Ухвала

від 03.06.2016 по справі 461/3480/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 461/3480/16-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/783/336/16 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: арешт на майно.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Львівської місцевої прокуратури №1 юриста 3 класу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.05.2016 року, якою відмовлено в задоволені клопотання старшого слідчого Галицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 , про арешт майна,

за участю:

прокурора Львівської місцевої прокуратури № 1 - ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_8 ,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_9 ,

представника гр. ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 ,

встановила :

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.05.2016 року відмовлено в задоволені клопотання старшого слідчого Галицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно - нежитлове приміщення першого поверху літ.24 по загальною площею 463, м.кв., що знаходяться в будинку «А-9» за адресою: АДРЕСА_1 .

На вказану ухвалу подав апеляційну скаргу прокурор у кримінальному провадженні, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на об`єкти нерухомого майна накласти арешт на об`єкти нерухомого майна: за реєстраційним номером 663374046101 загальною площею 200,1 кв.м за номером запису про право власності 14258069, яке на підставі договору купівлі-продажу, нежитлових приміщень, серія та номер: 572, виданий 15.04.2016 року набуте громадянином ОСОБА_12 ; за реєстраційним номером 663282046101 загальною площею 84,4 кв.м за номером запису про право власності 10198031 яке на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 2099, виданого 26.06.2015 року набуте громадянкою ОСОБА_13 ; за реєстраційним номером 663329146101 загальною площею 179,3 кв.м, яке по 1/2 частки розподілені між двома власниками: з номером запису про право власності 13122615, набуте громадянкою ОСОБА_10 на підставі договору купівлі - продажу нежитлових приміщень, серія та номер 307, виданий 04.02.2016 року та з номером запису про право власності 13122573, набуте громадянкою ОСОБА_14 на підставі договору купівлі продажу нежитлових приміщень, серія та номер 307, виданий 04.02.2016 року.

Покликається, що ухвала слідчого судді є невмотивованою, не відповідає поданим матеріалам клопотання старшого слідчого ОСОБА_7 .

При цьому апелянт посилається на те, що слідчим суддею не було враховано, що в ухвалі Залізничного районного суду м. Львоіва від 04.01.2016 року вищевказане майно визнано речовим доказом по кримінальному провадженню на підставі постанови слідчого Залізничного РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області від 17.12.2015 року однак слідчий суддя не дослідив даного питання щодо речового доказу.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора у кримінальному проваджені, який просив задоволити апеляційну скаргу; міркування представника потерпілої - адвоката ОСОБА_9 , підтримане потерпілою ОСОБА_8 які, кожен окремо, просили задоволити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу суду першої інстанції, з метою необхідності збереження майна, яке визнане речовим майном по кримінальному провадженню, для не уможливлення його пошкодження, перебудови, подальшої перепродажі; думку представника ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 , який заперечив апеляційні вимоги, та просив залишити апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін, мотивуючи тим, що арешт на майно гр. ОСОБА_10 не може бути накладений, оскільки таке майно перебуває у власності добросовісного набувача на підставі договору купівлі та має інший реєстраційний номер, перевіривши матеріали клопотання та кримінального провадження, обговоривши доводи наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга процесуального прокурора у кримінальному провадженні підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 у випадку, передбаченому пунктом 1 ч.2 даної статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт майна з підстав передбачених ч.3 ст.170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

У відповідності до ч.7 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накдадено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Згідно п.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові,корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З матеріалів кримінального провадження № 12013150270000975 внесеного в ЄРДР 10.08.2013 року вбачається, що 07.04.2016 року була винесена постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань в одне провадження з подальшим присвоєнням кримінальному провадженню № 12013150270000975. Сюди долучені матеріали кримінальних проваджень № 12014140050004214 від 12.11.2014 року, № 12013150060002515 від 14.08.2013, № 12013150270000975 від 10.08.2013 року по яких проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, які порушені на підставі заяв ОСОБА_8 , яку, по всіх провадженнях, визнано потерпілою.

Потерпіла ОСОБА_8 є директором ТзОК «Хіко» (а.с.32), яке володіло нежитловими приміщеннями першого поверху літ: 24 по 37, площею 463,8 кв.м, по АДРЕСА_1 з 01.04.2008 року на підставі витягу з реєстру по реєстрацію права власності на нерухоме майно з реєстраційним номером: 2273944 (а.с.7 т.1).

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини не в повній мірі. У досліджених судом першої інстанції матеріалах клопотання слідчого була наявна ухвала слідчого судді Залізничного районного суду Львівської області ОСОБА_15 від 04.01.2016 року (а.с.19-20), якою було задоволено клопотання слідчого ОСОБА_16 та накладено арешт (щодо права розпорядження) нежитлові приміщення, першого поверху літ.24 по 37 в будинку «9-А» загальною площею 463, 8 кв. м, що за адресою : АДРЕСА_1 ,( реєстраційний рахунок) НОМЕР_1 ), які зареєстровані на праві приватної власності приватним підприємством «Ол Інвестмент» (код ЄДРПОУ 38669295) по кримінальному провадженню № 12013150060002515. В цій ухвалі вказано, що 17.12.2015 року старшим слідчим Залізничного відділу поліції ГУНП у Львівській області ОСОБА_16 винесена постанова про визнання речовим доказом нежитлові приміщення, першого поверху літ.24 по 37 в будинку «9-А» загальною площею 463, 8 кв. м, що за адресою : АДРЕСА_1 . До апеляційної скарги прокурором була долучена ксерокопія постанови про визнання предмета речовим доказом від 21.12.2015 року, нежитлове приміщення, першого поверху літ.24 по 37 в будинку «9-А» загальною площею 463, 8 кв. м, що за адресою: м. Львів, вул. Петлюри, 2, винесену ст.слідчим Галицького ВП ГУНП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_17 по кримінальному провадженню № 12014140050004214.

Тобто, слідчий суддя, виносячи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання слідчої ОСОБА_7 про арешт майна безпідставно вказав, що в матеріалах клопотання відсутні відомості про те, що нежитлове приміщення, першого поверху літ.24 по 37 в будинку «9-А» загальною площею 463, 8 кв. м, що за адресою: АДРЕСА_1 , не являється речовим доказом по кримінальному провадженню.

З огляду на зазначене, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали, у відповідності до вимог ч.1 ст.173 КПК України, про відмову в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, оскільки у клопотанні міститься обставин, які обґрунтовують підстави та необхідність накладення арешту на майно.

На підставі наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги про недотримання вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання про арешт майна знайшли своє підтвердження, в зв`язку з чим, у відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.407 КПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого, оскільки наявніні правові підстави, передбачені вимогами кримінального процесуального закону для задоволення клопотання про арешт цього майна.

Керуючись ч. 2 ст.376, ст.ст.170,309,404,407, 419,422 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу процесуального прокурора у кримінальному провадженні Львівської місцевої прокуратури №1 юриста 3 класу ОСОБА_6 - задоволити.

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 26.05.2016 року, якою відмовлено в задоволені клопотання старшого слідчого Галицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 про арешт майна - скасувати.

Постановити нову ухвалу якою клопотання старшого слідчого Галицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_7 про арешт майна - задоволити.

Накласти арешт на об`єкти нерухомого майна: за реєстраційним номером 663374046101 загальною площею 200,1 кв.м. за номером запису про право власності 14258069, яке на підставі договору купівлі-продажу, нежитлових приміщень, серія та номер: 572, виданий 15.04.2016 року набуте громадянином ОСОБА_12 ; за реєстраційним номером 663282046101 загальною площею 84,4 кв.м. за номером запису про право власності 10198031 яке на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 2099, виданого 26.06.2015 року набуте громадянкою ОСОБА_13 ; за реєстраційним номером 663329146101 загальною площею 179,3 кв.м., яке по 1/2 частки розподілені між двома власниками: з номером запису про право власності 13122615, набуте громадянкою ОСОБА_10 на підставі договору купівлі - продажу нежитлових приміщень, серія та номер 307, виданий 04.02.2016 року та з номером запису про право власності 13122573, набуте громадянкою ОСОБА_14 на підставі договору купівлі продажу нежитлових приміщень, серія та номер 307, виданий 04.02.2016 року.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: