Постанова

від 17.05.2016 по справі 910/201/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2016 року Справа № 910/201/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого Алєєвої І.В. Полянського А.Г. за участю представників: позивачаПавленко О.В. - довіреність від 05.05.2016 року відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постановувід 22.03.2016 р. Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/201/16 господарського суду м. Києва за заявоюПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" провидачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.05.2015 року у справі № Д -18/14 за позовомПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" доДочірнього підприємства "Євроседіа" простягнення 305 439, 40 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2016 року ПАТ "Дельта Банк" звернулось до господарського суду м. Києва з заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду в якій просило видати виконавчий документ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків в м. Києві від 15.05.2015 року на підставі статті 2 Закону України "Про третейські суди" та статей 122 7 , 122 8 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.01.2016 року (суддя І.О. Адреїшина І.О.) відмовлено в задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.05.2015 р. у справі № Д-18/14 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ДП "Євроседіа" про стягнення 305 439, 40 грн., з посиланнями на пункт 9 статті 122 10 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, рішення у справі №Д-18/14 прийнято Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків про стягнення грошових коштів з іншої юридичної особи та без участі представника відповідача.

За апеляційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" Київський апеляційний господарський суд (судді: С.Я. Дикунська, С.О. Алданова, А.І. Мартюк) переглянувши ухвалу господарського суду міста Києва від 27.01.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 22.03.2016 р. залишив її без змін з тих же підстав, посилаючись при цьому на те, що оскільки станом на 22.03.2016 року запит суду від 10.03.2016 року про витребування з Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції про витребування реєстраційної справи Дочірнього підприємства "Аверком ЛТД" не виконано, а суд апеляційної інстанції обмежений строками розгляду справ за апеляційними скаргами на ухвали місцевих судів на підставі статті 102 Господарського процесуального кодексу України, справу закінчено розглядом за наявними у ній матеріалами.

ПАТ "Дельта Банк" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 43, 69, 77, 122 10 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.05.2015 у справі № Д-18/14 було задоволено позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" та стягнуто з ДП "Євроседіа" (03150, м. Київ, вул. Горького, 155) заборгованість в розмірі 305 439, 40 грн. та третейський збір в розмірі 3 454,40 грн.

Предметом судового розгляду у даній справі є заява особи, на користь якої прийнято рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків, про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.05.2015 року.

За приписами статті 50 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду є обов'язковим до виконання і має виконуватись добровільно в порядку та строки, які встановлено у рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною ним стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа.

Відповідно до частини 3 статті 55 Закону України "Про третейські суди" виконання рішення третейського суду, якщо воно потребує вчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх службовими особами, здійснюється за умови видачі компетентним судом виконавчого документа.

Заява про видачу виконавчого документа на підставі статті 56 Закону України "Про третейські суди" може бути поданою до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

У відповідності до статті 122 7 Господарського процесуального кодексу України, питання видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається господарським судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду.

Заява про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Положеннями статті 56 Закону України "Про третейські суди", які кореспондуються з положеннями статті 122 11 Господарського процесуального кодексу України, встановлено що, компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо: 1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом; 2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Як вбачається зі змісту судових рішень, у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.05.2015 року було відмовлено з посиланнями на пункт 9 статті 122 10 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, на думку судів першої та апеляційної інстанції рішення у справі № Д-18/14 прийнято Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків про стягнення грошових коштів з іншої юридичної особи та без участі відповідача.

Проте, ця обставина є підставою для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо третейський суд виніс рішення про права та обов'язки особи, яка:

- не є стороною третейської угоди;

- не є правонаступником сторони третейської угоди у розумінні статті 13 Закону України "Про третейські суди".

Однак, як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судами 03.08.2011 року між ДП "Євроседіа" (постачальник) та АТ "Дельта Банк" (покупець) було укладено договір купівлі - продажу №03/08 за умовами якого продавець зобов'язувався своїми силами та засобами виготовити та передати у власність покупцю товар (офісні крісла), а покупець зобов'язувався цей товар оплатити на умовах даного договору.

Зі змісту рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15.05.2015 року вбачається, що останнє прийнято про стягнення на користь ДП "Дельта Банк" заборгованості саме з ДП "Євроседіа", яке є стороною за вказаним договором №03/08 від 03.08.2011 року.

Проте, з урахуванням вищевикладеного, здійснюючи судовий розгляд справи суди першої та апеляційної інстанції на вказане, з урахуванням наявних доказів у справі уваги не звернули та не встановили відповідних обставин, за якими може бути відмова у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду на підставі пункту 9 статті 122 10 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що такої підстави для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, як "рішення прийнято без участі відповідача" приписи пункту 9 статті 122 10 Господарського процесуального кодексу України не мітить.

За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 3 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2016 у справі №910/201/16 та ухвалу господарського суду м. Києва від 27.01.2016 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Касаційну скаргу задовольнити.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

А. Полянський