ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2016 року Справа № 921/844/15-г/3 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого, Кролевець О.А., Попікової О.В., Перевіривши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Терра Банк" Ірклієнко Ю.П. на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 24 травня 2016 року у справі № 921/844/15-г/3 господарського суду Тернопільської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 доПублічного акціонерного товариства "Терра Банк" в особі Тернопільської дирекції ПАТ "Терра Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаПриватне агропромислове підприємство "Маяк", прозобов'язання вчинити дії за участю представників
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
треті особи відповідача не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 03 листопада 2015 року (суддя Боровець Я.Я.) залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24 травня 2016 року (судді Мельник Г.І., Михайлюк О.В., Плотніцький Б.Д.) у справі №921/844/15-г/3 позов задоволено повністю; зобов'язано Публічне акціонерне товариство "ТЕРРА БАНК" виконати платіжне доручення № 25 від 24 грудня 2014 року про перерахування коштів у розмірі 200 055 грн. 60 коп. з рахунку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (п/р НОМЕР_2 в ПАТ "ТЕРРА БАНК", МФО 380601, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на рахунок Приватного агропромислового підприємства "Маяк" (р/р 26003288968 в АТ "Райффайзен банк Аваль" в м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 30812067); стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 1 218 грн. 00 коп. судового збору.
Не погодившись з зазначеними рішенням та постановою Публічне акціонерне товариство "Терра Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Терра Банк" Ірклієнко Ю.П. звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 03 листопада 2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24 травня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "ТЕРРА БАНК", Тернопільська дирекція (відділення № 11) (Банк) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (Клієнт) укладено Договір банківського рахунку № 43/РКО/12/09-11 (а.с. 26-28), відповідно до умов якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні (980), в іноземній(них) валюті(тах): Гривня (980) відповідно до Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, на підставі заяви Клієнта і наданих ним документів і здійснює розрахунково-касове обслуговування керуючись чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України і умовами Договору, а Клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку відповідно до Тарифів Банку (п. 1.1. Договору).
Згідно з п. 2.1. Договору розрахунки за Рахунком здійснюються у межах залишків коштів на Рахунку на підставі розрахункових, документів, наданих Клієнтом у Банк і оформлених згідно із вимогами Національного банку України.
Відповідно до п. 2.2. Договору розрахунково-касове обслуговування Клієнта у національній та іноземній валюті здійснюється у межах операційного часу, встановленого Банком, крім вихідних та святкових днів. Тривалість операційного часу Банку встановлюється внутрішніми правилами.
Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, виконуються не пізніше наступного дня або цього ж дня; за наявності технічних можливостей Банку, з оплатою згідно із Тарифами Банку.
Пунктом 2.4. Договору передбачено обмеження прав Клієнта, щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на Рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права уповноваженими на це органами у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Судами встановлено, що 19 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством "ТЕРРА БАНК", Тернопільська дирекція (відділення № 11) (Банк) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (Клієнт) укладено Договір № 1 про внесення змін до Договору банківського рахунку № 43/РКО/12/09-11 від 12 вересня 2012 року (а.с. 32), яким п. 5.11. Тарифів на розрахунково-касове обслуговування було викладено в новій редакції.
21 серпня 2014 року Правлінням Національного банку України прийнята постанова № 518 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" до категорії неплатоспроможних". На підставі вищевказаної постанови, виконавчою дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21 серпня 2014 року прийнято рішення № 72 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ТЕРРА БАНК" на три місяці, з 22 серпня 2014 року до 22 листопада 2014 року, яка в подальшому рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 122 від 20 листопада 2014 року продовжена на один місяць, до 22 грудня 2014 року.
Постановою Правління Національного банку України від 23 грудня 2014 року № 831 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК". Відповідно до зазначеної постанови, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 грудня 2014 року № 159 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ТЕРРА БАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "ТЕРРА БАНК".
Судами встановлено, що згідно платіжного доручення № 1078 від 24 грудня 2014 року (а.с. 33) з рахунку ПАП "Маяк", р/р 26003288968 в АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 30812067 були перераховані кошти в розмірі 200 055,60 грн. на рахунок ФОП ОСОБА_5, п/р НОМЕР_2 в ПАТ "ТЕРРА БАНК" МФО 380601, іпн. НОМЕР_1. Наведене також підтверджується випискою з особового рахунку ФОП ОСОБА_5 № НОМЕР_2 (а.с. 38).
Цього ж дня, 24 грудня 2014 року, ФОП ОСОБА_5 звернувся до ПАТ "Терра Банк" з листом № 13 (а.с. 34), в якому просив повернути помилково перераховані, згідно платіжного доручення № 1078 від 24 грудня 2014 року, кошти в сумі 200 055,60 грн. Разом з листом позивачем подано до ПАТ "Терра Банк" платіжне доручення № 25 від 24 грудня 2014 року про перерахування коштів у розмірі 200 055,60 грн. з рахунку ФОП ОСОБА_5, п/р НОМЕР_2 в ПАТ "ТЕРРА БАНК", МФО 380601, іпн. НОМЕР_1 на рахунок ПАП "Маяк", р/р26003288968 в АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 30812067 (а.с. 35).
Листом від 17 лютого 2015 року № 17.02.2015/4-Вих за підписом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Терра Банк" Ірклієнка Ю.П. (а.с. 36) ФОП ОСОБА_5 повідомлено, що його вимога не може бути виконана, у зв'язку з тим, що її виконання порушує вимоги ч. 6. ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки повернення коштів клієнта банку є дією, спрямованою на задоволення його вимог як кредитора банку шляхом спрямування належних йому коштів, що розміщені на рахунку в ПАТ "Терра Банк", на користь третьої особи.
Підставою звернення позивача до суду з даним позовом є вимога ФОП ОСОБА_5 про зобов'язання виконати платіжне доручення № 25 від 24 грудня 2014 року про перерахування коштів у розмірі 200 055,60 грн. з рахунку ФОП ОСОБА_5 (п/р НОМЕР_2 в ПАТ "ТЕРРА БАНК" МФО 380601 іпн. НОМЕР_1) на рахунок ПАП "Маяк" (р/р26003288968 в АТ "Райффайзен банк Аваль" МФО380805 код ЄДРПОУ 30812067).
Суди попередніх інстанцій задовольнили позовні вимоги ФОП ОСОБА_5 та зобов'язали банк виконати платіжне доручення № 25 від 24 грудня 2014 року про перерахування коштів у розмірі 200 055,60 грн. з рахунку. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із вимогами ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
При цьому ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ч. 3 ст. 1068 ЦК України).
Статтею 1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
При цьому, статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
У відповідності до ст. 1089 ЦК України передбачено, що за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщенні на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Зміст і форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами (ч. 1 ст. 1089 ЦК України).
Згідно з п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
У відповідності до ч. 2 ст. 1087 ЦК України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, проводяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.
Крім цього, положеннями пункту 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року № 22 (далі - Інструкція № 22) визначено, що безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Поряд з цим, згідно з п. 7.1.2. ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Разом з тим, слід звернути увагу на те, що положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21 серпня 2014 року прийнято рішення № 72 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "ТЕРРА БАНК" на три місяці з 22 серпня 2014 року по 22 листопада 2014 року, яка в подальшому рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 122 від 20 листопада 2014 року продовжена на один місяць, до 22 грудня 2014 року.
Пунктом 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 ст. 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним щодо інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Проте, обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації (п. 5 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій кошти на рахунок позивача надійшли 24 грудня 2014 року, тобто після введення тимчасової адміністрації ПАТ "ТЕРРА БАНК" (22.08.2014р.).
Зарахування коштів на рахунок позивача відбулося 24 грудня 2014 року, що свідчить про здійснення ПАТ "ТЕРРА БАНК" в цей день банківських операцій.
Оскільки зарахування коштів на рахунок позивача і подання ним платіжного доручення про їх перерахування відбулося в межах одного банківського дня (24 грудня 2014 року), тому колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про зобов'язання відповідача здійснити перерахування коштів згідно платіжного доручення № 25 від 24 грудня 2014 року.
Разом з тим, перевіряючи доводи касаційної скарги в частині посилання скаржника на те, що судами попередніх інстанції неправильно досліджено той факт, що позивач не є кредитором відповідача, оскільки має немайнову вимогу про перерахування коштів, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.
Положеннями статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин) не дано визначення поняття "кредитор банку". Визначення "кредитор банку" міститься у ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", та під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що вимога позивача до відповідача не є майновою вимогою, а є вимогою про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме перерахувати кошти з рахунку позивача, відкритого у відповідача, на інший банківський рахунок, а отже, позивач не є кредитором відповідача, на якого поширюються обмеження встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.
З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Терра Банк" Ірклієнко Ю.П. залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24 травня 2016 року у справі № 921/844/15-г/3 залишити без змін.
Головуючий суддя І. А. Плюшко
Судді О. А. Кролевець
О. В. Попікова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2016 |
Оприлюднено | 27.10.2016 |
Номер документу | 62229473 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Плюшко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні