Постанова

від 31.05.2016 по справі 922/6409/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2016 р. Справа № 922/6409/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 13.01.2016 року №19/0/45-16;

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю від 01.02.2016 року №2-01/02;

ОСОБА_3, за довіреністю від 01.02.2016р. №1-01/02;

третьої особи - ОСОБА_1, за довіреністю від 30.12.2015 року №08-11/7779/2-15;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків (вх. №777Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2016р.

у справі №922/6409/15

за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківської міської ради, м. Харків

до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«Капітал КВ» , м. Харків

про спонукання до укладення договору

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.02.2016р. у справі №922/6409/15 (суддя Новікова Н.А. ) в позові відмовлено повністю.

Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2016р. у справі №922/6409/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апелянт, в обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначає про те, що права апелянта порушено саме не укладенням відповідачем договору про пайову участь до введення об'єкта будівництва в експлуатацію.

Також, вказує на те, що порядок залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова у разі ухилення від укладення договору передбачено розділом 5 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, проте відповідачем до Департаменту економіки та комунального майна надані документи, які не відповідали вказаному Порядку.

Крім того, на думку апелянта, обов'язок звернутися до органу місцевого самоврядування до введення об'єкту в експлуатацію покладається саме на замовника будівництва, не укладення замовником відповідного договору пайової участі до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації не звільняє замовника від виконання власного обов'язку в натурі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2016 року призначено суддю доповідача Терещенко О.І. та визначено склад судової колегії: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2016 року у справі №922/6409/15 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Россолов В.В.) апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.04.2016 року.

29.03.2016 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№3459). До відзиву на апеляційну скаргу надав запропонований відповідачем розрахунок величини пайової участі.

04.04.2016 року на адресу суду від третьої особи - Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити (вх.№3626).В обґрунтування своєї правової позиції третя особа, з посиланням на статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначає про те, що не укладення замовником договору пайової участі до прийняття об'єкту до експлуатації не може бути підставою для звільнення останнього від виконання встановленого законом обов'язку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2016р. розгляд справи відкладено на 10.05.2016р., у зв'язку з відсутністю узгодженого між сторонами у даній справі розрахунку пайового внеску до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

10.05.2016р. на адресу суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, з додатками - копією витягу з реєстру поштових відправлень УДППЗ «Укрпошта» на 1 аркуші, копією опису вкладення у цінний лист про направлення на адресу Харківської міської ради вмотивованих заперечень та протоколу розбіжностей до Проекту договору №122-15/3/3 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова, копією квитанції УДППЗ «Укрпошта», копією витягу з реєстру поштових відправлень УДППЗ «Укрпошта» та копією вмотивованих заперечень та протокол розбіжностей до Проекту договору №122-15/3/3 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова. (вх.№4692). Відповідач, зокрема, зазначає про те, що не погоджується з розрахунком пайової участі і вважає неправомірним обрахування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова на підставі затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України показників опосередкованої вартості адміністративних будинків, які споруджується на території України, на останню дату до введення об'єкта в експлуатацію - для нежитлових будівель та споруд, у зв'язку з тим, що кошторисна вартість будівництва на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності визначається лише в тому разі, коли загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2016р. розгляд справи відкладено на 31.05.2016р., у зв'язку з задоволенням клопотання апелянта про продовження строку розгляду апеляційної скарги та відкладення розгляду справи.

23.05.2016р. на адресу суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, з додатками - копією пропозиції про укладення договору про пайову участь направленої Департаментом економіки та комунального майна на адресу ТОВ «Капітал К», з додатками (вх.№5183). Відповідач, зокрема, вважає неправомірним збільшення розміру пайової участі на 10% від нарахованої пайової участі у зв'язку з тим, що замовником не укладений своєчасно договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста до введення об'єкта в експлуатацію, оскільки таке нарахування не передбачено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», яким чітко встановлений граничний розмір пайової участі.

У судовому засіданні 31.05.2016р. представник позивача та третьої особи підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Харківській області 24.04.2015р. № ХК 143151120767, відповідач є замовником реконструкції нежитлової будівлі літ. В«Г-1В» під станцію з технічного обслуговування автомобілів за адресою: м. Харків, Мереф'янське шосе, буд. 21. Код 1230.3, категорія складності - ІІІ. Загальна площа будівлі складає 215,3 кв. м.

ОСОБА_5 соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 03.03.2015 р. № 175/0/124-15 проінформовано ТОВ В«Капітал КВ» про необхідність звернення до виконавчих органів Харківської міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

19.03.2015 р., відповідач звернувся до позивача з заявою для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Як зазначає позивач, відповідачем не було надано всіх необхідних документів, передбачених п. 2.6 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.05.2013 р. № 319, про що відповідача було повідомлено листом від 03.04.2015 р. № 305/0/124-15.

Листом від 27.05.2015 р. № 446/0/124-15 позивач направив відповідачу для розгляду та підписання два оригінали договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Як вказує позивач, пропозицій про прийняття або неприйняття умов договору від відповідача до позивача протягом встановленого строку не надходило.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій останній просить спонукати відповідача укласти Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова в редакції, викладеній у позовній заяві.

23.02.2016р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав наведених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 3 ст.179 Господарського кодексу України унормовано, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до приписів частин 1-3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011р. №804 (зі змінами внесеними рішенням від 22.05.2013 р. №319) затверджений Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, який містить механізм залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова (далі - Порядок).

Підпунктом 1.2. п. 1 Порядку визначено, що пайова участь у розвитку інфраструктури м. Харкова є обов'язковою для всіх замовників (фізичних осіб - підприємців, фізичних та юридичних осіб), які мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, розширення, капітальний ремонт, технічне переоснащення та реставрацію (далі - будівництво) об'єкта містобудування на території м. Харкова, незалежно від форми власності замовника, розташування та функціонального призначення об'єкта будівництва.

Згідно з п.п.1.4. п. 1 Порядку до проекту рішення Харківської міської ради про відведення замовнику будівництва відповідної земельної ділянки під забудову Департаментом містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради включається пункт щодо зобов'язання замовника до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію укласти та виконати договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Відповідно до п.п. 2.1.-2.1.1. п. 2 Порядку, залучення замовників здійснюється на підставі договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, далі - Порядок, що укладаються з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки, після погодження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, зобов'язаний звернутися до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для укладення попереднього договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста.

Приписами ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" унормовано, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до з ч.1 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Частиною 5 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Отже, приписи ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якою визначається граничний термін для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту (до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію), є імперативною нормою.

А тому, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту повинен укладатись із замовником будівництва до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

З декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка зареєстрована Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Харківській області 24.04.2015р. № ХК 143151120767, вбачається, що реконструйована відповідачем нежитлова будівля літ. В«Г-1В» під станцію з технічного обслуговування автомобілів за адресою: м. Харків, Мереф'янське шосе, буд. 21, була введена в експлуатацію 24 квітня 2015 року.

Приписами п. 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 передбачено, що датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Позивач листом від 03.03.2015 р. № 175/0/124-15 звертався до відповідача з пропозицією вжити необхідних заходів щодо виконання норм законодавства відносно регулювання питання пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Відповідач, листом від 19.03.2015 р. звертався до позивача з заявою про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

До заяви було додано завірені належним чином копії наступних документів: декларації про початок виконання будівельних робіт № 083150500244, технічного паспорту на літ. В«Г-1В» , статут ТОВ В«Капітал КВ» , витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зведеного кошторисного розрахунку і довіреності представника.

Також, недоречними є посилання апелянта на те, що відповідачем до заяви про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова не було надано документ, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, який передбачений Порядком пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова та є необхідним для розгляду питання про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, про що було повідомлено відповідача листом від 03.04.2015 р. №305/0/124-15.

Так, пунктом 4 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 передбачено, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані може проводитися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

А отже, відповідно до приписів п. 4 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 та Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Харківській області 24.04.2015р. № ХК 143151120767 відповідач здійснював саме реконструкцію нежитлової будівлі літ. В«Г-1В» під станцію з технічного обслуговування автомобілів.

Також, позивач під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції вказував на те, що не отримував зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта містобудування, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Листом від 19.03.2015р. відповідач повідомив позивача про намір укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова та до вказаного листа, в додатку, вказав про направлення позивачу саме зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта містобудування.

Отже, підстав для нарахування величини пайової участі в розмірі, зазначеному в проекті договору з посиланням на п. 5.4. Порядку та ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не має.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з пропозицією про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова листом від 27.05.2015 р. № 446/0/124-15.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована Державною архітектурно-будівельною інспекцією у Харківській області 24.04.2015р. № ХК 143151120767, реконструйована відповідачем нежитлова будівля літ. В«Г-1В» під станцію з технічного обслуговування автомобілів за адресою: м. Харків, Мереф'янське шосе, буд. 21, була введена в експлуатацію 24 квітня 2015 року, а тому, позивач звернувся до відповідача з пропозицією про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова вже після введення об'єкту реконструкції в експлуатацію.

Таким чином, враховуючи приписи ч.9 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", як норми спеціальної дії, укладення спірного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова після введення вказаного об'єкту реконструкції в експлуатацію 24 квітня 2015 року - суперечить вимогам зазначеного закону.

А отже, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури повинен укладатись з замовником будівництва до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Посилання апелянта на розділ 5 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, яким врегульоване питання залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури міста Харкова у разі ухилення від укладення договору до прийняття об'єкта в експлуатацію не можливо взяти до уваги оскільки Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» чітко встановлений порядок укладення таких договорів.

Аналогічної правової позиції дійшов Вищий господарський суд України у постановах від 27 січня 2016 року у справі № 909/1017/15 та від 20 січня 2016 року у справі №909/518/15 .

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Також, як вже зазначалось, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2016р. розгляд справи відкладено на 10.05.2016р., у зв'язку з відсутністю узгодженого між сторонами у даній справі розрахунку пайового внеску до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Так, відповідачем до суду апеляційної інстанції надавались розрахунки величини пайової участі та вмотивовані заперечення та протокол розбіжностей до Проекту договору №122-15/3/3 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова (вх.№3459, вх.№4692, вх.№5183).

Колегія суддів зазначає, що прийняте судове рішення у даній справі не впливає на можливість сторін в подальшому врегулювати питання щодо розміру пайового внеску до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Сторони у даній справі не позбавлені права врегулювати вказане питання поза межами судового розгляду.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді рішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області - без змін.

Таким чином, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 99, 101, ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.02.2016р. у справі №922/6409/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 02.06.2016 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Россолов В.В.