Постанова

від 30.05.2016 по справі 908/5707/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.05.2016 справа №908/5707/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_1В ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4

за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від третьої особи:ОСОБА_5 - довір. ОСОБА_6 - довір. не прибув розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 26 січня 2016 р. у справі№ 908/5707/15 (суддя Дроздова С.С.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю В«УкраїнаВ» , с. Успенівка Запорізької області до відповідача: за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаГоловного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя Гуляйпільської районної державної адміністрації, м. Гуляйполе Запорізької області провизнання договору оренди землі від 08.02.2010р. поновленим В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.01.2016р. по справі №908/5707/15 частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«УкраїнаВ» , с. Успенівка, Гулійпільський район, Запорізька область до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя та визнано договір оренди землі від 08.02.2010р. укладений між Гуляйпільською районною державною адміністрацією (70200 Запорізька область, Гуляйпільський район, м. Гуляйполе, вул. 3 Інтернаціоналу, 50, код ЄДРПОУ 02140886), як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю В«УкраїнаВ» (70212 Запорізька область, Гулійпільський район, с. Успенівка, вул. Перемоги, 15, код ЄДРПОУ 30733111), як орендарем, зареєстрований Гуляйпільським районним відділом Запорізької регіональної філії ДП В«Центр ДЗКВ» 09.08.2010р. про що в Державному реєстрі земель зроблено запис № 041026900053, загальною площею 28,6000 га з кадастровим номером 2321887500:18:005:0016, у тому числі ріллі 28,6000га, на території Успенської сільської ради Гуляйпільсьського району Запорізької області поновленим на 5 (п'ять) років, на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі від 08.02.2010р., укладеного між Гуляйпільською районною державною адміністрацією (70200 Запорізька область, Гуляйпільський район, м. Гуляйполе, вул. 3 Інтернаціоналу, 50, код ЄДРПОУ 02140886), як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю В«УкраїнаВ» (70212 Запорізька область, Гулійпільський район, с. Успенівка, вул. Перемоги, 15, код ЄДРПОУ 30733111), як орендарем.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2016р. по справі №908/5707/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято із невірним застосуванням положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Зазначив, що між орендодавцем та орендарем не досягнуто домовленості щодо зміни істотних умов договору, у зв'язку із чим переважне право орендаря на укладення договору землі припинилося. Крім того, вважає, що орендар неналежно виконував свої обов'язки за договором оренди землі, що також свідчить про відсутність у орендаря переважного права на поновлення договору оренди землі. Зазначив, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, взяв на себе невластиві йому функції суб'єкта владних повноважень та порушив норми матеріального права, а саме ч.4 ст.122 Земельного кодексу України.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.04.2016р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Будко Н.В., М'ясищев А.М.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.04.2016р. у зв'язку із перебуванням судді М'ясищева А.М. у відпустці було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Склярук О.І., Будко Н.В.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.05.2016р. у зв'язку із перебуванням суддів Склярук О.І. та Будко Н.В. у відпустці було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Мартюхіна Н.О., М'ясищев А.М.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.05.2016р. у зв'язку із перебуванням суддів М'ясищева А.М. у відпустці з 30.05.2016р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий Сгара Е.В., судді Склярук О.І., Ушенко Л.В.

Позивач у судовому засіданні 16.05.2016р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідач у судовому засіданні 16.05.2016р. наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Третя особа у судове засідання 16.05.2016р. не прибула, причини неявки не повідомила.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, між Гуляйпільською районною державною адміністрацією (далі орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«УкраїнаВ» (далі орендар) 08.02.2010р. укладено договір оренди землі за умовами якого (п. 1 договору) орендодавець, згідно розпорядження голови Гуляйпільської районної державної адміністрації від 19.01.2010р. № 9 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Успенівської сільської ради за межами населених пунктів Гуляйпільського району Запорізької області. (далі договір).

Згідно п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 28,6000, у тому числі ріллі - 28,6000 га.

Пунктом 15 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п.16 договору).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди спір розв'язується у судовому порядку (п. 36 договору).

Відповідно до п. 8 договору, його укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір зареєстрований Гуляйпільським районним відділом Запорізької регіональної філії ДП В«Центр ДЗКВ» 09.08.2010 року про що в Державному реєстрі земель зроблено запис № 041026900053.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 договору).

Таким чином, термін дії договору встановлено до 09.08.2015р.

Актом прийому-передачі об'єкта оренди від 08.02.2010р. орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 28,6000 га (кадастровий номер земельної ділянки (2321887500:18:005:0016).

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю В«УкраїнаВ» звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із листом №145 від 18.06.2015р., яким просило поновити терміном на 14 років договір оренди землі на земельну ділянку площею 28,6000 га. кадастровий 2321887500:18:005:0016, додавши проект додаткової угоди в трьох примірниках, копію договору оренди землі, копію витягу з Державного земельного кадастру (т.1 а.с.18).

Листом від 17.07.2015р. за вих. № 27-8-0.4-808/25-15 Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області було надано відповідь на вищевказаний лист №145 від 18.06.2015р., в якою вказано, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати, інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. З наданих орендарем документів, що останній бажає внести зміни до умов договору оренди землі та збільшити строк його дії на 14 років, при цьому не надавши обґрунтування такого збільшення. У зв'язку з недосягненням домовленості щодо строку дії договору переважне право на поновлення (продовження) договору вважається припиненим з 10.08.2015р. (т.1 а.с.31)

Листами-повідомленнями від 04.08.2015р. позивач направив відповідачу проекти додаткових угод про продовження договору оренди землі шляхом внесення змін до п. 8 тексту договору оренди землі від 08.02.2010р., змінивши строк дії договору з 5 років на 7 та 10 років відповідно (т.1 а.с.22-25).

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом від 18.08.2015р. №27-8-0.4-2236/25-15 у відповідь на вищевказані листи-повідомлення від 04.08.2015р. зазначило про втрату переважного права орендаря на поновлення (продовження договору оренди землі від 08.02.2010р. з підстав, викладених у листі відповідача від 17.07.2015 р. за вих. № 27-8-0.4-808/25/15.

Листом-повідомленням від 11.09.2015р., вже після закінчення терміну дії спірного договору оренди землі, Товариство з обмеженою відповідальністю В«УкраїнаВ» звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із листом-повідомленням, яким просило поновити договір оренди землі на 5 років, додавши до вказаного листа-повідомлення відповідну додаткову угоду (т.1 а.с.27-29).

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом від 30.09.2015р. №32-8-0.4-4070/25-15 у відповідь на лист-повідомлення від 11.09.2015р. зазначило про припинення зобов'язань сторін по спірному договору оренди землі та, як наслідок, про необхідність повернення земельної ділянки орендодавцю (т.1 а.с.33).

Не погодившись із вищевикладеними обставинами, Товариство з обмеженою відповідальністю В«УкраїнаВ» звернулося до місцевого господарського суду із позовом (із врахуванням заяви від 26.01.2016р. а.с.106), в якому просило визнати поновленим договір оренди землі від 08.02.2010р. укладений між Гуляйпільською районною державною адміністрацією як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю В«УкраїнаВ» як орендарем, зареєстрований Гуляйпільським районним відділом Запорізької регіональної філії ДП В«Центр ДЗКВ» 09.08.2010р. про що в Державному реєстрі земель зроблено запис № 041026900053, загальною площею 28,6000 га з кадастровим номером 2321887500:18:005:0016, у тому числі ріллі 28,6000га, на території Успенської сільської ради Гуляйпільсьського району Запорізької області поновленим на 5 (п'ять) років, на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі.

При розгляді вищезазначених вимог, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До 2013 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності надавалися в оренду за рішенням районних державних адміністрацій (ст. 122 Земельного кодексу України в редакції до 2013 року). Законом України від 6 вересня 2012 року № 5245-УІ В«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власностіВ» (який набрав чинності 01 січня 2013 року) внесено зміни до Земельного кодексу України відповідно до яких з 01 січня 2013 року повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів (Держземагентство України). Таким чином, з 1 січня 2013 року від імені та в інтересах держави України право розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності здійснював центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи, а отже, районні державні адміністрації з 2013 року позбавлені таких повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.14р. № 442 В«Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої владиВ» останній постановив (…) утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України (…).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.15р. №5 В«Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадаструВ» постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 1. Реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2 (п. 2). Установити, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (п. 3).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.15 № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно із п. 1 вказаного Положення, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру (п. 1).

Основними завданнями Держгеокадастру (п. 3) є: 1) реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру; 2) надання адміністративних послуг згідно із законом у відповідній сфері; 3) внесення на розгляд Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначеній сфері, крім пропозицій щодо формування державної політики з використання і охорони земель сільськогосподарського призначення, які вносяться на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства.

Держгеокадастр (п. 4) відповідно до покладених на нього завдань: (…) розпоряджається (п.п. 31) землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7).

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.15 № 18 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, яке є територіальним органом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане (п. 1).

Згідно із п.п. 13 п. 4 вказаного Положення, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області відповідно до покладених на нього завдань … розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Запорізької області.

Згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.02.15р. № 49 втратило чинність Положення про головне управління Держземагенства в області затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.12р. № 258.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.15р. № 294-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.15р. № 15 В«Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадаструВ» функцій і повноважень Державного агенства земельних ресурсів, що припиняється.

Наказом Держгеокадастру від 18.06.2015р. № 135 В«Про питання діяльності Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області було погоджено з пропозицією Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03 березня 2015 року № 18 В«Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру у Запорізькій областіВ» функцій і повноважень Головного управління Держземагентства у Запорізькій області, що припиняється.

Враховуючи наведене, після укладення між Гуляйпільською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«УкраїнаВ» (орендар) договору оренди землі від 08.02.2010р. та станом на час закінчення 5-річного терміну, на який його було укладено, відбулись зміни в чинному законодавстві, які регламентують порядок укладення договорів оренди землі із земель державної та комунальної власності.

Як наслідок, через таку зміну законодавчих та ін. підзаконних нормативно-правових актів (у т.ч. наведених вище), змінився і Орендодавець земельної ділянки за договором оренди землі від 08.02.2010р. яким Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються насамперед Законом України В«Про оренду земліВ» , Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 ст.792 Цивільного кодексу України також встановлено, що відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтями 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 31 Закону України В«Про оренду земліВ» визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах 1 - 5 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Приписи статей 319, 626 Цивільного кодексу України свідчать про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Як вже зазначалось вище, позивач, маючи намір належним чином скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк у відповідності до ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», звертався до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із заявами від 18.06.2015р., 04.08.2015р. про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки від 08.02.2010р.

Частина 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що орендодавець під час розгляду листа-повідомлення з проектом додаткової угоди, зокрема, перевіряє його на відповідність вимогам закону та узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Матеріали справи свідчать, що орендар та орендодавець не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, зокрема стосовно строку його дії, у зв'язку із чим Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом від 17.07.2015р. за вих. № 27-8-0.4-808/25-15 повідомило орендаря про втрату останнім переважного права на укладання договору оренди землі на новий строк.

Таким чином, сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, що унеможливлює поновлення договору оренди землі на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Крім того, реалізація орендарем свого переважного права щодо поновлення договору оренди землі на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» зумовлює прийняття орендодавцем відповідного рішення про поновлення договору оренди землі.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відсутність вищезазначеного рішення про поновлення договору оренди землі позбавляє можливості визнання такого договору поновленим в судовому порядку.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін, а останні не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, зважаючи на відсутність рішення орендодавця про поновлення договору оренди земельної ділянки, зазначені обставини, як наслідок, зумовлюють припинення переважного права орендаря на укладення договору оренди землі та відмову в його поновленні на підставі ч.ч. 1-5 ст. 33 вказаного Закону.

В той же час, частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Як вже зазначалось вище, строк дії спірного договору оренди земельної ділянки від 08.02.2010р. закінчився 09.08.2015 р.

На думку позивача, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки та сплатою останнім орендної плати, спірний договір оренди землі було поновлено на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто на 5 років.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із вищезазначеним, враховуючи наступне.

По-перше, як зазначено вище, позивачу було відмовлено у поновлені договору оренди Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області в порядку пунктів 1 - 5 ст.33 Закону України "Про оренду землі", із зазначенням про втрату переважного права на оренду та попередженням про необхідність повернення спірної земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди.

По-друге, відповідно до ч.3 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» (в редакція, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Отже, факт внесення змін в частину 3 ст. 19 Закону України «Про оренду землі» щодо визначення строку укладення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення не менше ніж 7 років унеможливлює поновлення договорів оренди означених земель зі строком дії менше 7 років саме на підставі ч. 6 ст. 33 вказаного Закону, оскільки дана норма передбачає поновлення договору лише на тих саме умовах і той самий строк, що буде порушенням вищевказаної спеціальної норми ч. 3 ст. 19 Закону.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо визнання договору оренди землі від 08.02.2010р. поновленим на строк 5 років на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі, задоволенню не підлягають.

Колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на порушення позивачем умов спірного договору оренди землі протягом його дії не знайшли свого документального підтвердження належними та допустимим доказами, разом з тим, цей факт не впливає на висновок суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог позивача.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2016р. по справі №908/5707/15 підлягає скасуванню як таке, що прийнято із неправильним застосуванням норм матеріального права, із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2016р. по справі №908/5707/15 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.01.2016р. по справі №908/5707/15 - скасувати.

У задоволені позовних вимог про визнання поновленим договору оренди землі від 08.02.2010р. укладеного між Гуляйпільською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю В«УкраїнаВ» , зареєстрованого Гуляйпільським районним відділом Запорізької регіональної філії ДП В«Центр ДЗКВ» 09.08.2010р. про що в Державному реєстрі земель зроблено запис № 041026900053, загальною площею 28,6000 га з кадастровим номером 2321887500:18:005:0016, у тому числі ріллі 28,6000га, на території Успенської сільської ради Гуляйпільсьського району Запорізької області на 5 (п'ять) років, на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«УкраїнаВ» (70212, Запорізька область, с. Успенівка, вул. Перемоги, 15 ЄДРПОУ 30733111) на користь Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області (69059, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ЄДРПОУ 39820689) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2679,60 грн.

Повернути з Державного бюджету України на користь Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області (69059, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ЄДРПОУ 39820689) суму переплаченого судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 352 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: Е.В. Сгара

Судді: Л.В. Ушенко

ОСОБА_3