Постанова

від 16.06.2009 по справі б29/300-08(б24/193-06)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2009 С права№ Б29/300-08(Б24/193-06)

Дніпропетровський ап еляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)

суддів:, Виноградник О.М. , Лисенко О.М.

при секретарі судового зас ідання: Вовченко О.В.

за участю представників ст орін:

від скаржника: ОСОБА_3, па спорт серії НОМЕР_1 від 22.12. 97;

від ліквідатора: ОСОБА_4 , ліцензія серії НОМЕР_2 ві д 15.02.05.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні апеляційн у скаргу громадянина ОСОБА _3, м.Дніпропетровськ на ухва лу господарського суду Дніпр опетровської області від 16.03.2 009р. у справі № Б29/300-08 (Б24/193-06)

за заявою приватної ко мерційно-виробничої фірми “Л юсер” (49069, м.Дніпропетровськ, в ул.Артема, 90/16)

до приватної комерційн о-виробничої фірми “Люсер” (490 69, м.Дніпропетровськ, вул.Арте ма, 90/16)

про визнання банкрут ом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господа рського суду Дніпропетровсь кої області від 16 березня 2009 ро ку (судова колегія у складі: го ловуючий Полєв Д.М., Камша Н.М., К оваль Л.А.) в задоволенні скарг громадянина ОСОБА_3 на ді ї ліквідатора ОСОБА_4 від мовлено. Повноваження арбітр ажного керуючого ОСОБА_4 я к ліквідатора приватної коме рційно-виробничої фірми “Люс ер” припинено. Призначено лі квідатором банкрута арбітра жного керуючого Лихопьока Д.П., зобов' язано арбітраж ного керуючого ОСОБА_4 у п ' ятнадцятиденний строк пер едати новопризначеному лікв ідатору печатки і штампи, бух галтерську та іншу документа цію, матеріальні та інші цінн ості банкрута. Строк ліквіда ційної процедури продовжено до 16 червня 2009 року.

Не погодившись з зазнач еною ухвалою громадянин ОС ОБА_3 звернувся з апеляційн ою скаргою, так як вважає, що у хвала не відповідає нормам м атеріального та процесуальн ого права, висновки суду не ві дповідають обставинам справ и, судом порушено приписи ст.43 Господарського процесуальн ого кодексу України щодо все бічного, повного і об' єктив ного розгляду в судовому про цесі всіх обставин справи в ї х сукупності.

Скаржник зазначає, що лі квідатор ОСОБА_4 недоброс овісно і неналежним чином ви конував свої обов' язки, бул и відсутні правові підстави для звернення ліквідатора ОСОБА_4 до господарського с уду про визнання приватної к омерційно-виробничої фірми “ Люсер” банкрутом, ліквідація підприємства проведена всуп ереч положенням статуту. Гро мадянин ОСОБА_3 вважає, що дії ліквідатора ОСОБА_4 м ають ознаки корупційних проя вів, ним створені перешкоди в захисті прав ОСОБА_3 як кр едитора приватної комерційн о-виробничої фірми “Люсер”.

Скаржник стверджує, що л іквідатор ОСОБА_4 намагав ся незаконно ліквідувати фік тивного банкрута та заволоді ти майном ОСОБА_3 Не погод жується з висновком суду що з азначення невірних реквізит ів банкрута у публікації ого лошення про його банкрутство не відповідає дійсності, оск ільки вони є тотожними з відо мостями банкрута зазначеним и у довідці ЄДРПОУ.

Зазначає про безпідста вність заявленого ліквідато ром ОСОБА_4 22 грудня 2008 року відводу судді. Вважає неправ омірним висновок суду про до строкове припинення повнова жень ліквідатора ОСОБА_4, оскільки частиною 13 ст. 30 Закон у “Про відновлення платоспро можності боржника або визнан ня його банкрутом” господарс ький суд має право припинити повноваження ліквідатора ли ше у разі невиконання або нен алежного виконання ним своїх обов”язків, але ніяк не за баж анням ліквідатора. Клопотанн я про припинення повноважень ліквідатора ОСОБА_4 єдини м кредитором ОСОБА_3 не за являлося.

Заперечуючи проти пр изначення нового ліквідатор а, ОСОБА_3 стверджує, що О СОБА_4 є професіоналом з вел иким досвідом і значним стаж ем.

Скаржник вважає, що ос каржувана ухвала не відповід ає постанові пленуму Верховн ого Суду України від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судове рішення ”, не містить законного обґру нтування висновків господа рського суду.

Громадянин ОСОБА_3 просить ухвалу господарськ ого суду Дніпропетровської о бласті від 16 березня 2009 року ск асувати, задовольнити скаргу на дії ліквідатора ОСОБА_4 , здійснити повну технічну фі ксацію судового процесу.

Арбітражний керуючий ОСОБА_4 доводи апеляційно ї скарги заперечує. Стверджу є, що призначення ліквідатор а а не ліквідаційної комісії відповідає частині 1 ст. 51 Зако ну “Про відновлення платоспр оможності боржника або визна ння його банкрутом” (далі Зак он про банкрутство).

Адреса боржника вказа на в оголошенні про визнання приватної комерційно-виробн ичої фірми “Люсер” банкрутом відповідає адресі зазначено ї в установчих документах пр иватної комерційно-виробнич ої фірми “Люсер”, заява ОСО БА_3 про визнання кредиторс ьких вимог до боржника, не мож е бути визнана оскільки таку заяву подано з порушенням те рміну встановленого частино ю 3 ст. 51 Закону про банкрутство .

Арбітражний керуючий просить ухвалу господарсько го суду Дніпропетровської об ласті залишити без змін, апел яційну скаргу без задоволенн я.

В судовому засіданні 14 травня 2009 року оголошувалась перерва до 16 червня 2009 року.

09 червня 2009 року до апел яційного господарського суд у надійшли додаткові пояснен ня громадянина ОСОБА_3, в я ких скаржник зазначає, що за д опомогою ліквідатора ОСОБ А_4 відбулося рейдерське за хоплення майна ОСОБА_3

Перевіривши доводи а пеляційної скарги, дослідивш и матеріали справи, заслухав ши арбітражного керуючого ОСОБА_4 та скаржника ОСОБ А_3 судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з на ступних підстав.

Провадження у справ і про банкрутство приватної комерційно-виробничої фірми “Люсер” порушено за ознакам и ст. 51 Закону про банкрутство .

27 липня 2006 року боржни ка визнано банкрутом, відкри та ліквідаційна процедура, л іквідатором призначено арбі тражного керуючого ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 30).

В газеті “Голос Украї ни” № 147 від 10 серпня 2006 року опуб ліковано оголошення про визн ання боржника банкрутом.

23 жовтня 2006 року грома дянин ОСОБА_3 звернувся до господарського суду, ліквід атора з заявою про визнання й ого грошових вимог в розмірі 516970, 81 грн. (т. 1 а.с. 168).

27 листопада 2007 року гро мадянин ОСОБА_3 звернувся до господарського суду зі ск аргою на дії ліквідатора ОС ОБА_4 (т.2 а.с. 55), яка потім неодн оразово уточнювалася, доповн ювалася (т.2 а.с. 98, т.4 а.с. 8), кінцеви й варіант якої викладено в “д оповненні, уточненні і зміни скарги на неправомірні дії л іквідатора ОСОБА_4” (т.4 а.с. 57).

Суть скарги на дії лі квідатора ОСОБА_4 зводить ся до того, що ліквідатор не ма в права здійснювати ліквідац ійну процедуру, оскільки згі дно установчих документів бо ржника ліквідацію підприємс тва здійснює ліквідаційна ко місія, ліквідатором опубліко вано в оголошенні неправдива адреса приватної комерційно -виробничої фірми “Люсер”, у л іквідатора були відсутні під стави для стягнення грошових коштів, що належать ОСОБА_3 ; ліквідатором неповно вжиті заходи щодо формування лікв ідаційної маси; справа про ба нкрутство приватної комерці йно-виробничої фірми “Люсер” має фіктивний характер; лікв ідатор не розглянув по суті г рошові вимоги громадянина ОСОБА_3; дії ліквідатора О СОБА_4 з протиправного вико ристання кредиторських вимо г ОСОБА_3 спрямовані на не законне утримання і привласн ення майна ОСОБА_3 власни ком банкрута ОСОБА_6, в дія х ОСОБА_4 вбачається ознак и складу злочину, передбачен ого ст. 367 Кримінального кодек су України.

Громадянин ОСОБА_3 ставить питання по скасуван ню ліцензії виданої арбітраж ному керуючому ОСОБА_4, пр осить направити повідомленн я до прокуратури Дніпропетро вської області Комітету Верх овної Ради України з питань п равосуддя, комітету Верховно ї Ради України по боротьбі з к орупцією і організованою зло чинністю.

Згідно частині 4 ст.25 З акону України “Про відновлен ня платоспроможності боржни ка або визнання його банкрут ом” дії ліквідатора (ліквіда ційної комісії) можуть бути о скаржені до господарського с уду власником майна (органом , уповноваженим управляти ма йном) банкрута; особою, яка від повідає за зобов' язаннями б анкрута; кожним кредитором о кремо або комітетом кредитор ів; особою, яка посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену закон ом чи договором, оспорює прав омірність віднесення майнов их активів або коштів до лікв ідаційної маси.

Перелік повноважень ліквідатора в ліквідаційній процедурі встановлено в ст. 25 Закону про банкрутство.

Зокрема до повноваже нь ліквідатора в ліквідаційн ій процедурі входить прийнят тя до свого відання майна бор жника, вживання заходів по за безпеченню його зберігання, виконання функцій з управлін ня майном та розпорядження н им, здійснення інвентаризаці ї майна банкрута та його оцін ки, пред' явлення до інших ос іб вимоги щодо повернення де біторської заборгованості банкрута і т.і.

Щодо твердження заяв ника що ліквідатор ОСОБА_4 не мав права здійснювати лік відаційну процедуру, це прав о ліквідаційної комісії, суд ова колегія зазначає, що згід но ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутс тво з заявою про порушення сп рави про банкрутство зверта ються ліквідатор (ліквідацій на комісія), при цьому в розумі нні ст. 105 Цивільного кодексу У країни функції як ліквідацій ної комісії так і ліквідатор а тотожні.

Ліквідатором в спра ві про банкрутство арбітражн ий керуючий ОСОБА_4 призна чений постановою господарсь кого суду Дніпропетровської області від 27 липня 2006 року (т.1 а .с. 27), його призначення сторона ми не оскаржено у встановлен ому порядку.

Публікація оголоше ння про визнання приватної к омерційно-виробничої фірми “ Люсер” банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури зді йснено в газеті “Голос Украї ни” № 147(3897) від 10 серпня 2006 року (т.1 а .с. 79). Адреса підприємства борж ника, яка зазначена у вказано му оголошенні відповідає юри дичній адресі комерційно-вир обничої фірми “Люсер”, яка вк азана в довідці ЄДРПОУ від 05 с ічня 2005 року (т.1 а.с. 14), юридичній адресі підприємства, зазначе ній в свідоцтві про державну реєстрацію від 21 січня 1997 року (т.1 а.с. 13), юридичній адресі борж ника, зазначеній в Статуті пр иватної комерційно-виробнич ої фірми “Люсер” (т.1 а.с. 9), місце знаходженню боржника зазна ченому в витязі з Єдиного дер жавного реєстру від 18 грудня 2 008 року (т.3 а.с.117).

Згідно ст. 93 Цивільно го кодексу України місцезнах одження юридичної особи визн ачається місцем її державної реєстрації, якщо інше не вста новлено законом. Місцезнаход ження юридичної особи вказує ться в її установчих докумен тах.

Отже, твердження гро мадянина ОСОБА_3, щодо виз начення в оголошенні фіктивн ої адреси боржника спростову ється викладеним.

До повноважень лік відатора відноситься пред' явлення до третіх осіб вимог щодо повернення дебіторсько ї заборгованості банкруту (ч астина 1 ст. 25 Закону про банкру тство).

Як свідчать матері али справи, рішенням Амур - Нижньодніпровського райо нного суду м. Дніпропетровсь ка від 30 січня 2006 року, яке набул о законної сили, стягнуто з пр иватної комерційно-виробнич ої фірми “Люсер” на користь г ромадянина ОСОБА_3 517040 грн. б оргу.

Вказані кошти на пі дприємстві “Люсер” відсутні , оскільки за договором збері гання від 01 липня 2004 року "№ 01-х (т. 1 а.с. 69) приватна комерційно-вир обнича фірма “Люсер” передал а на зберігання ОСОБА_6 гр ошові кошти у розмірі 959040 грн., які були передані ОСОБА_3 приватній комерційно-виробн ичій фірмі “Люсер” на підста ві договору доручення № 1 від 0 1 липня 2004 року.

Частину боргу 442000 грн . приватна комерційно-виробн ича фірма “Люсер” повернула ОСОБА_3, а 517040 грн. які були пе редані на відповідальне збер ігання ОСОБА_6, не поверну ла.

Здійснюючи повнова ження по стягненню дебіторсь кої заборгованості з боржник ів підприємства банкрута лік відатор ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_6 про ст ягнення на користь приватної комерційно-виробничої фірми “Люсер” грошових коштів в су мі 517040 грн., який Жовтневим райо нним судом м. Дніпропетровсь ка був задоволений, що підтве рджується рішенням вказаног о суду від 30 серпня 2007 року у спр аві № 2-3564/07, яке набуло зак онної сили (т. 2 а.с. 57).

Без стягнення вказа ного боргу з дебітора неможл иво вирішити питання щодо по гашення вимог кредиторів.

Таким чином, твердж ення громадянина ОСОБА_3, що у ліквідатора були відсут ні підстави стягнення грошов их коштів, що належать йому, не відповідає приписам ст. 25 Зак ону України про банкрутство та фактичним обставинам спра ви. Саме за цих підстав не можн а погодитися з твердженням г ромадянина ОСОБА_3, що дії ліквідатора ОСОБА_4 спрям овані на привласнення його м айна.

Крім того ліквідат ором ОСОБА_4 вживалисяь за ходи по стягненню з ОСОБА_6 на підставі рішення Жовтнев ого районного суду м. Дніпроп етровська у справі № 2-3564/07 забор гованості про що свідчить по станова про відкриття викона вчого провадження від 21 верес ня 2007 року (т.2 а.с. 74). Вина ліквіда тора в тому, що виконавчий док умент по вказаному рішенню п овернуто стягувачеві через в ідсутність доходів у боржник а, відсутня (т.2 а.с. 83).

По факту фіктивног о банкрутства приватної коме рційно-виробничої фірми “Люс ер” порушена кримінальна спр ава за ознаками ст. 218 Кримінал ьного кодексу України (т.1 а.с. 14 7), наявність якої не впливає н а рух справи про банкрутство , порушеної на підставі госпо дарського судочинства. В пер іод розслідування криміналь ної справи скаржник має прав о заявити клопотання про зуп инення провадження у справі про банкрутство.

Твердження скаржн ика, що ліквідатор ОСОБА_4 не приймав всіх заходів щодо формування ліквідаційної ма си не відповідає дійсності, о скільки ліквідатором провед ено аудит фінансового станов ища боржника, вжито заходів п о розшуку майна приватної ко мерційно-виробничої фірми “Л юсер”, що підтверджується зв ерненнями до Інспекції держа вного технічного нагляду (т.2 а .с. 68), Дніпропетровського міжм іського бюро технічної інвен таризації (т.2 а.с. 69), до Державто інспекції (т.2 а.с. 70).

Твердження громадя нина ОСОБА_3, що ліквідато р ОСОБА_4 не розглянув по с уті його грошові вимоги відп овідає фактичним обставинам справи.

Згідно частині 3 ст. 51 Закону про банкрутство кред итори мають право заявляти с вої претензії до боржника, як ий ліквідується в місячний с трок з дня публікації оголош ення про визнання боржника, я кий ліквідується, банкрутом.

Отже чинне законод авство про банкрутство пов' язує набуття прав кредитора, як сторони у справі про банкр утство, із його зверненням з г рошовими вимогами до боржни ка у процедурі банкрутства т а визнання таких вимог в поря дку визначеному спеціальним законодавством.

Матеріали справи с відчать, що 23 жовтня 2006 року гро мадянин ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Дніп ропетровської області з заяв ою про визнання кредиторськи х вимог до боржника в розмірі 516970,81 грн.(т.1 а.с. 168).

Господарський су д Дніпропетровської області супроводжувальним листом ві д 23 жовтня 2006 року скерував до л іквідатора ОСОБА_4 вказан у заяву, просив розглянути за явлені грошові вимоги та над ати відповідь ОСОБА_3 та г осподарському суду (т.1 а.с. 169).

Постановою господ арського суду Дніпропетровс ького апеляційного господар ського суду від 18 березня 2008 ро ку (т.3 а.с. 22), залишеною без змін постановою Вищого господарс ького суду України від 11 червн я 2008 року встановлено, що грома дянин ОСОБА_3 звернувся з заявою про визнання грошови х вимог в процедурі банкрутс тва як до боржника так і до суд у. Але ліквідатор порушивши п орядок розгляду претензії кр едиторів не повідомив заявни ка про результат розгляду йо го претензії.

При цьому судова ко легія враховує, що рішенням А мур- Ніжньодніпровського р айсуду м. Дніпропетровська в ід 30 січня 2006 року стягнуто з ба нкрута на користь ОСОБА_3 517040 грн. боргу.

Вказане рішення ви конано лише на суму 69,19 грн., що п ідтверджується постановою В ДВС в АНД районі м. Дніпропетр овська від 27 липня 2006 року. Отже залишок боргу боржника пере д ОСОБА_3 становить 516970 грн. 81 коп. (т.1 а.с. 68).

Постановою Вищого господарського суду України від 11 червня 2008 року (т.3 а.с. 83) вста новлено, що ліквідатором не б уло надано відповіді ОСОБА _3 на подану ним заяву з грошо вими вимогами до боржника, в т ой час як ці вимоги визнавали сь боржником згідно заяви пр о порушення справи про банкр утство (т.1 а.с. 3).

Тільки 12 грудня 2007 рок у ліквідатор ОСОБА_4 напр авив до господарського суду Дніпропетровської області л ист № 378, в якому вказав, що грош ові вимоги ОСОБА_3 ним не в изнаються через пропущення м ісячного строку, встановлено го законом для їх подання (т.1 а .с. 84).

Матеріали справи с відчать, що на протязі розгля ду в суді першої інстанції ск арги на дії ліквідатора ОСО БА_4 господарський суд неод норазово вимагав від останнь ого представити докази повід омлення ОСОБА_3 про наслід ки розгляду його грошових ви мог (ухвали господарського с уду Дніпропетровської облас ті від 01 грудня 2008 року (т.3 а.с. 111), в ід 22 грудня 2008 року (т.3 а.с. 125), від 16 лютого 2009 року (т.4 а.с. 137)).

Тільки листом від 2 6 січня 2009 року (т.4 а.с. 6) ліквідато р ОСОБА_4 повідомив ОСОБ А_3 про невизнання його грош ових вимог. Тобто, майже через 2,5 роки після звернення ОСОБ А_3 з відповідною заявою до б оржника.

Таким чином ліквід атор ОСОБА_4 порушив права ОСОБА_3 як можливого кред итора приватної комерційно -виробничої фірми “Люсер”, як і спочатку ним визнавалися (в останній раз в звіті ліквіда тора від 03 грудня 2007 року ОСОБ А_3 зазначений як єдиний кре дитор в реєстрі вимог кредит орів (т.2 а.с. 75)).

При зазначених обс тавинах, з метою відновлення порущених прав кредитора О СОБА_3 судова колегія вважа є, що грошові вимоги вказаног о кредитора на суму 516970, 81 грн. до боржника приватної комерцій но-виробничої фірми “Люсер” слід визнати повністю, а дії л іквідатора ОСОБА_4 пов' я зані з тривалим розглядом гр ошових вимог ОСОБА_3 таким и, що не відповідають ст.ст. 31, 24, 25, 51 Закону України “Про віднов лення платоспроможності бор жника або визнання його банк рутом”.

Вказане не було пре дметом дослідження в суді пе ршої інстанції, що свідчить п ро неповне з' ясування госпо дарським судом всіх обставин справи.

Судова колегія пог оджується з висновками госпо дарського суду, згідно яких н е були задоволені клопотання заявника щодо вжиття до лікв ідатора заходів впливу у адм іністративному порядку, оскі льки це не відноситься до пов новажень господарського суд у. Що стосується інформуванн я правоохоронних органів про порушення ліквідатором, доп ущенні в ліквідаційній проце дурі, то громадянин ОСОБА_3 не позбавлений права зверну тись з такою заявою самостій но. Апеляційний господарськи й суд не вбачає підстав для зв ернення до правоохоронних ор ганів.

Згідно частині 8 ст. 31 Законодавства про банкрутс тво про невиконання або нена лежне виконання обов' язків , покладених на арбітражного керуючого господарський суд може винести ухвалу, яка напр авляється державному органу з питань банкрутства.

Судова колегія вв ажає, що така ухвала виносить ся в разі грубих порушень з бо ку арбітражного керуючого св оїх повноважень, причиною як их стали негативні наслідки як для боржника так й кредито рів.

Порушене право кр едитора ОСОБА_3 судом відн овлено, а решта підстав, з яким и заявник пов' язував ненале жне виконання ліквідатором ОСОБА_4 своїх повноважень не знайшло підтвердження в х оді розгляду скарги на дії лі квідатора.

За визначених обста вин відсутні підстави для зв ернення до відповідних орган ів з заявою про позбавлення ОСОБА_4 ліцензії арбітражн ого керуючого.

Не приймається твер дження скаржника що ліквідат ор зловживав своїми процесуа льними правами, заявляючи ві дводи суддям, які розглядали справу. В даному випадку лікв ідатор, як сторона у справі, ко ристується процесуальними п равами та має обов' язки, згі дно ст. 22 Господарського проце суального кодексу України. З аявляючи відвід судді ліквід атор ОСОБА_4 діяв в межах п рав, наданих стороні, статтею 22 Господарського процесуаль ного кодексу України.

16 лютого 2009 року лікві датором ОСОБА_4 подана до господарського суду Дніпроп етровської області заява про припинення його повноважень як ліквідатора приватної ко мерційно-виробничої фірми “Л юсер”.

Задовольняючи заяву ОСОБА_4 господарський суд правомірно послався на п.4 ст. 31 Закону про банкрутство, в як ій зазначено, що ліквідатор м ає право подавати до господа рського суду заяву про достр окове припинення своїх обов' язків.

Не вбачається поруше нь з приводу призначення нов ого ліквідатора Лихопьока Д.П., кандидатура якого вису нута Дніпропетровським обла сним управлінням з питань ба нкрутства (т.4 а.с. 148).

Твердження скаржника , що кандидатура ліквідатора повинна узгоджуватися з ним як кредитором не відповідає Закону про банкрутство, оскі льки ст. 51 вказаного закону пе редбачає особливий порядок б анкрутства боржника в процед урі банкрутства. В справах пр о банкрутство порушених на п ідставі вказаної статті відс утній комітет кредиторів.

Для завершення заход ів ліквідаційної процедури г осподарський суд правомірно продовжив її строк.

Підсумуючи викладене , судова колегія зазначає, що г осподарським судом Дніпропе тровської області не були по вністю досліджені всі обстав ини справи, не дана належна оц інка доводам громадянина О СОБА_3 викладеним в уточнен ні скарги на дії ліквідатора ОСОБА_4 від 26 січня 2009 року, у зв' язку з чим ухвала господ арського суду Дніпропетровс ької області від 16 березня 2009 р оку підлягає зміні в частині результату розгляду скарги громадянина ОСОБА_3 на під ставі п.1 ч.1 ст.104 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни.

Керуючись статтями 103-106 Го сподарського процесуальног о кодексу України, апеляційн ий господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну ска ргу громадянина ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області в ід 16.03.2009р. задовольнити частков о.

Ухвалу господарсько го суду Дніпропетровської об ласті від 16.03.2009р. у справі № Б29/300-08 (Б24/193-06) змінити, виклавши пункт 1 резолютивної частини ухвал и в наступній редакції:

“1.Скаргу громадянин а ОСОБА_3 на дії ліквідато ра ОСОБА_4 задовольнити ча стково.

Визнати неправомірни ми дії ліквідатора ОСОБА_4 в частині тривалого нерозля ду заявлених громадянином ОСОБА_3 грошових вимог до пр иватної комерційно-виробнич ої фірми “Люсер”.

Визнати грошові вим оги громадянина ОСОБА_3 до приватної комерційно-виробн ичої фірми “Люсер” в розмірі 516970 грн. 81 коп.”

В решті скаргу залиш ити без задоволення.

В решті ухвалу господар ського суду Дніпропетровськ ої області від 16 березня 2009 рок у у справі № Б29/300-08 (Б24/193-06) залишити без змін.

Постанова може бути оска ржена в касаційному порядку до Вищого господарського суд у України.

Головуючий суддя О.В .Джихур

Суддя О.М.Виноградник

Суддя О.М.Лисенко