Постанова

від 31.05.2016 по справі 808/7994/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2016 рокусправа № 808/7994/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна», ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби

на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення переплати ввізного мита,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» (далі - ПАТ «ЕЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна») звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби (далі - ОСОБА_1 митниця ДФС), Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області (далі - ГУ ДКЗ України в Запорізькій області), в якому із урахуванням уточнень просить визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_1 митниці ДФС щодо ненадання ГУ ДКЗ України в Запорізькій області висновку щодо повернення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачених коштів за митною декларацією №112030000/2013/022207 від 16.10.2013 року у розмірі 17 995,33 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача переплату ввізного мита у сумі 17 995,33 грн.

Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 17.11.2015 року позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_1 митниці ДФС щодо неподання ГУ ДКС України у Запорізькій області висновку про повернення ПАТ «ЕЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми ввізного мита за митною декларацією №112030000/2013/022207 від 16.10.2013 року, стягнено з ОСОБА_1 митниці ДФС на користь позивача судовий збір в розмірі 1218 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ПАТ «ЕЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 митницею ДФС подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо часткового задоволення апеляційної скарги ПАТ «ЕЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» та відмови у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 митниці ДФС з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами, що постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 10.07.2014 року по справі №808/2719/ 14, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2014 року адміністративний позов ПАТ «ЕЗ «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до ОСОБА_1 митниці Міндоходів, Державної казначейської служби України за участю прокуратури Запорізької області про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про визначення митної вартості задоволено, визнано протиправними та скасовано винесенні 16.10.2013 року ОСОБА_1 митницею Міндоходів рішення про визначення митної вартості за шостим методом № 112030000/2013/000640/2 та картку відмови у митному оформленні товару №112030000/2013/00696 за митною декларацією №112030000/2013/022179 від 16.10.2013 року.

Даними судовими рішеннями встановлено, що позивачем надані усі необхідні законодавчо встановлені документи для підтвердження митної вартості товару, у зв'язку з чим позивачем правомірно визначено митну вартість товару у митній декларації № 112030000/2013/022179 від 16.10.2013 року за ціною договору.

За приписами ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, після скасування в судовому порядку вищезазначених рішень митного органу позивач 03.03.2015 року звернувся до митниці щодо повернення надмірно сплачених митних платежів в сумі 17 995,33 грн. за митною декларацією №112030000/2013/022207 від 16.10.2013 року, в чому листом №236/11/08-70-10 від 18.03.2015 року митним органом відмовлено з посиланням на те, що в даному випадку переплата ввізного підлягає поверненню лише за рішенням суду, не погодившись з чим позивач звернувся до суду.

За приписами ч.3 ст. 301 МК України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Повернення платникам податків, зокрема, митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, врегульовано Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07. 2007 року (далі - Порядок № 618).

Відповідно до абз.1,2 п. 1, п. 2, 3, 4 Розділу ІІІ Порядку № 618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Разом з тим взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилкових та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентуються Порядком взаємодії територіальних органів ДФС України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15.12.2015 року (далі - Порядок № 1146).

Відповідно до п. 8,9 Порядку №1146, за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пізніше ніж за дев'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Орган ДФС не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом або відповідним органом, визначеним відповідно до ч.1 ст. 67 - 2 Глави 11 Розділу III БК України, передає його згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства. Орган ДФС несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що за наявності рішень судів, якими визнано протиправними та скасовано рішення митниці щодо коригування митної вартості товарів та заяви позивача поданої у встановленому порядку, ОСОБА_1 митницею ДФС не виконано процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеними вище порядками, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_1 митниці ДФС стосовно ненадання ГУ ДКЗ України в Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачених коштів ввізного мита за митною декларацією №112030000/2013/022207 від 16.10.2013 року у розмірі 17 995,33 грн.

Крім того судом першої інстанції вірно встановлено, що вимога позивача про стягнення з Державного бюджету України на його користь ввізного мита не є правильним способом захисту його прав, оскільки повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

В той же час суд першої інстанції не звернув уваги, що у даному випадку можливим і ефективним способом відновлення порушеного права позивача є зобов'язання ОСОБА_1 митниці ДФС розглянути питання щодо надання органу ГУ ДКЗ України в Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів, яким він повинен був скористатися задля досягнення завдань адміністративного судочинства, визначених ст.2 КАС України,вийшовши за межі позовних вимог відповідно до приписів ч.2 ст.11 КАС України.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 201, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» - задовольнити частково.

Постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року змінити.

Викласти абзац другий постанови ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року в наступній редакції.

Визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати ОСОБА_1 митницю Державної фіскальної служби надати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області розглянути питання щодо надання висновку про повернення з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім.A.M. Кузьміна» суми надмірно сплачених коштів ввізного мита за митною декларацією №112030000/2013/022207 від 16.10.2013 року в розмірі 17 995,33 гривень.

В іншій частині постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова