Рішення

від 30.05.2016 по справі 904/2103/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.05.16р. Справа № 904/2103/16 за позовом Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКТЕПЛОМЕРЕЖА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСОН"

про стягнення заборгованості у розмірі 65 076,04грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № 00.01.186 від 01.03.16р.

Відповідача - ОСОБА_2, дов. № 3 від 15.04.16р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 65 076,04 грн. боргу за теплову енергію, з яких: 48 009,36 грн. - основного боргу, 8 800,71 грн. - пені, 907,27 грн. - 3% річних, 7 358,70 грн. - збитків від інфляції.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що Позивачем не надано доказів надання Відповідачеві послуг з постачання теплової енергії. Надані Позивачем акти готовності до опалювального сезону, не можуть бути доказами поставки теплової енергії Відповідачеві, оскільки вони підписані та скріплені печаткою не Відповідача. Щодо нарахування пені, зазначає, що пеня нарахована більше ніж за рік, тобто зі спливом строку позовної давності.

У судовому засіданні (30.05.16р.), представник Відповідача пояснила, що документальних підтверджень, щодо виконання вимог п.5.1. Договору не має.

Розгляд справи відкладався, у судових засіданнях оголошувалися перерви до 25.05.16р., 30.05.16р.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.14р. сторонами укладено Договір №370т/14 на постачання теплової енергії,(далі Договір), за п.1.1 якого Постачальник (Позивач) зобов'язався відпускати Споживачеві (Відповідачеві) теплову енергію для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені у даному Договорі.

Облік відпущеної теплової енергії проводиться розрахунковим способом, що передбачено п.2.3 Договору.

Відповідно до розділу 5 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує платіжну вимогу та акт про постачання теплової енергії у Постачальника після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.

Споживач на протязі розрахункового періоду сплачує Постачальнику вартість зазначеної в Договорі місячної кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

За несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Нарахування пені проводиться Постачальником, після 20 числа наступного за розрахунковим місяця, при наявності заборгованості у Споживача.

Споживач щомісячно зобов'язаний проводити звірку розрахунків за теплову енергію в бухгалтерії Постачальника. У разі невиконання звірки на протязі кварталу сума боргу нараховується в безспірному порядку.

Пунктом 5.2.Договору встановлено, що всі розрахунки за даним Договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання теплової енергії, що виписує Постачальник Споживачу.

Двосторонній акт про постачання теплової енергії Споживач підписує і один екземпляр повертає Постачальнику в 5-ти денний термін. В разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.

Згідно з п.3.1 Договору Споживач має право на: … д) у разі порушення теплопостачальною організацією умов Договору викликати її представника для складання та підписання акта-претензії, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник повинен з'явитися на виклик не пізніше, визначеного законодавством строку. Акт-претензія складається Споживачем та представником Постачальника і скріплюється їх підписами. У разі неприбуття представника Постачальника в погоджений умовами договору строк, або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії, він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два Споживачі. Акт-претензія Споживача подається Постачальнику, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає Споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії…

За даними Позивача, у період з жовтня 2014р. по січень 2016р. Відповідачеві постачалася теплова енергія на суму 48 144,00 грн., що підтверджується актами про постачання теплової енергії. В порушення строків, вказаних у п.5.1. Договору, Відповідач не розрахувався за поставлену теплову енергію, а сплатив лише 134,64 грн. Отже, борг Відповідача становить 48 009,36 грн.

За зазначений період Позивач виготовив акти про постачання теплової енергії та рахунки на їх оплату.

Позивач повідомив суду, що 09.03.16р. направив Відповідачеві акти про постачання теплової енергії за період з жовтня 2014р. по січень 2016р. та рахунки на їх оплату.

З посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача за період прострочки з жовтня 2014р. по січень 2016р. Позивачем нараховані 3 % річних - 907,27 грн. та за період прострочки з листопада 2014р. по лютий 2016р. збитки від інфляції - 7 358,70 грн.

З посиланням на п.5.1. Договору Відповідачеві нарахована пеня у сумі 8 800,71 грн. за період прострочки з 21.11.14р. по 29.02.16р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що Позивачем не надано доказів надання Відповідачеві послуг з постачання теплової енергії. Надані Позивачем акти готовності до опалювального сезону, не можуть бути доказами поставки теплової енергії Відповідачеві, оскільки підписані та скріплені печаткою не Відповідача. Щодо нарахування пені, зазначає, що пеня нарахована більше ніж за рік, тобто зі спливом строку позовної давності.

Перевіривши доводи сторін, суд частково приймає заперечення Відповідача, а тому частково погоджується з позицією Позивача.

Так, суд не приймає заперечення Відповідача про ненадання послуг Позивачем, оскільки саме Відповідач мав одержувати у Позивача акти про постачання теплової енергії і рахунки на оплату спожитої теплової енергії. До матеріалів справи Позивач надав копії рішень виконкому Дніпродзержинської міської ради № 220 від 22.10.14р.. і № 192 від 23.09.15р. про початок опалювальних сезонів; акти готовності будинків до опалювального сезону, у тому числі будинку № 24 по вул. Сачко у м. Дніпродзержинську, у якому розміщено приміщення Відповідача (за травень 2014р. та травень 2015р.); реєстри підключень за спірний період (у т.ч. на спірний об'єкт). Відсутність підпису Відповідача у зазначених актах не свідчить про їх недійсність чи недостовірність, оскільки Відповідач є власником приміщення у багатоквартирному будинку, тому акти підписував балансоутримувач. Також суд бере до уваги, що Відповідач не надав доказів складання актів про надання Позивачем послуг неналежної якості, або ненадання послуг взагалі, хоча таке право передбачене п. 3.1 Договору; не надав Відповідач і доказів відмови від підписання актів Позивача про надання послуг з відповідним обґрунтуванням; Договір сторонами не розірвано, доказів відключення у встановленому порядку приміщення Відповідача від теплопостачання Відповідач не надав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позивач звернувся з позовом до суду 23.03.16р., а отже, пропустив строк позовної давності щодо стягнення пені за період з 21.11.14р по 23.03.15р.

З урахуванням викладеного, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню, оскільки згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" пеня нараховується за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарським судом встановлено, що розрахунки пені й річних Позивачем проведено невірно, оскільки: 20.12.15р. це останній день, коли Відповідач мав розрахуватись з Позивачем за поставлену у листопаді 2015р. теплову енергію, оскільки ця дата припала на вихідний день, строк оплати переноситься на перший наступний робочий день - 21.12.15р., відповідно, прострочення Відповідача почалося з 22.12.15р.; 20.02.16р. це останній день, коли Відповідач мав розрахуватись з Позивачем за поставлену у січні 2016р. теплову енергію, оскільки ця дата припала на вихідний день, строк оплати переноситься на перший наступний робочий день - 22.02.16р., відповідно, прострочення Відповідача почалося з 23.02.16р.

За перерахунком суду, з урахуванням строку позовної давності і початку прострочення Відповідача, пеня з простроченої суми становить 7 740,72 грн., 3 % річних - 904,46 грн., збитки від інфляції - 7 194,26 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 48 009,36 грн. - основного боргу, 7 740,72 грн. - пені, 7 194,26 грн. - збитків від інфляції, 904,46 грн. - 3 % річних, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСОН", 51931, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Москворецька, буд. 19, (код 25535439) на користь Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" , 51914, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Тритузна, 168 (код 03342573) 48 009,36 грн. - основного боргу, 7 740,72 грн. - пені, 7 194,26 грн. - збитків від інфляції, 904,46 грн. - 3 % річних, 1 352,01 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено