Рішення

від 01.06.2016 по справі 910/5358/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2016Справа №910/5358/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтекс" провизнання недійсним акту виконаних робіт суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Солдаткін О.С. - представник за довіреністю від 23.12.15; від відповідача Кобилецький В.В. - представник за довіреністю від 10.09.15

В судовому засіданні 01.06.2016 в порядку ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтекс" про визнання недійсним акту виконаних робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч умовам укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айтекс" (надалі - відповідач) договору підряду № 12/12-2011 від 13.12.2011, відповідач не виконав у встановлений термін оплачені позивачем роботи по влаштуванню вентильованого-утеплювального фасаду. За доводами позивача, надісланий в червні 2015 року на адресу ТОВ "Арсенал-Центр" акт виконаних робіт за липень 2012 року не відповідає умовам укладеного договору та є неналежним підтвердженням виконання комплексу робіт, у зв'язку з чим позивач просить визнати недійсним акт виконаних робіт за липень 2012 року від 01.08.2012 року згідно договору підряду № 12/12-2011 від 13.12.2011, що підписаний в односторонньому порядку ТОВ "Айтекс".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.03.2016 порушено провадження у справі № 910/5358/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 13.04.2016.

У судове засідання, призначене на 13.04.2016, з'явився представник позивача, однак вимоги ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 28.03.2016, керуючись 77 ГПК України, суд ухвалив відкласти розгляд справи на 18.05.2016.

15.04.2016 через загальний відділ діловодства відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що даний спір не може бути предметом розгляду у господарському суді, оскільки акт виконаних робіт фактично не є правочином, а є доказом, що підтверджує наявність або відсутність юридичних фактів між сторонами, які мають значення для правильного вирішення господарського спору та сам по собі не створює і не припиняє прав та/або обов'язків учасників господарських відносин. У зв'язку з викладеним, відповідач просить припинити провадження у справі № 910/5358/16.

11.05.2016 через загальний відділ діловодства відповідач надав додатковий відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що рішеннями Господарського суду м. Києва від 07.10.2015 у справі № 910/20103/15 та від 03.02.2016 у справі № 910/30718/15 встановлено, що акт виконаних робіт за липень 2012 року погоджений ТОВ «Арсенал-Центр», а роботи за цим актом прийняті без заперечень в липні 2015. Вказані рішення, на думку відповідача, мають преюдиціальне значення, а встановлені ними факти повторного доведення не потребують, отже позовні вимоги про визнання недійсним акту виконаних робіт за липень 2012 року є безпідставними та надуманими. Крім того, відповідач просить суд стягнути з позивача 5000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

17.05.2016 через канцелярію суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі його представника в судовому засіданні.

В судове засідання 18.05.2016 з'явився представник відповідача, який проти клопотання позивача про відкладення розгляду справи заперечував.

Дослідивши клопотання позивача, суд вирішив його задовольнити та відкласти розгляд справи на 01.06.2016.

В судове засідання 01.06.2016 представники сторін з'явились, надали пояснення по суті спору, представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував, просив стягнути з позивача витрати на правову допомогу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, встановив.

13 грудня 2011 року між ТОВ "Арсенал-Центр" (далі - позивач, замовник) та ТОВ "Айтекс" (далі - відповідач, підрядник) був укладений договір підряду №12/12-2011 (далі - договір), за змістом п. 1.1 якого підрядник зобов'язався на свій ризик виконати за дорученням замовника роботи по влаштуванню вентильованого-утепленого фасаду із профнастилу по промислової будівлі за вказаною адресою: м. Умань, вул. Заводська, 1, по технологічній карті (додаток № 3) та в строки які погоджені у додатку № 2 "календарний графік виконання робіт", згідно з проектно-кошторисною документацією, які погоджені сторонами і містяться у відповідних додатках до Договору і є невід'ємною його частиною.

Відповідно до п. 1.2 Договору замовник зобов'язався прийняти належним чином виконані підрядником роботи та оплатити їх вартість у строки та на умовах, визначених Договором, відповідними додатками до нього.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна Договору складається з вартості виконаних робіт та обладнання, необхідних для їх виконання і складає 103945,00 грн. з ПДВ.

Оплата здійснюється згідно акта виконаних робіт (КБ-2В, КБ-3) згідно розрахунку договірної ціни (додаток № 1) у двох примірниках та оплачується протягом 3-х банківських днів (п. 3.5 Договору).

Згідно з 6.1 договору протягом 3-х робочих днів з моменту завершення комплексу робіт, передбачених п.1.1 цього договору, та відповідними додатками до нього, підрядник надає замовнику акт здачі-прийому виконаних робіт (КБ-2В, КБ-3) згідно розрахунку договірної ціни, який останній зобов'язаний прийняти і підписати протягом 2-ох робочих днів або письмово надати обґрунтовану відмову від підписання акту, із зауваженнями і вказівками на недоліки у роботі.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у випадку неявки замовника на приймання належним чином виконаних робіт протягом 5-ти календарних днів, після отримання письмового повідомлення про закінчення виконаних робіт, роботи вважаються прийнятими замовником без претензій і підлягають оплаті згідно даного договору.

На виконання умов договору щодо здійснення попередньої оплати у розмірі 20% від ціни договору, позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 20789,00 грн. як оплату за будівельні роботи згідно договору № 12/12-2011 від 13.12.2011.

Відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000197 від 20.09.12. на суму 50 00,00 грн. за Договором, який платіжним дорученням № 011730 від 25.09.2012 р. був оплачений позивачем.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що позивач вказує на те, що датою завершення робіт мало бути 02.02.2012, проте роботи визначені договором та оплачені ТОВ «Арсенал-Центр» не були виконані з боку ТОВ «Айтекс» у встановлений договором термін. Оскільки відповідачем, визначені договором роботи не були виконані належним чином, позивач звертався до відповідача із претензіями про повернення отриманої передплати у розмірі 70789,00 грн. (№ 326 від 19.05.2015 та № 545 від 17.06.2015.). Відповідач, в свою чергу, 23.06.2015 надав відповідь на претензію в якій зазначив, що повторно направляє акти виконаних робіт, які попередньо надавались 01.08.2012 та до цього часу не підписані, а також фотографії, які підтверджують факт виконання робіт за договором. 31.07.2015 позивач направив на адресу відповідача лист № 615, в якому виклав підстави відмови від підписання отриманого акту виконаних робіт за липень 2012 року, а саме: строк виконання робіт вже давно скінчився, акт виконаних робіт складений не по формі КБ-2В і КБ-3, роботи належним чином не завершені, тому запропонував відповідачеві протягом 5 календарних днів прибути на об'єкт проведення робіт для складання протоколу виявлених недоліків та визначення порядку і термінів їх усунення.

Позивач зазначає, що відповідач направив акт виконаних робіт за липень 2012 у червні 2015, тобто після спливу строку, передбаченого договором на завершення виконання робіт, порушивши його умови, що виключає об'єктивну можливість вважати такі дії належним виконанням зобов'язання відповідно до умов договору. Крім того, позивач зауважує, що умовами договору (п.3.5, 6.1 договору) передбачено складання акту виконаних робіт по формі КБ-2В і КБ-3. з посланням на ч. 4 ст. 882 ЦК України, позивач просить суд визнати недійсним акт виконаних робіт за липень 2012 року за договором підряду № 12/12-2011 від 13.12.2011, підписаний в односторонньому порядку ТОВ «Айтекс».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають наступних підстав.

Укладений між сторонами договір № 12/12-2011 від 13.12.2011 є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання §3 Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В той же час, рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2015 р. у справі № 910/20103/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айтекс" про стягнення 186 853,83 грн. встановлено, що відповідачем 25.06.15. (згідно наявної в матеріалах справи копії опису вкладення в лист з оголошеною цінністю та фіскального чеку № 6808) було направлено позивачу акт виконаних робіт на суму 103 945,00 грн. Акт позивачем підписаний не був, як і не було надано Замовником письмової обґрунтованої відмови від писання акту із зауваженнями і вказівками на недоліки в роботі. Тобто роботи є такими, що прийняті Замовником без зауважень в липні 2015 року.

Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Отже, рішення Господарського суду м. Києва від 07.10.2015 р. у справі № 910/20103/15 має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

З оглядку на викладене, вказаним рішенням було спростовано твердження ТОВ "Арсенал-Центр" про те, що відповідачем були неналежним чином виконані підрядні роботи за Договором.

Як встановлено умовами договору підряду протягом 3-х робочих днів з моменту завершення комплексу робіт передбачених п. 1.1 Договору та відповідними додатками до нього, Підрядник надає Замовнику Акт здачі-прийому виконаних робіт (КБ-2В, КБ-3) згідно розрахунку договірної ціни, який останній зобов'язаний прийняти і підписати протягом 2-х робочих днів, або письмово надати обґрунтовану відмову від підписання Акту, із зауваженнями і вказівками на недоліки в роботі (п. 6.1 Договору).

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Отже, позивач в порушення вимог статей 853 , 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), а відтак, строк оплати за актом виконаних робіт за липень 2012 року до договору № 12/12-2011 настав. Суд розцінює звернення позивача з даним позовом про визнання недійсним акту виконаних робіт як спробу уникнути відповідальності за невиконання зобов'язань щодо сплати за виконані роботи по договору підряду № 12/12-2011.

Суд зазначає, що позивачем не надано обґрунтованих мотивів відмови від підписання акта виконаних робіт за липень 2012 року, зокрема, доказів в підтвердження наявності недоліків виконаних робіт. Матеріали справи не містять доказів того, що позивачем було негайно заявлено про недоліки у виконаних відповідачем роботах, доказів в обґрунтування відмови від підписання актів виконаних робіт чи обґрунтованих заперечень щодо вартості виконаних робіт немає.

Надісланий позивачем 31.07.2015 на адресу відповідача лист № 615 від 28.07.2015 (відповідь на лист № 230615 від 23.06.2015) не може вважатися належним доказом негайного повідомлення про недоліки у виконаних відповідачем роботах, так як не містить письмових даних із описом конкретних дефектів, що суперечить порядку прийняття робіт, встановленому законом (статті 853 , 854 , 882 Цивільного кодексу України ) та договором (пункти 6.1.,6.2), який передбачає у разі виявлення недоліків обов'язок замовника негайно письмово повідомити про це підрядника із зазначенням конкретних недоліків та встановленням строків їх усунення, а також підписання відповідних актів.

Суд зазначає, що відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт, а відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.

Оскільки, за заявленими вимогами позивачем не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує можливість визнання недійсним акту виконаних робіт, який підписаний однією стороною, то в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним акту виконаних робіт за липень 2012 від 01.08.2012 згідно договору підряду № 12/12-2011 від 13.12.2011 слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Стосовно покладення витрат на правову допомогу, які поніс відповідач в розмірі 5000,00 грон. на позивача, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

Відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розподілу 6 Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК .

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання правової допомоги щодо ведення даної справи, відповідачем було укладено договір про надання правової допомоги від 11.04.2016 з адвокатом Кобилецьким Вячеславом Вікторовичем, копія якого наявна в матеріалах справи.

У відповідності до умов договору про надання правової допомоги адвокат приймає на себе обов'язки представляти права та інтереси клієнта в господарському суді, інших органах державної влади та місцевого самоврядування з приводу вирішення справи про визнання недійсним акту виконаних робіт за позовом ТОВ «Арсенал-Центр».

Умовами договору про надання правової допомоги від 11.04.2016 встановлено, що гонорар адвоката визначається з розрахунку вартості години роботи - 550,00 грн. та сплачується у порядку визначеному сторонами додатково. На визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. При визначенні обґрунтованого розміру гонорару враховується обсяг правової допомоги, залежно від якого розмір гонорару може бути змінений.

Відповідно до п. 6.5 Постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013 «Про судовий збір» розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Суд, з урахуванням конкретних обставин справи, зважаючи на тривалість розгляду і нескладність справи, обмежує розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Таким чином, витрати відповідача на правову допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок позивача у розмірі 1 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр» (03067 м. Київ, пров. Чугуївський, 21, ідентифікаційний код 31202310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айтекс» (03083 м. Київ, просп. Науки,119-Б, ідентифікаційний код 32524943) витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2016

Суддя Пукшин Л.Г.