Ухвала

від 26.05.2016 по справі 908/4167/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

26.05.2016р. Справа № 908/4167/15           

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сковородіної О.М., судді Говоруна О.В., судді Харакоза К.С.

при секретарі судового засідання Сапожніковій Ю.Б.

за скаргою: Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м. Київ

до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Донецькій область

у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м. Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Фільтр», м. Горлівка, Донецька область

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова група «Укрфільтсервіс» завод «Фільтр», м. Горлівка, Донецька область

відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглетехпостач», м. Горлівка, Донецька область

про стягнення заборгованості за кредитним договором №07-К/ГМВ-13 від 26.06.2013року

За участю представники сторін:

від скаржника: не зяввився

від ВДВС: не зяввився

від боржника: не зявився

Рішенням господарського суду від 06.10.2015 року позовні вимого ПАТ «Брокбізнесбанк», м. Київ були задоволені частково, стягнуто з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Фільтр», м. Горлівка, Донецька область (84606, Донецька область, м. Горлівка, вул. Гірничопромислова, буд. 100, ЄДРПОУ 13486464), на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» (03057, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41, код ЄДРПОУ 19357489), заборгованість по кредиту у розмірі 1 870 000 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками у розмірі 1 063 283 грн. 84 коп., пеню в розмірі 952 грн. 25коп., відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами (3% річних, згідно ст. 625 ЦК України) за несплаченим кредитом в розмірі 52 568 грн. 22 коп., відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами (3% річних, згідно ст. 625 ЦК України) за несплаченими відсотками кредитом в розмірі 20 384 грн. 58 коп.; індекс інфляції простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1 165 073 грн. 04 коп.; індекс інфляції простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 435 984 грн. 56 коп.; штрафи, згідно Кредитного договору у розмірі 2 200 грн. 00 коп.; штрафи, на загальну суму 400 грн. 00 коп., а саме: штраф, згідно п. 8.1. Договору іпотеки № 40.1/МВ2 від 14.03.2012 року (відсутність договору страхування, згідно п. 5.3. Договору іпотеки № 40.1/МВ2 від 14.03.2012 року) у розмірі 100 грн. 00 коп.; штраф, згідно п. 1.4. Договору іпотеки № 40.1/МВ2 від 14.03.2012 року у розмірі 100 грн. 00 коп.; штраф, згідно п. 2.1.4. Договору застави № 38.1/МВ2 від 30.11.2011 року у розмірі 100 грн. 00 коп.; штраф, згідно п. 1.6. Договору застави № 38.1/МВ2 від 30.11.2011 року у розмірі 100 грн. 00 коп.

На виконання даного рішення господарського суду Донецької області 22.10.2015 року було видано відповідний наказ.

Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» звернулось до суду зі скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, відповідно до якої просить суд визнати протиправною діяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо винесення постанови про відмову у відкриті виконавчого провадження №50164993 від 15.02.2016 року.

Представник скаржника у судове засідання не з'явився.

25.05.2016 року через канцелярію суду від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надійшли заперечення на скаргу.

Представник відповідача (боржника) у судове засідання не з'явився, пояснень по суті скарги не надав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження відповідача на теперішній час зареєстровано за адресою: 84606, Донецька область, м. Горлівка, вул. Гірничопромислова, 100. Відділення поштового звязку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк. Ухвали суду були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області (у розділі «Новини та події суду») офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. №01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.

Таким чином, відповідач (боржник) був належним чином повідомлений про час і місце судових засідань.

Оскільки, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору скарга розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представників ВДВС та боржника за наявними в ній матеріалами. Розгляд скарги відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши вказану скаргу, господарським судом встановлено наступне:

11.02.2016 року стягувач, ПАТ «Брокбізнесбанк» (далі «Банк») звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Донецькій області з заявою про відкриття виконавчого провадження.

15.02.2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, згідно якої виконавець відмовляє в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті провадження з примусового виконання наказу по справі № 908/4167/15 виданого 22.10.2015 року.

Постанова мотивована тим, що боржник знаходиться у м. Горлівка де, згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 7 листопада 2014 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, у звязку з чим виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться. Головним державним виконавцем з посиланням на п.8 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу по справі №905/918/15 виданого 24.09.2015.

За приписами ч.1 ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 115 ГПК України виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

В постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження від 15.02.2016 року виконавча служба посилається Закон України «Про боротьбу з тероризмом» та Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Проте, положення зазначених законів не передбачають, що знаходження боржника на території проведення АТО є обставиною, що виключає здійснення виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Крім того, жодний законодавчий акт, яким регулюються правовідносини та особливості застосування законодавства в зоні проведення антитерористичної операції не містять заборони, щодо виконання рішень судів по відношенню до боржників, які мають реєстрацію на території, яка наразі знаходиться в зоні проведення АТО. Законодавець запровадив мораторій на примусову реалізацію предметів іпотеки, розташованих на території проведення АТО (ст.9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»), проте інших заборон, повязаних із виконанням зобовязань та проведенням дій направлених на виконання рішення суду не встановлено.

Аналогічна правова позиція викладена в ОСОБА_2 Вищого господарського суду України № 20/278 від 12.01.2016.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції Українигарантується.

Згідно ст. 129 Конституції України одним із засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

За змістом статей 115 Господарського процесуального кодексу України та 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Згідно з вимогами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вирішуючи справу «Шмалько проти України» Європейський суд з прав людини в п.43 свого рішення від 20.07.2004р. дійшов наступного висновку: "Суд наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, як би стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Також, як зазначив Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012, за практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Таким чином, виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження, тому відмова державного виконавця у відкритті виконавчого провадження в даному випадку позбавляє стягувача можливості реалізувати своє право на судовий захист.

При цьому, неможливість надіслання боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення може утруднити виконання рішення, але не унеможливлює його виконання.

Суди також опинилися в умовах, які утруднюють надсилання кореспонденції сторонам, розташованим у населених пунктах, на територію яких не здійснюється пересилення кореспонденції, однак, керуючись зазначеними вище приписами Конституції Українищодо доступу до правосуддя, суди приймають всі можливі заходи щодо повідомлення сторін про час та місце розгляду та забезпечують реалізацію державних гарантій щодо права на справедливий суд.

За змістом ст. 36 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Проте, таке звернення можливе тільки після порушення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про виконавче провадження допускається повідомлення учасників виконавчого провадження засобами факсимільного звязку або електронною поштою. До того, державний виконавець не позбавлений права вимагати авансування витрат стягувачем на проведення виконавчих дій в порядку ст. 41 Закону, з метою забезпечення курєрської (комерційної) доставки пошти на адресу боржників. У звязку з чим, суд вважає, що державний виконавець заздалегідь ухилився від намагань забезпечити виконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Чинне законодавство України, у т.ч. Закон України Про виконавче провадження надає виконавчій службі широке коло повноваження для своєчасного та повного вчинення виконавчих дій з метою виконання судових рішень, які набрали законної сили.

Згідно з положеннями п. 1 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Наданий стягувачем до виконання виконавчий документ суду повністю відповідає вимогам, передбаченим Законом України Про виконавче провадження.

За змістом ст. 32 Закону України Про виконавче провадження первісними заходами щодо примусового виконання рішення зі стягнення заборгованості полягає у зверненні стягнення на кошти та майно боржника. При цьому, згідно ст. 52 зазначеного Закону, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Відповідно до положень ст. 20 Закону України Про виконавче провадження виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Враховуючи встановлене Законами України Про банки та банківську діяльність, Про виконавче провадження право державного виконавця до доступу до банківської таємниці та право накладати арешт на кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах України та звертати стягнення на арештовані кошти в рахунок виконання відповідних рішень, суд зазначає про реальну можливість проведення виконавчих дій, направлених на виявлення інформації щодо наявності грошових коштів боржника на рахунках в банківських установах за рахунок яких можливе виконати рішення суду по справі.

Крім того, можна припустити, що навіть фактична реєстрація підприємства на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, не виключає можливості знаходження майна боржника поза межами такої території. Однак, виявити такі обставини виконавча служба має право лише в рамках відкритого виконавчого провадження.

На день прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження або ж постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження виконавча служба ще не може знати, чи зможе вона виконати рішення суду або ні. Про можливість виконання або не виконання судового рішення виконавчій службі стане відомо тільки при виконанні рішення суду.

Відповідно до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб та місця проживання фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, здійснюється щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві. Проте, боржник не скористалися своїм правом щодо зміни місця реєстрації протягом всього часу проведення АТО. У звязку з чим суд не може погодитися з тим, що захист інтересів боржника, який не здійснює жодних дій щодо виконання судового рішення по справі, має пререгативне становище по відношенню до інтересів добросовісного стягувача.

Відповідно до положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобовязує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, Закону України Про виконавче провадження, пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010 Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України, вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому, у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.

За таких обставин, та враховуючи конституційний принцип доступність до правосуддя всіх осіб, незалежно від міста їх реєстрації, застосовану у цієї справі практику Європейського суду з прав людини щодо недопустимості ухилення від виконання судових рішень, яка є обовязковою для національних судів згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», враховуючи також справедливий баланс інтересів стягувача та боржника, суд приходить до висновку про визнання недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 15.02.2016 року з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області у справі № 908/4167/15 від 22.10.2015; зобов'язує Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області прийняти до виконання наказ господарського суду Донецької області у справі № 908/4167/15 від 22.10.2015 року про стягнення з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Фільтр», м. Горлівка, Донецька область (84606, Донецька область, м. Горлівка, вул. Гірничопромислова, буд. 100, ЄДРПОУ 13486464) на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» (03057, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41, код ЄДРПОУ 19357489), заборгованість по кредиту у розмірі 1 870 000 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками у розмірі 1 063283 грн. 84 коп., пеню в розмірі 952 грн. 25коп., відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами (3% річних, згідно ст. 625 ЦК України), за несплаченим кредитом в розмірі 52 568 грн. 22 коп., відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштими (3% річних, згідно ст. 625 ЦК України), за несплаченими відсотками кредитом в розмірі 20 384 грн. 58 коп.; індекс інфляції простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1 165 073 грн. 04 коп.; індекс інфляції простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 435 984 грн. 56 коп.; штрафи, згідно Кредитного договору у розмірі 2 200 грн. 00 коп.; штрафи, на загальну суму 400 грн. 00 коп., а саме: штраф, згідно п. 8.1. Договору іпотеки № 40.1/МВ2 від 14.03.2012 року (відсутність договору страхування, згідно п. 5.3. Договору іпотеки № 40.1/МВ2 від 14.03.2012 року) у розмірі 100 грн. 00 коп.; штраф, згідно п. 1.4. Договору іпотеки № 40.1/МВ2 від 14.03.2012 року у розмірі 100 грн. 00 коп.; штраф, згідно п. 2.1.4. Договору застави № 38.1/МВ2 від 30.11.2011 року у розмірі 100 грн. 00 коп.; штраф, згідно п. 1.6. Договору застави № 38.1/МВ2 від 30.11.2011 року у розмірі 100 грн. 00 коп., та відкрити виконавче провадження відносно виконання наказу господарського суду Донецької області у справі №905/918/15 від 24.09.2015.

Керуючись Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, Конституцією України, Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, Законом України Про виконавче провадження, ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м. Київ на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області задовольнити.

Визнати недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 15.02.2016 року з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області у справі № 908/4167/15 від 22.10.2015 року.

Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області прийняти до виконання наказ господарського суду Донецької області у справі № 908/4167/15 від 22.10.2015 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Фільтр», м. Горлівка, Донецька область (84606, Донецька область, м. Горлівка, вул. Гірничопромислова, буд. 100, ЄДРПОУ 13486464), на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (03057, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41, код ЄДРПОУ 19357489) заборгованість по кредиту у розмірі 1 870 000 грн. 00 коп.; заборгованість за відсотками у розмірі 1 063283 грн. 84 коп., пеню в розмірі 952 грн. 25коп., відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами (3% річних, згідно ст. 625 ЦК України) за несплаченим кредитом в розмірі 52 568 грн. 22 коп., відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштими (3% річних, згідно ст. 625 ЦК України) за несплаченими відсотками кредитом в розмірі 20 384 грн. 58 коп.; індекс інфляції простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 1 165 073 грн. 04 коп.; індекс інфляції простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 435 984 грн. 56 коп.; штрафи, згідно Кредитного договору у розмірі 2 200 грн. 00 коп.; штрафи, на загальну суму 400 грн. 00 коп., а саме: штраф, згідно п. 8.1. Договору іпотеки № 40.1/МВ2 від 14.03.2012 року (відсутність договору страхування, згідно п. 5.3. Договору іпотеки № 40.1/МВ2 від 14.03.2012 року) у розмірі 100 грн. 00 коп.; штраф, згідно п. 1.4. Договору іпотеки № 40.1/МВ2 від 14.03.2012 року у розмірі 100 грн. 00 коп.; штраф, згідно п. 2.1.4. Договору застави № 38.1/МВ2 від 30.11.2011 року у розмірі 100 грн. 00 коп.; штраф, згідно п. 1.6. Договору застави № 38.1/МВ2 від 30.11.2011 року у розмірі 100 грн. 00 коп., та відкрити виконавче провадження відносно виконання наказу господарського суду Донецької області у справі № 908/4167/15 від 22.10.2015 року.

Ухвала господарського суду набирає чинності в день її прийняття судом.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя О.М. Сковородіна

Суддя О.В. Говорун

Суддя К.С. Харакоз