Постанова

від 06.05.2016 по справі 804/1327/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2016 р. Справа № 804/1327/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріГерманюк Т.В. за участю: предаставника позивача представника відповідача Кушнаренко О.М. Макушенцевої А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Межрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» (далі - ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО», позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі - СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС, відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованою державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України форми «Р» від 19.02.2016 р. №0000154700, яким нараховано 42 140,00 грн. штрафних санкцій;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованою державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби України форми «В4» від 19.02.2016 р. №0000144700, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 557 543,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» вважає податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС від 19.02.2016 р. №0000154700 та №0000144700 протиправними, та такими, що підлягають скасуванню, оскільки акт перевірки не містить достатніх доказів факту порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Представник позивача, що прибув у судове засідання позов підтримав та надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Позиція відповідача аргументована тим, що в ході проведеної перевірки податковим органом не було встановлено факту здійснення поставок по ланцюгу постачання позивача з контрагентами, а саме: ТОВ «С-ТРАНС», ТОВ «АЛКІО», ТОВ «ГЛАСС_АЛЬЯНС», ТОВ «АРТСТРОЙ-Д», ТОВ «МАК» АВЕСТ», ТОВ «БЛАУКАТ», ТОВ «МІРАТРАНС», ТОВ «ФІТОПРО», ТОВ «СВАП». Крім того, відповідач зазначив, що фактичне місце переміщення товару не відповідає його задекларованому придбанню. Відповідач зазначив, що надані підприємством на підтвердження госопдарських операцій первинні документи відповідають зовнішнім формальним ознакам, однак не відображають реальний рух активів та фактичних учасників операцій.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» (код ЄДРПОУ 30809384) відповідачем проведена на підставі наказу від 30.12.2015 року № 411, направлень від 12.01.2016 року №5/28-01-47, №4/28-01-47 СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС, та на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Перевірка проводилась з 13.01.2016 року по 02.02.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 09.02.2016 року № 23/28-01-47-30809384 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» (код ЄДРПОУ 30809384) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з наступними підприємствами: ТОВ «С-ТРАНС» (код ЄДРПОУ 23216122) за період з 01.01.2015 по 31.01.2015; ТОВ «ГЛАСС-АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 32309408) за період з 01.02.2015 по 28.02.2015; ТОВ «АРТСТРОЙ-Д» (код ЄДРПОУ 37005931) за період 01.02.2015 по 28.02.2015; ТОВ «АЛКІО» (код ЄДРПОУ 37415580) за період з 01.01.2015 по 30.04.2015; ТОВ «БЛАУКАТ» (код ЄДРПОУ 36370717) за період з 01.03.2015 по 31.03.2015; ТОВ «ДЕМІКС» (код ЄДРПОУ 24438416) за період з 01.03.2015 по 31.03.2015; ТОВ «ВІВА-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 33585132) за період з 01.04.2015 по 30.04.2015; ТОВ «МІРАТРАНС» (код ЄДРПОУ 37452601) за період з 01.05.2015 по 31.05.2015, 01.07.2015 по 31.07.2015; ТОВ «СВАП» (код ЄДРПОУ 38891240) за період з 01.05.2015 по 31.05.2015; ТОВ «ФІТОПРО» (код ЄДРПОУ 38992597)за період з 01.05.2015 по 31.05.2015; ТОВ «МАК» АВЕСТ» (код ЄДРПОУ 37720347) за період з 01.12.2014 по 31.12.2014; ТОВ «ІБТ» (код ЄДРПОУ 38679874) за період з 01.06.2015 по 30.06.2015

В результаті перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з даними контрагентами, а саме: встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств. Інформація щодо оренди виробничих та складських приміщень відсутня. До перевірки не надавались паспорти якості чи відповідно, сертифікати також не було надано за якими можливо встановити товар, в наслідок чого підприємством ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» порушено:

1) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, з урахуванням п.44.1 ст.44. ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит всього у сумі 557543,00 грн., а саме: грудень 2014 року у сумі 21991,00 грн., січень 2015 року у сумі 62187,00 грн., лютий 2015 року у сумі 278635,00 грн., березень 2015 року у сумі 58716,00 грн., квітень 2015 року у сумі 26883,00 грн., травень 2015 року у сумі 57164,00 грн., липень 2015 року у сумі 51967,00 грн., що призвело до:

завищення від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за грудень 2014 року у сумі 21991,00 грн., січень 2015 року у сумі 62187,00 грн., лютий 2015 року у сумі 278635,00 грн., квітень 2015 року у сумі 26883,00 грн., липень 2015 року у сумі 51967,00 грн.;

заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) (позитивне значення) за березень 2015 року у сумі 58716,00 грн., травень 2015 року у сумі 57164,00 грн., що в свою чергу призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок - 22.1 + рядок 23.3) (переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду) за березень 2015 року у сумі 58716,00 грн., травень 2015 року у сумі 57164,00 грн.;

2) завищено від'ємне значення сум податку на додану вартість у сумі 421399,00 грн., яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.4 статті 200-1 цього Кодексу.

На підставі акту перевірки СДПІ у м. Дніпропетровську МГУ ДФС було прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.02.2016 року,а саме:

- №0000154700, яким збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 42140,00 грн.;

-№0000144700, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 557543,00 грн.

Не погодившись із висновками податкового органу та винесеним рішенням, ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» звернулось до суду із даним позовом.

Частиною 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. № 88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом № 996- ХІV.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню у бухгалтерському обліку та відповідно у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За визначенням п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території У країни, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено в Законі України «Про автомобільний транспорт» (надалі - Закон).

Частинами 1 та 2 ст. 47 глави 8 розділу III Закону визначено, що до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

До комплексу допоміжних операцій, пов'язаних із внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, належать: завантаження та розвантаження автомобільних транспортних засобів; перевантаження вантажів на інший вид транспорту чи транспортний засіб; сортування, пакування, обмірювання та маркування вантажу; накопичення, формування або дроблення партій вантажу; зберігання вантажу; транспортно-експедиційні послуги.

Відповідно до ч.1 та абзацу 3 ч.2 ст. 48 глави 8 розділу III Закону зазначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів для водія є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, чинним законодавством передбачено обов'язковість наявності транспортних, супроводжувальних та інших документів, а саме: якщо товар доставляється вантажним автомобілем, таким документом є товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН, затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95р. №488/346. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

У розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 р. №363 (надалі - Правила), зареєстрованих в Мінюсті України 20.02.1998 р. за №128/2568 зазначено, що «товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи». Здавання вантажу у пункті призначення вантажоодержувачу відповідно до п.13.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні проводиться згідно з товарно-транспортною накладною.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Відповідно до п.8.25 та п. 8.26 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом передбачено, що час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється у пункті вантаження з моменту проставляння в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно-транспортної

накладної в пункті розвантаження.

Товарно-транспортні накладні на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Позивачем до перевірки не надано, документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, подорожні листи та інші).

На думку відповідача, ці факти свідчать про формальне оформлення первинних документів по вказаним операціям, а відповідно про їх юридичну дефектність. Зазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання товарів.

Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Надаючи оцінку доводам позивача про недоведеність порушень при укладенні та виконанні правочинів, необхідно виходити з того, що для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 198.1. ст.198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку:

- з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні послуг, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного здійснення оплачених послуг, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цих послуг.

Надаючи оцінку доводам позивача про правомірність відображення в податковому обліку сум податкового кредиту по операціям із зазначеними контрагентами, суд зазначає, що на підставі вищенаведених первинних документів (договорів поставки, видаткових накладних, податкових накладних,) контролюючий орган дійшов висновку про не підтвердження господарських операцій такими документами, виявив порушення вимог законодавства при складанні первинних документів.

З огляду на доводи податкового органу, якими він мотивує правомірність донарахувань, перевірці підлягає фактичне виконання поставок товару (послуг) позивачу від контрагентів.

Дотримання норм цивільного чи господарського права під час укладення договору не означає автоматично реальності вчинення господарської операції та правильності відображення її результатів у податковому обліку.

З огляду на зафіксовані податковим органом факти суд перевіряє обставини стосовно руху активів на шляху від виробника до постачальника у процесі виконання спірних операцій, з'ясувавши, яким чином транспортувався товар, де зберігався, ким приймався, а також встановити посадових осіб постачальника та покупця, безпосередньо задіяних у такому процесі.

Лише за наслідками дослідження зазначених обставин можливо дійти об'єктивного висновку про реальність (або безтоварність) спірних операцій.

Судом встановлено, що позивач мав взаємовідносини з наступними контрагентами:

ТОВ «С-ТРАНС» (продавець) та ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №5/2 від 20.03.2014 року, згідно з умовами якого продавець (ТОВ «С-ТРАНС») зобов'язується у визначений договором строк передати покупцю (ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО») товар (склобій) в кількості та асортименті згідно доданих до договору специфікацій, покупець (ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО») зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.

На виконання умов даного договору сторонами були складені такі первинні документи:

-видаткові накладні: від 30.01.2015 року №7, №8, №9;

-акт приймання товару від 03.02.2015 року;

-залізнична накладна від 30.01.2015 року №42078857;

-витяг з ЄРПН;

-платіжне доручення від 14.01.2015 року №77.

Відповідач у акті перевірки від 09.02.2016 року №23/28-01-47-30809384 зазначив, що за результатами аналізу баз даних ДФС України по ТОВ «С-ТРАНС» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств. Інформація щодо оренди виробничих та складських приміщень відсутня.

До перевірки не надавались паспорти якості чи сертифікати якості, за якими можливо встановити товар.

В ході перевірки встановлено - невідповідність кількості придбаного склобою в залізничній накладній з видатковими та податковими накладними, до перевірки було надано паперовий носій підписаний директором ТОВ «С-ТРАНС» Скрипником В.М. на адресу генерального директора Ткачмана Ф.М., в якому зазначалося, що «При отгрузке стеклобоя в Ваш адрес 30.01.2015г. вагон №66049818 произошел сбой весов, в связи с этим просим принять стеклобой по фактическому весу 70500 кг.», згідно залізничної накладної - 69000кг, також згідно видаткової та податкової накладної - від 30.01.2015 №8 вага повинна бути 67600 кг, в залізничній накладній вагон №67368910 - 68400кг.

Згідно Договору - у випадку виявлення Покупцем відхилень відповідної партії Товару по кількості та якості від вимог, зазначених в сертифікаті якості, ТУ та умов даного Договору, виїзд представника постачальника згідно виклику покупця є обов'язковим. У разі відмови від присутності представника постачальника в прийманні товару претензії до покупця, щодо забракованої ним відповідної партії товару не приймаються, повторна перевірка якості або кількості товару не допускається.

ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» до перевірки не надано підтверджень щодо факту невідповідності по кількості отриманого товару.

Також Договором поставки передбачено, що у випадку виявлення значних відхилень відповідної партії товару по кількості виїзд постачальника згідно виклику покупця є обов'язковим.

ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» до перевірки не надано підтверджень щодо факту невідповідності по кількості отриманого товару.

Перевіркою не встановлено факту поставок та руху товару по заявленому ланцюгу придбання від контрагентів постачальників - ТОВ «С-ТРАНС» - ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО».

ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» (покупець) та ТОВ «ГЛАСС-АЛЬЯНС» (постачальник) укладено договір поставки товару №1/14 від 27.01.2014 року, гідно умов якого постачальник (ТОВ «ГЛАСС-АЛЬЯНС») зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві (ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО»), товар зазначений у додатках до даного договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього встановлену цим договором ціну. Згідно п. 2.1 договору поставка товару здійснюється на умовах DDP м. Дніпропетровськ (оплату за доставку здійснює постачальник) або за усною домовленістю, залежно від партії товару.

Відповідно до додатку №11 до договору №1/14 від 30.01.2015 року постачались: селен в кількості 25 кг за ціною з доставкою без ПДВ - 995,00 грн./кг та оксид церію в кількості 50 кг. За ціною з доставкою без ПДВ - 134,17 грн./кг.

Ціна на товар може змінюватись у зв'язку із зміною курсу гривні по відношенню до іноземних валют або зміною ціни на сировину.

Згідно додатку №1/02-2 від 27.02.2015 року до договору №1/14 від 30.01.2015 року здійснювалось постачання сертінкоату ТС-100 в кількості 500,00 кг за ціною без ПДВ 855,07 грн. та додатку №1/02 від 01.02.2015 року здійснювалась поставка таких товарів: БНТ Коат-100 в кількості 500,00 кг за ціною без ПДВ 368,64 грн.; сертінкоат ТС-100 в кількості 500,00 кг за ціною без ПДВ 581,00 грн.; оксид церію в кількості 50,00 кг за ціно без ПДВ 134,17 грн., клінмолд 404 в кількості 199,60 кг за ціною без ПДВ 282,00 грн.; клінмолд 173 в кількості 199,60 кг за ціною без ПДВ 282,00 грн.; клінмолд бейс 10 і кат. в кількості 7 шт. за ціною без ПДВ 10932,00 грн..

На виконання умов даного договору сторонами були складені такі первинні документи:

-видаткові накладні: від 02.02.2015 року №ГА-0000027, від 06.02.2015 року №ГА-0000042 та №ГА-0000041, від 16.02.2015 року №ГА-0000050 та №ГА-0000051, від 17.02.2015 року №ГА-0000053, від 27.02.2015 року №ГА-0000066;

-товарно-транспортні накладні: від 02.02.2015 року №ГА-0000027, від 06.02.2015 року №100.0968.6318, від 16.02.2015 року №100.1760.0049, від 17.02.2015 року №100.1760.0060, від 27.02.2015 року №100.1760.0199;

-платіжні доручення: від 05.02.2015 року №296, від 11.02.2015 року №327, від 13.02.2015 року №372, від 16.02.2015 року №396, від 18.02.2015 року №421, від 18.02.2015 року №422;

-витяг з ЄДР податкових накладних та сертифікат якості.

Відповідачем не встановлено походження товарів, оскільки надані позивачем первинні документи, відповідають зовнішнім формальним ознакам, однак не відображають реальний рух активів та фактичних учасників операції.

Крім того, відповідачем встановлено, що в задекларованих ланцюгах придбання та постачання не можливо дослідити походження товару внаслідок відсутності в ланцюгах взаємовідносин постачальників та імпортерів/виробників цього товару, як початкового джерела формування ПДВ, що в свою чергу свідчить про нереальність господарських операцій.

ТОВ «АРТСТРОЙ-Д» (продавець) та ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» (покупець) укладено договір №28/01-15 від 28.01.2015 року, згідно якого продавець (ТОВ «АРТСТРОЙ-Д») зобов'язується поставити покупцю (ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО»), а покупець зобов'язується прийняти у власність товар та своєчасно здійснити його оплату в порядку та на умовах, визначених цим договором та специфікаціями до даного договору.

На виконання умов даного договору сторонами були складені такі первинні документи:

- видаткові накладні: від 20.02.2015 року №РН-000012, №РН-000013, №РН-000002, від 25.02.2015 року №РН-000011;

-товарно-транспортні накладні: від 20.02.2015 року №15, №17, №16, від 25.02.2015 року №23.

За результатами аналізу баз даних ДФС України по ТОВ «АРТСТРОЙ-Д» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансової господарської діяльності підприємства.

ТОВ «БЛАУКАТ» (постачальник) та ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» (покупець) укладено договір поставки №14/1 від 01.01.2014 року, згідно умов якого постачальник (ТОВ «БЛАУКАТ» ) зобов'язується передати (поставити) у власність покупця (ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО»), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити промислове обладнання та інструмент(товар).

На виконання умов даного договору сторонами були складені такі первинні документи:

- видаткова накладна від 03.03.2015 року №104;

- податкова накладна від 03.03.2015 року №029013994.

Відповідачем також встановлено товарний обрив ланцюга постачання, імпорту також не встановлено (в первинних документах вказані коди УКТ ЗЕД), а отже, встановлено безтоварність операцій, відображених в податкових накладних по ланцюгу постачання, з метою надання податкової вигоди кінцевому споживачеві.

ТОВ «ФІТОПРО» (виконавець) та ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» (підприємство) було укладено договір №ФМ-8 від 03.11.2014 року, згідно умов якого надання послуг щодо обробки та маркування дерев'яного пакувального матеріалу згідно вимог «Фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, експорту та виробництва дерев'яного пакувального матеріалу» затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 22.12.2005 року №731, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.01.2006 року за №62/11936, в тому числі шляхом залучення до виконання третіх осіб.

На виконання умов даного договору сторонами були складені такі первинні документи:

- акти виконаних робіт: від 05.05.2015 року №291, від 13.05.2015 року №316, від 27.05.2015 року №365;

- платіжні доручення: від 06.05.2015 року №848, від 14.05.2015 року №316.

Так, з первинних документів вбачається, що ТОВ «ФІТОПРО» надавало позивачу транспортно-експедиторські послуги, однак до перевірки та в матеріалах справи відсутні фіто сертифікати та акти про проходження термообробки, документів щодо транспортування 8000 піддонів.

Таким чином, не підтверджено транспортування піддонів до м. Дніпропетровська, вул. Саранська 91-а та оброблених піддонів до м. Вільногірськ, вул. Промислова, 31.

ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» (замовник) та ТОВ «Алкіо» (експедитор) було укладено договір №08/14-08 від 01.10.2014 року, згідно умов якого замовник доручає, а експедитор здійснює організацію доставки вантажу, наданого замовником автомобільним транспортом на території України.

На виконання умов даного договору сторонами були складені такі первинні документи:

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 02.12.2014 року №ОУ-0000004, від 04.12.2014 року №ОУ-0000009, №ОУ-0000010, від 05.12.2014 року №ОУ-0000012, від 11.12.2014 року №ОУ-0000024, від 18.12.2014 року №ОУ-0000032, від 21.12.2014 року №ОУ-0000038, від 22.12.2014 року №ОУ-0000040, від 23.12.2014 року №ОУ-0000041, №ОУ-0000042, №ОУ-0000043, від 24.12.2014 року №ОУ-0000044, від 26.12.2014 року №ОУ-0000045, №ОУ-0000046, №ОУ-0000047, від 12.01.2015 року №ОУ-0000001, №ОУ-0000002, від 14.01.2015 року №ОУ-0000005, №ОУ-0000006, №ОУ-0000007, №ОУ-0000008, №ОУ-0000009, від 15.01.2015 року №ОУ-0000010, від 17.01.2015 року №ОУ-0000015, від 18.01.2015 року №ОУ-0000016, від 19.01.2015 року №ОУ-0000017, від 22.01.2015 року №ОУ-0000018, №ОУ-0000022, від 26.01.2015 року №ОУ-0000023, від 27.01.2015 року №ОУ-0000024, від 28.01.2015 року №ОУ-0000025, №ОУ-0000026, №ОУ-0000028, №ОУ-0000029, від 29.01.2015 року №ОУ-0000030, №ОУ-0000031, №ОУ-0000032, від 30.01.2015 року №ОУ-0000027, №ОУ-0000033, від 31.01.2015 року №ОУ-0000034, №ОУ-0000035, від 01.02.2015 року №ОУ-0000001, від 03.02.2015 року №ОУ-0000002, №ОУ-0000003, від 04.02.2015 року №ОУ-0000004, №ОУ-0000005, №ОУ-0000006, №ОУ-0000007, №ОУ-0000008, від 07.02.2015 року №ОУ-0000009, №ОУ-0000010, №ОУ-0000011, №ОУ-0000012, №ОУ-0000013, №ОУ-0000014, від 08.02.2015 року №ОУ-0000015, від 10.02.2015 року №ОУ-0000016, від 14.02.2015 року №ОУ-0000017, від 15.02.2015 року №ОУ-0000018, №ОУ-0000019, від 20.02.2015 року №ОУ-0000029, №ОУ-0000020, від 24.02.2015 року №ОУ-0000021, від 25.02.2015 року №ОУ-0000022, №ОУ-0000023, від 26.02.2015 року №ОУ-0000024, від 27.02.2015 року №ОУ-0000025, від 28.02.2015 року №ОУ-0000026, №ОУ-0000027, №ОУ-0000028, від 02.03.2015 року №ОУ-0000002, №ОУ-0000003, від 05.03.2015 року №ОУ-0000004, від 06.03.2015 року №ОУ-0000005, №ОУ-0000006, від 10.03.2015 року №ОУ-0000007, від 11.03.2015 року №ОУ-0000008, №ОУ-0000009, №ОУ-0000010, від 12.03.2015 року №ОУ-0000011, від 14.03.2015 року №ОУ-0000012, від 14.03.2015 року №ОУ-0000013, №ОУ-0000014, від 15.03.2015 року №ОУ-0000015, №ОУ-0000016, №ОУ-0000017, від 16.03.2015 року №ОУ-0000020, від 17.03.2015 року №ОУ-0000021, №ОУ-0000022, №ОУ-0000023, №ОУ-0000024, від 18.03.2015 року №ОУ-0000025, від 19.03.2015 року №ОУ-0000026, №ОУ-0000027, №ОУ-0000028, №ОУ-0000029, від 20.03.2015 року №ОУ-0000033, №ОУ-0000034, №ОУ-0000035, №ОУ-0000036, від 21.03.2015 року №ОУ-0000037, №ОУ-0000038, від 23.03.2015 року №ОУ-0000039, від 24.03.2015 року №ОУ-0000040, №ОУ-0000041, №ОУ-0000042, №ОУ-0000043, від 25.03.2015 року №ОУ-0000044, №ОУ-0000045, №ОУ-0000046, від 26.03.2015 року №ОУ-0000048, №ОУ-0000049, від 27.03.2015 року №ОУ-0000047, від 28.03.2015 року №ОУ-0000050, №ОУ-0000051, від 29.03.2015 року №ОУ-0000052, від 30.03.2015 року №ОУ-0000053, №ОУ-0000054, від 01.04.2015 року №ОУ-0000004, від 04.04.2015 року №ОУ-0000008, №ОУ-0000009, від 05.04.2015 року №ОУ-0000010, №ОУ-0000011, від 06.04.2015 року №ОУ-0000012, від 07.04.2015 року №ОУ-0000013, №ОУ-0000014, від 08.04.2015 року №ОУ-0000015, №ОУ-0000016, №ОУ-0000017, від 14.04.2015 року №ОУ-0000021, від 15.04.2015 року №ОУ-0000022, від 21.04.2015 року №ОУ-0000024, №ОУ-0000025, від 22.04.2015 року №ОУ-0000026, №ОУ-0000027, від 23.04.2015 року №ОУ-0000028, №ОУ-0000029, №ОУ-0000030, від 24.04.2015 року №ОУ-0000032, №ОУ-0000033, від 27.04.2015 року №ОУ-0000034, від 28.04.2015 року №ОУ-0000035, №ОУ-0000036, №ОУ-0000037, №ОУ-0000038, від 29.04.2015 року №ОУ-0000039, №ОУ-0000040, №ОУ-0000041;

-товарно-транспортні накладні: від 02.12.2014 року №0011070, від 04.12.2014 року №00111999, від 05.12.2014 року №0011210, №0011237, від 11.12.2014 року №0011531, від 19.12.2014 року №0012033, від 21.12.2014 року №0012159, від 22.12.2014 року №0012163, від 23.12.2014 року №0012238, №0012237, від 24.12.2014 року №0012258, №0012271, від 26.12.2014 року №0012355, від 27.12.2014 року №0012394, №0012375, від 12.01.2015 року №0000093, від 13.01.2015 року №0000111, від 14.01.2015 року №0000168, №0000161, №0000156, №0000157, від 15.01.2015 року №0000181, №0000202, від 17.01.2015 року №0000282, від 18.01.2015 року №0000309, від 19.01.2015 року №0000318, від 22.01.2015 року №0000424, №0000442, від 26.01.2015 року №0000545, від 27.01.2015 року №0000581, від 26.01.2015 року №0000646, від 28.01.2015 року №0000638, №0000633, від 29.01.2015 року №0000655, №0000683, №0000675, від 30.01.2015 року №0000730, №0000755, №0000776, від 31.01.2015 року №0000778, від 01.02.2015 року №0000817, від 03.02.2015 року №0000865, №0000874, від 04.02.2015 року №0000927, №0000916, №0000913, від 05.02.2015 року №0000940, №0000936, від 07.02.2015 року №0001044, №0001029, №0001032, №0001031, №0001035, від 08.02.2015 року №0001047, №0001065, від 10.02.2015 року №0001131, від 13.01.2015 року №0000107, від 15.02.2015 року №0001310, №0001319, №0001313, від 20.02.2015 року №0001514, від 24.02.2015 року №0001642, від 25.02.2015 року №0001682, №0001693, від 25.02.2015 року №0001682, від 26.02.2015 року №0001727, від 27.02.2015 року №0001782, від 28.02.2015 року №0001806, №0001817, №0001807, №0001853, від 02.03.2015 року №0001856, від 05.03.2015 року №0001983, від 06.03.2015 року №0002037, від 07.03.2015 року №0002068, від 11.03.2015 року №0002182, від 11.03.2015 року №0002220, №0002200, від 12.03.2015 року №0002243, №0002285, від 14.03.2015 року №0002380, №0002375, від 14.03.2015 року №0002401, від 16.03.2015 року №0002431, №0002430, від 15.03.2015 року №0002425, №0002423, від 16.03.2015 року №0002446, від 17.03.2015 року №0002506, №0002504, №0002512, від 18.03.2015 року №0002546, №0002540, від 19.03.2015 року №0002612, №0002668, №0002674, №0002675, від 20.03.2015 року №0002711, №0002752, від 21.03.2015 року №0002772, №0002778, №0002770, №0002821, №0002833, від 24.03.2015 року №0002909, №0002936, №0002924, №0002947, №0002948, від 26.03.2015 року №0003040, №0003087, №0003068, №0003042, від 25.03.2015 року №0003002, №0002997, від 28.03.2015 року №0003194, №0003209, від 29.03.2015 року №0003236, від 30.03.2015 року №0003265, №0003263, від 02.04.2015 року №0003417, від 04.04.2015 року №0003577, від 05.04.2015 року №0003597, №0003583, №0003604, від 06.04.2015 року №0003634, від 07.04.2015 року №0003706, від 08.04.2015 року №0003727, №Б-0000012, від 09.04.2015 року №0003809, №0003784, від 14.04.2015 року №0004029, від 16.04.2015 року №0004109, від 21.04.2015 року №0004329, №0004345, від 22.04.2015 року №0004384, від 23.04.2015 року №0004417, №0004409, №0004445, від 24.04.2015 року №0004465, №0004464, №0004489, від 25.04.2015 року №0004512, від 28.04.2015 року №0004605, №0004653, №0004658, №0004646, №0004645, від 30.04.2015 року №0004728, від 29.04.2015 року №0004721, від 30.04.2015 року №0004743;

-платіжні доручення: від 06.01.2015 року №8802, від 09.01.2015 року №8822, від 13.01.2015 року №58, від 15.01.2015 року №8888, від 22.01.2015 року №9046, від 26.01.2015 року №9109, від 28.01.2015 року №9123, від 29.01.2015 року №9128, від 03.02.2015 року №272, від 05.02.2015 року №9204, від 13.02.2015 року №9297, від 17.02.2015 року №9332, від 27.02.2015 року №9476, від 02.03.2015 року №489, від 04.03.2015 року №9543, від 05.03.2015 року №9555, від 10.03.2015 року №9605, від 17.03.2015 року №9770, від 18.03.2015 року №9800, від 19.03.2015 року №9833, від 24.03.2015 року №9887, від 26.03.2015 року №733, від 27.03.2015 року №9931, від 01.04.2015 року №9983, від 02.04.2015 року №10002, від 07.04.2015 року №10068, від 08.04.2015 року №764, від 10.04.2015 року №10133, від 23.04.2015 року №10409, від 27.04.2015 року №824.

ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» (вантажовідправник) та ТОВ «Міратранс» (перевізник) укладено договір №52-15 від 29.04.2015 року, відповідно до умов якого перевізник зобов'язується доставляти ввірені вантажовідправником вантажі відповідно до транспортних заявок вантажовідправника в пункт призначення у встановлений договором термін і видавати їх уповноваженому на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплачувати за перевезення вантажів встановлену плату.

На виконання умов даного договору сторонами були складені такі первинні документи:

-акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 07.05.2015 року №ОУ-0000104, №ОУ-0000105, №ОУ-0000106, від 15.05.2015 року №ОУ-0000111, №ОУ-0000112, №ОУ-0000113, №ОУ-0000114, №ОУ-0000115, від 20.05.2015 року №ОУ-0000117, №ОУ-0000118, від 21.05.2015 року №ОУ-0000121, №ОУ-0000120, від 26.05.2015 року №ОУ-0000125, №ОУ-0000126, від 27.05.2015 року №ОУ-0000128, від 01.07.2015 року №ОУ-0000181, №ОУ-0000182, від 02.07.2015 року №ОУ-0000184, №ОУ-0000185, №ОУ-0000186, від 10.07.2015 року №ОУ-0000195, від 13.07.2015 року №ОУ-0000196, №ОУ-0000197, №ОУ-0000199, від 14.07.2015 року №ОУ-0000204, від 15.07.2015 року №ОУ-0000206, від 20.07.2015 року №ОУ-0000213, №ОУ-0000214, від 21.07.2015 року №ОУ-0000219, №ОУ-0000220, №ОУ-0000221, від 24.07.2015 року №ОУ-0000228, №ОУ-0000229, №ОУ-0000230, №ОУ-0000231, від 28.07.2015 року №ОУ-0000236, №ОУ-0000237, від 29.07.2015 року №ОУ-0000241, №ОУ-0000242, №ОУ-0000243, №ОУ-0000244,

-товарно-транспортні накладні: від 07.05.2015 року №0004964, №0004963, №0004973, від 15.05.2015 року №0005315, №0005316, №000049, №000050, від 18.05.2015 року №000055, від 20.05.2015 року №000073, №000071, №0005491, №0005497, від 25.05.2015 року №0005674, №0005675, від 27.05.2015 року №0005747, від 30.06.2015 року №0000250, №0000252, від 02.07.2015 року №0007265, №0007254, №0007249, від 07.07.2015 року №0007535, від 10.07.2015 року №0000312/4, від 13.07.2015 року №0000325/4, №0000341/4, від 14.07.2015 року №0000348/4, від 15.07.2015 року №0001400, №0007922, №0007918, від 16.07.2015 року №0008001, №0007969, від 20.07.2015 року №0008144, від 23.07.2015 року №0000399/3, №0000394/3, №0000397/3, №0000398/3, від від 27.07.2015 року №0000413/3, від 28.07.2015 року №0008532, №0008536, №0008518, №0008520, від 29.07.2015 року №0008600,

-вантажні митні декларації: від 08.05.2015 року №508010001/2015/000698, №508010001/2015/000703, №508010001/2015/000732, від 15.05.2015 року №508010001/2015/001799, №508010001/2015/001802, від 20.05.2015 року №508010001/2015/002501, №508010001/2015/002531, від 25.05.2015 року №508010001/2015/003275, №508010001/2015/003272, від 27.05.2015 року №508010001/2015/003689, від 02.07.2015 року №508010001/2015/009380, №508010001/2015/009376, №508010001/2015/009375, від 07.07.2015 року №508010001/2015/010101, від 15.07.2015 року №508010001/2015/011246, №508010001/2015/011249, від 16.07.2015 року №508010001/2015/011341, від 17.07.2015 року №508010001/2015/011496, від 20.07.2015 року №508010001/2015/011782, від 28.07.2015 року №508010001/2015/012700, №508010001/2015/012705, №508010001/2015/012704, №508010001/2015/012702, від 29.07.2015 року №508010001/2015/012875,

-платіжні доручення: від 22.05.2015 року №10762, від 27.05.2015 року №10871, від 29.05.2015 року №993, від 02.07.2015 року №11558, від 07.07.2015 року №11657, від 08.07.2015 року №1206, від 09.07.2015 року №1225, від 13.07.2015 року №11793, від 15.07.2015 року №1268, від 16.07.2015 року №1288, від 17.07.2015 року №1377, від 20.07.2015 року №11922, від 22.07.2015 року №1400, від 23.07.2015 року №12031, від 24.07.2015 року №1425, від 27.07.2015 року №12094, від 29.07.2015 року №12100, від 31.07.2015 року №1469,

Перевіркою встановлено, що товарно-транспортні накладні контрагентів позивача: ТОВ «Алкіо» та ТОВ «Міратранс» заповнені не повному обсязі, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) виписані раніше ніж товарно-транспортні накладні та фактичного завершення перевезення, відповідно до штампів підприємств отримувачів на товарно-транспортних накладних або відсутні підписи отримання/здачі, у зв'язку з чим не можливо встановити факт транспортування по маршрутам.

ТОВ «МАК» АВЕСТ» (продавець) та ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» укладено договір купівлі-продажу №30114 від 03.01.2014 року, згідно умов якого продавець зобов'язується у визначений договором строк передати покупцю товар (склобій) в кількості та асортименті згідно доданих до договору специфікацій, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість:бс - 750 грн. з ПДВ за 1 тн., зс - 650 грн. з ПДВ за 1 тн. Та відшкодувати залізничний тариф.

Відповідно до п. 2.1 договору якість товару повинна відповідати вимогам ТУ У 85-02126811-029-2000, які встановлені для даного виду товару.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що у випадку виявлення покупцем відхилень відповідної партії товару по кількості та якості від вимог, заявлених у сертифікаті якості ТУ та умов даного договору, виїзд представника постачальника згідно виклику покупця є обов'язковим. У разі відмови від присутності представника постачальника в прийманні товару претензії до покупця щодо забракованої ним відповідної партії товару не приймаються, повторна перевірка якості або кількості товару не допускається.

На виконання умов даного договору сторонами були складені такі первинні документи:

-видаткові накладні: від 05.12.2014 року №45, від 11.12.2014 року №46,

-залізничні накладні: від 05.12.2014 року №48205710, від 11.12.2014 року №48331524,

-платіжні доручення від 17.12.2014 року №1572 та від 23.12.2014 року №1633,

-акт про приймання товару по кількості від 14.12.2014 року.

За результатами аналізу баз даних ДФС України по ТОВ «АРТСТРОЙ-Д» встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансової господарської діяльності підприємства.

ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» (вантажовідправник) та ТОВ «Союз вантажних автомобільних перевезень» (перевізник) укладено договір перевезення вантажу автомобільним транспортом №15-14 від 01.07.2014 року, згідно умов якого перевізник зобов'язується доставляти ввірені вантажовідправником вантажі відповідно до транспортних заявок вантажовідправника в пункт призначення у встановлений договором термін і видавати їх уповноваженому на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплачувати за перевезення вантажів встановлену плату.

Згідно п.2.1 договору перевезення здійснюється на підставі письмових заявок вантажовідправника.

На виконання умов даного договору сторонами були складені такі первинні документи:

-договори замовлення на перевезення вантажу: від 07.05.2015 року №705/1, від 14.05.2015 року №1405/1, від 16.05.2015 року №1605/1, від 20.05.2015 року №1605/1, №2005/1, від 22.05.2015 року №2205/1, від 25.05.2015 року №2505/1, від 27.05.2015 року №2705/1, від 28.05.2015 року №2805/1, №2805/2, №2805/3, від 29.05.2015 року №2905/1, №2905/2;

-акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): від 07.05.2015 року №ОУ-0000075, від 14.05.2015 року №ОУ-0000076, від 16.05.2015 року №ОУ-0000074, від 20.05.2015 року №ОУ-0000079, від 22.05.2015 року №ОУ-0000080, від 25.05.2015 року №ОУ-0000100, від 28.05.2015 року №ОУ-0000090, №ОУ-0000091, від 29.05.2015 року №ОУ-0000092, №ОУ-0000093, №ОУ-0000099, №ОУ-0000101;

-товарно-транспортні накладні: від 07.05.2015 року №0004985, від 14.05.2015 року №000045, від 15.05.2015 року №0005314, від 20.05.2015 року №000068, від 22.05.2015 року №0005588, від 25.05.2015 року №0005673, від 27.05.2015 року №0005770, від 28.05.2015 року №000099, від 29.05.2015 року №0005818, №0005821, №0005822, від 02.06.2015 року №0000119;

-платіжні доручення: від 21.05.2015 року №938, від 26.05.2015 року №10817, від 29.05.2015 року №10894;

-вантажні митні декларації: від 08.05.2015 року №508010001/2015/000726, від 15.05.2015 року №508010001/2015/001805, від 22.05.2015 року №508010001/2015/002895, від 25.05.2015 року №508010001/2015/003269, від 28.05.2015 року №508010001/2015/003805, від 29.05.2015 року №508010001/2015/0044073, №508010001/2015/004056, №508010001/2015/004048.

Перевіркою встановлено, що товарно-транспортні накладні заповнені не повному обсязі, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) виписані раніше ніж товарно-транспортні накладні та фактичного завершення перевезення, відповідно до штампів підприємств отримувачів на товарно-транспортних накладних або відсутні підписи отримання/здачі, у зв'язку з чим не можливо встановити факт транспортування по маршрутам.

Позиція позивача щодо контрагентів, аргументована тим, з його боку не має порушень податкового законодавства. Крім того, юридична відповідальність має індивідуальний характер і позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але у рамках податкових правовідносин, оскільки в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку із відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Відповідна правова позиція зазначена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 року №К/9991/26540/11.

Суд також зазначає, що доказове значення для підтвердження факту реальності поставки та отримання (оплати) товару за дослідженими договорами, укладеними з контрагентами є наявність податкових накладних та інших первинних документів, а й фактичні обставини, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Подані відповідачем докази у сукупності спростовують доводи ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» про реальність операцій із заявленими контрагентами, оскільки встановлено відсутність необхідних ресурсів, управлінських та технічний персонал, основні та транспортні засоби, транспортування товару.

Крім того, необхідною ознакою господарської операції є наявність розумних економічних або інших причин у її учасників (ділової мети) для вступу у господарські правовідносини. Податкова вигоди не може бути визнана обґрунтованою у разі, якщо платник діяв без належної обережності та обачливості при виборі контрагента. Доказом належної обачливості є не лише подання стандартного переліку документів, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента та пояснення обставин укладення та виконання договору з контрагентом, при чому останні обставини повинні у рівному ступені встановлюватися з ціллю з'ясування реальності виконання господарської операції з контрагентами, а саме:ТОВ «С-ТРАНС», ТОВ «АЛКІО», ТОВ «ГЛАСС-АЛЬЯНС», ТОВ «АРТСТРОЙ-Д», ТОВ «МАК» АВЕСТ», ТОВ «БЛАУКАТ», ТОВ «МІРАТРАНС», ТОВ «ФІТОПРО», ТОВ «СВАП».

Відповідна правова позиція викладена в постанові ВАСУ від 08.102014 року №К/9991/21592/12

Отже, із зазначеного, суд приходить до висновку про товарний обрив, тобто безтоварність операцій, відображених згідно податкових накладних по ланцюгу постачання, з метою надання податкової вигоди кінцевому споживачеві, а також відсутність витрат платника податків на придбання товару з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь (прибуток, дохід) від придбаного товару.

Доводи ТОВ «ВІЛЬНОГІРСЬКЕ СКЛО» наведені в адміністративному позові не спростовують самого факту встановлених порушення та не є підставою для скасування податковонх повідомлень-рішень. Належних доказів на підтвердження обставин, що обгрунтовують вимоги позивача до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене висновки зроблені в акті від 09.02.2016 року № 23/28-01-47-30809384 є обгрунтованими, а податкові повідомлення-рішення від 19.02.2016 року №0000154700 та №0000144700 правомірними. Тому, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 травня 2016 року

Суддя Р.А. Барановський