Постанова

від 15.09.2016 по справі 911/662/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2016 р. Справа№ 911/662/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача : Матинченко Н.М. - представник;

Від відповідача: Бондар Ю.М. - представник.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Сапун"

на рішення Господарського суду Київської області від 24.05.2016

у справі № 911/662/16 (суддя Подоляк Ю.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київобленерго"

до Приватного підприємства "Сапун"

про стягнення 19 825,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області звернулося з позовом Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" до Приватного підприємства "Сапун" про стягнення 19 825,32 грн., з яких 17 821,75 грн. основний борг, 2 003,57 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на користування електричною енергією від 09.12.2002 № 944 щодо здійснення розрахунку за надані послуги з постачання електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.05.2016 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" до Приватного підприємства "Сапун" про стягнення 19 825,32 грн. задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Сапун" на користь Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" 17 821,75 грн. основного боргу, 1 896,06 грн. пені, 1 370,53 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Одночасно відповідачем подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у зв'язку з несвоєчасним отриманням оскаржуваного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сапун" у справі №911/662/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сапун", прийнято до провадження, поновлено строк апеляційного провадження та призначено до розгляду на 09.08.2016.

21.07.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшла заява про долучення документів та 09.08.2016 від представника позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2016 відкладено розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства "Сапун" на 15.09.2016.

В судовому засіданні, призначеному на 15.09.2016, представник позивача надав пояснення по справі, в яких просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити та рішення залишити без змін. Представник відповідача надав пояснення по справі, в яких просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Київобленерго".

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем у справі було укладено договір на користування електричною енергією від 09.12.2002 № 944, відповідно до умов якого позивач - енергопостачальник зобов'язався постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а відповідач - споживач зобов'язався своєчасно проводити оплату за електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором (п. 1 договору).

Відповідно до підпунктів 4.1, 4.2 пункту 4 споживач зобов'язався: своєчасно сплачувати поточну плату за електроенергію банківськими коштами, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами та умовами цього договору; для визначення величини використаної електроенергії знімати та надавати за установленою формою електропостачальнику показання розрахункових електролічильників та електролічильників субспоживачів за календарним графіком та за формою згідно додатку № 9.

Згідно з пунктом 6 договору розрахунки за електричну енергію та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються за діючими тарифами відповідно до тарифних груп та класів напруги кожного приєднання.

Щомісячно 10 числа розрахункового періоду споживач знімає показання електролічильників направляє їх значення електропостачальникові за встановленою формою та в відділ збуту отримує відповідні рахунки за спожиту електричну енергію для їх оплати (п. 6.1 договору).

Оплата рахунків, отриманих споживачем згідно п. 6.1 здійснюється споживачем в 5-ти денний термін з дати отримання (п. 6.2 договору).

Відповідно до пункту 15 договору він укладається на термін до 31.12.2003, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору, або його перегляд.

Додатком № 4 до договору сторони погодили графік зняття показань лічильника та надання їх енергопостачальнику.

У випадку непередачі даних про споживану електроенергію в зазначений термін визначення використаної електроенергії здійснюється за середньодобовим споживам за попередній період.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідності до статтей 651, 653, 654 Цивільного кодексу України позивач та відповідач розірвали вище зазначений Договір 16.07.2015, що підтверджується Додатковою угодою №1 до Договору про постачання електричної енергії №0944 від 09.12.2002.

Крім того, відсутність заборгованості відповідача по 16.07.2015 включно перед позивачем підтверджується п.З Додаткової угоди№1 де зазначено, що Заборгованість Споживача на 16.07.2015 становить: 0,00грн. та відповідно квитанціями №0.0.410184669.1 від 16.07.2015 та №0.0.410186654.1 від 16.07.2015, які підтверджують оплату Рахунку-фактури за активну електроенергію №8023664629 за липень 2015року від 16.07.2015 на суму 3 731,09 грн. копії яких наявні в матеріалах справи.

Слід також зауважити, що доказом відсутності заборгованості відповідача перед позивачем, є оплата на суму 3 731,09 грн. станом на 16.07.2015, тобто вказана оплата відповідачем за Додатковою угодою №1 до Договору, який і припинив свою дію 16.07.2015.

Також судом першої інстанції не було досліджено й той факт, що позивач хоче стягнути з відповідача фактично неіснуючу заборгованість в розмірі 17 821,75 грн., пеню на загальну суму 2003,57 грн. ще й з тих причин, що відповідач фактично не мав можливості, відповідно до статтей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України реалізувати своє права на захист в суді, оскільки відповідач до 11.07.2016 не отримував жодного документу від позивача та суду першої інстанції, що підтверджуються такими документами, копії яких наявні в матеріалах справи:

1. лист в.о. начальника ЦПЗ №3 С.В.Мелешко від 08.07.2016р.№ 12-429.

2. електронний квиток: Київ-Мадрид-переліт 15.02.2016, Мадрид-Цюрих-переліт 22.02.2016, Цюрих-Київ-переліт 22.02.2016 - відсутність представника відповідача на території України з 15.02.2016 по 22.02.2016.

3. електронний квиток: Київ-Стамбул-Дака - переліт 13-14.03.2016, Дака-Стамбул- Київ-переліт 24.03.2016 - відсутність представника відповідача на території України з 13.03.2016 по 24.03.2016.

4. електронний квиток: Київ-Барселона-переліт 03.04.2016, Барселона-Київ - переліт 12.04.2016 - відсутність представника відповідача на території України з 03.04.2016 по 12.04.2016.

5. електронний квиток: Київ-Барселона-переліт 22.04.2016р., Барселона-Київ - переліт 28.04.2016 - відсутність представника відповідача на території України з 22.04.2016 по 28.04.2016.

6. електронний квиток: Київ-ГІариж-Мадрид - переліт 19.05.2016, Мадрид-Париж- Київ - переліт 14.06.2016 - відсутність представника відповідача на території України з 19.05.2016 по 14.06.2016.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, отже відповідач є таким, що виконав свої зобов'язання за Договором повністю, що підтверджується Додатковою угодою № 1.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що і було зроблено Відповідачем і представником Позивача, про що свідчить підписання Додаткової угоди № 1 та проставляння на ній печаток позивача та відповідача.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, оскільки вимоги позивача ґрунтуються на договорі, який припинив свою дію 16.07.2015.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, вищенаведених вимог чинного законодавства не дотримався та допустив порушення норм матеріального права, що, в свою чергу, позбавило права відповідача на захист своїх прав та законних інтересів, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що господарським судом повно досліджувалися матеріали справи.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з п. 10 ч. 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Враховуючи викладене, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 24.05.2016 у справі № 911/662/16 підлягає скасуванню, апеляційна скарга Приватного підприємства "Сапун" підлягає задоволенню, в позові слід відмовити в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сапун" на рішення Господарського суду Київської області від 24.05.2016 у справі № 911/662/16 задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 24.05.2016 у справі № 911/662/16 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2б, код ЄДРПОУ 23243188) на користь Приватного підприємства "Сапун" (08340, Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, урочище "Гатне", вул. Вишнева, 1, буд. 35-а, код ЄДРПОУ 23582163) 1 516,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу виконавчого документа доручити Господарському суду Київської області.

Матеріали справи № 911/662/16 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська