Рішення

від 27.05.2016 по справі 910/5707/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2016Справа №910/5707/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свитязь - Транс»

До Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»

Про стягнення 40 910,85 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Мелех Д.О., довіреність № б/н від 17.03.2016

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свитязь - Транс» (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (далі - відповідач) про стягнення 40 910,85 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються виплачується позивача страхове відшкодування.

Ухвалою суду від 31.03.2016р. порушено провадження у справі № 910/5707/16 та призначено розгляд на 25.04.2016 р.

22.04.2016р. відповідач подав через відділ діловодства клопотання про відкладення судового розгляду справи.

25.04.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав судовий розгляд справи на 27.05.2016р., у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

27.05.2016р. відповідач подав через відділ діловодства суду відзив на позов.

27.05.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, з урахуванням відзиву на позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги позивача.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, в матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення ухвал суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Ухвали суду надсилались за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2015 року о 17 год. 30 хв. на території стоянки у смт. Краковець на вул. Вербицького,15 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів DAF 95 XF, д/н НОМЕР_1 з напівпричепом "РАСТON" д.р.з. НОМЕР_5, що належить Позивачу ТзОВ «Свитязь- Транс» та МAN-19.403 FLSIN, д/н НОМЕР_2 з напівпричепом "РАСТОN ТХL" 339 д.р.з. НОМЕР_4, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 23 листопада 2015 року у справі №460/4108/15-п, винним у вищевказаній ДТП, а саме у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП визнано водія МAN-19.403 FLSIN, д/н НОМЕР_2, ОСОБА_3

Оскільки, цивільно-правову відповідальність винуватця ДТП на момент його настання було застраховано у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» за Полісом ОСЦПВВНТЗ № АІ/5708353, строк дії з 17.10.2015р. до 16.10.2016р., і обов'язок щодо відшкодування завданої потерпілому шкоди згідно із ст.22 Закону покладається на ПрАТ «УТСК» як страховика, то ТзОВ «Свитязь-Транс» подав відповідно до вимог ст.ст. 33, 35 Закону, всі необхідні документи для одержання страхового відшкодування, у тому числі, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, заяву про отримання страхового відшкодування від 23.11.2015р., а також надано представнику страховика аварійному комісару ОСОБА_4 для огляду належний Позивачу транспортний засіб.

Проте, в порушення норм чинного законодавства України, відповідач не узгодив із ТзОВ «Свитязь-Транс» розмір страхового відшкодування, внаслідок чого останній, скориставшись передбаченим ст. 34.4 Закону правом, з метою визначення розміру завданого йому внаслідок даної ДТП збитку, звернувся до експерта у відповідній галузі для проведення автотоварознавчого дослідження.

Відповідно до здійсненого судовим експертом ОСОБА_5 Висновку №5108 експертного автотоварознавчого дослідження, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля НОМЕР_3, без врахування ПДВ становить 38603,21 грн., яке позивач просив суд стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1607,64 грн., та 1200,00 грн. - вартості проведення експертного дослідження, з метою встановлення розміру матеріального збитку завданого власнику пошкодженого транспортного засобу.

Суд дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, дійшов висновку про задоволення позовних вимог останнього, виходячи з наступного.

За змістом положень ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно ізст.16 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату). Аналогічні положення передбачені ст. 354 ГК України, ст.ст.979, 988 ЦК України.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п.9.1. ст.9 Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно із абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до п. 9.2. ст.9 Закону, п.4 Полісу ОСЦПВВНТЗ №АЕ/5708353, розмір страхової гуми (ліміту відповідальності) за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень ка одного потерпілого, а розмір франшизи - 500 гривень.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 193 ГК України, встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Відповідно до ч.1 ст. 220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Відповідно до ст.35 Закону, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву та додає до неї певний, визначений цим Законом, пакет документів.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, (зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо- транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового

відшкодування.

Оскільки, заяву про отримання страхового відшкодування отримано представником страховика 24.11.2015 року, що підтверджується написом на її копії, то Відповідач зобов'язаний був здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 38603,21 - 500 (франшиза) = 38103,21грн. до 22.02.2016року включно.

Однак, в порушення вимог положень ст.ст. 22, 36 Закону, Відповідач у встановлений законом термін, не виплатив суму страхового відшкодування, чим прострочив покладене на нього Законом зобов'язання та порушив право Позивача на отримання такого відшкодування.

Крім того, Позивач змушений був понести витрати на оплату наданих ОСОБА_5 експертних послуг із проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1200,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №10970 від 16.11.2015р.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно із п. 1 ч. 2 даної статті, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, витрати позивача на оплату вартості експертного автотоварознавчого дослідження відповідають поняттю збитків, які в даному разі, має відшкодувати відповідач, з огляду на порушення права позивача на отримання суми страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

Згідно із ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до ст. 36.5. Закону, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ)особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

З огляду на вищезазначені норми, відповідач на підставі доданих розрахунків за період з 23.02.2016р.- до 28.03.2016р. повинен сплатити на користь ТзОВ «Свитязь-Транс» пеню в розмірі 1607,64 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (код ЄДРПОУ 22945712, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського 77) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свитязь - Транс» (код ЄДРПОУ 30162644, адреса: 79018, м. Львів, вул. Федьковича 27/2) 38 103 (тридцять вісім тисяч сто три) грн. 21 коп. - страхового відшкодування, 1607 (одну тисячу шістсот сім) грн. 64 коп. - пені, 1200 (одну тисячу двісті) грн. - витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. - судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України .

(Повний текст рішення складено: 06.06.2016р.)

Суддя Мельник В.І.