Ухвала

від 30.05.2016 по справі 295/4937/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/4937/16-ц Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М.

Категорія 27 Доповідач Зарицька Г. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Зарицької Г.В.

суддів: Жигановської О.С., Коломієць О.С.

з участю секретаря Добровольської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 11 квітня 2016 року

встановила:

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 11 квітня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову. Апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом та просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь 4 347 847 грн 60 коп, отриманих за договором позики.

З метою захисту своїх прав ОСОБА_1 просила суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на все майно, яке належать відповідачу.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.п. 4, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, в порушення вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України, ОСОБА_1 не зазначила у заяві на яке майно необхідно накласти арешт, його місцезнаходження та вартість.

За відсутності такої інформації суд не міг вирішити питання про забезпечення позову, а тому обґрунтовано відмовив у забезпеченні позову.

Ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 11 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча Судді: