Рішення

від 01.06.2016 по справі 904/2190/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.16р. Справа № 904/2190/16

За позовом Державного підприємства "Український транспортно-логістичний центр", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомтранс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 426 грн. 16 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Український транспортно-логістичний центр" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомтранс" заборгованість в розмірі 2 426 грн. 16 коп., з яких: 2 068 грн. 64 коп. - сума основного боргу, 357 грн. 52 коп. - пеня, відповідно до умов договору про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних критих ваганах від 05.08.2014р. № 3438/495-2014.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач явку свого повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

На адресу суду повернулися конверти з ухвалами, що направлялася на адресу відповідача з відміткою відділення поштового зв'язку: "Адресат вибув".

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, тому що позовна заява з доданими до неї документами і ухвали суду направлялися за юридичною адресою, яка значаться у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.03.2016р. Згідно стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Представник позивача у судове засідання 26.05.2016р. не з'явився. Згідно наданого 24.05.2016р. клопотання просив розглянути справу без участі представника позивача.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

05.08.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомтранс" (замовник), Державним підприємством "Український транспортно-логістичний центр" (основний виконавець) та Державним підприємством „Український державний центр залізничних рефрижераторних перевезень „УкррефтрансВ» (співвиконавець) укладено договір про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних критих ваганах № 3438/495-2014 (надалі - Договір), відповідно до умов якого основний виконавець та співвиконавець зобов'язуються за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених цим Договором послуг, пов'язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у критих вагонах (нумерація вагонів починається на „2В» ) співвиконавця (п. 1.1 Договору).

За умовами п. 9.1 Договору він набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2014р., а в частині проведення розрахунків за надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажів - до повного здійснення розрахунків.

Якщо жодна із сторін не звернулася письмово за один місяць до закінчення дії цього Договору з пропозицією до інших сторін про припинення його дії, то цей Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік.

Пунктом 2.2.5 Договору визначений обов'язок замовника здійснювати попередню оплату за послуги, пов'язані з організацією перевезення вантажів, що замовлені замовником, шляхом перерахування коштів у сумах, що відповідають обсягу замовлених послуг (з урахуванням режиму роботи банківських установ, але не менше ніж середньодобове нарахування протягом трьох діб, що склалося за поточний місяць) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання основного виконавця та забезпечувати своєчасне надходження коштів на зазначений рахунок основного виконавця.

Відповідно до пункту 2.2.7 Договору замовник зобов'язаний проводити оплату за надані послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів, та інші додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, які замовлені замовником, відповідно до розділу 3 цього договору.

Згідно п. 2.2.10 Договору, замовник зобов'язався сприяти своєчасному поверненню із-за кордону вагонів власності співвиконавця; вносити плату за користування вагонами за час перебування їх за межами України за цінами, узгодженими цим Договором, крім випадків отримання плати Державною адміністрацією залізничного транспорту України "Укрзалізниця" (далі - Укрзалізниця) або основним виконавцем за окремими договорами з іншими юридичними особами.

Розмір попередньої оплати за користування вагонами за межами України визначається та стягується з замовника за розрахунковий час користування вагонами за межами України, який розраховується відповідно до ст.. 14 Розділу ІІ Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення - доба кожні 200 тарифних кілометрів, що розпочались в межах кожної залізниці, що приймає участь в перевезеннях. Розрахунок здійснюється за відстань перевезення від вихідної прикордонної станції України до станції призначення та у зворотному напрямку із збільшенням на:

- дві доби при участі поромної переправи;

- дві доби на виконання навантажувально-розвантажувальних робіт та митні операції на станції призначення.

Остаточний розрахунок за користування вагонами за межами України здійснюється за фактичний час користування з моменту передачі вагону на інозалізницю на прикордонній станції до моменту прийому вагону на прикордонній станції України.

Крім того, замовник зобов'язався у строки, встановлені розділом 3 цього Договору, підписувати Акти звірки розрахунків, Акти наданих послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів(п. 2.2.18 Договору).

Згідно з п. 2.3.3 Договору замовник має право визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення, виходячи із очікуваного обсягу перевезень, вагонообігу та замовлених послуг, на підставі узгоджених цін відповідно до умов цього Договору.

В свою чергу основний виконавець в особі позивача зобов'язався виступати платником залізничного тарифу, послуг, пов'язаних з відправленням або видачею вантажу, платником тарифу при перевезенні порожніх вагонів та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів замовлених замовником; складати акти наданих послуг з нарахуванням сум платежів згідно з умовами розділу 3 Договору та надавати їх для узгодження замовнику та співвиконавцю; здійснювати розрахунки з замовником та співвиконавцем за надані послуги, пов'язані з організацією перевезень вантажів, та вести облік нарахованих і сплачених сум, надавати замовнику та співвиконавцю відповідні розрахункові документи. Для проведення обліку нарахованих платежів та розрахунків основний виконавець надає замовнику підкод до свого коду платника для кожної окремої залізниці (п. п. 2.4.5-2.4.7 Договору).

Відповідно до п. 2.5.2 основний виконавець має право припинити надання послуг за цим Договором у разі відсутності на розподільчому рахунку основного виконавця попередньої оплати замовника.

Оплата послуг відповідально до Договору здійснюється сторонами у національній валюті України, на умовах попередньої оплати. Протягом надання послуг основний виконавець відображає в особовому рахунку використання замовником коштів для оплати послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів, що замовлені замовником та щодобово надає в електронному вигляді переліки перевізних документів. Акти наданих послуг оформлюються сторонами щомісяця, не пізніше останнього дня звітного місяця. По закінченні кожного місяця основний виконавець надає замовнику:

- не пізніше 7-го числа місяця, наступного за звітним, акти наданих послуг;

- не пізніше 15-го числа, наступного за звітним, виписки з особових рахунків та податкові накладні.

На вимогу замовника проводиться звірка розрахунків між ним і основним виконавцем, результати якої оформляються Актом. Звірка розрахунків проводиться сторонами за необхідністю, але не рідше одного разу на місяць (п. п. 3.2., 3.4.5, 3.4.6, 3.4.7 Договору).

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у разі виникнення заборгованості за надані послуги з організації перевезення вантажів, сторони сплачують пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми боргу за кожний день прострочення платежу до моменту повного погашення заборгованості (включаючи день сплати), з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

У додатках № 1, 2, 3 до Договору сторонами узгоджено перелік додаткових послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, Протоколи погодження договірної ціни №1 між основним виконавцем та замовником, між основним виконавцем та співвиконавцем.

Згідно п. 1.6 додатку № 2 до Договору плата за користування вагонами за межами України складає 190 грн. 58 коп. (крім того ПДВ у розмірі 21 грн. 92 коп.) за добу.

Відповідно до п. 4.3 Додатку № 2 до Договору послуги основного виконавця при перебуванні вагону за межами України складають 4 грн. 00 коп. (крім того ПДВ у розмірі 80 коп.) за добу.

На виконання умов Договору ним в період з 10.03.2015р. по 28.03.2015р. нарахована плата за користування вагоном № 24626467 за накладною № 44643716 та вагоном № 24626087 за накладною № 44696490 за межами України у загальному розмірі 2 589 грн. 64 коп.

З урахуванням кредитового сальдо, що обліковувалось на особовому рахунку відповідача станом на 26.02.2015р. в розмірі 520 грн. 98 коп., заборгованість відповідача складає 2 068 грн. 64 коп. та на час розгляду справи не сплачена (а.с. 34-36).

На підставі п. 4.3 Договору позивач нарахував до сплати відповідачу пеню в сумі 357 грн. 52 коп. за період з 02.02.2015р. по 11.09.2015р.

З метою досудового врегулювання спору позивач 21.08.2015р. направив на адресу відповідача претензію від 07.08.2015р. №УТЛЦ-15/280 на суму 2 303 грн. 07 коп., про що свідчить опис вкладення та фіскальний чек від 21.08.2015р. (а.с.37-38, 39).

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, випискою з особового рахунку, накладними УМВС, вагонними відомостями, обґрунтованим розрахунком позовної суми тощо.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За приписами ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається зі змісту спірного договору, строки оплати послуг, які були надані без одержання попередньої оплати, сторонами в Договорі не визначені.

Відповідно до ч. 2. ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Крім того, за приписами п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.13р. № 14, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Зважаючи на те, що надання послуг позивачем було здійснено при наявності часткової оплати в сумі 520 грн. 98 коп., позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість в сумі 2 303 грн. 07 коп., з яких 2 068 грн. 64 коп. - основна заборгованість, 234 грн. 43 коп. - пеня, яка викладена в претензії від 07.08.2015р. № УТЛЦ-15/280 та надіслана на адресу відповідача 21.08.2015р., про що свідчить поштовий штемпель на описі вкладення в цінний лист. (а.с. 39).

За встановлених обставин, вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості з плати за знаходження вагонів за межами митного кордону України ку розмірі 2 068 грн. 64 коп. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язаньВ» від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Вимоги щодо стягнення пені за визначений позивачем період з 02.02.2015р. по 11.09.2015р. підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем невірно визначено початок періоду простроченя за послуги, надані у спірному періоді з 10.03.2015р. по 28.03.2015р.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження прострочення оплати відповідачем послуг позивача, наданих у попередні періоди до 10.03.2015р., у зв'язку із чим у господарського суду відсутня можливість перевірити правильність та підставність вказаних нарахувань.

Як вбачається із матеріалів справи, вимога про погашення заборгованості надіслана відповідачу 21.08.2015р., отже, прострочення в оплаті за спірними накладними виникло з 29.08.2015 р. Відповідно і першим днем правомірного нарахування пені є 29.08.2015р. Згідно перерахунку, виконаного господарським судом, сума пені за період 29.08.2015р. по 11.09.2015р. складає 42 грн. 85 коп. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати наданих позивачем послуг, чим порушив умови укладеної із позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 2 068 грн. 64 коп. основної заборгованості, 42 грн. 85 коп. пені - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокомтранс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Будьонного, буд.. 2А, кімн. 3-30, код ЄДРПОУ 39084858) на користь Державного підприємства "Український транспортно-логістичний центр" (03150, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 34619229) 2 068 грн. 64 коп. (дві тисячі шістдесят вісім грн. 64 коп.) заборгованості, 42 грн. 85 коп. (сорок дві грн. 85 коп.) пені, 1 199 грн. 28 (одну тисячу сто дев'яносто дев'ять грн. 28 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_1

Повне рішення складено - 31.05.16р.