Ухвала

від 24.05.2016 по справі 826/17195/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17195/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 травня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2016 у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та наказу, визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Укрнафта» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати з дати прийняття податкову вимогу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 11.06.2015 № 98-15;

- визнати протиправним та скасувати з дати прийняття наказ Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 10.06.2015 № 85 «Про призначення працівника відділу погашення заборгованостей податковим керуючим за платниками, які мають податковий борг» в частині призначення за платниками: НГВУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 05398533); Качанівський ГПЗ ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00137041), Монтажно-налагоджувальне управління ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 33948480);

- визнати протиправними дії Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головнбго управління Державної фіскальної служби у Сумській області щодо складання акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 14.07.2015 № 1 та акта про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу від 14.07.2015 № 1.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2016 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 наказу Охтирської ОДПІ від 10.06.2015 № 85 «Про призначення працівника відділу погашення заборгованостей податковим керуючим за платниками, які мають податковий борг» відповідно до статті 91 Податкового кодексу України призначено головного ревізора-інспектора відділу погашення заборгованостей Охтирської ОДПІ Горяна Михайла Олександровича податковим керуючим за платниками, які мають податковий борг, зокрема: НГАУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 05398533); Качанівський ГПЗ ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00137041); Монтажно-налагоджувальне управління ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 33948480).

Охтирською ОДПІ надіслано Нафтогазовидобувному управлінню «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (далі по тексту - НГАУ «Охтирканафтогаз») податкову вимогу форми «Ю» від 11.06.2015 № 23684-25, якою повідомлено НГАУ «Охтирканафтогаз», що станом на 10.06.2015 сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на прибуток приватних підприємств становить 12 821 508,78 грн., у тому числі за основним платежем - 12 821 508,78 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 0,00 грн., та попереджено, що, починаючи з 10.06.2015 , на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності, і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, поширюється право податкової застави, та вимагається терміново погасити суму податкового боргу.

Відповідач за допомогою листа від 01.07.2015 № 1764/1/18-11-25-25 звернувся до НГАУ «Охтирканафтогаз», в якому з метою опису майна та реєстрації податкової застави просив надати перелік ліквідного майна, яке перебуває у власності НГАУ «Охтирканафтогаз» ПАТ «Укрнафта» із зазначенням залишкової вартості та наданням документального підтвердження права власності на зазначене майно.

За результатами розгляду листа Охтирської ОДПІ від 01.07.2015 № 1764/1/18-11-25-25 позивач у листі від 13.07.2015 № 18-01/5234 повідомив про відсутність компетенції Охтирської ОДПІ щодо визначення переліку ліквідного майна, на яке може бути розповсюджене право податкової застави.

У зв'язку із ненаданням НГАУ «Охтирканафтогаз» необхідних документів для проведення опису майна у податкову заставу податковим керуючим Горяном Михайлом Олександровичем (далі по тексту - податковий керуючий Горян М.О.) складено акт про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 14 .07.2015 № 1 та акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 14.07.2015 № 1.

Позивач вважає протиправними призначення Охтирською ОДПІ податкового керуючого за платниками: НГАУ «Охтирканафтогаз» (код ЄДРПОУ 05398533); Качанівський ГПЗ ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00137041); Монтажно-налагоджувальне управління ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 33948480), податкову вимогу та дії відповідача по складанню актів про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим та відмови платника податків від опису майна у податкову заставу, з огляду на те, що Охтирська ОДПІ не є контролюючим органом по відношенню до ПАТ «Укрнафта» як платника податку на прибуток, а НГАУ «Охтирканафтогаз» не є окремим платником податку на прибуток, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у межах спірних правовідносин НГАУ «Охтирканафтогаз» є платником податку на прибуток, а тому на нього поширюється процедура виникнення податкового боргу та можуть бути застосовані заходи з погашення податкового боргу, зокрема у вигляді надсилання податкової вимоги та виникнення податкової застави, отже податкова вимога Охтирської ОДПІ форми «Ю» від 11.06.2015 № 23684-25 є такою, що сформована та надіслана на підставі та у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, а позовні вимоги у цій частині - безпідставними. А також беручи до уваги законність призначення податкового керуючого Горяна М.О., слідує, що усі його дії, вчинені на виконання повноважень щодо погашення податкового боргу у відношенні НГАУ «Охтирканафтогаз», у тому числі щодо складання акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 14.07.2015 № 1 та акта про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу від 14.07.2015 № 1 є правомірними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що призначення Охтирською ОДПІ податкового керуючого за платниками: НГАУ «Охтирканафтогаз» (код ЄДРПОУ 05398533); Качанівський ГПЗ ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00137041); Монтажно-налагоджувальне управління ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 33948480), податкову вимогу та дії відповідача по складанню актів про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим та відмови платника податків від опису майна у податкову заставу є протиправними, з огляду на те, що Охтирська ОДПІ не є контролюючим органом по відношенню до ПАТ «Укрнафта» як платника податку на прибуток, а НГАУ «Охтирканафтогаз» не є окремим платником податку на прибуток.

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як передбачає пункт 2.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №576, податкова вимога формується органами доходів і зборів за місцем обліку платника податків.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Підпунктом 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що податкова вимога надсилається контролюючим органом, на обліку в якому перебуває платник податків, що має податковий борг.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана податкова вимога надіслана НГАУ «Охтирканафтогаз» на суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 12 821 508,78 грн., у зв'язку із несплатою НГАУ «Охтирканафтогаз» самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на прибуток у розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за наслідками 2014 року.

Так, НГАУ «Охтирканафтогаз» подало до Охтирської ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2014 року, в рядку 13 якого зазначив про збільшення податкового зобов'язання за звітний (податковий) період , що уточнюється, на суму 14 555 847,00 грн. Вказані обставини позивачем не заперечуються.

Відповідно до рішення наглядової ради ПАТ «Укрнафта» від 28 грудня 2011 року №12/2011 НГАУ «Охтирканафтогаз» є відокремленим підрозділом ПАТ «Укрнафта».

Вирішуючи питання, чи є НГАУ «Охтирканафтогаз» платником податку на прибуток, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пункт 133.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток з числа резидентів є:

133.1.1. суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;

133.1.2. управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначається Кабінетом Міністрів України. Доходи залізниць, отримані від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах надходжень доходу, перерозподіленого між залізницями в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;

133.1.3. підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;

133.1.4. неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього розділу;

133.1.5. відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 133.1.1 цього пункту, визначені відповідно до розділу I цього Кодексу, за винятком представництв.

Отже, відокремлені підрозділи платників податків можуть бути платниками податку на прибуток.

Порядок нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку - юридичної особи визначений пунктом 152.4 статті 152 Податкового кодексу України.

Так, платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.

Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються контролюючі органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів).

Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому відокремлені підрозділи подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виходячи з положень цього пункту. Рішення про сплату консолідованого податку поширюється також на відокремлені підрозділи, створені таким платником податку протягом будь-якого часу після такого повідомлення.

Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2013 року №39 «Про затвердження форми Розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток та форми Повідомлення платника податку про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток» затверджено форму Повідомлення платника податку про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства.

Наведені правові норми вказують, що платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, може обрати порядок сплати податку на прибуток, подавши контролюючим органам за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів) до 01 липня року, що передує звітному, відповідне повідомлення; тому, на думку суду, за відсутності повідомлення про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства, поданого до 01 липня року, що передує звітному, відокремлений підрозділ юридичної особи вважається платником податку на прибуток.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина четверта статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Разом з тим, позивач, стверджуючи, що НГАУ «Охтирканафтогаз» не є окремим платником податку на прибуток, не надав до суду належних доказів повідомлення контролюючих органів за місцезнаходженням ПАТ «Укрнафта» - Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, та його відокремленого підрозділу НГАУ «Охтирканафтогаз» - Охтирська ОДПІ, до 01 липня 2013 року про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги надані позивачем копії двох повідомлень про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства в якості доказу консолідованої сплати ПАТ «Укрнафта» податку на прибуток, оскільки одне з них (а.с. 26) подано до контролюючого органу ще 24 червня 2004 року, а інше (а.с. 34) не містить найменування відповідного контролюючого органу, до якого воно подано, а дату його подання встановити не видається за можливе.

З огляду на викладене, НГАУ «Охтирканафтогаз», перебуваючи на обліку в Охтирській ОДПІ, у 2014 році вважалося платником податку на прибуток, та, відповідно, мало обов'язок по сплаті самостійно задекларованої суми податку, а відповідач - надсилати вказаному відокремленому підрозділу податкову вимогу в разі не сплати у встановлений строк суми самостійно визначеної суми податкового зобов'язання.

Колегія суддів вважає помилковими доводи позивача про те, що подання відокремленим підрозділом розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку не вважається декларуванням податкових зобов'язань з податку на прибуток, оскільки таке твердження допустиме, коли відокремлений підрозділ не є окремим платником податку на прибуток.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що у межах спірних правовідносин НГАУ «Охтирканафтогаз» є платником податку на прибуток, а тому на нього поширюється процедура виникнення податкового боргу та можуть бути застосовані заходи з погашення податкового боргу, зокрема у вигляді надсилання податкової вимоги та виникнення податкової застави.

Таким чином, податкова вимога Охтирської ОДПІ форми «Ю» від 11 червня 2015 року №23684-25 є такою, що сформована та надіслана на підставі та у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, а позовні вимоги у цій частині - безпідставними.

Вирішуючи позовні вимоги щодо оскарження наказу Охтирської ОДПІ від 10 червня 2015 року №85 «Про призначення працівника відділу погашення заборгованостей податковим керуючим за платниками, які мають податковий борг» та дій щодо складання актів про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим та відмови платника податків від опису майна у податкову заставу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Пункт 91.4 статті 91 Податкового кодексу України визначає, що у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Як передбачає пункт 91.1 статті 91 Податкового кодексу України, керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 91.2 статті 91 Податкового кодексу України порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до норм пунктів 1.4, 2.1, 2.2 Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №578, податковий керуючий - це посадова (службова) особа органу доходів і зборів за місцем обліку платника податків, на яку покладається виконання функцій, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків.

Податковий керуючий призначається наказом керівника (виконуючого обов'язки керівника) органу доходів і зборів за місцем обліку платника податків.

Посадова (службова) особа органу доходів і зборів наділяється повноваженнями податкового керуючого з дати видання наказу керівника (виконуючого обов'язки керівника) органу доходів і зборів про призначення цієї особи податковим керуючим.

Пункт 91.3 статті 91 Податкового кодексу України встановлює, що податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Таким чином, податковий керуючий є посадовою особою контролюючого органу, який призначається наказом керівника контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг; і саме з моменту такого призначення податковий керуючий набуває права та обов'язки, визначені Податковим кодексом України, у тому числі щодо опису майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу.

Як встановлено вище при оцінці правомірності податкової вимоги, НГАУ «Охтирканафтогаз» є платником податку на прибуток, який має податковий борг, а тому відповідач вважається контролюючим органом.

За таких підстав колегія суддів приходить до висновку, що призначення головного ревізора-інспектора відділу погашення заборгованостей Охтирської ОДПІ Горяна М.О. податковим керуючим за платником, який має податковий борг - НГАУ «Охтирканафтогаз» узгоджується із нормами Податкового кодексу України, а наказ Охтирської ОДПІ від 10 червня 2015 року №85 «Про призначення працівника відділу погашення заборгованостей податковим керуючим за платниками, які мають податковий борг» у відповідній частині є правомірним, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Крім того, мотивів та відповідних доказів неправомірності призначення Горяна М.О. податковим керуючим за іншими платниками - Качанівський ГПЗ ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00137041); Монтажно-налагоджувальне управління ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 33948480), які є відокремленими підрозділами ПАТ «Укрнафта», позивачем не наведено.

Враховуючи викладене, беручи до уваги законність призначення податкового керуючого Горян М.О., слідує, що усі його дії, вчинені на виконання повноважень щодо погашення податкового боргу у відношенні НГАУ «Охтирканафтогаз», у тому числі щодо складання акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 14 липня 2015 року № 1 та акта про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу від 14 липня 2015 року № 1, є правомірними.

Таким чином, позовні вимоги ПАТ «Укрнафта» про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та наказу, визнання дій протиправними є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідачі, як суб'єкти владних повноважень - довели правомірність своїх дій.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрнафта» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2016 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.