Постанова

від 24.05.2016 по справі 921/844/15-г/3

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2016 р. Справа № 921/844/15-г/3

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК", в

особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на

ліквідацію ПАТ "ТЕРРА БАНК" ОСОБА_3, м. Київ №07.12.2015/5-

Вих. від 07.12.2015р.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 03.11.2015р.

у справі № 921/844/15-г/3

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4,

м. Тернопіль

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК", м. Київ в особі

Тернопільської дирекції ОСОБА_2 акціонерного товариства "ТЕРРА

БАНК", м. Тернопіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Приватне агропромислове підприємство "МАЯК", с. Серединці, Зборівський

район, Тернопільська область

про зобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_5 - представник (довіреність б/н від 06.07.2015 року)

ОСОБА_6 - представник (довіреність б/н від 06.07.2015 року)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2015р. у складі колегії: головуючого судді Гнатюк Г.М., суддів Кравчук Н.М., Мирутенка О.Л. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні. У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Гнатюк Г.М., згідно розпорядження керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 16 від 19.02.2016р. справу №921/844/15-г/3 передано на повторний автоматичний розподіл. Після повторного автоматичного розподілу справу №921/844/15-г/3 передано на розгляд судді - доповідачу Мельник Г.І., суддям Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л. При цьому, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії ОСОБА_7 та перебуванням у відпустці судді-члена колегії ОСОБА_8, розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 77 від 29.03.2016р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №921/844/15-г/3, у результаті якої в склад колегії по розгляду даної справи замість суддів Кравчук Н.М., Мирутенка О.Л. введено суддів Кордюк Г.Т., Плотніцького Б.Д. Також, у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді-члена колегії ОСОБА_9, розпорядженням керівника апарату суду № 219 від 23.05.2016р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі №921/844/15-г/3, у результаті якої в склад колегії по розгляду даної справи замість судді Кордюк Г.Т. введено суддю Михалюк О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2015 року у справі №921/844/15-г/3 (суддя Боровець Я.Я.) позов задоволено повністю; зобов'язано Публічне акціонерне товариство "ТЕРРА БАНК" виконати платіжне доручення № 25 від 24.12.2014р. про перерахування коштів у розмірі 200 055 грн. 60 коп. з рахунку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (п/р 26009301068479 в ПАТ "ТЕРРА БАНК", МФО 380601, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на рахунок Приватного агропромислового підприємства "Маяк" (р/р 26003288968 в АТ "Райффайзен банк Аваль" в м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 30812067); стягнуто з ОСОБА_2 акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 1 218 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що зарахування коштів на рахунок позивача і подання ним платіжного доручення про їх перерахування відбулося в межах одного банківського дня (24.12.2014р.), а тому місцевий господарський суд прийшов до висновку, що відповідач був зобов'язаний здійснити перерахування коштів згідно платіжного доручення № 25 від 24.12.2014 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Публічне акціонерне товариство "ТЕРРА БАНК", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ТЕРРА БАНК" ОСОБА_3 оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 07.12.2015/5-Вих. від 07.12.2015р., в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Тернопільської області від 03.11.2015 року у справі №921/844/15-г/3 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та необґрунтованим, прийнятим за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Свої доводи скаржник аргументує, зокрема, необґрунтованістю висновків господарського суду першої інстанції про те, що у судовому рішенні не вказано яким саме чином можливо виконати платіжне доручення, оскільки банківську ліцензію відкликано та передбачено пряму заборону здійснювати такий переказ.

Одночасно, скаржник покликається на п. 2.3. розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку та зазначає, що починаючи з 24.12.2014 року відповідач позбавлений банківської ліцензії, банківська ліцензія відповідача завершена та останній не має права здійснювати банківську діяльність, зокрема, проводити безготівкові розрахунки, в тому числі виконувати платіжні доручення про перерахування коштів, а також не є учасником платіжної системи.

Поряд з цим, апелянт вважає, що судом першої інстанції неправильно досліджено той факт, що позивач не є кредитором відповідача, оскільки має немайнову вимогу про перерахування коштів. При цьому, зазначає, що ОСОБА_1 знаходиться в процедурі ліквідації, його банківську ліцензію відкликано, а тому відсутні правові підстави та повноваження для переказу коштів.

Разом з тим, скаржник звертає увагу на те, що позивач та третя особа знали, що ПАТ «Терра Банк» визнано неплатоспроможним та з 22.08.2014 року введено процедуру тимчасової адміністрації, інформація про що містилася на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та на сайті ПАТ «Терра Банк», а тому вважає, що третя особа на власний ризик перерахувала кошти.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Тернопільської області від 03.11.2015 року у справі № 921/844/15-г/3 без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 26.01.2016р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2016р., від 22.02.2016р. та від 29.03.2016р.

19.02.2016 року, 29.03.2016 року та 23.05.2016 року склад суду змінено, тому 22.02.2016 року, 29.03.2016 року та 24.05.2016 року розгляд справи розпочато спочатку.

В дане судове засідання прибули представники позивача проте, відповідач та третя особа явки уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2016р.

Враховуючи ту обставину, що відповідач та третя особа належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача у судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2015р. у справі № 921/844/15-г/3 слід залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ТЕРРА БАНК" ОСОБА_3 без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 12 вересня 2012 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством В«ТЕРРА БАНКВ» , Тернопільська дирекція (відділення № 11) (ОСОБА_1) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (Клієнт) укладено Договір банківського рахунку № 43/РКО/12/09-11 (надалі - Договір) (а.с. 26-28), відповідно до умов якого ОСОБА_1 відкриває Клієнту поточний рахунок № 26009301068479 у гривні (980), в іноземній(них) валюті(тах): Гривня (980) відповідно до Інструкції В«Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютіВ» , затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003р. № 492, на підставі заяви Клієнта і наданих ним документів і здійснює розрахунково-касове обслуговування керуючись чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України і умовами Договору, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги ОСОБА_10 відповідно до ОСОБА_10 (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору розрахунки за Рахунком здійснюються у межах залишків коштів на Рахунку на підставі розрахункових, документів, наданих Клієнтом у ОСОБА_1 і оформлених згідно із вимогами Національного банку України.

Відповідно до п. 2.2. Договору розрахунково-касове обслуговування Клієнта у національній та іноземній валюті здійснюється у межах операційного часу, встановленого ОСОБА_10, крім вихідних та святкових днів. Тривалість операційного часу ОСОБА_10 встановлюється внутрішніми правилами.

Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, виконуються не пізніше наступного дня або цього ж дня; за наявності технічних можливостей ОСОБА_10, з оплатою згідно із Тарифами ОСОБА_10.

Пункттом 2.4. Договору передбачено обмеження прав Клієнта, щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на Рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права уповноваженими на це органами у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Документальними доказами у справі встанволено, що 19 листопада 2012 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством В«ТЕРРА БАНКВ» , Тернопільська дирекція (відділення № 11) (ОСОБА_1) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (Клієнт) укладено Договір № 1 про внесення змін до Договору банківського рахунку № 43/РКО/12/09-11 від 12.09.2012 року (а.с. 32), яким п. 5.11. Тарифів на розрахунково-касове обслуговування було викладено в новій редакції.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 21 серпня 2014 року Правлінням Національного банку України прийнята постанова № 518 "Про віднесення ОСОБА_2 акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" до категорії неплатоспроможних". На підставі вищевказаної постанови, виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21.08.2014 року прийнято рішення № 72 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ТЕРРА БАНК" на три місяці, з 22.08.2014 року по 22.11.2014 року, яка в подальшому рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 122 від 20.11.2014 року продовжена на один місяць, до 22.12.2014 року.

При цьому, Постановою Правління Національного банку України від 23.12.2014 року № 831 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ОСОБА_2 акціонерного товариства В«ТЕРРА БАНКВ» . Відповідно до зазначеної постанови, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24.12.2014 року № 159 В«Про початок процедури ліквідації ПАТ В«ТЕРРА БАНКВ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банкуВ» , згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ОСОБА_2 акціонерного товариства В«ТЕРРА БАНКВ» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ В«ТЕРРА БАНКВ» .

З'ясуванням документальних доказів у справі встановлено, що згідно платіжного доручення № 1078 від 24.12.2014 року (а.с. 33) з рахунку ПАП В«МаякВ» , р/р 26003288968 в АТ В«Райффайзен банк АвальВ» , МФО 380805, код ЄДРПОУ 30812067 були перераховані кошти в розмірі 200 055,60 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_4, п/р 26009301068479 в ПАТ В«ТЕРРА БАНКВ» МФО 380601, іпн. НОМЕР_1. Наведене також підтверджується випискою з особового рахунку ФОП ОСОБА_4 № 26009301068479 (а.с. 38).

Поряд з цим, як вірно встановлено місцевим господарським судом, 24.12.2014 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до ПАТ В«Терра БанкВ» з листом № 13 (а.с. 34), в якому просив повернути помилково перераховані, згідно платіжного доручення № 1078 від 24.12.2014 року, кошти в сумі 200 055,60 грн. Разом з листом позивачем подано до ПАТ В«Терра БанкВ» платіжне доручення № 25 від 24.12.2014 року про перерахування коштів у розмірі 200 055,60 грн. з рахунку ФО-П ОСОБА_4, п/р 26009301068479 в ПАТ В«ТЕРРА БАНКВ» , МФО 380601, іпн. НОМЕР_1 на рахунок ПАП В«МаякВ» , р/р26003288968 в АТ В«Райффайзен банк АвальВ» , МФО 380805, код ЄДРПОУ 30812067 (а.с. 35).

Проте, листом від 17.02.2015 року № 17.02.2015/4-Вих за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ В«Терра БанкВ» ОСОБА_3 (а.с. 36) ФОП ОСОБА_4 повідомлено, що його вимога не може бути виконана, у зв'язку з тим, що її виконання порушує вимоги ч. 6. ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки повернення коштів клієнта банку є дією, спрямованою на задоволення його вимог як кредитора банку шляхом спрямування належних йому коштів, що розміщені на рахунку в ПАТ В«Терра БанкВ» , на користь третьої особи.

Таким чином, як встановлено з матеріалів справи, підставою звернення позивача до суду з даним позовом є вимога ФОП ОСОБА_4 про зобов'язання виконати платіжне доручення № 25 від 24.12.2014 року про перерахування коштів у розмірі 200 055,60 грн. з рахунку ФОП ОСОБА_4 (п/р 26009301068479 в ПАТ В«ТЕРРА БАНКВ» МФО 380601 іпн. НОМЕР_1) на рахунок ПАП В«МаякВ» (р/р26003288968 в АТ В«Райффайзен банк АвальВ» МФО380805 код ЄДРПОУ 30812067).

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із вимогами ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

При цьому ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. ОСОБА_10 не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. ОСОБА_10 зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ч. 3 ст. 1068 ЦК України).

Статтею 1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

При цьому, статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

У відповідності до ст. 1089 ЦК України передбачено, що за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщенні на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Зміст і форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами (ч. 1 ст. 1089 ЦК України).

Згідно з п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У відповідності до ч. 2 ст. 1087 ЦК України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Крім цього, положеннями пункту 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22 (далі - Інструкція № 22) визначено, що безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Поряд з цим, згідно з п. 7.1.2. ст. 7 Закону України В«Про платіжні системи та переказ коштів в УкраїніВ» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Разом з тим, слід звернути увагу на те, що положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Господарським судом Тернопільської області встановлено та підтверджено з'ясуванням документальних доказів у справі, що виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21.08.2014 року прийнято рішення № 72 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ТЕРРА БАНК" на три місяці з 22.08.2014 року по 22.11.2014 року, яка в подальшому рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 122 від 20.11.2014 року продовжена на один місяць, до 22.12.2014 року.

Пунктом 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 ст. 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним щодо інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Проте, обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації (п. 5 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Перевіряючи доводи апеляційної скарги та враховуючи правовий аналіз документальних доказів у справі, суд зазначає, що кошти на рахунок позивача надійшли 24.12.2014 року, тобто після введення тимчасової адміністрації ПАТ В«ТЕРРА БАНКВ» (22.08.2014р.).

При цьому, спростовуючи покликання скаржника на п. 2.3. розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, відносно того, що Уповноважена особа Фонду на ліквідацію не має права здійснювати будь-які операції з активами та зобов'язаннями неплатоспроможного банку (зокрема здійснювати зарахування зустрічних вимог (у тому числі однорідних), договірне списання, перерахування коштів на інші рахунки, у тому числі в межах одного банку (крім перерахування коштів клієнтів, вимоги яких акцептовані Фондом, для їх обліку на балансовому рахунку вимог кредиторів)), крім визначених Законом, колегія суддів зазначає, що вказаний пункт Положення передбачає, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

Таким чином, з'ясуванням документальних доказів у справі встановлено, що зарахування коштів на рахунок позивача відбулося 24.12.2014 року, що свідчить про здійснення ПАТ "ТЕРРА БАНК" в цей день банківських операцій.

Відтак, наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги, оскільки зарахування коштів на рахунок позивача і подання ним платіжного доручення про їх перерахування відбулося в межах одного банківського дня (24.12.2014 р.), а тому колегія суддів вважає, що відповідач був зобов'язаний здійснити перерахування коштів згідно платіжного доручення № 25 від 24.12.2014 року.

Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині покликання скаржника на те, що судом першої інстанції неправильно досліджено той факт, що позивач не є кредитором відповідача, оскільки має немайнову вимогу про перерахування коштів, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин) не дано визначення поняття "кредитор банку". Визначення "кредитор банку" міститься у ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", та під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

А тому, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що вимога позивача до відповідача не є майновою вимогою, а є вимогою про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме перерахувати кошти з рахунку позивача, відкритого у відповідача, на інший банківський рахунок, а отже, позивач не є кредитором відповідача, на якого поширюються обмеження встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Разом з тим, аналізуючи та оцінюючи документальні докази у справі в їх сукупності колегія суддів зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру. При цьому, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі ОСОБА_5 проти України, no. 4436/07, від 03.07.2014 року, визначено, що ключовим для концепції справедливого розгляду справи як у цивільному, так і кримінальному провадженні є те, щоб скаржник не був позбавлений можливості ефективно представляти свою справу в суді та мав змогу нарівні із протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом. Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником.

Поряд з цим, оцінюючи матеріали справи, судова колегія в тому числі враховує висновки викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010 року, відповідно до якого оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами.

Оскільки, людина, її права і свободи становлять у правовій державі найвищу соціальну цінність, то необхідно враховувати не лише процес відновлення порушеного права позивача, а й забезпечити захист для відновлення такого порушеного права.

Відтак, враховуючи викладене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2015р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.11.2015 року у справі № 921/844/15-г/3 залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК", в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ТЕРРА БАНК" ОСОБА_3, м. Київ №07.12.2015/5-Вих. від 07.12.2015р. - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Тернопільської області в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Тернопільської області.

Повний текст постанови складений 30.05.2016р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Плотніцький Б.Д.