Рішення

від 23.03.2016 по справі 910/1842/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2016Справа №910/1842/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арм Еліт"

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в особі Печерської філії Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Андрійчук Р.Б.;

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 23 березня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В лютому 2016 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм еліт» (позивач) до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в особі Печерської філії Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (відповідач) про зобов'язання виконати платіжне доручення шляхом перерахування коштів з рахунку № 26006060840737 на рахунок отримувача згідно з платіжним дорученням від 25.01.2016 року № 1 Товариства обмеженою відповідальністю «Калина Трейд» на 984 585,02 грн. з призначенням платежу «повернення коштів у зв'язку з розірванням Договору № 2-14 від 19.10.2014 року на підставі рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2015 року».

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов Договору б/н від 25.12.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/1842/16. Розгляд справи призначено на 23.03.2016 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.12.2011 року між відповідачем (далі - банк) та позивачем (далі - клієнт) (разом - сторони) укладено Договір на розрахунково-касове обслуговування (далі - Договір), відповідно до умов якого банком відкрито клієнту поточний рахунок № 26006060840737, розрахунково-касове обслуговування якого зобов'язався здійснювати перший.

25.01.2016 року позивач звернувся до відповідача із платіжним дорученням № 1 від 25.01.2016 року (призначення платежу «повернення коштів у зв'язку з розірванням Договору № 2-14 від 19.10.2014 року на підставі рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2015 року») про перерахування 984 585,02 грн. на рахунок ТОВ «Калина Трейд» № 26006301002466 в ПАТ «Смарт банк».

Позивач стверджує, що відповідачем допущено невиконання умов Договору б/н від 25.12.2011 року щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування, у зв'язку із чим просить зобов'язати останнього виконати платіжне доручення шляхом перерахування коштів з рахунку № 26006060840737 на рахунок отримувача згідно з платіжним дорученням від 25.01.2016 року № 1 Товариства обмеженою відповідальністю «Калина Трейд» на 984 585,02 грн. з призначенням платежу «повернення коштів у зв'язку з розірванням Договору № 2-14 від 19.10.2014 року на підставі рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2015 року».

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Статтею 174 Господарського кодексу передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

За платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту (ч. 1 ст. 1089 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 1091 Цивільного кодексу України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні.

Як встановлено судом, 25.01.2016 року позивач звернувся до відповідача із платіжним дорученням № 1 від 25.01.2016 року (призначення платежу «повернення коштів у зв'язку з розірванням Договору № 2-14 від 19.10.2014 року на підставі рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2015 року») про перерахування 984 585,02 грн. на рахунок ТОВ «Калина Трейд» № 26006301002466 в ПАТ «Смарт банк».

Відповідно до довідок № 08.7.0.0.0/1602011405344 та № 08.7.0.0.0./1602011405302 (обидві від 01.02.2016 року), які були видані відповідачем, залишок коштів позивача на рахунку № 26006060840737 складає 987 585,02 грн.

Разом з цим, станом на день вирішення спору платіжне доручення № 1 від 25.01.2016 року відповідачем не виконано, зворотного суду не доведено.

Відповідно до п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Пунктом 8.4. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення вимог п.п. 8.1., 8.4. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" не виконав платіжне доручення № 1 від 25.01.2016 року про перерахування 984 585,02 грн. на рахунок ТОВ «Калина Трейд» № 26006301002466 в ПАТ «Смарт банк», надане на виконання позивачем, у зв'язку із чим позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код 14360570) в особі Печерської філії Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, будинок 19) виконати платіжне доручення шляхом перерахування коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ ЕЛІТ" (04070, м. Київ, вулиця Ігорівська, будинок 12, ідентифікаційний код 35442130) № 26006060840737 на рахунок отримувача згідно з платіжним дорученням від 25.01.2016 року № 1 Товариства обмеженою відповідальністю «Калина Трейд» на 984 585,02 грн. (дев'ятсот вісімдесят чотири тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять гривень 02 копійки) з призначенням платежу «повернення коштів у зв'язку з розірванням Договору № 2-14 від 19.10.2014 року на підставі рішення господарського суду міста Києва від 21.10.2015 року». Видати наказ.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, будинок 50, ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ ЕЛІТ" (04070, м. Київ, вулиця Ігорівська, будинок 12, ідентифікаційний код 35442130), грошові кошти: 14 768,78 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень 78 копійок) судового збору. Видати наказ.

4. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/1842/16.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 30.05.2016 року.

Суддя Ю.В. Цюкало