Постанова

від 30.05.2016 по справі 826/7412/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2016 року 13:37 № 826/7412/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Рицького С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом підприємства з 100% іноземною інвестицією «Монблан» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н Оз В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось підприємство з 100% іноземною інвестицією «Монблан» (далі також - ПІІ «Монблан», позивач) з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі також - податковий орган, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000203901 від 26 лютого 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про необґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача з огляду на дотримання позивачем визначеного Податковим кодексом України (далі - ПК України) строку включення до свого податкового кредиту за звітний період, а саме грудень 2014 року, сум коштів, визначених податковими накладними, складеними не раніше 01 січня 2014 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідачем були надані суду письмові заперечення, в яких він просив відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на обставини, наведені в поданих документах.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У період з 28 вересня 2015 року по 03 лютого 2016 року співробітниками відповідача була проведена документальна планова виїзна перевірка ПІІ «Монблан» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року.

Результати вказаної перевірки були оформлені актом від 10 лютого 2016 року №122/28-10-39-10/32671445.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, відповідачем складено податкове повідомлення-рішення № 0000203901 від 26 лютого 2016 року (далі також - оскаржуване рішення).

Вказаним рішенням встановлено порушення позивачем п. 198.6 статті 198 ПК України, на підставі чого йому збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 937 608, 00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 484 402, 00 грн.

Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Між тим, рішенням Державної фіскальної служби України від 17 квітня 2016 року № 9703/6/99-99-11-01-02-25 оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу ПІІ «Монблан» - без задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 лютого 2015 року ПІІ «Монблан», шляхом подання уточнюючого розрахунку № 9018472638 було включено до складу свого податкового кредиту за грудень 2014 року суми податкового кредиту за податковими накладними № 1509 від 04 лютого 2014 року , № 2515 від 06 лютого 2014 року , № 6030 від 13 січня 2014 року , № 6510 від 14 січня 2014 року , № 7009 від 15 січня 2014 року та №11519 від 24 січня 2014 року на загальну суму 1 937 608, 39 грн.

Позиція податкового органу, викладена, зокрема, й в акті перевірки, на висновках якого ґрунтується оскаржуване податкове повідомлення-рішення, зводиться до того, що позивачем пропущено встановлений ПК України 365-денний строк включення визначених наведеними вище податковими накладними сум сплаченого позивачем податку на додану вартість до податкового кредиту ПІІ «Монблан».

Відповідно до приписів ПК України (в редакції, чинній на момент видачі зазначених податкових накладних та станом на грудень 2014 року), а саме його п. 201.10 статті 201, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно ж з п. 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

При цьому, положенням п. 50.1 статті 50 ПК України передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Виходячи з наведеного вбачається, що платник податку на додану вартість має право включити до складу податкового кредиту звітного податкового періоду суму, визначену в отриманих податкових накладних, з дати виписки яких не минуло 365 календарних днів, в тому числі шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації.

Водночас, суд звертає увагу на те, що Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII було внесено зміни до ПК України, згідно з якими, в тому числі, починаючи з 01 січня 2015 року було змінено порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Так, з урахуванням внесених до п. 198.6 статті 198 розділу ПК України змін, з 01 січня 2015 року втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, всі податкові накладні, складені в звітних податкових періодах 2014 року, могли бути включені до складу податкового кредиту не пізніше грудня 2014 року (за умови дотримання інших вимог ПК України щодо формування податкового кредиту).

Відповідно, на думку суду, виходячи з приписів п. 50.1 статті 50 ПК України, які залишись незмінними у зв'язку з прийняттям Закону України від 28 грудня 2014 року №71-VIII, платники, які не включили податкові накладні, складені до 01 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, могли реалізувати своє право на формування податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди.

Водночас, оскільки станом на 31 грудня 2014 року (останній день дії приписів п. 198.6 статті 198 розділу ПК України в попередній редакції) до складу податкового кредиту могли бути включені податкові накладні з датою складання не раніше 01 січня 2014 року, до уточнюючих розрахунків, які подавались до контролюючого органу з метою включення до складу податкового кредиту таких податкових накладних, не могли бути включені податкові накладні з датою складання до 01 січня 2014 року.

Відповідно до пп. 19-1.1.39 п. 19-1.1 статті 19-1 ПК України, до функцій контролюючих органів належить забезпечення інформування громадськості про реалізацію державної податкової і митної політики.

В контексті наведеного суд звертає увагу на те, що листом від 17 лютого 2015 року № 5292/7/99-99-19-03-02-17 Державною фіскальною службою України, як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики, було надано роз'яснення порядку застосування нових положень ПК України, в тому числі особливостей формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених до 01 січня 2015 року, яке повністю співпадає з наведеним вище висновком суду.

Як вже було встановлено вище, до складу податкового кредиту ПІІ «Монблан» за грудень 2014 року були включені суми податку на додану вартість, сплачені позивачем відповідно до податкових накладних, що датовані січнем та лютим 2014 року, тобто складеними після 01 січня 2014 року.

Наведене, в розрізі наведених положень законодавства та висновків суду, які узгоджуються з офіційною позицією Державної фіскальної служби України, свідчить про те, що позивачем було правомірно включено до складу свого податкового кредиту за грудень 2014 року відомості про сплачені суми податку на додану вартість з податковими накладними, датованими січнем - лютим 2014 року, на загальну суму 1 937 608, 39 грн., а тому, відповідно, необґрунтованими є викладені податковим органом в акті перевірки ПІІ «Монблан» висновки про порушення ним вимог п. 198.6 статті 198 ПК України в частині неправомірності такого включення у зв'язку із закінченням 365 денного строку з дати виписки податкових накладних.

А як наслідок, неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, є оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача, що ґрунтуються на зазначених висновках акту перевірки.

Згідно зі статтею 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч. 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно наведеного положення, суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 36 330, 16 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов підприємства з 100% іноземною інвестицією «Монблан» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників № 0000203901 від 26 лютого 2016 року.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на користь підприємства з 100% іноземною інвестицією «Монблан» (код ЄДРПОУ 32671445) понесені останнім витрати по сплаті судового збору у розмірі 36 330,16 грн. (тридцять шість тисяч триста тридцять гривень шістнадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 31.05.2016 року.

Суддя В.П. Шулежко