Постанова

від 26.05.2016 по справі 822/18/16

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/18/16

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

26 травня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Граб Л.С. Гонтарука В. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" до Реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного підприємства "Білогірський край", відділу Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2016 року позивач звернувся в суд з позовом до Реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного підприємства "Білогірський край", відділу Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

02 березня 2016 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду даний адміністративний позов було залишено без задоволення.

Не погоджуючись із даним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

23 травня 2016 року на адресу суду надійшло заперечення (вх.5856/16) від директора приватного підприємства "Білогірський край", в якому він просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

В той же день, на адресу суду надійшла заява (вх.4731/16) від в.о. начальника відділу Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

24 травня 2016 року на адресу суду надійшла заява (вх.4750/16) від директора приватного підприємства "Білогірський край" про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів ознайомившись з вказаною заявою представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача вважає, що заява не підлягає задоволенню, оскільки явка сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою і третя особа не була позбавлена можливості направити до суду апеляційної інстанції іншого належного представника.

Інші сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з’явилися.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов’язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити , а рішення суду першої інстанції - скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в червні-серпні 2015 року представник ПП "Білогірський край" подав до реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області заяви про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, розташованих на території Сивківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, які перебувають в приватній власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. До кожної заяви ПП "Білогірський край" додало виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, договір оренди землі, укладений між фізичною особою-власником земельної ділянки і ПП "Білогірський край", акт приймання-передачі орендованої земельної ділянки, кадастровий план, план меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на земельну ділянку, державний акт на право власності на земельну ділянку, копію паспорта власника земельної ділянки, копію довідки про присвоєння йому ідентифікаційного номера та квитанцію про сплату реєстраційного збору.

Розглянувши подані документи та відповідь відділу Держземагентства у Білогірському районі, державним реєстратором реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області прийняті оскаржувані позивачем рішення.

На підставі зазначених рішень про державну реєстрацію, державний реєстратор вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні записи про реєстрацію права оренди.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок за ПП "Білогірський край", позивач звернувся до суду за захистом порушених прав, так як на ці земельні ділянки вже було зареєстровано право оренди за ТОВ "Україна 2001".

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року в задоволені адміністративного позову було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, що виключає підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів апеляційної інстанції з вказаними висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч.4 ст.182 Цивільного кодексу України).

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон N 1952-IV.

За змістом ст.2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою.

Пунктом 2 ч.1 ст.4 Закону №1952-IV передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягає, зокрема, право оренди земельної ділянки.

В силу ч.1 ст.5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 7 ст.16 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №1952-IV державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом (п.1); інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою (п.6).

За змістом п.36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року №868 (далі - Порядок №868) для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Порядок дій державного реєстратора після надходження заяви про державну реєстрацію прав встановлений ст.9 Закону №1952-IV. Так, відповідно до ч. 2 цієї статті державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями(п.1); приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав (п.2); під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки (п.8-1); здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України (п.9).

Підстави для відмови у державній реєстрації визначені статтею 24 Закону N 1952-IV.

Колегією суддів встановлено, що як слідує з матеріалів справи, 06.04.2012 року між ТОВ "Україна 2001" та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки від 24.03.2010 року площею 1,5750 га кадастровим номером 6820387500:04:005:0213, яка знаходиться на території Сивківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, який зареєстровано в відділі Держкомзему у Білогірському районі 06.04.2012 року за № 682030004002493. Відповідно до п.8 договору, його укладено на 5 років;

06.04.2012 року між ТОВ "Україна 2001" та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки від 24.03.2010 року площею 1,1877 га кадастровим номером 6820387500:03:004:0003, яка знаходиться на території Сивківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, який зареєстровано в відділі Держкомзему у Білогірському районі 06.04.2012 року за № 682030004002530. Відповідно до п.8 договору, його укладено на 5 років;

06.04.2012 року між ТОВ "Україна 2001" та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки від 24.03.2010 року площею 1,570 га кадастровим номером 6820387500:04:005:0210, яка знаходиться на території Сивківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, який зареєстровано в відділі Держкомзему у Білогірському районі 06.04.2012 року за № 682030004002563. Відповідно до п.8 договору, його укладено на 5 років;

06.04.2012 року між ТОВ "Україна 2001" та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки від 24.03.2010 року площею 1,8936 га кадастровим номером 6820387500:04:005:0233, яка знаходиться на території Сивківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, який зареєстровано в відділі Держкомзему у Білогірському районі 06.04.2012 року за № 682030004002612. Відповідно до п.8 договору, його укладено на 5 років;

27.03.2012 року між ТОВ "Україна 2001" та ОСОБА_6 укладено договір оренди земельної ділянки від 24.03.2010 року площею 1,8853 га кадастровим номером 6820387500:04:005:0183, яка знаходиться на території Сивківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, який зареєстровано в відділі Держкомзему у Білогірському районі 27.03.2012 року за № 682030004001888. Відповідно до п.8 договору, його укладено на 5 років;

27.03.2012 року між ТОВ "Україна 2001" та ОСОБА_7 укладено договір оренди земельної ділянки від 24.03.2010 року площею 1,4167 га кадастровим номером 6820387500:03:004:0057, яка знаходиться на території Сивківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, який зареєстровано в відділі Держкомзему у Білогірському районі 27.03.2012 року за № 682030004001883. Відповідно до п.8 договору, його укладено на 5 років;

06.04.2012 року між ТОВ "Україна 2001" та ОСОБА_8 укладено договір оренди земельної ділянки від 24.03.2010 року площею 8.1871 га кадастровим номером 6820387500:04:005:0224, яка знаходиться на території Сивківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, який зареєстровано в відділі Держкомзему у Білогірському районі 06.04.2012 року за № 682030004002573. Відповідно до п.8 договору, його укладено на 5 років;

06.04.2012 року між ТОВ "Україна 2001" та ОСОБА_9 укладено договір оренди земельної ділянки від 24.03.2010 року площею 8.1871 га кадастровим номером 6820387500:03:004:0034, яка знаходиться на території Сивківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, який зареєстровано в відділі Держкомзему у Білогірському районі 06.04.2012 року за № 682030004002566. Відповідно до п.8 договору, його укладено на 5 років.

Згідно з ч.4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації прав.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно а їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними якщо їх реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Судом встановлено, що державна реєстрація права на землю, в тому числі і права оренди, здійснювалась у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1021 "Про затвердження порядків ведення поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі" в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2011 року №258, органами Держземагентства.

За змістом п.6 Порядку ведення поземельної книги, поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку: у паперовому вигляді - територіальними органами Держземагентства; в електронному вигляді - операторами-структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", яке є адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру (далі - автоматизована система), формують з її використанням аркуші поземельної книги та аркуші витягів з неї, перевіряють результати робіт із землеустрою в електронному вигляді, дані про які містяться в файлі обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (далі - обмінний файл).

Відповідно до п. 9 Порядку ведення поземельної книги датою відкриття поземельної книги є дата державної реєстрації земельної ділянки .

Пунктом 10 Порядку ведення поземельної книги передбачено, що відомості із зазначенням дати вносяться до розділів поземельної книги у паперовому вигляді посадовою особою територіального органу Держземагентства, яка має вищу освіту за спеціальністю "землевпорядкування та кадастр" і уповноважена в установленому Держземагентством порядку вести державний реєстр земель на рівні району, міста обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, мм. Києва та Севастополя. Записи до розділів Поземельної книги вносяться державною мовою розбірливо чорнилом чи кульковою ручкою синього або чорного кольору. На підтвердження кожного запису в поземельній книзі формується з використанням автоматизованої системи аркуш поземельної книги, який засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства. Не завірений підписом і не скріплений печаткою запис вважається недійсним.

У відповідності до Порядку ведення Поземельної книги одночасно з внесенням відомостей до Поземельної книги робляться записи у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Як вбачається зі змісту відповіді наданої відділом Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області №28-28-99.1-304/15-16 від 15.02.2016 року (а.с.53,т.2) на запит ТОВ "Україна 2001" від 09.02.2016 року щодо державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, що є об'єктом дослідження, встановлено, що всі зазначені в запиті договори оренди земельних ділянок були зареєстровані в відділі Держкомзему у Білогірському районі Хмельницької області в березні-листопаді 2012 року. Реєстрація договорів проводилась за результатами звернення ТОВ "Україна 2001" про реєстрацію договорів оренди у відповідності до Постанови КМУ № 1021 від 09.09.2009 року після проведення державної реєстрації в Перехідній реєстраційній системі (відкриття Поземельної книги в електронному вигляді) та на її основі Поземельної книги в паперовому вигляді. Крім того зазначено, що чинним на той час законодавством не передбачалась видача будь-яких інших документів сторонам договору на підтвердження державної реєстрації. Підтвердженням про державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок був виключно запис на останньому аркуші договорів оренди з зазначенням дати та номеру державної реєстрації, а також органу та посадової особи, що проводила державну реєстрацію.

Посвідчувальні написи на договорах оренди про їх державну реєстрацію здійснювались органами Держкомзему до 01.01.2013 року. Необхідність здійснення посвідчувального напису на договорах оренди щодо його державної реєстрації визначалась Типовим договором оренди землі, затвердженим Постановою КМУ "Про затвердження Типового договору оренди землі" № 220 від 03.03.2004 року.

Варто зазначити, що в матеріалах справи наявні також Поземельні книги по окремим орендодавцям, які в свою чергу підтверджують відповідну державну реєстрацію договорів оренди згідно норм чинного законодавства, яке діяло до 01.01.2013 року.

Колегією суддів встановлено, що дата та номер державної реєстрації на посвідчувальному написі на договорах оренди повністю відповідають даті та номеру реєстрації договору оренди, зазначеному в розділі "4" Поземельної книги, що підтверджує його державну реєстрацію.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону.

Згідно з роз'ясненнями Державної реєстраційної служби України № 2951/05-15-13 від 06.08.2013 року "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами" метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію.

Як слідує з матеріалів справи, договори оренди земельних ділянок, укладених ТОВ "Україна 2001" з фізичними особами та зареєстровані у 2012 році, а також інші документи, що підтверджують державну реєстрацію договорів оренди вищезазначених земельних ділянок між товариством та фізичними особами на час проведення в 2015 році державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених між ПП "Білогірський край" та тими ж самими фізичними особами, були в наявності в управлінні Держкомзему у Білогірському районі.

До того ж, реєстрація договору оренди землі з новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

Дані обставини повинні були бути відомі під час підготовки відповіді на запит ПП "Білогірський край".

У відповіді відділу від 15.02.2016 року №28-28-99.1-340/15-16 слідує, що Книга реєстрації договорів оренди землі за 2012 рік у відділі Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області відсутня.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції, а саме з пояснень свідка ОСОБА_10, який у 2012 році виконував функції державного реєстратора прав на землю, судом І-ої інстанції було встановлено, що поземельні книги він не складав та не вносив дані про їх відкриття до автоматизованої системи.

Однак, з огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність інформації про зареєстроване право в Поземельній книзі, якщо це відбулось з вини суб'єкта владних повноважень, а не з вини особи, не може бути підставою для того, аби вважати таку реєстрацію відсутньою.

В даному випадку особа, яка подала документи для реєстрації договорів, а згодом отримала належним чином оформлений примірник договору з відмітками про державну реєстрацію, не могла знати або передбачити несумлінність поведінки відповідної посадової особи державного органу, яка з невідомих причин або у зв'язку з недбалістю належним чином не виконала свої посадові обов'язки і не внесла відомості у необхідні реєстри (поземельні книги).

Крім того, в порушення вимог чинного законодавства відповідач при проведенні державної реєстрації речового права за договорами оренди землі у 2015 році, укладених ПП "Білогірський край" з фізичними особами, належним чином не перевірив, чи вже зареєстроване право оренди на дані земельні ділянки, внаслідок чого неправомірно здійснив повторну реєстрацію договорів оренди одних і тих самих земельних ділянок, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, оскільки право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.2012 року "Рисовський проти України" зазначив, що ризик будь - якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.

Розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Це є "гарантією стабільності суспільних відносин", яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов'язок виправити свої помилки.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що реєстрація договорів оренди земельних ділянок, укладених між ПП "Білогірський край" та фізичними особами здійснена відповідачем помилково, за наявності вже зареєстрованого права оренди іншої особи, а тому виникла ситуація, за якої одні і ті ж земельні ділянки перебувають в оренді різних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" до Реєстраційна служба Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" до Реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного підприємства "Білогірський край", відділу Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати рішення Реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

індексний номер 23400214 від 04.08.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером 6820387500:04:005:0213, площею 1,5750 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 10.03.2015 року між ОСОБА_2 та ПП "Білогірський край";

індексний номер 19688736 від 27.02.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером 6820387500:03:004:0003 площею 1,1877 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 07.02.2015 року між ОСОБА_3 та ПП "Білогірський край";

індексний номер 22438015 від 27.06.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером 6820387500:04:005:0210 площею 1,5750 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 10.03.2015 року між ОСОБА_4 та ПП "Білогірський край";

індексний номер 23496496 від 07.08.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером 6820387500:04:005:0232 площею 1,8926 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 10.03.2015 року між ОСОБА_5 та ПП "Білогірський край";

індексний номер 22582778 від 03.07.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером 6820387500:04:005:0183 площею 1,8853 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 10.03.2015 року між ОСОБА_6 та ПП "Білогірський край";

індексний номер 23256520 від 29.07.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером 6820387500:03:004:0057 площею 1,4167 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 10.03.2015 року між ОСОБА_7 та ПП "Білогірський край";

індексний номер 22502127 від 01.07.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером 6820387500:04:005:0224 площею 8,1871 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 10.03.2015 року між ОСОБА_8 та ПП "Білогірський край";

індексний номер 23512456 від 08.08.2015 року щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки) кадастровим номером 6820387500:03:004:0034 площею 4,7610 га, прийнятого на підставі договору оренди землі, укладеного 28.07.2015 року між ОСОБА_11 та ПП "Білогірський край".

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Україна 2001" за рахунок бюджетних асигнувань Реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції в Хмельницькій області судові витрати у розмірі 12126,40 грн.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_12 ОСОБА_13