Рішення

від 24.05.2016 по справі 911/662/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-95-51 РІШЕННЯ

Іменем України

"24" травня 2016 р. Справа № 911/662/16

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», м. Вишневе до Приватного підприємства «Сапун», Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гатне про стягнення 19825,32 грн. за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 - дов. від 19.05.2016 № 116 відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (далі - позивач) до Приватного підприємства «Сапун» (далі - відповідач) про стягнення 19825,32 грн., з яких 17821,75 грн. основний борг, 2003,57 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на користування електричною енергією від 09.12.2002 № 944 щодо здійснення розрахунку за надані послуги з постачання електричної енергії.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством «АЕС Київобленерго» (правонаступником якого є позивач) та відповідачем у справі було укладено договір на користування електричною енергією від 09.12.2002 № 944 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - енергопостачальник зобов'язався постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а відповідач - споживач зобов'язався своєчасно проводити оплату за електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором (п. 1 договору).

Підпунктами 4.1, 4.2 п. 4 споживач зобов'язався: своєчасно сплачувати поточну плату за електроенергію банківськими коштами, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами та умовами цього договору; для визначення величини використаної електроенергії знімати та надавати за установленою формою електропостачальнику показання розрахункових електролічильників та електролічильників субспоживачів за календарним графіком та за формою згідно додатку № 9.

Відповідно до п. 6 договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються за діючими тарифами відповідно до тарифних груп та класів напруги кожного приєднання.

Згідно із п. 6.1 договору в редакції додатку до договору щомісячно 10 числа розрахункового періоду споживач знімає показання електролічильників направляє їх значення електропостачальникові за встановленою формою та в відділ збуту отримує відповідні рахунки за спожиту електричну енергію для їх оплати.

Оплата рахунків, отриманих споживачем згідно п. 6.1 здійснюється споживачем в 5-ти денний термін з дати отримання (п. 6.2 договору).

Цей договір укладається на термін до 31.12.2003, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору, або його перегляд (п. 15 договору).

Додатком № 4 до договору сторони погодили графік зняття показань лічильника та надання їх енергопостачальнику.

У випадку непередачі даних про споживану електроенергію в зазначений термін визначення використаної електроенергії здійснюється за середньодобовим споживам за попередній період.

На виконання умов договору позивач у період з серпень 2015 року по грудень 2015 року включно поставив відповідачу електричну енергію.

Для сплати наданих послуг з електропостачання позивачем виставлені відповідачу відповідні рахунки, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач в супереч умов договору та взятих на себе зобов'язань не розрахувався за надані послуги з електропостачання, в зв'язку з чим за ним рахується заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 17821,75 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з оплати послуг з постачання електроенергії у визначені договором строки, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 17821,75 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивач правомірно заявлено позов про стягнення 17821,75 грн. заборгованості з оплати послуг з постачання електроенергії.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо оплати послуг з постачання електроенергії, позивач на підставі п. 6.3 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, розмір якої за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 05.09.2015 по 31.01.2016 складає 2003,57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що позивачем невірно визначено початок прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати послуг з постачання електроенергії.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням встановленого судом початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати послуг з постачання електроенергії, періоду нарахування пені заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за загальний період прострочення з 16.09.2015 по 31.01.2016 в розмірі 1896,06 грн. В решті заявленої до стягнення суми пені в розмірі 107,51 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 17821,75 грн. заборгованості та 1896,06 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а відтак підлягає задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сапун» (08340, Київська обл., Бориспільський район, с. Гнідин, Урочище «Гатне», масив садових товариств «Вишеньки»№, вул. Вишнева, 1, буд. 35-А, ідентифікаційний код 23582163) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, ідентифікаційний код 23243188) 17821 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять одну) грн. 75 коп. основного боргу, 1896 (одну тисячу вісімсот дев'яносто шість) грн. 06 коп. пені, 1370 (одну тисячу триста сімдесят) грн. 53 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 31.05.2016.