Постанова

від 02.06.2016 по справі 820/1810/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 червня 2016 р. № 820/1810/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представників сторін:

позивача - Трофімової П.В.,

відповідача - Гаєвської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 30.03.2016 р.:

- №0000311403 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 4 230 177 грн.,

- №0000331403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 889 958 грн. (за податковим зобов'язанням - 711 966 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 177 992 грн.),

- №0000321403 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 68 334 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області з 25.01.2016р. по 04.03.2016р. було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» (код ЄДРПОУ 35074228) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., за результатами якої було складено Акт №118/20-40-14-03-08/35074228 від 14.03.2016р. та 30.03.2016р. було прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000311403 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 4 230 177грн., №0000331403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 889 958грн. (за податковим зобов'язанням - 711 966грн., за штрафними

(фінансовими) санкціями - 177 992грн.), №0000321403 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 68 334грн. Позивач вважає висновки, викладені в Акті перевірки, безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, а отже прийняті податкові повідомлення-рішення є незаконними та мають бути скасованими.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги позову підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, в судовому засіданні та поданих письмових запереченнях зазначив, що

ГУ ДФС у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Велтон.Телеком», код за ЄДРПОУ 35074228, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. Відповідачем при перевірці дотримано встановлений законодавством порядок проведення перевірок, позивач був обізнаний з обставинами проведення перевірки, було дотримано права платника податків та вимоги ст. 19 Конституції України. Винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень обумовлено висновками акту №118/20-40-14-03-08/35074228 від 14.03.2016, згідно яких встановлено порушення вимог ст. 44, п.138.2, п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України - завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 4230177,00 грн; п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України - завищено податковий кредит у сумі 777701,00 грн. та завищено від'ємне значення ПДВ, що підлягає віднесенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 68334,00 грн. Порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ЄДРПОУ 35074228 та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Головному управлінні Державної фіскальної служби України у Харківській області.

Як свідчать матеріали справи, 14.03.2016 року на підставі Наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки від 13.01.2016 №31 виданого Головним управлінням ДФС у Харківської області, направлення від25.01.2016 р №163, Головним управління ДФС у Харкшській області, згідно із п. 77.1 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена виїзна планова документальна перевірка Товаристваз обмеженою відповідальністю «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ», податковий номер 35074228, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 - 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 -31.12.2014, відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку № 2 до акту перевірки.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт " Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ», код ЄДРПОУ 35074228 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 -31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013-31.12.2014» № 118/20-40-14-03-08/35074228 від 14.03.2016р., яким встановлені наступні порушення:

- порушення п.п.14.1.267 п.14.1 ст.14, п.135.1, п.п.135.5.11 п.135.5 ст.135, п.153.1 ст.153, п.п.138.1.1, п.п.138.12.1, ст.44, п.138.2, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового

кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 1 838 632грн.

у 2014 році та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на

прибуток на загальну суму 47 508 986грн. за 2014 рік,

- порушення ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит (занижено податок на додану вартість) на загальну суму 777 701грн. та завищено у грудні 2014 року від'ємне значення ПДВ, що підлягає віднесенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у сумі 68 334грн.

Позивач не погодившись з висновками Акта перевірки подав відповідачу заперечення №152 від 18.03.2016р. до Акта перевірки.

Про результати розгляду заперечень відповідач письмово повідомив позивача листом вих.№1834/10/20-40-14-03-17 від 25.03.2016р. (вх.№111 від 28.03.2016р.), копія якого є Додатком №3 до позову, в якому зазначено, що висновки Акта перевірки частково скасовані, залишено без змін висновки Акта перевірки щодо наступних порушень:

- порушення ст.44, п.138.2, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 4 230 177грн. за 2014 рік;

- порушення ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит (занижено податок на додану вартість) на загальну суму 777 701грн. та завищено у грудні 2014 року від'ємне значення ПДВ, що підлягає віднесенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у сумі 68 334грн.

На підставі висновків акту № 118/20-40-14-03-08/35074228 від 14.03.2016р. року (з урахуванням результатів розгляду відповідачем заперечень позивача до Акта перевірки, а також з урахуванням приписів ст.102 Податкового кодексу України щодо встановлення строків давності визначення суми грошових зобов'язань), Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Харківській області були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000311403 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування

податком на прибуток на 4 230 177грн.,

- №0000331403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану

вартість на 889 958грн. (за податковим зобов'язанням - 711966грн., за штрафними

(фінансовими) санкціями - 177 992грн.);

- №0000321403 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану

вартість на 68 334грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті № 3886/20-31-22-01-07/35970633 від 04.09.2014 року, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних рішень слугувало відображене в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про порушення платником податків - ТОВ «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» ст.44, п.138.2, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 4 230 177грн. за 2014 рік; ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит (занижено податок на додану вартість) на загальну суму 777 701грн. та завищено у грудні 2014 року від'ємне значення ПДВ, що підлягає віднесенню до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у сумі 68 334грн.

Згідно з висновками Акта перевірки позивачем безпідставно сформовано витрати та податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «АЛЬТАІР І К» (код ЄДРПОУ 37658125), ТОВ «СХІДНІ ОПТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 38280463), ТОВ «МЕГАТОРГ 2013» (код ЄДРПОУ 38509344). На думку Відповідача, Позивач не мав права включати до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток відповідні суми, сплачені за договорами, укладеними з контрагентами -постачальниками рекламних послуг, у зв'язку з відсутністю факту реального здійснення господарських операцій між Позивачем та зазначеними контрагентами. А отже включення Позивачем цих сум до податкового кредиту та витрат є порушенням ст.44, п.138.2, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Актом перевірки встановлено та не заперечується сторонами, що позивач є юридичною особою, зареєстрованою згідно чинного законодавства України, взятою на облік як платник податку на додану вартість з 06.08.2007р. (Свідоцтво платника ПДВ №100345526 від 22.07.2011р.), основним видом діяльності якої є діяльність у сфері проводового електрозв'язку.

Крім того, позивач є оператором телекомунікацій, внесеним до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій під №850, який на підставі ліцензій НКРЗІ серії АД №032621 від 26.04.2012р. (продовжено строк дії ліцензії серії АВ №364537 від 17.08.2007р.), серії АД №032873 від 25.07.2012р. (продовжено строк дії ліцензії серії АВ №364706 від 19.10.2007р.), та ліцензій Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення серії НР №0548-п від 14.07.2008р. (до 01.05.2015р.), серії НР №0554-п від 21.07.2008р. (до 01.05.2015р.), серії НР №0589-п від 28.10.2008р. (до 01.05.2015р.), серії НР №0743-п від 16.07.2009р. (до 01.05.2015р.), копії яких є Додатками №7-12 до позову, надає телекомунікаційні послуги у тому числі на території м. Харкова, м. Полтава, м. Дніпропетровська, м. Донецька, м. Одеси.

Беручи до уваги, що для просування телекомунікаційних послуг, позивач має потребу постійно (майже щомісяця) проводити рекламні заходи з метою залучення нових абонентів та інформування потенційних абонентів (споживачів, щодо яких у позивача є технічна можливість підключення, виходячи з розташування власної побудованої телекомунікаційної мережі) про телекомунікаційні послуги, що він надає, то, з метою виявлення ринкових цін на відповідні роботи, послуги, підвищення ефективності закупівель, раціонального використання власних коштів та забезпечення оптимального рівня закупівельних цін (вибору оптимальних умов закупівель), Позивачем на підставі Наказу №92 від 21.11.2011р., копія якого є Додатком №13 до позову, було проведено тендер «Обслуговування абонентів. Реклама» (Поліграфічні послуги: друк рекламної продукції, рахунків, претензій, повідомлень, їх доставка, розклеювання листівок, послуги ліфлетингу), результати якого оформлені Протоколом проведення тендера від 16.12.2011р., копія якого є Додатком №15 до позову, та дійсні протягом 2012 року. Наказами №79/1 від 19.12.2012р. та №77 від 27.12.2013р., копії яких є Додатком №16 до позову, було продовжено строк дії результатів вищезазначеного тендеру спочатку до 31.12.2013р., потім до 31.12.2014р., окрім однієї позиції - друк листівки А5 (односторонній друк, барвистість 4+0, самокліювання). У зв'язку з підвищенням цін на цю послугу було окремо встановлено максимальну ціну на її закупівлю Позивачем у 2013-2014 роках, а саме у розмірі 0,80грн., з ПДВ за одиницю. На виконання вищезазначених наказів, виключно за встановленими цінами на закупівлю рекламних послуг, в межах затверджених сум комерційних витрат, Позивач протягом 2013-2014 років, з метою здійснення своєї господарської діяльності, укладав відповідні договори на проведення рекламних заходів.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В перевіряємому періоді контрагентами позивача, щодо операцій по яких проведено нарахування контролюючим органом, були ТОВ «АЛЬТАІР ІК» (код ЄДРПОУ 37658125),

ТОВ «СХІДНІ ОПТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 38280463), ТОВ «МЕГАТОРГ 2013» (код ЄДРПОУ 38509344).

Контролюючим органом в акті перевірки не заперечується, що наведені контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» протягом 2013-2014 років, з метою здійснення своєї господарської діяльності, укладав відповідні договори на проведення рекламних заходів з ТОВ «АЛЬТАІР ІК» (код ЄДРПОУ 37658125) , а саме: Договір №ЗП-12-12 від 12.12.2012р. на надання Позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 69 192 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 08.01.2013р. по 31.01.2013р. на суму 96 868,80грн., у т.ч. ПДВ - 16 144,80грн.,; Договір №ЗП-01-13 від 16.01.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 91 098 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 04.02.2013р. по 24.02.2013р. на суму 127 537,20грн., у т.ч. ПДВ - 21 256,20грн.; Договір №2П-02-13 від 11.02.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 77 841 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 02.03.2013р. по 30.03.2013р. на суму 108 977,40грн., у т.ч. ПДВ - 18 162,90грн.; Договір №4П-03-13 від 12.03.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 71 874 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 02.04.2013р. по 25.04.2013р. на суму 100 623,60грн., у т.ч. ПДВ - 16 770,60грн.; Договір №1П-04-13 від 15.04.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 71 874 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 13.05.2013р. по 31.05.2013р. на суму 100 623,60грн., у т.ч. ПДВ - 16 770,60грн.; Договір №5П-05-13 від 14.05.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 71 874 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 04.06.2013р. по 27.06.2013р. на суму 100 623,60грн., у т.ч. ПДВ - 16 770,60грн.; Договір №4П-07-13 від 15.07.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 78 408 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 03.08.2013р. по 31.08.2013р. на суму 109 771,20грн., у т.ч. ПДВ - 18 295,20грн.; Договір №7П-08-13 від 12.08.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 75 915 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 03.09.2013р. по 17.09.2013р. на суму 106 281,00грн., у т.ч. ПДВ - 17 713,50грн.; Договір №ЗП-09-13 від 09.09.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 75 915 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 08.10.2013р. по 22.10.2013р. на суму 106 281,00грн., у т.ч. ПДВ - 17 713,50грн.; Договір №2П-10-13 від 08.10.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 04.11.2013р. по 25.11.2013р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №ЗП-11-13 від 11.11.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 03.12.2013р. по 24.12.2013р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №4П-12-13 від 11.12.2013р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 08.01.2014р. по 29.01.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №ЗП-01-14 від 15.01.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 04.02.2014р. по 25.02.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №4П-01-14 від 17.01.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 85 716 шт. рекламних листівок у містах Полтава, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса з 03.02.2014р. по 23.02.2014р. на суму 120 002,40грн., у т.ч. ПДВ -20 000,40грн.; Договір №2П-02-14 від 10.02.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 92 859 шт. рекламних листівок у містах Полтава, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса з 03.03.2014р. по 31.03.2014р. на суму 130 002,60грн., у т.ч. ПДВ - 21 667,10грн.; Договір №ЗП-02-14 від 12.02.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 04.03.2014р. по 25.03.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №5П-03-14 від 10.03.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 08.04.2014р. по 29.04.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №2П-04-14 від 09.04.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 06.05.2014р. по 27.05.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №9П-05-14 від 12.05.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 07.06.2014р. по 28.06.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №1П-06-14 від 10.06.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 07.07.2014р. по 28.07.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №1П-07-14 від 07.07.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 05.08.2014р. по 26.08.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №4П-08-14 від 04.08.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 06.09.2014р. по 27.09.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №3П-09-14 від 08.09.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 07.10.2014р. по 28.10.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №1П-10-14 від 07.10.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 07.11.2014р. по 28.11.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.; Договір №3П-11-14 від 10.11.2014р. на надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 146 430 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 08.12.2014р. по 29.12.2014р. на суму 205 002,00грн., у т.ч. ПДВ - 34 167,00грн.

На виконання ст.ст.187, 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час здійснення господарських операцій), виписано відповідні податкові накладні, оформлені згідно з нормами чинного законодавства України: №275 від 16.01.2013р., №336 від 17.01.2013р., №187 від 07.02.2013р., №228 від 08.02.2013р., №270 від 11.02.2013р., №46 від 04.03.2013р., №153 від 07.03.2013р., №181 від 11.03.2013р. №167 від 04.04.2013р., №200 від 05.04.2013р., №357 від 20.05.2013р., №366 від 21.05.2013р., №248 від 10.06.2013р., №279 від 11.06.2013р., №153 від 07.08.2013р., №196 від 08.08.2013р., №253 від 09.08.2013р., №206 від 09.09.2013р., №279 від 10.09.2013р., №218 від 09.10.2013р., №256 від 10.10.2013р., №132 від 06.11.2013р., №139 від 07.11.2013р., №181 від 08.11.2013р., №214 від 11.11.2013р., №134 від 05.12.2013р., №180 від 06.12.2013р., №219 від 09.12.2013р., №250 від 10.12.2013р., №205 від 15.01.2014р. зареєстрована 17.01.2014 р., №346 від 14.02.2014р., №378 від 17.02.2014р., №386 від 18.02.2014р., №457 від 19.02.2014 р., №651 від 28.02.2014р. зареєстрована 04.03.2014 р., №650 від 28.02.2014р. зареєстрована 04.03.2014р., №211 від 13.03.2014р., №242 від 14.03.2014р. зареєстровані 19.03.2014р., №301 від 14.04.2014р., зареєстрована 17.04.2014р., №337 від 15.04.2014р. зареєстрована 22.04.2014р., №65 від 07.05.2014р., зареєстрована 14.05.2014р., №111 від 12.05.2014р., №304 від 17.06.2014р. зареєстрована 19.06.2014р., №239 від 15.07.2014р., №317 від 18.07.2014р. зареєстрована 23.07.2014р, №163 від 11.08.2014р., №189 від 12.08.2014р. зареєстровані 14.08.2014р., №164 від 08.09.2014р. зареєстрована 09.09.2014р., №255 від 13.10.2014р., зареєстрована 17.10.2014р., №354 від 16.10.2014р. зареєстрована 21.10.2014р., №350 від 15.12.2014р. зареєстрована 19.12.2014 р., №401 від 16.12.2014р., № 428 від 17.12.2014р. зареєстрована 19.12.2014 р.

Виконання зобов'язань контрагентом позивача за вищевказаними договорами підтверджується відповідними Актами здачі-приймання наданих послуг: від 31.01.2013р., 28.02.2013р., 31.03.2013р., 30.04.2013р., 30.04.2013р. ,31.05.2013р., 28.06.2013р., 31.08.2013р., 30.09.2013р., 31.10.2013р. ,30.11.2013р., 31.12.2013р., 31.01.2014р., 28.02.2014р., 28.02.2014р., 31.03.2014р., 31.03.2014р., 30.04.2014р., 31.05.2014р., 30.06.2014р., 31.07.2014р., 31.08.2014р., 30.09.2014р., 31.10.2014р., 15.12.2014р., 31.12.2014р.

Виконання зобов'язань позивачем із здійснення оплати підтверджується відповідними платіжними документами та банківськими виписками, платіжними дорученнями: №580 від 16.01.2013р., №590 від 17.01.2013р.,№1447 від 07.02.2013р., №1481 від 08.02.2013р., №1532 від 11.02.2013р.,№2605 від 04.03.2013р., №2735 від 07.03.2013р., №2734 від 11.03.2013р.,№3933 від 04.04.2013р., №3965 від 05.04.2013р., №5260 від 20.05.2013р., №5742 від 21.05.2013р., №6639 від 10.06.2013р., №6693 від 10.06.2013р., №9208 від 07.08.2013р., №9250 від 08.08.2013р., №9301 від 09.08.2013р., №10550 від 09.09.2013р., №10588 від 10.09.2013р., №11815 від 09.10.2013р., №11850 від 10.10.2013р., №12942 від 06.11.2013р., №12963 від 07.11.2013р., №12982 від 08.11.2013р., №13018 від 11.11.2013р., №14092 від 04.12.2013р., №14187 від 06.12.2013р., №14243 від 09.12.2013р., №14298 від 10.12.2013р., №360 від 15.01.2014р., №1599 від 14.02.2014р., №1706 від 17.02.2014р., №1761 від 18.02.2014р., №1879 від 19.02.2014р., №2253 від 28.02.2014р., №2254 від 28.02.2014р.,№2591 від 13.03.2014р., №2648 від 14.03.2014р., №3741 від 14.04.2014р., №3755 від 15.04.2014р., №4512 від 07.05.2014р., №4610 від 12.05.2014р., №5957 від 17.06.2014р., №6961 від 15.07.2014р., №7143 від 18.07.2014р., №7878 від 11.08.2014р., №7901 від 12.08.2014р., №8833 від 08.09.2014р., №9974 від 13.10.2014р., №10163 від 16.10.2014р., №12251 від 17.12.2014р., №12217 від 16.12.2014р., №12250 від 17.12.2014р.

Крім того, ТОВ «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» протягом 2013-2014 років, з метою здійснення своєї господарської діяльності, укладав відповідні договори на проведення рекламних заходів з ТОВ «СХІДНІ ОПТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 38280463) , а саме: Договір №4П-01-13 від 17.01.2013р. на надання Позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 121431 шт. рекламних листівок у містах Полтава, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса з 04.02.2013р. по 27.02.2013р. на суму 170 003,40грн., у т.ч. ПДВ - 28 333,90грн., копія якого є Додатком №43 до позову; Договір №4П-02-13 від 14.02.2013р. на надання Позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 71 874 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 05.03.2013р. по 28.03.2013р. на суму 100 623,60грн., у т.ч. ПДВ - 16 770,60грн., копія якого є Додатком №44 до позову; Договір №5П-02-13 від 14.02.2013р. на надання Позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 64 287 шт. рекламних листівок у містах Полтава, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса з 05.03.2013р. по 23.03.2013р. на суму 90 001,80грн., у т.ч. ПДВ -15 000,30грн., копія якого є Додатком №45 до позову.

На виконання ст.ст.187, 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час здійснення господарських операцій), виписано відповідні податкові накладні, оформлені згідно з нормами чинного законодавства України: №61 від 07.02.2013р., №62 від 08.02.2013р., №63 від 11.02.2013р., №16 від 12.03.2013р., №17 від 13.03.2013р., №18 від 14.03.2013р., №19 від 15.03.2013р.

Виконання зобов'язань контрагентом позивача за вищевказаними договорами підтверджується відповідними Актами здачі-приймання наданих послуг: від 28.02.2013р., 31.03.2013р., 31.03.2013р.

Виконання зобов'язань позивачем із здійснення оплати підтверджується відповідними платіжними документами та банківськими виписками, платіжними дорученнями: №1448 від 07.02.2013р., №1482 від 08.02.2013р., №1533 від 11.02.2013р., №2849 від 12.03.2013р., №2953 від 13.03.2013р., №3001 від 14.03.2013р., №3061 від 15.03.2013р.

А також, ТОВ «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» протягом 2013-2014 років, з метою здійснення своєї господарської діяльності, укладав відповідні договори на проведення рекламних заходів з ТОВ «МЕГАТОРГ 2013» (код ЄДРПОУ 38509344), а саме: Договір №6П-03-13 від 22.03.2013р. на надання Позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 300 006 шт. рекламних листівок у містах Полтава, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса з 01.04.2013р. по 31.05.2013р. на суму 420 008,40грн., у т.ч. ПДВ -70 001,40грн., копія якого є Додатком №47 до позову; Договір №5П-03-13 від 25.03.2013р. на надання Позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 77 841 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 03.04.2013р. по 21.04.2013р. на суму 108 977,40грн., у т.ч. ПДВ - 18 162,90грн., копія якого є Додатком №48 до позову; Договір №2П-04-13 від 15.04.2013р. на надання Позивачу послуг з виробництва та розповсюдження 77 841 шт. рекламних листівок у м. Харкові з 13.05.2013р. по 31.05.2013р. на суму 108 977,40грн., у т.ч. ПДВ - 18 162,90грн., копія якого є Додатком №49 до позову.

На виконання ст.ст.187, 201 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час здійснення господарських операцій), виписано відповідні податкові накладні, оформлені згідно з нормами чинного законодавства України: №220 від 31.05.2013р. зареєстрована 13.06.2013р., №135 від 19.04.2013р., №136 від 23.04.2013р., №55 від 13.05.2013р., №56 від 14.05.2013р.

Виконання зобов'язань контрагентом позивача за вищевказаними договорами підтверджується відповідними Актами здачі-приймання наданих послуг: 31.05.2013р., 30.04.2013р., 31.05.2013р.

Виконання зобов'язань позивачем із здійснення оплати підтверджується відповідними платіжними документами та банківськими виписками, платіжними дорученнями: №6694 від 11.06.2013р., №6746 від 12.06.2013р., №7833 від 08.07.2013р., №7898 від 09.07.2013р., №8937 від 30.07.2013р., №4792 від 19.04.2013р., №4843 від 23.04.2013р., №5261 від 13.05.2013р., №5296 від 14.05.2013р.

Зі змісту вищезазначених договорів вбачається, що їх предметом є надання позивачу послуг з виробництва та розповсюдження рекламних листівок серед потенційних абонентів позивача шляхом їх розклеювання на під'їздах будинків (п.1.1). При цьому: узгоджено вимоги щодо друку (виробництва) листівок, а саме: формат А5, односторонній друк, барвистість 4+0, самокліювання, визначений тираж (у штуках). Форму макета (листівки) затверджено відповідним додатком до договору, а сам макет, що підготовлений для друку, надається в електронному вигляді, у тому числі по електронній пошті (п.1.2). Рекламна листівка містить інформацію про діяльність позивача, а саме: логотип позивача, інформацію про послуги, що надаються позивачем, та тарифи на них. Додатково слід зазначити, що макет рекламної листівки було розроблено на замовлення позивача компанією ТОВ «Ай-Ейч-Ес-Бі-Ем» на підставі Договору підряду №100911 від 10.09.2011р. та передано Позивачу в електронному вигляді, що підтверджується Актом №123 від 09.10.2012р. Копії зазначених договору та акту є Додатком №51 до позову, узгоджено умови щодо розповсюдження рекламних листівок, а саме: встановлено період розповсюдження, визначено дні тижня, у які здійснюється розповсюдження (п.1.3), а також відповідним додатком до договору визначено перелік адрес у місті (містах), за якими повинно здійснюватись розповсюдження листівок, виходячи з того, що листівки клеяться на кожний під'їзд будинку (розділ 2).

Вартість послуг визначено у розділі 3 договорів, виходячи із вартості послуг з виробництва та розповсюдження однієї рекламної листівки, яка (вартість), в свою чергу, була розрахована з урахуванням максимальних цін на закупівлю цих послуг, встановлених за результатами тендеру та відповідними наказами, та загальної кількості листівок, що були надруковані згідно з узгодженим у договорах тиражем та розповсюджені.

Також умовами договорів визначено, що єдиним документом, який підтверджує факт надання послуг контрагентами та прийняття їх позивачем, є Акт здачі-приймання наданих послуг. При цьому, позивачу надано право здійснювати контроль за виконанням контрагентами своїх зобов'язань (розділ 2), а контрагентам надано право залучати третіх осіб, залишаючись відповідальними перед позивачем за якість наданих послуг (тобто відповідати за дії третіх осіб як за свої власні) та здійснювати розрахунки з цими третіми особами самостійно (п.1.4/п.1.5).

За всіма цими договорами контрагенти позивача виконали свої зобов'язання, що підтверджується відповідними Актами здачі-приймання наданих послуг, оформленими згідно вимог чинного законодавства, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками, позивач, в свою чергу, виконав свої зобов'язання із здійснення оплати, що підтверджується відповідними платіжними документами та банківськими виписками.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців/Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, розміщених на офіційному веб-сайті відповідно до п. 183.13 ст.183 Податкового кодексу України, на дату укладання вищезазначених договорів та на дату їх виконання (у тому числі на момент складання податкових накладних) усі контрагенти Позивача були зареєстровані за адресою, вказаною у виданих податкових накладних, не перебували в процесі припинення, не були припинені, мали свідоцтва платника ПДВ (не анульованії тобто, згідно п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, мали право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних, мали належним чином уповноважених представників, відомості про яких також занесені до Єдиного державного реєстру. Акт перевірки також свідчить про те, що у відповідача відсутні претензії щодо статусу контрагентів позивача, у тому числі податкового (тобто право контрагентів нараховувати ПДВ та складати податкові накладні не оспорюється), наведено реєстраційні дані контрагентів з Єдиного державного реєстру.

У відповідача відсутні претензії щодо податкових накладних, їх оформлення (належності складання), тобто отримані позивачем від контрагентів податкові накладні, які підлягали обов'язковій реєстрації в ЄРПН, були зареєстровані в ЄРПН, порядок заповнення всіх отриманих податкових накладних не було порушено (податкові накладні містили усі обов'язкові реквізити).

Крім того, на підтвердження економічного ефекту від надання маркетингових послуг, представником позивача в судовому засіданні були надані письмові докази, а саме: копії Договорів на підключення до універсальної телекомунікаційної мережі та надання послуг №StUР865394 від 10.01.2013р., №StUР865792 від 18.01.2013р., №StUР868197 від 07.03.2013р., №8ШР869392 від 04.04.2013р., №StUР875296 від 15.10.2013р., №StUР877096 від 13.12.2013р., №StUР877999 від 21.01.2014р., №StUР879500 від 18.03.2014р., №StUР880092 від 10.04.2014р., №StUР882199 від 10.07.2014р., №StUР883011 від 14.08.2014р., №StUР884295 від 07.10.2014р., №StUР884900 від 30.10.2014р., №StUР885728 від 26.11.2014р., №StUР887049 від 23.01.2015р., №StUР867043 від 14.02.2013р., №StUР868283 від 12.03.2013р., №StUР878390 від 04.02.2014р., №StUР879110 від 28.02.2014р., №StUР880462 від 24.04.2014р., №StUР865284 від 15.02.2013р., №StUР865293 від 13.05.2013р., №StUР871430 від 04.06.2013р., №StUР871467 від 11.03.2014р., №StUР871471 від 20.03.2014р., № StUР12 від 18.03.2013р., №StUР870483 від 15.05.2013р., №StUР871195 від 27.05.2013р., №StUР871308 від 29.05.2013р., №StUР871407 від 01.06.2013р. ; копію Звіту про доходи від послуг зв'язку за січень-грудень 2013р. ; копію Звіту про доходи від послуг зв'язку за січень-грудень 2014р.; копію Звіту про діяльність операторів, провайдерів телекомунікацій та поштового зв'язку за І квартал 2015р. та Квитанції №2 ; копію Звіту про діяльність операторів, провайдерів телекомунікацій та поштового

зв'язку за II квартал 2015р. та Квитанції №2 .

Виходячи із змісту ч.1, 3 ст.9 Закону України №996-ХІУ від 16.07.99р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.44.1 ст.44, п.201.15 ст.201 (у редакції, що діяла на час здійснення господарських операцій) Податкового кодексу України «первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та податкового обліку (обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань), формування показників податкової звітності», при цьому, «зведені результати такого обліку господарських операцій відображаються в податкових деклараціях за встановленою формою, платником податку ведеться реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді».

Відповідачем не заперечується та підтверджується Актом перевірки, що на виконання вищезазначених норм права за договорами, укладеними з усіма контрагентами. Позивач на підставі первинних документів - договорів, актів, платіжних доручень, належним чином оформлених податкових накладних, відображених позивачем у реєстрі отриманих податкових накладних, які згідно п.201.10 ст.201 (у редакції, що діяла на час здійснення господарських операцій) Податкового кодексу України є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, відобразив ці операції у бухгалтерському обліку відповідними бухгалтерськими проводками та у податковій звітності, а саме: вартість оплачених та отриманих послуг віднесено на підставі ст.138 Податкового кодексу України до складу витрат, податок на додану вартість у складі вартості оплачених та отриманих послуг віднесено Позивачем на підставі п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту в реєстрі отриманих податкових накладних та відображено у податковій декларації з ПДВ за відповідний період з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Крім того, виходячи з аналізу п.201.6, п.201.15 ст.201 (у редакціях, що діяли на час

здійснення господарських операцій) Податкового кодексу України, беручи до уваги, що Позивач не отримував від Відповідача протягом 2013-2014 років ані письмових, ані згідно Наказу ДПА України №85 від 11.02.2011р. електронних повідомлень про наявність розбіжностей з даними контрагентів за результатами співставлення даних реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих Відповідачу в електронному вигляді, такі розбіжності були відсутні (тобто відповідні податкові накладні одночасно були відображені у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних контрагентів Позивача та реєстрі отриманих податкових накладних Позивача).

Статтею 1 Закону України №996-ХІУ від 16.07.99р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, тобто містить відомості про дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (спричиняє реальні зміни майнового стану платника податків). Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкової ознаки господарської операції кореспондує з п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 статті 138 (у редакціях, що діяли на час здійснення господарських операцій) Податкового кодексу України - «витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку», з п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 (у редакції, що діяла на час здійснення господарських операцій) Податкового кодексу України - «не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку» та з п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Таким чином, будь-які витрати повинні бути фактично здійснені та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що свідчать про зміни в структурі активів та зобов'язань, тобто про реальні зміни майнового стану платника податків, відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Відповідачем не заперечується, що відповідними платіжними дорученнями Позивач здійснив оплату за надані послуги за вищевказаними договорами (тобто безготівкові кошти, списані з рахунків Позивача, вибули з його власності, що свідчить про відсутність у Позивача наміру безпідставно отримати податкову вигоду), на підтвердження надання послуг між Позивачем та контрагентами оформлені належним чином Акти здачі-приймання наданих послуг. Отже, зазначене свідчить про рух активів, реальні зміни майнового стану позивача.

Виходячи із змісту п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 статті 138 (у редакціях, що діяли на час здійснення господарських операцій), п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України необхідною умовою для віднесення здійснених платежів до витрат, а сплачених у ціні послуг сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання цих послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність- це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають иінову визначеність.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України «господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами».

На підтвердження зв'язку укладених з ТОВ «АЛЬТАІР І К», ТОВ «СХІДНІ ОПТОВІ ТЕХНОЛОГІЇ», ТОВ «МЕГАТОРГ 2013» договорів на надання рекламних послуг з господарською діяльністю Позивача, а також на підтвердження факту реального вчинення господарських операцій згідно укладених договорів слід зазначити, що завдяки наданим контрагентами послугам за договорами на проведення рекламних заходів (виробництво та розповсюдження рекламних листівок шляхом їх розклеювання на під'їздах будинків) Позивачем укладено 4 914 абонентських договорів у містах Харків, Полтава, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса у період з дати початку проведення першого рекламного заходу та протягом місяця після закінчення проведення останнього рекламного заходу. Зазначене підтверджується Переліком абонентів, який є Додатком №52 до позову та містить інформацію про номер та дату договору. найменування/ПІБ абонента, адресу встановлення телекомунікаційного обладнання (перелік абонентів викладено частково російською мовою, бо він сформований за допомогою «автоматизованої системи розрахунків» в автоматичному режимі).

Таким чином, беручи до уваги, що, протягом 2013-2014 років, у зв'язку з відсутністю реклами позивача на телебаченні та радіо, єдиним джерелом інформації про послуги позивача були саме рекламні листівки, факт підключення нових абонентів свідчить про реальність проведених рекламних заходів згідно укладених договорів.

За даними «Автоматизованої системи розрахунків» (білінгової системи) позивача, яка містить інформацію про надані телекомунікаційні послуги. їх тарифікацію, стан розрахунків, наявність якої у будь-якого оператора телекомунікацій є обов'язковою згідно приписів ст.39 Закону України «Про телекомунікації», п.п.20 п.39 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ №295 від 11.04.2012р., п.3.20 Ліцензійних умов здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку: місцевого, міжміського, міжнародного, затверджених рішенням НКРЗ №1789 від 10.12.2009р., за період з дати укладення першого абонентського договору з Переліку та протягом 6 місяців з дати укладення останнього абонентського договору з Переліку всім абонентам разом з вищезазначеного Переліку було надано телекомунікаційних послуг на загальну суму 15 037 201.70грн. (дохід Позивача, який і є метою здійснення будь-якої підприємницької діяльності), отримано коштів саме від цих абонентів за такий самий період -14 213 752,47грн.

Отже зазначене свідчить про намір позивача отримати та фактичне отримання позивачем економічної вигоди від здійснених господарських операцій.

Таким чином, господарські операції за оспорюваними договорами мали реальний характер, підтверджені первинними документами за встановленою формою, є звичайними та необхідними для Позивача, здійснюються систематично, з метою подальшого використання їх результатів у власній господарській діяльності, пов'язаної із реалізацією статутних завдань позивача.

Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентам позивача зобов'язань за спірними правочинами.

Копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (тут і надалі у редакції станом на день виникнення спірних правовідносин), п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Відповідно для кваліфікації правочину як такого, що порушує публічний порядок Закон передбачає наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність цього правочину публічно-правовим актам держави, що одночасно становить правопорушення у вигляді злочину чи адміністративно-правового делікту.

Підставою для бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Такі первинні документи згідно з ч.2 ст.9 Закону України №996-ХІУ від 16.07.99р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., для надання їм юридичної та доказової сили повинні мати наступні обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, _ назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або іншг дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Умовами договорів, укладених Позивачем з контрагентами, визначено та не заперечується Відповідачем, що єдиним документом, який підтверджує факт надання контрагентами послуг з виробництва та розповсюдження рекламних листівок та прийняття цих послуг Позивачем, є Акт здачі-приймання наданих послуг. При цьому, в Акті перевірки Відповідач наголошує, що ці акти повністю дублюють зміст та вартість послуг, наведених в договорах. Аналіз змісту Актів здачі-приймання наданих послуг дозволяє стверджувати, що вони містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені чинним законодавством, у тому числі інформацію про зміст та обсяг господарської операції, а отже є первинними документами. З Актів здачі-приймання наданих послуг вбачається, що за кожним договором (згідно договору) Позивачу були надані послуги з виробництва та розповсюдження рекламних листівок зазначеної кількості серед потенційних абонентів Позивача у зазначеному місті у повному обсязі та у встановлені строки, тобто згідно з умовами конкретного договору, які визначають вимоги до друку рекламних листівок, перелік адрес їх розповсюдження у місті та період розповсюдження, зазначено вартість наданих послуг. Отже, попре твердження Відповідача, в актах наведено конкретний перелік послуг. При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена, тому відсутність максимальної деталізації виду наданих послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій, а акт здачі-приймання наданих послуг з переліком фактично поставлених послуг є достатнім доказом, що підтверджує факт виконання такої господарської операції (такого висновку дійшов ВАСУ, постановляючи Ухвали від 05.08.2015р. у справах №823/583/14 та №826/3477/13-а, а також від 23.04.2014р. у справі №826/10827/13-а).

Також чинним законодавством України не передбачено жодних обмежень або спеціальних застережень щодо первинних документів або додаткових доказів понесення витрат на рекламу, відсутній також особливий порядок обліку операцій з надання рекламних послуг.

Щодо факту реального вчинення господарських операцій слід зазначити наступне.

Згідно п.2 Розділу І, п.5 Розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015р., «акт документальної перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового законодавства, в якому факти виявлених порушень викладаються чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів». При цьому, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є у тому числі документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, судові рішення (п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України).

Згідно ст.ст.43, 44, 64 Господарського кодексу України контрагенти позивача мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку діяльність, не заборонену законом, самостійно та вільно обирати види діяльності із зазначенням основного, на власний розсуд залучати матеріально-технічні ресурси, наймати працівників, встановлювати їх чисельність і т.і. Тому той факт, що надання рекламних послуг не відповідає основному виду діяльності контрагентів Позивача (оптова торгівля), не означає, що контрагенти не мали технічних можливостей (спеціального обладнання) для самостійного виробництва листівок. Посилання відповідача на кількість працюючих, зазначену у формі 1-ДФ контрагентів, яка, до речі, не знаходиться у відкритому доступі і відповідно інформація з неї не може бути відома позивачу, як на доказ неможливості надання ними послуг позивачу, також є безпідставним, бо укладення трудового договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки послуг. Податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит та на формування валових витрат в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка послуг постачальником (такого висновку дійшов ВАСУ, ухвалюючи Постанову від 30.10.2013р. у справі №К/800/37821/13).

Крім того, жоден нормативно-правовий акт не встановлює обов'язок позивача та не наділяє його правом щодо контролю та перевірки видів діяльності, наявності умов для ведення ними господарської діяльності, наявності у них основних фондів (технічних можливостей), певної кількості працюючих як під час укладання договору, так і під час його виконання. Крім того, позивач не має права витребувати у контрагентів документи з метою доведення, ким саме виконувались прийняті ним послуги, або перевіряти кількість працюючих осіб контрагента.

Умовами договорів (п.1.4/п.1.5) визначено, що контрагентам позивача надано право

залучати третіх осіб, залишаючись відповідальними перед позивачем за якість наданих послуг (тобто відповідати за дії третіх осіб як за свої власні) та здійснювати розрахунки з цими третіми особами самостійно. При цьому, ані чинним законодавством, ані умовами укладених договорів не передбачено право Позивача вимагати та обов'язок контрагентів надавати Позивачу звіти щодо залучення до надання послуг третіх осіб. Також не передбачено обов'язковість зазначення на рекламних листівках інформації щодо тиражу та підприємств, що здійснювали роздруківку замовленого тиражу. Відсутність такої інформації не свідчить про ненадання послуг Позивачу.

Також слід зазначити, що дані про кількість залучених працівників для надання послуг, про наявність субпідрядників, залучених для виконання конкретних робіт (послуг), наявність власних та орендованих виробничих потужностей, можливо встановити лише безпосередньо при перевірці документації контрагентів. Вказані дані в жодній інформаційній базі ДФС просто не містяться. Тому, згідно п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.1, 2 Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 27.12.2010р., у разі, якщо під час вжиття заходів податкового контролю стосовно платників податків виникають сумніви та/або необхідність дослідження факту здійснення таких операиій. їх виду, обсягу і якості, розрахунків, що здійснювалися між: суб'єктами господарювання та платниками, реальності та повноти відображення в обліку платників податків таких операцій, з метою отримання податкової інформації відповідач має право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків (здійснювати співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання).

Виходячи з приписів п.п.12 п.3, п.п.14 п.4 Розділу III Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015р., у разі проведення зустрічних звірок в Акті перевірки повинна міститися інформація про ці зустрічні звірки, а саме інформація про направлення запитів на проведення зустрічних звірок та інформація, отримана на запити, результати проведення зустрічних звірок.

В Акті перевірки відсутні посилання на будь-які рішення судів, що набули чинності та стосуються оспорюваних договорів. Виходячи з аналізу ст.ст.203, 204, 215, 216, 228, 234 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що, якщо правочин не направлений на реальне настання правових наслідків (у тому числі фіктивний), він може бути визнаний недійсним судом, а до цього правочин є правомірним і до нього не можуть бути застосовані правові наслідки згідно ст.216 Цивільного кодексу України тільки на підставі висновків Акта перевірки.

Крім того, з Акту перевірки вбачається відсутність не тільки вироків суду, що набули законної сили, а і порушених кримінальних справ щодо посадових осіб контрагентів Позивача. Тому господарська діяльність контрагентів Позивача не містить ознак фіктивності.

Таким чином, висновки відповідача щодо відсутності фактичного здійснення між позивачем та контрагентами операцій з постачання послуг, попре надані позивачем у повному обсязі первинні документи, є безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Позивачем дотримано у повному обсязі підстави, які дають право на податковий кредит та витрати, а отже віднесення позивачем вартості отриманих послуг за цими договорами до складу витрат, та віднесення сум податку на додану вартість у складі вартості цих послуг до податкового кредиту є правомірним.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 30.03.2016 року:

- №0000311403 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 4 230 177 грн.,

- №0000331403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 889 958 грн. (за податковим зобов'язанням - 711 966 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 177 992 грн.),

- №0000321403 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 68 334 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (юридична адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057 код ЄДРПОУ 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ" (юридична адреса: вул. Сумська, буд. 50, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 35074228) витрати зі сплати судового збору у розмірі 77827,04 грн. (сімдесят сім тисяч вісімсот двадцять сім грн. 04 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03.06.2016 р.

Суддя Тітов О.М.