Ухвала

від 01.06.2016 по справі 2-1239/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №2-1239/12 Головуючий у 1-й інст. Баренко С. Г.

Категорія 47 Доповідач Жигановська О. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Жигановської О.С.

суддів Коломієць О.С., Зарицької Г.В..

при секретарі судового засідання Добровольській Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом прокурора Житомирського району в інтересах держави в особі ДП «Житомирське лісове господарство», Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району, управління Держкомзему у Житомирському районі Житомирської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, треті особи - ОСОБА_13, ОСОБА_14, про скасування рішення 25 сесії 4 скликання Новогуйвинської селищної ради Житомирського району від 21.12.2005 року про передачу земельних ділянок у власність відповідачам, визнання недійсними Державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування їх державної реєстрації

за апеляційною скаргою ОСОБА_11 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 березня 2016 року

в с т а н о в и л а :

У червні 2012 року прокурор Житомирського району в інтересах держави в особі ДП«Житомирське лісове господарство» звернувся до суду із даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що рішенням 25 сесії 4 скликання Новогуйвинської селищної ради Житомирського району від 21.12.2005 року передано у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд 12 земельних ділянок в смт.Гуйва по вул.Зеленій Житомирського району Житомирської області, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 по 0,12 га кожному, а ОСОБА_3, ОСОБА_6 - по 0,15 га. Зазначені особи отримали Державні акти на право власності на відведені їм земельні ділянки у травні 2008 року, які були зареєстровані у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі. Зазначає, що Новогуйвинська селищна рада перевищила свої повноваження, прийнявши згадане рішення, оскільки виділені у власність земельні ділянки розташовані поза межами смт.Гуйва, накладаються на земельну ділянку лісового фонду, яка перебуває в користуванні ДП „Житомирське лісове господарство", а відтак спірні земельні ділянки не могли бути передані у власність, оренду або користування за цільовим призначенням - для житлової та громадської забудови. Посилаючись на вказані обставини прокурор просив:

-скасувати рішення Новогуйвинської селищної ради Житомирського району від 21.12.2005 року „Про передачу у власність земельних ділянок під індивідуальне будівництво";

-визнати недійсними та скасувати державну реєстрацію Державних актів на право власності на земельні ділянки:

-Серія ЖТ № НОМЕР_1 на право власності на землю та право постійного користування землею, який зареєстрований 12.05.2008р. у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0140820900097 на ОСОБА_1;

-Серія ЖТ № НОМЕР_2 на право власності на землю та право постійного користування землею, який зареєстрований 12.05.2008р. у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0140820900096 на ОСОБА_2;

-Серія ЖТ № НОМЕР_3 на право власності на землю та право постійного користування землею, який зареєстрований 12.05.2008р. у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0140820900095 на ОСОБА_3;

-Серія ЖТ № НОМЕР_4 на право власності на землю та право постійного користування землею, який зареєстрований 12.05.2008р. у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0140820900098 на ОСОБА_4.;

-Серія ЖТ № НОМЕР_5 на право власності на землю та право постійного користування землею, який зареєстрований 06.05.2008р. у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0140820900091 на ОСОБА_5;

-Серія ЖТ № НОМЕР_6 на право власності на землю та право постійного користування землею, який зареєстрований 06.05.2008р. у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0140820900090 на ОСОБА_6;

-Серія ЖТ № НОМЕР_7 на право власності на землю та право постійного користування землею, який зареєстрований 06.05.2008р. у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0140820900089 на ОСОБА_7.;

-Серія ЖТ № НОМЕР_8 на право власності на землю та право постійного користування землею, який зареєстрований 06.05.2008р. у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0140820900092 на ОСОБА_8;

-Серія ЖТ № НОМЕР_9 на право власності на землю та право постійного користування землею, який зареєстрований 06.05.2008р. у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0140820900088 на ОСОБА_9.;

-Серія ЖТ № НОМЕР_10 на право власності на землю та право постійного користування землею, який зареєстрований 08.05.2008р. у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0140820900094 на ОСОБА_10;

-Серія ЖТ № НОМЕР_11 на право власності на землю та право постійного користування землею, який зареєстрований 06.05.2008р. у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0140820900093 на ОСОБА_12;

-Серія ЖТ № НОМЕР_12 на право власності на землю та право постійного користування землею, який зареєстрований 06.05.2008р. у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №0140820900087 на ОСОБА_11.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21 березня 2016 року позов задоволено частково - скасовано рішення Новогуйвинської селищної ради Житомирського району від 21.12.2005 року та визнано недійсними Державні акти на право власності на земельні ділянки. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду 1-ї інстанції ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Встановивши факт відсутності на час прийняття селищною радою рішення про надання громадянам земельних ділянок затвердженої у встановленому законом порядку документації, яка б встановлювала межі селища, суд 1-ї інстанції на підставі статей 116, 122, ч.1 ст.155, пункту 12 Перехідних положень ЗК України, дійшов обґрунтованого висновку про перевищення селищною радою повноважень щодо розпорядження землями лісогосподарського призначення, які знаходяться за межами населеного пункту та недійсності такого рішення селищної ради. Оскільки Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду 1-ї інстанції, виходячи із наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням 25 сесії 4 скликання Новогуйвинської селищної ради Житомирського району від 21.12.2005 року передано у власність для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд 12 земельних ділянок в смт.Гуйва по вул.Зеленій Житомирського району Житомирської області ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 по 0,12 га кожному, а ОСОБА_3, ОСОБА_6 - по 0,15 га (а.с.15 т.1). У 2006 році за заявами відповідачів була розроблена технічна документація на відведені їм земельні ділянки, а у травні 2008 року - отримані Державні акти на право власності на земельні ділянки: ОСОБА_1 серії ЖТ № НОМЕР_1 від 12.05.2008р., ОСОБА_2 серії ЖТ № НОМЕР_2 від 12.05.2008р..; ОСОБА_15 серії ЖТ № НОМЕР_3 від 12.05.2008р., ОСОБА_4 серії ЖТ № НОМЕР_4 від 12.05.2008р., ОСОБА_5 серії ЖТ № НОМЕР_5 від 06.05.2008р., ОСОБА_6 серії ЖТ № НОМЕР_6 від 06.05.2008р., ОСОБА_7 серії ЖТ № НОМЕР_7 від 06.05.2008р., ОСОБА_8 серії ЖТ № НОМЕР_8 від 06.05.2008р., ОСОБА_9 серії ЖТ № НОМЕР_9 від 06.05.2008р., ОСОБА_10 серії ЖТ № НОМЕР_10 від 08.05.2008р., ОСОБА_12 серії ЖТ № НОМЕР_11 від 06.05.2008р., ОСОБА_11 серії ЖТ № НОМЕР_12 від 06.05.2008р. (а.с.15,21-26,27-38,40-57 том 1).

За договором купівлі-продажу від 16.10.2010 року ОСОБА_12 відчужила належну їй земельну ділянку ОСОБА_16 (а.с.64-66 том 1).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 173 ЗК України визначено, що межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як передбачено частиною першою статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до пункту 12 розділу Х «Перехідних положень» ЗК України (який був чинним на час прийняття рішень селищною радою) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Житомирської районної ради 15 сесії 21 скликання від 23.12.1993 року. за системою координат 1963 року були затверджені проекти з землеустрою про формування територій і встановлення меж сільських і селищних рад, у тому числі по Новогуйвинській селищній раді та смт.Гуйва, площа якого становила 71,5 га. Територія смт.Гуйва складається з основного масиву та 3-х черезсмужних ділянок . З проекту меж вбачається, що смт.Гуйва межує із землями Станишівського держлісгоспу (на даний час Лісгосп) та Зарічанського лісництва. Наведене узгоджується з картографічними матеріалами ( т.2 а.с.226-248, том „ додатки" а.с.68-61, 155-159 ).

Рішенням 13-тої сесії Новогуйвинської селищної ради від 18.10.2007 року був наданий дозвіл на підготовку матеріалів щодо розширення меж населеного пункту смт.Гуйва на площі 240 га (колишній військовий полігон ) за рахунок земель запасу (том „.додатки" а.с.6).

Рішенням Житомирської районної ради № 253 від 10.06.2008 року надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо зміни-розширення межі смт.Гуйва ділянкою №1 площею 170 га на землях запасу Новогуйвинської селищної ради, кадастровий номер 1822055600:01:000:0718 (том „додатки" а.с.7). Відповідно до висновку Житомирської РДА від 26.08.2010 за №24/261 та рішення Новогуйвинської селищної ради від 03.09.2010 року, погоджено проект землеустрою щодо зміни меж смт.Гуйва (том „.додатки" а.с.28-31, 32).

У подальшому за рішенням Житомирської обласної ради від 08.09.2011року за №299 затверджено проект землеустрою щодо встановлення і зміни меж смт.Гуйва, встановивши його територію загальною площею 241,5 га (том „.додатки" а.с.35).

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, зокрема, представником Новогуйвинської селищної ради, що станом на час прийняття оскаржуваного рішення про передачу 12 громадянам спірних земельних ділянок - 21.12.2005 року , проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічна документація по перенесенню проекту землеустрою щодо встановлення, зміни меж населеного пункту - смт.Гуйва в натуру (на місцевість) та закріплення межовими знаками не виготовлялись. Такі документи відсутні і на даний час.

З огляду на наведене, посилання апелянта та його представника на те, що спірні земельні ділянки перебувають в межах смт.Гуйва, є необґрунтованими припущеннями та не підтверджуються належними доказами.

Разом з тим, розпорядженням голови Житомирської РДА від 03.10.2006 року за №739 ДП «Житомирське лісове господарство» затверджено технічну документацію із землеустрою (за системою координат 1963 року) та передано в постійне користування земельні ділянки (том „додатки" а.с.115-174).

ДП «Житомирське лісове господарство» отримало Державний акт серії ЯЯ №078314 на право постійного користування земельною ділянкою №2.3 площею 216,1731 га для ведення лісового господарства (т.1 а.с.14).

Як зазначено у висновку 276/15 судової земельно-технічної експертизи від 09.10.2015 року згідно правовстановлюючих документів (державних актів 12 громадян, що були виготовлені на підставі технічної документації, в яких наявні каталоги координати поворотних точок), експертом було встановлено накладання земельних ділянок громадян на земельну ділянку №2, квартал 30, кадастровий номер 1822055600:01:000:0107 (наявна на Публічній кадастровій карті України), яка відповідно до Державного акту серії ЯЯ №078314 перебуває в постійному користуванні ДП „Житомирське лісове господарство" (а.с.75-108 т.3).

Посилання апелянта на те, що даний висновок викладений у ймовірній формі, а тому не може бути прийнятий як доказ накладення спірних земельних ділянок, а відтак оскаржуване судове рішення ухвалено на припущеннях, спростовується наступним.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення (стаття 19 ЗК України). Відповідно до частини другої статті 19 ЗК України земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Отже, земельні ділянки, які перебувають у запасі, мають бути віднесені до певної категорії земель за їх цільовим призначенням, у тому числі земель сільськогосподарського та лісогосподарського призначення.

Згідно частини 1,2 статті 20 ЗК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.42 ЛК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) Переведення лісових земель до інших категорій провадиться за згодою відповідних державних органів лісового господарства

Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України).

Крім того, згідно з пунктом 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції регламентує процедуру їх виготовлення.

Отже, системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що, вирішуючи питання про віднесення землі до категорії земель лісогосподарського призначення, необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України, а висновок про належність певної земельної ділянки до зазначеної категорії земель можливий за наявності планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Застосовуючи зазначені норми права, суд 1-ї інстанції установив фактичні обставини справи на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до диспозиції зазначених норм та на підставі наданих сторонами доказів, надав оцінку юридичним фактам, що мають значення для справи.

Крім того, установлюючи фактичні обставини справи, суд застосував всі можливі джерела та засоби доказування передбачені нормами матеріального та процесуального права відповідно до положень процесуального закону.

Сама по собі відсутність каталогу координат поворотних точок (кутів) 30 кварталу, з якого можливо встановити його точне місце розташування, про що вказує експерт у висновку (а.с.92 т.3), не спростовує факту накладення земельних ділянок відповідачів на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ДП „Житомирське лісове господарство". Так, накладення земельних ділянок 12 осіб на земельну ділянку №2, кварталу 30, виділу 17 кадастровий номер 1822055600:01:000:0107 встановлено експертом шляхом аналізу матеріалів лісовпорядкування, співвідношення дирекційних кутів і довжин ліній на земельну ділянку №2 кварталу 30 до каталогу координат кутів зовнішніх меж земельних ділянок громадян та відомостей, наявних на Публічній кадастровій карті України (а.с.82-86, 92, 94-96 т.3).

Отже, суд 1-ї інстанції відповідно до положень пункту 5 Розділу VII «Прикінцевих положень» ЛК України про належність земельних ділянок до земель лісового фонду на підставі планово-картографічних матеріалів та інших доказів, наявних у матеріалах справи та передбачених нормами процесуального права, дійшов правильного висновку про належність спірної земельної ділянки до лісового фонду.

Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, наведеній у постанові від 23.12.2015 року по справі №6-377 цс15.

Доводи апелянта щодо пропущення позивачем позовної давності є необґрунтованими, оскільки про виділення спірних земельних ділянок у власність відповідачів прокурор та ДП „Житомирське лісове господарство" дізнались у травні 2012 року після виявлення факту незаконної вирубки 44 дерев сосни в кварталі 30, виділу 17 та проведення внаслідок цього перевірки (а.с.11 т.1), а даний позов був поданий до суду 22.06.2012 року (а.с.3 т.1).

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_11 відхилити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: (підпис) Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом

Суддя Жигановська О.С.