Ухвала

від 24.05.2016 по справі 804/8644/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" травня 2016 р. К/800/4246/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014

у справі № 804/8644/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Національна світлотехнічна компанія» доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби провизнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна світлотехнічна компанія» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача з проведення заходів зустрічної звірки за результатами яких складено акт №254/226/36296115 від 25.02.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки»;

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ позивача в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на підставі акта №254/226/36296115 від 25.02.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки»;

- зобов'язати відповідача вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акта №254/226/36296115 від 25.02.2013.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2013 у задоволені позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2013 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Справу розглянуто за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до п.1 ч.1 ст.222 КАС України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- з метою вручення листа про надання пояснень та їх документального підтвердження відповідачем здійснено виїзд на юридичну адресу позивача, за результатами якого встановлено відсутність суб'єкта господарської діяльності за юридичною адресою, про що складено акт неможливості вручення листа на проведення перевірки №824/226/36296115 від 21.02.2013 та акт щодо невстановлення місцезнаходження платника податків №825/226/36296115 від 21.02.2013;

- за результатами звірки складено акт №254/226/36296115 від 25.02.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки «Національна світлотехнічна компанія» з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків».

Позивач, вважаючи дії відповідача по проведенню заходів з метою проведення зустрічної звірки та по внесенню змін до автоматизованої системи щодо зіставлення податкових зобов'язань платника податків незаконними та вчиненими без передбачених законом підстав, звернувся з даним позовом до суду.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що, звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки позивача не є актом індивідуальної дії в розумінні п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України, який разом з його висновками не порушує права позивача, а також відсутністю належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій щодо коригування в автоматизованій системі показників податкової звітності позивача.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції, за встановлених обставин справи, дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення заходів зустрічної звірки, за результатами яких складено акт №254/226/36296115 від 25.02.2013, та щодо безпідставності здійснення коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача та внесення зміни до АС «Податковий блок» та її підсистем, оскільки податкове повідомлення-рішення не приймалось, а відповідне узгодження скоригованих показників податкової звітності попередньо не відбулось.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності законних підстав для задоволення позову. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За змістом п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, за результатами проведення зустрічної звірки складається довідка, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами здійснення заходів щодо проведення зустрічної звірки відповідачем складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки позивача №254/226/36296115 від 25.02.2013.

Таким чином, названий акт складено не за результатами проведення зустрічної звірки, а у зв'язку з встановленням факту, який не дав змогу відповідачу провести зустрічну звірку платника податків.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що названий акт №254/226/36296115 від 25.02.2013 не є актом індивідуальної дії в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є лише відображенням фактичних дій посадових осіб податкового органу, вчинених в процесі здійснення заходів, направлених на проведення зустрічної звірки, та є носієм інформації, яка використовується податковим органом при реалізації своїх повноважень.

Згідно п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп.62.1.2 п.62.1 ст.62 названого Кодексу).

Відповідно до статті 71 названого Кодексу інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом пп.72.1.1 п.72.1 ст.72 названого Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до статті 74 названого Кодексу податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інформаційної системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Вищенаведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 1 грудня 2015 року по справі №21-3133а15.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів касаційної інстанції вважає, суд першої інстанції дійшов юридично вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки оскаржувані дії відповідача є такими, що не породжують правові наслідки для позивача та не порушують його права.

Відповідно до ст.226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Зважаючи на вищевикладене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а помилково скасована постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014 скасувати та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.08.2013 у даній справі.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний