Ухвала

від 03.06.2016 по справі 157/348/16-ц

КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 157/348/16-ц

Провадження №2/157/155/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2016 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря - Карпік Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Ес.Пі.Ес.В» про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди

встановив:

У квітні 2016 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, в якому зазначає, що відповідно до наказу № 5 від 01.11.2009 року була призначена на посаду завідувача аптечного пункту № 1 аптеки № 1 ПВКФ В«ес-Пі-есВ» м. Камінь-Каширський, вул. Шевченка, 43. У зв’язку із проведенням реорганізації підприємства з 01.08.2012 року згідно з наказом № 5 від 01.08.2012 року переведена на посаду завідувача аптечного пункту № 1 аптеки № 1 ТОВ В«ес-Пі-есВ» м. Камінь-Каширський. Свої трудові обов'язки виконувала сумлінно, ніяких претензій за час роботи до неї, як працівника, з боку директора товариства не було. До листопада 2015 року їй вчасно виплачували заробітну плату за пророблений період, однак з 01 листопада 2015 року відповідач заробітну плату їй не виплачував, посилаючись на відсутність коштів, що є порушенням ч. 1 ст. 115 КЗпП України. Станом на 15 лютого 2016 року їй не виплачено: заробітну плату за період з 01.11.2015 року по 30.11.2015 року, заробітну плату за час щорічної відпустки за період з 01.12.2015 року по 24.12.2015 року, заробітну плату за пророблений робочий день 25 грудня 2015 року, допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 11.01.2016 року по 15.01.2016 року. 16 лютого 2016 року нею було направлено до відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення лист-претензію про виплату заборгованості по заробітній платі за вказаний період, також нею було направлено заяву про звільнення її з займаної посади за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України. В той же час вона продовжувала сумлінно виконувати свої трудові обов'язки та чекала від відповідача задоволення її заяви про звільнення за власним бажанням. Однак у відповідь 10 березня 2016 року отримала рекомендованим листом наказ № 3 від 19.01.2016 року про її звільнення в порядку ст. 38 КЗпП України. Згідно з цією статтею працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Бажання звільнитися на момент винесення наказу відповідачем про її звільнення вона не мала, до 11 березня 2016 року виконувала свої обов'язки відповідно до умов договору. Звільнення її з роботи вважає незаконним, оскільки воно було проведено з порушенням вимог ст. ст. 47, 49-2, 116 КЗпП України. Згідно з наказом № 3 від 19.01.2016 року її було звільнено 19 січня 2016 року. Про звільнення вона дізналася 10.03.2016 року. З наказом про звільнення з роботи її ознайомлено не було та копію його їй не видавали, а лише надіслали копію такого наказу рекомендованим листом 10.03.2016 року, їй не видано трудову книжку і не проведено розрахунок за пророблений період. 14.03.2016 року ТОВ В«ес-Пі-есВ» перерахувало на її картковий рахунок заборгованість по заробітній платі за листопад 2015 року у розмірі 1199,81 грн. Зазначає, що відповідач звільнив її з роботи із займаної посади незаконно, видавши наказ про звільнення заднім числом, а тому зобов'язаний поновити її на роботі та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу. Незаконними діями відповідача їй завдано моральних страждань, оскільки вона переживала, втратила душевний спокій, постійно перебувала у роздратованому стані, що відобразилося на її здоров'ї. Завдану моральну шкоду вона оцінює у 2000 грн. З урахуванням наведеного, позивачка просить поновити її на роботі на посаді завідувача аптечного пункту № 1 аптеки № 1 ТОВ В«ес-Пі-есВ» та стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі, а саме, за час щорічної відпустки за період з 01.12.2015 року по 24.12.2015 року, заробітну плату за відпрацьований робочий день 25.12.2015 року та допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 11.01.2016 року по 15.01.2016 року, а також стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.01.2016 року до дня поновлення на роботі та моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

30 травня 2016 року позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про залишення без розгляду її позову в частині вимог про стягнення з ТОВ «Ес.Пі.Ес.» заборгованості по заробітній платі, а саме, за час щорічної відпустки за період з 01.12.2015 року по 24.12.2015 року, заробітної плати за відпрацьований робочий день 25.12.2015 року та допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 11.01.2016 року по 15.01.2016 року.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, а також уточнила позовні вимоги і просила поновити її на роботі та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 20 січня 2016 року до дня поновлення її на роботі, і 1500 грн. моральної шкоди, та у разі неявки у судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення.

Представник відповідача повторно у судове засідання не з'явився, хоча у встановленому законом порядку був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомив і заяву про розгляд справи у його відсутності не подав.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України передбачено, що у разі подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заяву позивачки ОСОБА_1 належить задовольнити і її позов в частині вимог про стягнення з ТОВ «Ес.Пі.Ес.» заборгованості по заробітній платі, а саме, за час щорічної відпустки за період з 01.12.2015 року по 24.12.2015 року, заробітної плати за відпрацьований робочий день 25.12.2015 року та допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 11.01.2016 року по 15.01.2016 року, залишити без розгляду.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 207, ст. ст. 209, 210 ЦПК України, суд

ухвалив:

Клопотання позивачки ОСОБА_1 задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Ес.Пі.Ес.В» про поновлення на роботі, стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, а саме, за час щорічної відпустки за період з 01.12.2015 року по 24.12.2015 року, заробітної плати за відпрацьований робочий день 25.12.2015 року та допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 11.01.2016 року по 15.01.2016 року, - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Головуючий: О. В. Антонюк