Постанова

від 24.05.2016 по справі 909/50/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2016 р. Справа № 909/50/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий суддя: Дубник О.П.

Суддів: Скрипчук О.С.

ОСОБА_1

при секретарі: Лагутіні В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТД-Груп», м.Коломия без номера від 12.04.2016 р. (вх. № 01-05/2150/16 від 04.05.2016 року)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2016 р.

у справі № 909/50/16 (суддя Малєєва О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "СТД-ГРУП", м.Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область

до відповідача: фізичної особи-підприємця (далі -ФОП) ОСОБА_2, с. Микитинці, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область

за участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Коломия, Івано-Франківська область

про стягнення заборгованості по орендній платі за договором суборенди № 3 від 16.11.2015 р. в розмірі 6 000 грн. та 50 000 грн. неустойки

а участю представників:

від позивача: не з'явився (належно повідомлений);

від відповідача: ОСОБА_2 - підприємець;

ОСОБА_4 - довіреність в справі;

від третьої особи: не з'явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило, у зв'язку із чим хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджено рекомендованим повідомленням врученим 10.05.2016 року позивачу (а.с.116). Також від апелянта суд отримав заяву проводити судове засідання 24.05.16р. без участі його представника. Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ФОП ОСОБА_3 також не з'явилась у судове засідання і була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання (підтверджено рекомендованим повідомлення, врученим 11.05.16р. (а.с.115).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2016 р у справі № 909/50/16 (суддя Малєєва О.В.) позов ТОВ "СТД-ГРУП" до ФОП ОСОБА_2 за участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ФОП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по орендній платі за договором суборенди №3 від 16.11.15р. та неустойки 50000 грн частково задоволений. Стягнено з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача 6000 грн боргу за суборенду та 2000 грн неустойки.

Оскаржуване рішення прийняте судом на підставі положень ст.ст. 509, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.174, 193, 230, 231, 283, 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і зроблено висновок, що у відповідача виник обов'язок по сплаті орендних платежів, який ним не виконано і позивачем не наведено обгрунтування та не надано доказів завданих йому збитків внаслідок неповернення орендованого майна, штраф є надмірно великим і не співрозмірним із порушеним зобов'язанням, зважаючи на те судом позов задоволено частково, і розмір штрафних санкцій зменшено до 2000 грн на підставі п.3 ч.1 ст.83 ГПК України.

Позивач подав апеляційну скаргу. оскільки не погоджується із рішенням місцевого господарського суду в частині зменшення заявленої до стягнення суми штрафних санкцій з 50000 до 2000 грн. та вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, що похилий вік відповідача та отримання ним пенсії не перешкоджає йому займатись підприємницькою діяльністю і сплатити неустойку у повному розмірі, а також те, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, і вважає, що немає підстав для її задоволення, і зазначає, що орендоване приміщення має орієнтовну площу 150 кв.м. і є суцільним без перегородок і доступу до вказаних приміщень він не мав і фактично до виконання договору так і не приступив із незалежних від нього причин, відтак, він не вчинив будь-якого порушення, за яке може бути застосована неустойка у вигляді штрафу. ФОП ОСОБА_2 не визнає позовні вимоги, але у випадку задоволення позову просить суд застосувати ч.3. ст.551 ЦК України, і зменшити розмір неустойки, враховуючи те, що відповідач є особою похилого віку та пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не використала свого права на подання відзиву.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані по справі докази, та дослідивши фактичні обставини у справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, при цьому, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду встановила наступні обставини та керувалася такими мотивами.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 16 листопада 2015 року між ТОВ "СТД-ГРУП» та фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір суборенди №3 частини нерухомого майна (далі - Договір) (а.с.9-11).

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове оплачуване користування частину нежитлового приміщення - комерційні приміщення, яке знаходиться за адресою м. Коломия, вул. Русина, 4, площею 100 кв.м. Приміщення належить орендодавцю на основі договору оренди №10_15_12_11 від 27.10.2015, укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "СТД-ГРУП" (а.с.44-52).

Об'єкт оренди передається орендарю для комерційної діяльності (п. 1.2. Договору).

Пункт 1.3. Договору визначає, що майно знаходиться у стані придатному для використання його за цільовим призначенням.

Передача об'єкта оренди здійснюватиметься за актами приймання-передачі, які підписуються сторонами і є його невід'ємними частинами (п.1.4 Договору).

Згідно п. 2.1.1 договору орендар зобов'язується передати орендареві на обумовлений цим договором термін об'єкт оренди, пристосований та обладнаний необхідними інженерними комунікаціями, для використання за цільовим призначенням.

Відповідно до п.3.1.2 і п.4.1. орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату 6000 грн в порядку, встановленому цим договором, вчасно повернути об'єкт оренди згідно терміну дії договору (п.3.1.9. Договору).

За умовами п. 4.1. Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату в розмірі 6000 грн. з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди. І у відповідності до п.4.2. орендар сплачує орендодавцю орендну плату з моменту підписання ОСОБА_4 №1 приймання-передачі об'єкта оренди.

Передача об'єкта оренди в користування за цим договором оформлюється актом №1 приймання-передачі об'єкта оренди, що складається в двох екземплярах, в якому зазначаються недоліки вказаного майна і підписується сторонами та є невід'ємною частиною договору (п.5.1 Договору).

Сторонами підписано 17 листопада 2015 року ОСОБА_4 №1 приймання-передачі частини нерухомого майна за договором суборенди.

Орендар передає орендодавцю об'єкт оренди в день закінчення строку дії даного договору (п.5.2. Договору).

Передача об'єкту оренди оформлюється ОСОБА_4 прийму-передачі об'єкту оренди (ОСОБА_4 №2), який складається у двох примірниках, і в якому зазначаються недоліки переданого майна та підписується Сторонами (їх уповноваженими представниками) (п.5.3 договору). Акту про повернення майна орендодавцю немає у справі.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та умов цього договору. Відповідно до п.6.2. договору у випадку не передачі орендарем орендодавцю об'єкта оренди в день закінчення строку дії даного договору орендар сплачує штраф у розмірі 50 000 грн.

Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі (п.6.3 договору).

У випадку не передачі орендарем орендодавцю об'єкту оренди в день закінчення строку дії даного договору за кожен день прострочення передачі об'єкта оренди нараховується пеня в розмірі подвійної ставки Національного банку України від суми вартості об'єкта оренди (п.6.4 Договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє з 17 листопада 2015 року до 07 грудня 2015 року включно (п.7.1. Договору).

9 грудня 2015 року позивачем відправлено звернення із вимогою про звільнення орендованого приміщення у зв'язку із закінченням терміну дії договору (а.с.13-14).

Господарському суду Івано-Франківської області подано клопотання від ФОП ОСОБА_5 про зменшення розміру неустойки на підставі ч.3 ст.551 ЦК України.

Також на адресу місцевого господарського суду надійшло клопотання від ФОП ОСОБА_3 про припинення провадження у справі у зв'язку з непідвідомчістю справи господарським судам.

15.01.16р. ТОВ «СТД-ГРУП» подано до Господарського суду Івано-Франківської області позовну заяву до ФОП ОСОБА_2

Відповідно до п.1 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Згідно ст.21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

І відповідно до ч.1. ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Також із умов договору суборенди №3 частини нерухомого майна (п.1.2. Договору) вбачається, що об'єкт оренди передається орендарю для комерційної діяльності. Таким чином, спір підвідомчий господарському суду, як вірно зроблено висновок місцевим господарським судом.

Як зазначає ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.509 ЦК України).

Відповідно до ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору (ст.174 ГК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст.283 ГК України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст.762 ЦК України).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ст.546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст.549 ЦК України).

Відповідно до ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст. 551 ЦК України.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (ст.233 ГК України).

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Якщо розмір неустойки значно більший від розміру боргового зобов'язання, це може бути підставою для застосування положення ч.3 ст.551 ЦК України.

Аналогічну правову позицію Верховного Суду України відображено у постанові №6-100цс14 від 3 вересня 2014 року.

Місцевий господарський суд дав оцінку доводам та доказам сторін щодо підставності застосування свого права на зменшення штрафу: зокрема, відсутністю доказів істотного порушення права позивача у зв'язку із непідписанням акту про поверненя майна з оренди; що штраф надміру великий у порівнянні до розміру орендної плати. Крім цього слід взяти до уваги і те, що термін дії договору суборенди досить короткий: з 17.11. по 07.12.15р. (21 день).

Договір суборенди №3 частини нерухомого майна та ОСОБА_4 №1 приймання передачі частини нерухомого майна підписані обидвома сторонами, що породжує у відповідача відповідні цивільні права та обов'язки. Відтак, підписуючи договір та акт приймання-передачі без зауважень відповідач погодився із всіма умовами договору і зобов'язаний виконувати обов'язки, що виникають у зв'язку з укладенням такого договору. Таким чином, відповідачем порушено п.3.1.2, п.3.1.9., п.5.2. договору і не складено ОСОБА_4 повернення об'єкта оренди (ОСОБА_4 №2) відповідно до п.5.3. договору позивачу як орендодавцю.

З врахуванням встановлених обставин справи та вищеперелічених норм права, суд апеляційної інстанції вважає, що немає підстав для задоволення апеляційної скарги.

У відповідності до ч.2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак, за розгляд справи в господарському суді апеляційної інстанції судовий збір покладається на ФОП ОСОБА_2 у розмірі 1515,80 грн.

Оскільки апелянтом не подано доказів про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 06.05.16р., місцевому господарському суду, після отримання відповіді від Управління Державної казначейської служби України у Личаківському районі м.Львова про зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судого збору, видати наказ.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2016 р. року у даній справі без змін.

2. Судові витрати покласти ФОП ОСОБА_2

3. Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (76494, вул.Лугова, 37, с.Микитинці м.Івано-Франківськ; реєстраційний номер ФОП в ЄДР 20062169551) 1515,80 грн судового збору на користь ТОВ «СТД-ГРУП» (78200, вул.Р.Шухевича, 59, м.Коломия Івано-Франківська область; ЄДРПОУ 37510736) за розгляд справи в апеляційному порядку.

4. Місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 30.05.16р.

Головуючий суддя: Дубник О.П.

Судді: Матущак О.І.

ОСОБА_6