Ухвала

від 02.06.2016 по справі 922/1613/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"02" червня 2016 р. Справа № 922/1613/15

          Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Лакізи В.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Центральної об'єднаної державної податкової інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, м. Харків

на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.03.2016р.

у справі № 922/1613/15

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливний альянс", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Укрнафторесурс", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2016р. у справі №922/1613/15 (суддя Казарцева В.В.) відмовлено Західній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі; затверджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат; затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Укрнафторесурс"; визнано погашеними вимоги кредиторів, що були не задоволені за недостатністю майна банкрута ТОВ "Торговий дім "Укрнафторесурс"; припинено провадження у справі; зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.

Центральна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області з ухвалою місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 16.03.2016р. у справі №922/1613/15 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Одночасно скаржник просить поновити процесуальний строк для подання апеляційної скарги у зв'язку з тим, що лише після винесення оскаржуваної ухвали та спливу строку на її апеляційне оскарження проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Торговий дім "Укрнафторесурс", за результатами якої винесено податкові повідомлення-рішення від 17.05.2016р.

Також, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги, з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” визначені розмірі ставок судового збору, що справляється з апеляційних і касаційних скарг на судові рішення.

Пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір” (в редакції станом на 16.07.2015р.) встановлено, що від сплати судового збору звільняються: Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України, Національний банк України і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, який набрав чинність 01.09.2015р., внесені зміни до Закону України “Про судовий збір”, згідно з яким статтю 5 цього Закону викладено у новій редакції. Так, відповідно до Закону України “Про судовий збір” ( зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”) до переліку осіб, звільнених від сплати судового збору не відносяться органи ДФС.

Таким чином, органи державної влади, що утримуються за рахунок державного бюджету, і суб'єкти господарювання та громадяни поставлено законом у рівні умови щодо обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг бюджетним установам перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

В матеріалах, доданих до апеляційної скарги, відсутні докази сплати судового збору, натомість до апеляційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, у якому скаржник посилається на рішення Конституційного Суду України та практику Європейського суду з прав людини та зазначає, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до суду.

Відповідно до статті 8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України, від 12.11.2015р. №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Згідно із пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02. 2013 р. N 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Апелянт у клопотанні про відстрочення сплати судового збору посилається на рішення Конституційного Суду України від 28.11.2013р. у справі №12рп/2013, а також на рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі "Креуз проти Польщі" та зазначає, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду; сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Разом з тим, як вбачається зі змісту наведених судових рішень, вони стосуються саме законодавчого регулювання розміру та порядку сплати судового збору в контексті забезпечення дотримання прав та інтересів осіб, які звертаються до суду, а також законності мети встановлення судового збору, водночас із вказаних рішень не вбачається незаконності інституту судового збору як такого або ж необов'язковості виконання вимог чинних законів, якими врегульовано дані правовідносини. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі "Креуз проти Польщі", на яке посилається апелянт, зазначено, що положення пункту 1 статті 6 конвенції не означає беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах, у зв'язку з чим Суд звернув увагу на те, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті Конвенції.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником не наведено доводи та не подано докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, не зазначено конкретної дати сплати судового збору та не вказано, з настанням яких обставин у нього з'явиться можливість сплатити судовий збір до закінчення апеляційного провадження

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із частиною 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки відстрочення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не наведено та не додано доказів, які б підтверджували скрутний фінансовий стан, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про відстрочення сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 23.03.2016р. у справі № 904/397/16, ухвалі Вищого господарського суду України від 19.02.2016р. у справі № 922/4590/15.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, суд апеляційної інстанції залишає без розгляду клопотання апелянта про поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки апеляційна скарга підлягає поверненню у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 97 ГПК України.

Керуючись ст.86, п.2 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, м. Харків на ухвалу господарського суду Харківської області від 16.03.2016р. у справі № 922/1613/15 повернути заявникові.

Додаток: тільки заявникові - апеляційна скарга на 2 аркушах з додатком на 66 аркушах.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В. В. Лакіза