Рішення

від 30.05.2016 по справі 904/10068/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.16р. Справа № 904/10068/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", м. Дніпропетровськ

до відповідачів:

1. Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг", м. Дніпропетровськ

за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства "ВЭБ-лизинг", м. Москва, РФ

про стягнення 1 275 693, 35 грн

Головуючий колегії : суддя - Воронько В.Д.

Члени колегії: судді - Манько Г.В., Рудовська І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 35303 від 01.12.2015, представник;

від відповідача-1: ОСОБА_3, довіреність №153 від 29.12.2015, представник;

від відповідача-2: не з'явився;

від 3-ї особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (позивач) звернулось до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство залізничного транспорту (1-й відповідач) та товариства з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг" (2-й відповідач) про стягнення з приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство залізничного транспорту (1-й відповідач) 1274693, 35 грн збитків, спричинених йому в результаті сходження з рейок тепловоза, що належить 1-му відповідачу, і як наслідок пошкодження вагонів № 54658737, № 54898416, № 55140198, які були орендовані позивачем за договором суборенди № 150А/14 від 20.11.2014, укладеним з Transterminal Express Gmbh, та стягнення з обох відповідачів солідарно 1000 грн.

03.12.2015 2-й відповідач надав відзив, у якому проти заявлених до нього вимог заперечив та заявив клопотання здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Представник позивача надав додаткові пояснення та заперечення на відзив 1-го відповідача, у яких свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

1-й відповідач подав додаткові пояснення щодо заявлених позовних вимог та підтримав наданий до суду 17.12.2015 відзив, у якому він заперечив проти позову, вважає, що позивачем не доведено порушення своїх прав та інтересів, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні суд розглянув клопотання 1-го відповідача про залучення до участі у справі у якості 3-ї осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, дійшов висновку про часткове його задоволення. Керуючись ст. 27 ГПК України суд ухвалою від 29.12.2015 залучив до участі у справі у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ВАТ "ВЭБ-лизинг" (125009, РФ, м. Москва, вул. Воздвіженка, б.10).

15.01.2016 від представника 3-ї особи надійшли письмові пояснення, в яких він підтримав заявлений позов.

28.12.2015 1-м відповідачем надані письмові пояснення, в яких він заперечує правомірність нарахування орендної плати за вагон № 55140198, що пошкоджений до ступеню непридатності для подальшої експлуатації. В поясненнях від 18.01.2016 1-й відповідач ставить під сумнів об'єктивність оцінки пошкодженого вагона, складеної 11.11.2015 товариством з обмеженою відповідальністю "С-Тиматика", посилаючись на те, що при складанні звіту використані нормативні акти, що втратили чинність, а саме наказ Фонду Держмайна України від 27.07.1995 № 969/97, лист Фонду Держмайна від 26.12.1995 № 10-20-9281, Положення бухгалтерського обліку 2 "Баланс", не застосовано Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".

01.02.2016 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі стосовно ціни вагонів та обгрунтування правової природи позовних вимог. Також позивач 01.02.2016 надав до суду заперечення на відзив 1-го відповідача, в якому стверджує, що пошкодження вагону відбулося на під'їздних коліях, що перебувають у власності 1-го відповідача, а також посилається на невірне трактування відповідачем-1 законодавчих норм.

Представник 1-го відповідача 02.02.2016 надав додаткові пояснення по справі, в яких зазначив про невірне здійснення позивачем розрахунку збитків та стверджує, що третю особу - ВАТ "ВЭБ - Лизинг" - не було належним чином повідомлено про її залучення у якості третьої особи, а також про те, що судом не було витребувано та досліджено установчі документи третьої особи, у зв'язку з чим просить суд зупинити провадження у даній справі, належним чином повідомити третю особу про її залучення, а також залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Transterminal Exspress GmbH. Клопотання буде розглянуто в наступному судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2016 розгляд справи № 904/10068/15 призначено колегіально.

На підставі розпорядження керівника апарату суду № 75 від 02.02.2016, відповідно до п. 4 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", автоматизованою системою визначено наступний склад колегії: головуючий колегії суддя - Воронько В.Д., судді - Манько Г.В., Ніколенко М.О.

Ухвалою суду від 02.02.2016 визначеною колегією прийнято справу до свого провадження та призначено її розгляд на 24.02.2016.

24.02.2016 відповідно до п. 7 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", на підставі розпорядження керівника апарату суду №145 від 24.02.2016, здійснено повторний автоматизований розподіл для визначення судді з метою заміни судді Ніколенко М.О. через його відпустку. Автоматизованою системою визначено наступний склад колегії: головуючий колегії суддя - Воронько В.Д., судді Манько Г.В., Рудовська І.А.

24.02.2016 до суду надійшли:

від позивача - заперечення на відзив відповідача, у яких, не погоджуючись з позицією останнього, позовні вимоги підтримав повністю;

від 1-го відповідача - додаткові пояснення, у яких він заявив клопотання про витребування додаткових доказів, а саме:

- у ТОВ "Металургтрасн", Transterminal Exspress GmbH та ВАТ "ВЭБ-лизинг" договір оренди вагонів № 54658737, 54898416, 55140198;

- у ВАТ "ВЭБ-лизинг" технічний паспорт вагону № 55140198;

- у ОСОБА_4 оригінали довіреності № 20/02-ДВ-3750 від 12.02.2015 та № 112/12-ДВ-3750 від 29.12.2015 для огляду у суді;

- у митниці, яка проводила митне оформлення вагону № 55140198 в митний режим імпорту, документи, які підтверджують митне оформлення вагону та сплату ТОВ "Металургтранс" митних платежів в сумі 128 537,46 грн.;

- у ТОВ "Металургтранс" оригінал Звіту про оцінку вартості залізничного напівагону у кількості 1 одиниці, що належить ВАТ "ВЭБ-лизинг" та Актуалізацію Звіту, складені ТОВ "С-тиматика";

- у ТОВ "Металургтранс" виписку з рахунку для підтвердження здійснення платежів, зазначених у позовній заяві;

- у директора ТОВ "С-Тиматика" пояснення щодо правомірності Звіту про оцінку вартості залізничного напіввагону у кількості 1одиниці, що належить ВАТ "ВЭБ-лизинг";

- залучити в до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Transterminal Exspress GmbH, адреса: Schellinggasse 3/11 Viena 1010 Austria.

Ухвалою від 24.02.2016 судова колегія у визначеному складі справу прийняла до свого провадження та призначила до розгляду на 10.03.2016, а також частково задовольнила викладене в додаткових поясненнях 1-го відповідача клопотання про витребування доказів.

У судовому засіданні представник позивача надав заперечення на відзив 1-го відповідача, у яких не погодився з доводами останнього щодо не підтвердження позивачем позовних вимог в частині сплати митних платежів в сумі 128 537,46 грн з огляду на те, що митна декларація складена Сумською митницею та в ній не зазначена сума, яка підлягає сплаті. Позивач зауважив, що митне оформлення вагону № 55140198 здійснювалося в митному органі ДФС - "Дніпропетровськ-річпорт" Дніпропетровської митниці, тому платіж за митне оформлення вагону в режимі імпорту був здійснений позивачем на рахунок Дніпропетровської митниці. Митна декларація 110120000/2015/404950 від 29.04.2015, завірені банком платіжні доручення № 593 від 28.04.2015 та №1104 від 29.04.2015 та банківські виписки від 28.04.2015 та 29.04.2015 є належними доказами на підтвердження збитків позивача, пов'язаних із вимушеною сплатою додаткових митних платежів у зв'язку із тим, що вагон № 55140198, ввезений позивачем в режимі тимчасового ввезення, після його зруйнування вивезенню з митної території України не підлягає.

1-й відповідач надав до суду додаткові пояснення, у яких зазначає, що вимога позивача щодо відшкодування орендної плати в подвійному розмірі з моменту втрати вагону до закінчення строку дії договору суборенди (за умовами додаткової угоди №4 від 30.12.2014) є незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Додаткові угоди: від 01.12.2014 та від 30.12.2014 № 4 слід визнати недійсними, оскільки, на його думку, вони суперечать чинному законодавству. Також вважає, що вимога про стягнення з нього митних платежів у сумі 128 537,46 грн не підлягає задоволенню посилаючись на те, що позивач не скористався своїм правом для припинення митного режиму тимчасового ввезення залізничного вагону № 55140198 у зв'язку зі знищенням внаслідок аварії, і як наслідок звільнення від сплати митних платежів. Враховуючи викладене, 1-й відповідач просить суд визнати недійсними додаткові угоди до договору суборенди № 150А/14 від 20.11.2014, а саме: угоду б/н від 01.12.2014 та угоду №4 від 30.12.2014, а також витребувати у Дніпропетровської митниці ДФС документи, на підставі яких здійснювалося оформлення вагону № 55140198 у режимі імпорту згідно митної декларації від 29.04.2015 № 110120000/2015/404950.

Суд, розглянувши клопотання про витребування документів, дійшов висновку про його задоволення.

Крім того, 1-й відповідач заявив клопотання про проведення технічної експертизи документів, в обгрунтування якої зазначає, що вона необхідна для визначення відносної давності документів або їх фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються, а саме додаткової угоди до договору № 150А/14 б/н від 20.11.2014 від 01.12.2014, додаткової угоди № 2 від 30.12.2014 та додаткової угоди № 4 від 30.12.2014.

Представник 2-го відповідача у судове засідання не з'явився на підставі раніше поданого ним клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 10.03.2016 розгляд справи відкладено на 05.04.2016 о 10:00.

31.03.2016 від позивача через канцелярію суду надійшли заперечення проти відзиву 1-го відповідача від 10.03.2016 та проти клопотання про призначення судової експертизи, в якому позивач, зокрема, зазначає пояснення щодо доводів відповідача про невикористання права припинення митного режиму тимчасового перевезення залізничного вагону 55140198 у зв'язку зі знищенням внаслідок аварії, і як наслідок звільнення від сплати митних платежів; пояснення стосовно того, що додаткові угоди від 01.12.2014, № 2 від 30.12.2014 та № 4 від 30.12.2014 не є фіктивними, а також заперечує проти задоволення клопотання про призначення проведення судової технічної експертизи документів у повному обсязі.

04.04.2016 до суду від Дніпропетровської митниці ДФС надійшли витребувані ухвалою суду від 10.03.2016 документи, на підставі яких здійснювалося оформлення вагону № 55140198 у режимі імпорту згідно митної декларації від 29.04.2015 № 110120000/2015/404950, а саме: засвідчені копії митної декларації та товаросупровідних документів.

На підставі розпорядження керівника апарату суду № 254 від 04.04.2016 відповідно до п. 7 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснено повторний автоматизований розподіл для визначення колегії суддів у зв'язку з перебуванням судді Манько Г.В. у відпустці з 04.04.2016. Автоматизованою системою визначено наступний склад колегії: головуючий колегії суддя Воронько В.Д., судді Рудовська І.А., Золотарьова Я.С.

Ухвалою суду від 04.04.2016 судова колегія у визначеному складі прийняла справу до свого провадження та призначила її до розгляду у судовому засіданні 05.04.2016.

05.04.2016 від 1-го відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він також заявив клопотання витребувати у представника 3- ї особи ОСОБА_4 оригінали довіреностей на право представляти інтереси 3-ї особи. В судовому засіданні 02.02.2016 судом оглянуто оригінал довіреності № 20/02-ДВ-3750 від 20.02.2015, виданої 3-ю особою на ім'я ОСОБА_5, тому суд не вбачає необхідності її огляду у кожному судовому засіданні.

26.04.2016 1-й відповідач подав додаткові заперечення, у яких виклав клопотання про:

визнання недійсними додаткових угод б/н від 01.12.2014 та №4 від 30.12.2014 до договору суборенди № 150А/14 від 20.11.2014;

витребування у ПАТ "Українська залізниця" "Головний інформаційно-обчислювальний центр", у ОСОБА_4, ОАО "ВЭБ-лизинг" та у ТОВ "Металургтранс" додаткових документальних доказів, необхідних, на його думку, для розгляду справи;

залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Transterminal Exspress Gmbh.

Відповідно до п. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, на підставі розпорядження керівника апарату суду №307 від 26.04.2016, здійснено повторний автоматизований розподіл для визначення судді з метою заміни судді Золотарьової Я.С. через її відпустку. Автоматизованою системою визначено наступний склад колегії: головуючий колегії суддя - Воронько В.Д., судді Манько Г.В., Рудовська І.А.

Визначена судова колегія, розглянувши вищевикладене клопотання 1-го відповідача, подане до суду 26.04.2016, дійшла висновку про те, що останнім неодноразово заявлялися вимоги про витребування судом додаткових доказів та залучення третьої особи - Transterminal Exspress Gmbh, однак суд наголошує на тому, що не вбачає наявних підстав для задоволення цього клопотання, оскільки вважає, що матеріали справи є достатніми для розгляду справи по суті, а рішення у справі ніяким чином не вплине на права та обов'язки зазначеного у якості третьої особи підприємства. Отже, заявлене клопотання 1-го відповідача судом відхилено.

26.05.2016 позивачем до суду подано клопотання залишити позов без розгляду у зв'язку з відсутністю у справі належних доказів надіслання власнику вагонів копії позовної заяви та доданих матеріалів та ненадання позивачем до справи договору оренди вагонів, укладеного з Transterminal Exspress Gmbh, та клопотання витребувати у представника ОАО "ВЭБ-лизинг" ОСОБА_4 оригінали довіреностей № 20/02-ДВ-3750 від 12.05.2015 та № 112/12-ДВ-3750 від 29.12.2015 та призначити технічну експертизу цих документів. Зазначені клопотання позивача відхиляються судом, оскільки наявні у справі матеріали дають підстави для прийняття рішення по суті спору та без проведення експертизи довіреностей.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

20.11.2014 між Transterminal Exspress Gmbh, (Австрія) - орендодавець та товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", м. Дніпропетровськ (орендар) укладено договір суборенди № 150А/14, згідно з яким орендодавець надав орендарю у тимчасове користування 1500 залізничних вагонів, а орендар зобов'язався прийняти вагони та здійснювати оплату суборендної плати. Пунктом 1.2 договору передбачено, що кількість переданих в суборенду вагонів з зазначенням їх номерів, року виготовлення, країни походження, вартості в доларах США вказуються сторонами в додатках до договору.

Згідно з п. 5.1 договору за користування вагонами суборендар сплачує суборендну плату у розмірі, який встановлюється сторонами у додаткових угодах до договору.

Відповідно до п. 5.8 договору розрахунки за послуги оренди здійснюються в доларах США або в російських рублях.

Строк дії договору встановлений до 20.11.2017.

24.01.2015 о 01 годині 20 хвилин на колії №10 (запобіжний тупік) станції Максимівка-Тернопільська стався схід тепловоза ТЕМ2У-9257, який належить Приватному акціонерному товариству "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", та 4-х вагонів, у тому числі вагонів №54658737, №54898416, № 55140198, що перебували у тимчасовому володінні і користуванні позивача.

Схід вагонів мав місце внаслідок порушень правил маневрової роботи з вини Тернопільської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту". При цьому причина сходження з рейок некерованого маневрового складу із семи вагонів з тепловозом ТЕМ2У-9257 визначена власником тепловоза та під'їздних колій ОСОБА_6 "Київ-Дніпровське МППЗТ" ( 1-й відповідач) і зафіксована в Актах форми ВУ-25М від 28.01.2015 №1, 2 ,4 та в протоколі наради при виконуючому обов'язки начальника Тернопільської дирекції залізничних перевезень від 28.01.2015.

Згідно Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, складаються акти, зокрема, акти про пошкодження вагона або контейнера форми ВУ-25М.

Відповідно до п. 19 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 , підставою для пред'явлення вантажовідправникам, вантажоодержувачам, власникам під'їзних колій, портам, підприємствам і організаціям, винним у пошкодженні вантажних вагонів, претензій щодо відшкодування збитків є акт про пошкодження вагона форми ВУ-25 або ВУ-25М (у разі машинної обробки актів).

Згідно акту форми ВУ-25М № 4 від 28.01.2015 вагон №54658737 пошкоджено до необхідності проведення Технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням від поїзда або состава.

Згідно акту форми ВУ-25М №2 від 28.01.2015 вагон №54898416 пошкоджено до необхідності проведення деповського ремонту.

Згідно акту форми ВУ-25М № 1 від 28.01.2015 вагон № 55140198 підлягає виключенню з інвентарного парку.

18.11.2015 позивач звернувся до господарського суду з цим позовом з вимогами про стягнення збитків у зв'язку з пошкодженням трьох вагонів у сумі 48090,20 доларів США, яка складається з наступного:

- 313,20 доларів США - відшкодування орендних платежів за період відволікання вагону № 54658737 для технічного обслуговування в ТОв-2;

- 2148,60 доларів США - відшкодування орендних платежів за період відволікання вагону № 54898416 для проведення деповського ремонту;

- 45628,40 доларів США - відшкодування вартості вагона № 55140198 та оплата відповідно до п. 7.5 договору суборенди, що станом на день подачі позову - 18.11.2015 за офіційно встановленим курсом НБУ складає 1143155,89 грн.

Також заявлено до стягнення збитки в сумі 131537,46 грн, які складаються з витрат на оплату митних платежів за оформлення вагону № 55140198 та технічне обстеження вагона Державним підприємством "Український науково-дослідний інститут вагонобудування".

В обгрунтування позову позивач вказує, що згідно акту форми ВУ-25М № 4 від 28.01.2015 вагон №54658737 пошкоджено до необхідності проведення ТОв-2. 1-й відповідач ОСОБА_6 "Київ-Дніпровське МППЗТ" за власний рахунок організувало проведення ТОв вагону №54658737. В ремонті вагон перебував з 28.01.2015 по 04.03.2015 року включно, що підтверджується Випискою з електронної бази ГІОЦ Укрзалізниці "Інформація про вагонні операції".

Позивач не поніс витрат на проведення ТОв-2 та ремонт вагону. Проте за час перебування вагону в ремонті Позивач продовжував сплачувати орендні платежі згідно п. 3.7. договору субаренди № 150А/14 від 20.11.2014. Вказаним пунктом встановлено, що у разі пошкодження вагонів в період дії договору в обсязі поточного, деповського або капітального ремонту, субарендатор за свій рахунок виконує необхідний ремонт пошкоджених вагонів і за період перебування вагонів в ремонті субарендна плата продовжує нараховуватись та сплачуватись субарендатором.

Всього за період перебування вагону в ремонті Позивачем сплачено субарендних платежів в сумі 313,20 доларів США, що підтверджується виписками з Актів наданих послуг по оренді вагону, №3 від 31.01.2015, №4 від 28.02.2015, №5 від 31.03.2015, рахунками на оплату № 11-01/15 від 31.01.2015, № 36-02/15 від 28.02.2015, № 58-03/15 від 31.03.2015, платіжними дорученнями № 308 від 25.03.2015, № 318 від 22.04.2015, № 322 від 12.05.2015, № 333 від 20.05.2015, № 346 від 11.06.2015, № 347 від 12.06.2015, № 351 від 15.06.2015, № 353 від 16.06.2015, № 356 від 22.06.2015, № 362 від 26.06.2015.

Оскільки вагон перебував у ремонті та не експлуатувався, відповідно позивачем не отримано від цього прибуток - сплачені орендні платежі за час простою вагону (перебування в ТОв-2) з 28.01.2015 по 04.03.2015 включно є збитками і підлягають відшкодуванню ОСОБА_6 "Київ-Дніпровське МППЗТ".

Згідно акту форми ВУ-25М №2 від 28.01.2015 вагон №54898416 пошкоджено до необхідності проведення деповського ремонту. З 28.01.2015 по дату звернення до суду з позовом вагон перебуває в ремонті в вагонному депо Клепарово.

Так само, як і у зазначеному вище випадку з вагоном №54658737, за час перебування вагону №54898416 в ремонті Позивач продовжував сплачувати орендні платежі згідно п. 3.7. договору субаренди. За період з 28.01.2015 по 30.09.2015 року (включно) позивачем сплачено 2 148,60 доларів США, що підтверджується виписками и з Актів наданих послуг по оренді вагону №3 від 31.01.2015, №4 від 28.02.2015, №5 від 31.03.2015, №6 від 30.04.2015, №7 від 31.05.2015, №8 від 30.06.2015, №9 від 31.07.2015, №12 від 31.08.2015, №17 від 30.09.2015, рахунками на оплату № 11-01/15 від 31.01.2015, № 36-02/15 від 28.02.2015, № 58-03/15 від 31.03.2015, № 82-04/15 від 30.04.2015, № 99-05/15 від 31.05.2015, № 130-06/15 від 30.06.2015, № 150-07/15 від 31.07.2015, № 179-08/15 від 30.08.2015, № 212-09/15 від 30.09.2015, платіжними дорученнями № 308 від 25.03.2015, 318 від 22.04.2015, 322 від 12.05.2015, № 333 від 20.05.2015, № 346 від 11.06.2015, № 347 від 12.06.2015, № 351 від 15.06.2015, № 353 від 16.06.2015, № 356 від 22.06.2015, № 362 від 26.06.2015, № 369 від 10.07.2015, № 370 від 13.07.2015, № 378 від 29.07.2015, № 379 від 30.07.2015, № 381 від 31.07.2015, № 389 від 07.08.2015, № 389 від 07.08.2015, № 390 від 12.08.2015, № 395 від 21.08.2015, № 397 від 27.08.2015, № 404 від 08.09.2015, № 405 від 10.09.2015, № 407 від 11.09.2015, № 410 від 18.09.2015, № 412 від 24.09.2015, № 434 від 23.10.2015.

Оскільки на дату подачі позову вагон не експлуатується , позивач не отримує прибуток - сплачені орендні платежі за час простою вагону (перебування в деповському ремонті) є збитками і підлягають відшкодуванню ОСОБА_6 "Київ-Дніпровське МППЗТ".

Згідно акту форми ВУ-25М - № 1 від 28.01.2015, складеного 1-м відповідачем, вагон № 55140198 підлягає виключенню з інвентарного парку.

Такого самого висновку дотримується і Державне підприємство "Український науково-дослідний інститут вагонобудування", з яким Позивачем укладено заявку-договір №121-15/16278 від 19.06.2015 на виконання робіт з технічного обстеження вагона № 55140198 з метою визначення можливості його подальшої експлуатації.

Державним підприємством "Український науково-дослідний інститут вагонобудування" проведено технічне обстеження напіввагона № 55140198 з метою визначення можливості його подальшої експлуатації. Для визначення питання щодо можливості подальшої експлуатації напіввагона № 55140198, пошкодженого по станції Максимівка-Тернопільська ДТГО "Львівська залізниця", 01.07.2015 року було проведено обстеження технічного стану вагона на території станції Максимівка-Тернопільська комісією в складі представників Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут вагонобудування".

На підставі проведеного аналізу результатів обстеження напіввагона № 55140198 Державним підприємством "Український науково-дослідний інститут вагонобудування" складено Акт від 06.07.2015 року про те, що напіввагон № 55140198 підлягає виключенню з інвентарного парку.

Витрати позивача за проведення технічного обстеження склали 3 000,00 грн з ПДВ, що підтверджується рахунком № СФ-000246 від 22.06.2015 та платіжним дорученням №1303 від 23.06.2015.

Таким чином, внаслідок порушення правил маневрової роботи 1-м відповідачем та сходження з рейок потягу, орендований позивачем вагон № 55140198 було пошкоджено до стану його непридатності для подальшої експлуатації.

Позивач ТОВ "Металургтранс" орендував вагон на умовах повної відповідальності орендаря за втрату предмету оренди. Договором суборенди № 150А/14 від 20.11.2014, укладеним між ТОВ "Металургтранс" та Transterminal Express Gmbh, встановлено, що у випадку пошкодження Вагону до стану виключення з експлуатації або його втрати (загибелі):

- суборендар протягом 60 календарних днів з дати пошкодження або втрати надає орендодавцю рівноцінний втраченому вагон з ідентичними технічними характеристиками або відшкодовує Орендодавцю вартість втраченого Вагону протягом 30 банківських днів з дати отримання від Орендодавця письмового повідомлення про відшкодування шкоди (п. 3.8.);

- суборендар додатково оплачує орендодавцю за період з дати втрати до дати закінчення терміну дії цього договору, орендну плату в подвійному розмірі. Для розрахунку приймається розмір орендної плати узгоджений сторонами на дату втрати вагону. Оплата здійснюється на підставі рахунку орендодавця (п. 7.5. в редакції додаткової угоди №4 від 30.12.2014.

Згідно додаткової угоди №2 від 30.12.2014 до договору суборенди розмір орендної плати на дату пошкодження вагону (28.01.2015 ) становив 8,70 доларів США за одну добу за один вагон.

Вартість вагона №55140198 вказана у п. 42 додатку № 10 від 07.12.2014 року до договору суборенди і становить 22 817,00 доларів США.

Позивачем отримано від Transterminal Express Gmbh як орендодавця вагону № 55140198 лист

№ 283 від 29.04.2015 з вимогою відшкодувати його вартість і рахунок № 80-04/15 від 29.04.2015 на суму 22 817,00 доларів США.

На підставі рахунку №80-04/15 від 29.04.2015 суборендарем (позивач) платіжним дорученням №394 від 18.08.2015 здійснено виплату на користь Transterminal Express Gmbh вартості втраченого вагону №55140198 в розмірі 22 817,00 (двадцять дві тисячі вісімсот сімнадцять) доларів США.

Керуючись умовами п. 7.5. договору суборенди орендодавець направив акт наданих послуг з оренди вагонів №14 від 30.09.2015 та рахунок №208-09/15 від 30.09.2015 на суму 22 811,40 доларів США (1311 діб х 8,70 доларів США х 2). Вказаний рахунок сплачено суборендарем (позивач) в повному обсязі платіжним дорученням № 425 від 20.10.2015.

Окрім вказаних витрат, позивачем понесені і витрати по сплаті митних платежів.

Позивачем вагон №55140198 було ввезено на митну територію України в митному режимі тимчасового ввезення (декларація МД 110120000/2015/400072 від 09.01.2015 )

Відповідно до п. 1 ст. 112 Митного кодексу України Митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом. Враховуючи, що вагон №55140198 пошкоджено до ступеню виключення із робочого (інвентарного) парку, можливість вивезення його з митної території України відсутня. У зв'язку з цим у позивача виникли додаткові витрати на митне оформлення вагону № 55140198 в митний режим імпорту, що підтверджується платіжними дорученнями №593 від 28.04.2015, №1104 від 29.04.2015 та митною декларацією МД 110120000/2015/404950 від 29.04.2015 р. в сумі 128 537,46 грн.

Відповідно до п. 7 ст. 106 Митного кодексу України, у разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України або передачі таких товарів у користування іншій особі митні платежі сплачуються в обсязі, передбаченому законом для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами. При цьому за період, коли застосовувалося таке звільнення, підлягають сплаті проценти з сум податкових зобов'язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов'язань відповідно до розділу II Податкового кодексу України.

Розмір платежу склав 103 139,39 грн.

Відповідно до статей 1, 4 Закону України "Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року" позивачем було сплачено додатковий імпортний збір за ставкою 5%, нарахований на суму вартості вагону в сумі 25 398,07 грн.

Таким чином, майнова шкода позивача внаслідок пошкодження вагону №55140198 склала 45 628,40 доларів США та 131 537,46 грн, яка складається з:

- 22 817,00 доларів США - відшкодування вартості вагона;

- 22 811,40 доларів США - оплата згідно п. 7.5. Договору суборенди;

- 3 000,00 грн. - оплата за технічне обстеження вагона Державним підприємством "Український науково-дослідний інститут вагонобудування";

- 128 537,46 грн. - оплата за поміщення вагону в митний режим імпорту (митний платіж та імпортний збір).

24.06.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг" укладено договір поруки № 114/15, згідно з яким останнє поручилось перед товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" на суму 1000,00 грн за виконання Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" зобов'язань з відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження залізничного вагона № 55140198.

Письмові звернення до обох відповідачів з вимогою оплатити спричинену шкоду не дали результатів, тому позивач звернувся до господарського суду з цим позовом.

2-й відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що він поручився на суму 1000,00 грн за відшкодування збитків, спричинених пошкодженням лише одного вагона - № 55140198, та зазначив про передчасність заявлення до нього вимог.

1-й відповідач проти позову заперечив та вказав, що внаслідок сходу з колії локомотива власності ОСОБА_6 "Київ-Дніпровське МППЗТ" було пошкоджено залізничні вагони № 54658737, 54898416,55140198.

Відповідно до позовної заяви, вказані вагони перебувають у тимчасовому володінні та користуванні (суборенді) у ТОВ "Металургтранс" на підставі договору суборенди № 150А/14 від 20.11.2014, укладеного між Transterminal Express Gmbh та ТОВ "Металургтранс".

В той же час, відповідно до ст. 398 Цивільного кодексу України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником.

Відповідно до виписки із електронної бази ГЮЦ Укрзалізниці "Інформація про вагонні операції" та Звіту про незалежну оцінку вартості залізничного напіввагону 55140198, які були надані позивачем до суду, власником пошкоджених вагонів є ВАТ "ВЗБ-лизинг", юридична адреса: 125009, м. Москва, вул. Воздвіженка, б. 10.

Як слідує із договору № 150А/14 від 20.11.2014 Орендодавцем вагонів є не власник вагонів - ВАТ "ВЗБ-лизинг", а Transterminal Express Gmbh.

Позивачем не надано належних доказів передання власником (ВАТ "ВЗБ-лизинг) права розпорядження вагонами орендодавцю за договором № 150А/14 від 20.11.2014 - Transterminal Express Gmbh, а отже враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено право володіння зазначеними вагонами.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" № 4 від 01.03.2013 право вимагати відшкодування шкоди, завданої майну мають особи, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право).

Отже, право вимагати відшкодування шкоди, завданої майну має особа, яка на законних підставах володіє майном.

Враховуюче те, що позивачем не надано доказів права володіння вагонами 54658737, 54898416, 55140198, позивачем не доведено порушення своїх прав та інтересів, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Додатково 1-й відповідач зазначив, що позивачем не доведено правомірність нарахування орендної плати за користування вагоном 55140198.

Позивачем надано до суду додаткові угоди до договору суборенди, а саме: додаткову угоду б/н від 21.11.2014 та додаткову угоду № 4 від 30.12.2014, положення яких протилежні.

Так, відповідно до додаткової угоди б/н від 21.11.2014 у випадку пошкодження вагону до ступеню виключення його з експлуатації орендодавець передає такий вагон у власність суборендаря, а суборендар сплачує вартість вагону.

В той же час, відповідно до умов додаткової угоди № 4 від 30.12.2014 у випадку пошкодження вагону до ступеню виключення його з. експлуатації суборендар додатково сплачує орендодавцю за кожний вагон, за період з дати втрати до дати закінчення строку дії договору, орендну плату в подвійному розмірі.

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Отже, орендна плата справляється за користування майном.

Натомість, додатковою угодою № 4 від 30.12.2014 передбачено сплату орендної плати за вагон, який підлягає виключенню з експлуатації (інвентарного парку), а отже не придатний для використання орендарем згідно умов договору суборенди.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Позивачем пред'явлена вимога про стягнення з відповідачів за період з дати втрати вагону № 55140198 до дати закінчення терміну дії договору № 150А/14 від 20.11.2014 орендну плату в подвійному розмірі, що складає 22 811,40 доларів США.

Відповідно до п. 6.1. договору суборенди, договір діє до 20.11.2017. В той же час, Позивачем не доведено, що термін дії договору оренди не перевішує строк дії договору оренди вагонів. А отже дана вимога не підлягає задоволенню.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Відповідно до пункту 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 , залізничний рухомий склад (вагони всіх видів, локомотиви, моторейковий транспорт) і контейнери є транспортними засобами.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Внаслідок неправомірних дій 1-го відповідача при здійсненні маневрової роботи тепловоза було пошкоджено три залізничних вагона, які знаходились в користуванні позивача на підставі договору суборенди, чим завдано втрат майнового характеру.

Відповідно до ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є:

- право володіння;

- право користування (сервітут).

Згідно з ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Статтею 397 ЦК України передбачено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

ОСОБА_6 володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам.

Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Відповідно до ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Вагонами № 54658737, 54898416, 55140198 позивач користується на підставі укладеного з Transterminal Express Gmbh договору суборенди № 150А/14 від 20.11.2014.

В матеріалах справи відсутній договір оренди вагонів між їх власником - ВАТ "ВЭБ-лизинг" та Transterminal Express Gmbh, який на вимогу суду позивачем не наданий.

В той же час ухвалою суду від 29.12.2015 ВАТ "ВЭБ-лизинг", м. Москва залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. На адресу ВАТ "ВЭБ-лизинг" (125009, РФ, м. Москва, Воздвіженка, б.10) надіслано кілька ухвал про відкладення розгляду справи з детальним описанням суті спору, які ним отримані і за цей час до суду не надійшло жодного заперечення чи доводів щодо правомірності користування вагонами позивачем у цій справі.

17.12.2015 позивачем до справи надано лист від Transterminal Express Gmbh від 11.12.2015, у якому зазначено, що договір страхування переданих ТОВ "Металургтранс" у суборенду вагонів не укладався, лист представника ВАТ "ВЭБ-лизинг" ОСОБА_4 від 15.12.2015 з інформацією про погодження дій ТОВ "Металургтранс" по стягненню збитків за пошкодження вагонів, довіреність № 20/02-ДВ-3750 від ВАТ "ВЭБ-лизинг" на ім'я ОСОБА_4 на право представляти інтереси товариства при вирішенні питань стосовно ремонту пошкоджених вагонів, відшкодування спричиненої шкоди.

Оригінал цієї довіреності оглянуто судом в судовому засіданні 02.02.2016. Зовнішній вигляд довіреності не дає підстав вважати, що вона видана чи виготовлена неналежним чином.

До матеріалів справи позивачем надано довідку Головного інформаційно-обчислювального центру ПАТ "Українська залізниця" від 22.12.2015 з інформацією, що вагони № 54658737, 54898416, 55140198 власника ВАТ "ВЭБ-лизинг" за реєстровані за оператором ТОВ "Металургтранс".

Наведене свідчить, що ТОВ "Металургтранс" є належним позивачем і має всі підстави для звернення до суду за захистом своїх порушених прав і стосовно цього не заявлено жодних заперечень ні власником вагонів ні Transterminal Express Gmbh.

Суд вважає обгрунтованими вимоги позивача про стягнення збитків у вигляді вартості пошкодженого вагона № 55140198, подальша експлуатація якого є неможливою.

Вартість вагона № 55140198 вказана у п. 42 додатку № 10 від 07.12.2014 року до договору суборенди і становить 22 817,00 доларів США. Така ж сума вказана в наданій до справи Дніпропетровською митницею ДФС України митній декларації, на підставі якої здійснено митне оформлення вагону № 55140198 у режимі "імпорт". Аналогічна сума зазначена у звіті про оцінку станом на 11.11.2915, складеному ТОВ "С-Тиматика" з урахуванням здійсненої 22.01.2016 актуалізації до звіту.

В акті форми ВУ-25М від 28.01.2015 №1 та в протоколі наради при виконуючому обов'язки начальника Тернопільської дирекції залізничних перевезень від 28.01.2015 зазначено, що вагон № 55140198 ремонту не підлягає, проте, маючи такі висновки, позивач у червні 2015 року звернувся до Державного підприємства "Український науково-дослідний інститут вагонобудування" з метою обстеження цього вагона та вирішення питання щодо можливості його подальшої експлуатації, за що платіжним дорученням № 1303 від 23.06.2015 сплатив 3000,00 грн. Враховуючи наявність на той час документів про стан вагону, суд вважає такі витрати необов'язковими та такими, що не підлягають стягненню.

Вагон № 55140198 був ввезений на територію України в митному режимі тимчасового ввезення і внаслідок того, що залізничний вагон був пошкоджений, позивачем була втрачена можливість для вивезення його з митної території України, що стало підставою для поміщення вагону в митний режим імпорту, що призвело до додаткових витрат підприємства.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 Митного кодексу України митний режим тимчасового ввезення припиняється органом доходів і зборів у разі повної втрати товару внаслідок аварії за умови підтвердження факту аварії у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за № 1669/21981, у випадку, якщо має місце факт аварії, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари (для встановлення факту аварії) та до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

За результатами розгляду заяви митний орган приймає рішення про припинення (завершення) митного режиму тимчасового ввезення.

ТОВ "Металургтранс" не скористалось своїм правом для припинення митного режиму тимчасового ввезення залізничного вагону № 55140198 у зв'язку із знищенням внаслідок аварії, і як наслідок звільнення від сплати митних платежів, тому вимога про стягнення митних платежів в сумі 128 537,46 грн, є такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Отже, орендна плата справляється за користування майном.

Згідно з ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Вагон № 55140198 є пошкодженим до стану виключення його з інвентарного парку (знищеним), а отже щодо даного вагону припиняється оренда і, відповідно обов'язок по сплаті орендних платежів.

Крім того, суд вважає безпідставним встановлення в додатковій угоді № 4 від 30.12.2014 до договору суборенди обов'язку суборендаря сплатити орендну плату в подвійному розмірі з дати знищення вагона до кінця строку дії договору, оскільки у разі знищення вагона є відсутнім об'єкт оренди, через певний проміжок часу з інших причин може припинити дію сам договір суборенди до закінчення строку, на який він був укладений і перерахування орендної плати за неіснуючі послуги є необгрунтованим.

Перерахування такої плати може бути власною волею позивача, проте суд не вбачає підстав для стягнення суми, яка сплачена за неотримані послуги та за період до 20.08.2018, який навіть ще не настав.

Тому, вимоги позивача щодо відшкодування орендної плати в подвійному розмірі з моменту втрати вагону до закінчення строку дії договору суборенди (за умовам додаткової угоди № 4 від 30.12.2014) є незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Додаткові угоди до договору суборенди № 150А/14 від 20.11.2014 б/н від 01.12.2014 та угода № 4 від 30.12.2014 не приймаються судом до уваги при прийнятті рішення, тому суд не вирішує заяви 1-го відповідача про визнання цих додаткових угод недійсними.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачем на користь Transterminal Express Gmbh суборендних платежів у сумі 2461,80 доларів США за час знаходження в ремонті вагонів № 54658737 та 54898416. Під час їх ремонту позивач не мав можливості експлуатувати їх і поніс збитки у розмірі суборендної плати.

Таким чином обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, слід визнати позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді вартості знищеного вагона в сумі 22817,00 доларів США та 2461,80 доларів США сплачених суборендних платежів, що за офіційним курсом НБУ на дату звернення позивача до суду складає 612787,85 грн, в решті позову слід відмовити.

Враховуючи умови укладеного між позивачем та 2-м відповідачем договору поруки, з обох відповідачів підлягають стягненню солідарно збитки в сумі 1000,00 грн, 611787,85 грн стягуються з 1-го відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам покладаються витрати по сплаті судового судового збору у сумі 9184,32 грн на 1-го відповідача, 07,50 грн на 2-го відповідача, решта судових витрат покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 37, код 04737111 та товариства з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг", м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова, буд 11, офіс 203, код 39052208 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", м. Дніпропетровськ, площа Леніна, буд. 1, код 33074226 збитки в сумі 1000,00 грн.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 37, код 04737111 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", м. Дніпропетровськ, площа Леніна, буд. 1, код 33074226 збитки в сумі 611787,85 грн, 9184,32 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ремвагонторг", м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова, буд 11, офіс 203, код 39052208 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", м. Дніпропетровськ, площа Леніна, буд. 1, код 33074226 витрати по сплаті судового збору в сумі 07,50 грн.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Видати позивачу накази після набрання рішенням суду законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 31.05.2016.

Головуючий колегії ОСОБА_7

Суддя І.А.Рудовська

Суддя Г.В. Манько