ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"01" червня 2016 р.Справа № 916/1093/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НХМ";
до відповідача: Державного підприємства "Південно-українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва"
про стягнення 1 156 527,31 грн.
Суддя Щавинська Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1В - спеціальний витяг з ЄДР;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № б/н від 28.03.16 р.
СУТЬ СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю "НХМ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Південно-українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва", в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с.38-41), просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 1 156 527,31 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на наступне.
Між Державним підприємством "Південно-українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" та Товариством з обмеженою відповідальність "Галатея Трейд" було укладено договір купівлі-продажу №15 від 02.09.2013р., відповідно до якого ТОВ "Галатея Трейд" зобов'язалось передати у власність відповідача належний йому товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити його вартість на умовах та в порядку, визначеному вказаним договором (а.с.9). Відповідно до видаткової накладної № 562 від 02.12.2013 р. та рахунку-фактури № 562 від 02.12.2013р. відповідачем було отримано товар за зазначеним договором купівлі-продажу, вартість якого склала 161 869, 23 грн. (а.с.10-11). Як зазначив позивач, за зазначений товар на вказану суму відповідачем було внесено плату частково, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за договором купівлі продажу № 15 від 02.09.2013 р. у розмірі 119 026,24 грн.
Відповідно до договору відступлення права вимоги №03/03-4 від 29.03.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Галатея Трейд" відступило своє право вимоги до відповідача за вищевказаним договором купівлі-продажу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертопресурс" (а.с.12-16).
Також, між Державним підприємством "Південно-українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" та Приватним підприємством "Термо Плюс" 04.03.2014 р. було укладено договір купівлі-продажу №03-2014, відповідно до якого ПП "Термо Плюс" зобов'язалось передати у власність відповідача товар, вартість якого останній зобов'язався сплатити на умовах, визначених вказаним договором (а.с.47-48). Відповідно до видаткової накладної №125 від 05.03.2014 р. та рахунку-фактури № 125 від 05.03.2014 р. відповідачем на умовах зазначеного договору купівлі-продажу було отримано товар, вартість якого склала 1 037 501, 07 грн. (а.с.49-50). Однак, в порушення умов договору, відповідачем не було сплачено коштів за отриманий товар, що призвело до виникнення боргу у відповідача перед ПП "Термо плюс" у розмірі 1 037 501, 07 грн.
При цьому 23.04.2014 р. між Приватним підприємством "Термо Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертопресурс" було укладено договір відступлення права вимоги №03/04-26, згідно якого право вимоги за договором купівлі продажу №03-2014 від 04.03.2014 р. у розмірі 1 037 501, 07 грн. перейшло до ТОВ "Інтертопресурс" (а.с.51-55).
Разом з тим, між ТОВ "НХМ" та ТОВ ""Інтертопресурс" було укладено договір відступлення права вимоги №14/05-68 від 14.05.2014 р. (а.с.17-20), згідно якого до позивача перейшло право вимоги за договорами купівлі-продажу №15 від 02.09.2013 р. та №03-2014 від 04.03.2014 р., що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем боргу в розмірі 1 156 527, 31 грн.
За таких обставин, з огляду на невиконання Державним підприємством "Південно-українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" договірних зобов'язань, що спричинили виникнення боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю "НХМ", керуючись нормами ст. 512 ЦК України позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2016 р. було порушено провадження у справі №916/1093/16 із призначенням її до розгляду у засіданні суду 30.05.2016 р.
30.05.2016р. до канцелярії суду представником відповідача було надано відзив на позовну заяву (а.с.58-60), відповідно до якого останній зазначає, що Державне підприємство "Південно-українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" позовні вимоги визнає, та, разом з тим, просить суд при прийнятті рішення надати відповідачу відстрочку його виконання на один рік. Обґрунтовуючи клопотання про надання відстрочки виконання судового рішення, відповідач посилається на тяжке фінансове становище підприємства та зазначає, що грошові кошти, наявні на банківському рахунку відповідача, розмір яких складає 250 000 грн., заблоковані ПАТ "Фідобанк" у зв'язку з визнанням банку неплатоспроможним та введенням тимчасової адміністрації. Таким чином, після розблокування таких коштів, або після здійснення виплат фондом гарантування вкладів відповідач зможе погасити заборгованість.
У судове засідання 30.05.2016 р. з'явились представники сторін, які надали свої пояснення по суті спору та зазначили наступне.
Позивач позовні вимоги, з урахуванням їх збільшення, підтримав в повному обсязі, просив суд стягнути з відповідача виниклу заборгованість у розмірі 1 156 527,31 грн. Проти надання відстрочки виконання судового рішення представник позивача заперечував зазначаючи, що заборгованість є давньою, отже відповідач мав можливість сплатити виниклий борг.
Представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на позов, заборгованість перед позивачем, з урахуванням збільшення позовних вимог, визнає у повному обсязі, просив суд при прийнятті рішення надати відповідачу відстрочку його виконання.
30.05.2016р. у судовому засіданні було оголошено перерву у справі №916/1093/16 до 01.06.2016 р. з огляду на необхідність додаткового дослідження доказів.
01.06.2016р. у судове засідання з'явились представники сторін, які підтримали свою позицію, викладену у попередньому судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності, давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Визнання позову згідно до ч.1 ст.78 господарського процесуального кодексу України викладається в адресованій суду письмовій заяві, що долучається до справи.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до наданого відповідачем відзиву на позовну заяву від 30.05.2016р. (а.с.58-60), відповідач визнав позов в повному обсязі з урахуванням збільшення позовних вимог.
Згідно з ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватись перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Як було встановлено судом, обома сторонами було визнано, що правовідносини між ними виникли з основних договорів, а також з договорів про відступлення права вимоги, згідно яких до позивача перейшло право вимоги. Відповідачем в повному обсязі визнається як заборгованість по основним договорам, так і по договорам про відступлення права вимоги на користь позивача.
Приймаючи до уваги, що визнання позову не суперечить правам та інтересам сторін, суд вважає за необхідне прийняти таке визнання позову до розгляду та прийняти рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "НХМ", з урахуванням їх збільшення, в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо можливості надання відповідачу відстрочки виконання рішення суд дійшов до наступного.
Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
За змістом п. 7.1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Згідно з п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Розглянувши ті підстави, на які посилається відповідач, обґрунтовуючи вимоги про надання відстрочки виконання рішення, суд зазначає, що вказані обставини не підтверджені належним чином, а відповідач не надав належних доказів, що підтверджують його можливість розрахуватись після закінчення відстрочки у разі її надання.
Так, суд дійшов до висновку, що фінансові труднощі не є винятковими обставинами, що надають підставу для надання відстрочки, а посилання відповідача на те, що доступ до його банківського рахунку заблоковано, також не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з наступного. При розгляді справи №916/1093/16 судом встановлено, що позов було подано до суду 25.04.2016 р., заборгованість склалася ще в 2014 році, натомість рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУАТ "Фідобанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" було прийнято виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб тільки 20.05.2016р.
Крім того, як вбачається з пояснень відповідача, на його рахунку заблоковано кошти виключно на суму 250 000 грн., при цьому заборгованість перед позивачем складає 1 156 527,31 грн.
При цьому слід зазначити, що позивачем не заявляються вимоги про стягнення будь-яких штрафних санкцій, а виключно заявлені вимоги про стягнення суми основного боргу.
Таким чином, у разі надання відстрочки відповідачу на виконання судового рішення, судом не буде дотримано збалансованості інтересів обох сторін.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити відповідачу в клопотанні про надання відстрочки виконання судового рішення.
При цьому суд роз'яснює, що відповідач не позбавлений права, після набрання рішенням законної сили, звернутись до суду в порядку ст. 121 ГПК України із заявою про надання відстрочки виконання рішення, обґрунтувавши таке клопотання відповідними доказами.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 78, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1 . Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Південно-українське державне виробниче підприємство по інженерним розвідуванням для будівництва" (65070, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 02497938) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НХМ" (65104, Одеська область, м. Одеса, Київський район, проспект Академіка Глушка, буд. 16/2, код ЄДРПОУ 36850270) заборгованість у сумі 1 156 527 /один мільйон сто п'ятдесят шість тисяч п'ятсот двадцять сім/ грн. 31 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 17 347/сімнадцять тисяч триста сорок сім/ грн. 91 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 02 червня 2016 р.
Суддя Ю.М. Щавинська
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 01.06.2016 |
Оприлюднено | 07.06.2016 |
Номер документу | 58072066 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Щавинська Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні