Рішення

від 07.02.2017 по справі 295/4937/16-ц

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/4937/16-ц

Категорія 26

2/295/1036/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2017 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді -Зосименка О.М.,

при секретарі - Забродцькому А.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача боргу за договорами позики у сумі 4347847,60 грн. В подальшому позивач зменшила позовні вимоги, просила стягнути з відповідача за борговою розпискою від 21 квітня 2015 року заборгованість у сумі 105 000 доларів США із зазначенням гривневого еквівалента за курсом НБУ на день прийняття судового рішення, а вимогу щодо стягнення 53 000 доларів США та 200 000 грн. за борговою розпискою від 23.12.2009 року просила залишити без розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 23.12.2009 року та 21 квітня 2015 року позивач надала в борг відповідачу грошові кошти. На її вимогу, кошти не повернуті.

В останнє судове засідання позивач не з'явилася, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав в частині стягнення з відповідача 105 000 доларів США із зазначенням гривневого еквівалента за борговою розпискою від 21 квітня 2015 року, інші вимоги просить залишити без розгляду, проти заочного розгляду справи не заперечує. Відповідач належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, доказів поважності причин неявки суду не надав.

Враховуючи, що відповідач неодноразово не з'являвся в судові засідання, правом направити свого представника в судове засідання не скористався, зважаючи на розумні строки розгляду справи та, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про права та обов'язки сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, відповідно до ст. ст, 169, 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 21 квітня 2015 року позивач надала в борг відповідачу грошові кошти в сумі 105 000 доларів США, які відповідач зобов'язався повернути до 01.03.2016 року. На момент розгляду справи борг позичальником не повернуто, що підтверджується наявністю оригіналу боргової розписки у позикодавця (а.с.5).

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України (частина перша стаття 192 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом із тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Згідно з частиною третьою статті 533 ЦК України використання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом (частина друга статті 192 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання є національна валюта України - гривня.

Дану правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 року у справі 6-79цс14.

Таким чином, встановивши наявність заборгованості, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 2 862 300 грн. - сума отриманої позики відповідно до боргової розписки від 21.04..2016 року, яка еквівалентна 105 000 доларів США станом на день прийняття судового рішення за курсом НБУ.

Вимоги щодо стягнення щодо стягнення 53 000 доларів США та 200 000 грн. за борговою розпискою від 23.12.2009 року просила - залишити без розгляду.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 400 грн.

На підставі ст.ст. 23,192, 193, 533, 625, 654, 1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 88, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 2 862 300 грн. - сума отриманої позики відповідно до боргової розписки від 21.04.2016 року, яка еквівалентна 105 000 доларів США станом на день прийняття судового рішення за курсом НБУ.

Вимогу щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 53 000 доларів США та 200 000 грн. за борговою розпискою від 23.12.2009 року - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 400 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо така скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Така заява подається протягом 10 днів з моменту отримання заочного рішення суду.

Суддя О.М. Зосименко