податкових вимог по авансових платежах.

Заслухавши пояснення та доводи прокурора та представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач - приватне підприємство В«Сервіс-КомплектВ» зареєстроване як юридична особа 23.09.1999, ідентифікаційний код 30598966 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.04.2016) та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області.

Згідно з п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно п. 176.1. статті 176 Податкового кодексу України є одним з обов'язків платника податків.

Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи (п. 41.1. статті 41 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що податковий борг приватного підприємства В«Сервіс-КомплектВ» з авансових внесків з податку на прибуток підприємств виник на підставі звітної нової податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік №9080719513 від 16.02.2015, в якій платник податків самостійно визначив авансовий внесок, що підлягатиме сплаті щомісячно у розмірі 19278,00 грн.

Згідно зі звітною новою податковою декларацією з податку на прибуток за 2015 рік №9275449706 від 09.02.2016, податок на прибуток за звітний період зменшено на 594,00 грн.

Означені вище суми самостійно розрахованих податкових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток підприємств за жовтень - грудень 2015 року відповідачем в установлені чинним законодавством терміни не сплачено.

Відповідно до п. 129.1. ст. 129 Податкового кодексу України, відповідачу нараховано пеню у розмірі 17 грн. 57 коп. за період з 29.01.2016 по 09.03.2016.

Згідно облікової картки з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств станом на 31.03.2016 відповідач має заборгованість, яка з урахуванням переплати (32,98 грн.), пені (17,57 грн.) складає 57224,59 грн. (57801,02 - 594,00 + 17,57).

Під час судового розгляду справи встановлено, що позивачем до Черкаського центрального відділення ПАТ «Український інноваційний банк» 23 жовтня 2015 року були подані платіжні доручення щодо здійснення переказу коштів в сумі 66834,00 грн. з призначенням платежу - перерахування авансових платежів за жовтень - грудень 2015 року (завірені копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи); однак банк не здійснив переказ грошових коштів на казначейський рахунок, хоча банківською випискою підтверджується, що на рахунку позивача з 01.10.2015 по 31.10.2015 залишалось 67277,19 грн.

Суд зазначає, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року № 934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" до категорії неплатоспроможних», керуючись п. 2 ч. 5 ст. 12 та ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, прийнято рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 року № 239 в Публічному акціонерному товаристві "Український інноваційний банк" з 25.12.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці по 24.03.2016 року.

22 березня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі постанови Правління Національного банку України № 180 від 22.03.2016 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк", було прийнято рішення №385 про припинення здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві "Укрінбанк" з 23.03.2016 року та початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" з 23.03.2016 року по 22.03.2018 року включно.

Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (http://www.fg.gov.ua).

Вирішуючи спір, з огляду на аргументацію відповідача, суд враховує, що відповідно до п.п. 30.1, 30.2 ст. 30 Закону України В«Про платіжні системи та переказ коштів в УкраїніВ» від 05.04.2001 № 2346-III (далі Закон № 2346), переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Таким чином, обов'язок щодо сплати податкових зобов'язань вважається виконаним у разі зарахування грошових коштів на банківський рахунок податкового органу.

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, незважаючи на причину несплати податкових зобов'язань, зокрема, у разі порушення банком строків виконання доручень клієнтів на переказ коштів, Кодекс не звільняє платника податків від обов'язку сплатити основну суму податкового зобов'язання або податкового боргу, а податковий орган, відповідно, - від стягнення такого податкового боргу.

У разі ненадходження грошових коштів на бюджетні рахунки органу державного казначейства і незарахування їх до дохідної частини державного або місцевого бюджетів податкові зобов'язання або податковий борг не можуть вважатися погашеними. Відповідна правова позиція викладена в листі Державної фіскальної служби України від 13.08.2014 №1128/5/99-99-20-03-01-16 В«Щодо виконання податкових зобов'язаньВ» .

З облікової картки ПП В«Сервіс-КомплектВ» з податку на прибуток приватних підприємств станом на 31.03.2016 вбачається, що на підставі п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, за порушення строків сплати узгоджених зобов'язань за період з 29.01.2016 по 09.03.2016 відповідачу нараховано пеню у розмірі 17 грн. 57 коп.

З огляду на те, що порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток підприємства допущено з вини банку, враховуючи положення п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ПП В«Сервіс-КомплектВ» заборгованості зі сплати пені на загальну суму 17,57 грн. не підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 32.1. ст. 32 Закону України В«Про платіжні системи та переказ коштів в УкраїніВ» , банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів.

За вказаних обставин, суд вважає, що питання щодо невиконання чи неналежного виконання зобов'язань за договором банківського обслуговування повинні вирішуватись в рамках договірних відносин між клієнтом та банком.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 05.04.2016 у справі №910/3829/16 відмовлено у задоволені позовних вимог приватного підприємства «Сервіс-Комплект» до публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» про зобов'язання виконати платіжні доручення від 23.10.2015 щодо перерахування коштів. В рамках вирішення господарського спору, господарський суд міста Києва зазначив, що позивач не позбавлений можливості захистити свої права на грошові кошти, які знаходяться на рахунках у банку відповідача, в порядку, передбаченому розділом VIIІ Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За змістом п.п. 14.1.175. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суд звертає увагу відповідача, що чинне податкове законодавство не передбачає обов'язку податкового органу щомісячно надсилати платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою приватним підприємством В«Сервіс-КомплектВ» в установлені строки узгодженої суми податкового зобов'язання, позивачем на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 20.11.2015 №11556-23 на суму 19245 грн. 02 коп., яка 25.11.2015 отримана уповноваженою особою відповідача.

Виходячи з положень п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги, що відповідач, у встановлені законодавством строки, не сплатив податковий борг, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення коштів з банківських рахунків відповідача в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств на загальну суму 57207,02 грн. та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з банківських рахунків приватного підприємства В«Сервіс-КомплектВ» , ідентифікаційний код 30598966, в дохід бюджету через державну податкову інспекцію у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області 57207 (п'ятдесят сім тисяч двісті сім) грн. 02 коп. податкового боргу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І. Орленко

Повний текст ухвали виготовлений 31.05.2016.